Изучена патофизиологическая роль монооксида азота в повышении эффективности заместительной гормональной терапии (ЗГТ) у 60-ти женщин в возрасте от 47-ми до 57-ми лет при искусственной менопаузе. В результате проведения исследования установлено, что максимальная частота манифестации нейровегетативных и психоэмоциональных проявлений после гистерєктомии является характерной для пациенток в пременопаузе. Подтверждено положительное кардиопротекторное влияние ЗГТ и ее более высокая эффективность при условии сочетания климонорма с пирогеналом, который обладает свойствами индуктора эндогенного оксида азота.

Постменопаузный период современной женщины сопровождается значительным снижением качества жизни за счет развития широкого спектра вегетоневротических, урогенитальных нарушений, сердечно-сосудистых заболеваний, остепороза. Рассмотрены современные представления по поводу применения фитоэстрогенов в лечении климактерических расстройств у женщин постменопаузного периода.

Обгрунтовано переваги замісної гормональної терапії з використанням інноваційного прогестину дієногесту, який входить до складу комбінованого препарату для безперервної терапії у постменопаузі "Клімодієн", що має антиандрогенний та антипроліферативний вплив на ендометрій.

Обговорено теоретичні посилання щодо доцільності призначення препарату "Біовіталь" у перименопаузальному періоді. Описано позитивний клінічний досвід застосування препарату.

Приведена характеристика основных психоневрологических проявлений климактерического синдрома. Представлены предварительные результаты применения препарата "Бетасерк" при вестибулярных нарушениях у 43-х женщин с климактерическим синдромом, свидетельствующие о целесообразности включения препарата в комплекс лечения этой категории больных.

Ключ. слова: виразкова хвороба, жінки, передменопауза, Магне-B_6
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-37 + Р712.59-52

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Клімактеричний період. Менопауза

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено обследование и лечение 27 женщин с климактерическим синдромом различной степени выраженности и стойким отсутствием менструальной функции в течение 5 - 7 месяцев и более. Возраст женщин колебался от 44 до 55 лет. После 6-месячной терапии препаратом Фемостон установлена положительная динамика психоэмоционального состояния женщин. Так, депрессивное состояние не проявлялось у 69,7 %, плаксивость выявлялась реже на 47,7 %, внутренняя напряженность и раздражительность - соответственно на 33,4 и 37,7 %. Достоинством препарата является практически полное отсутствие побочных эффектов и аллергических реакций.

Застосування кардонату у комплексній терапії менопаузального синдрому призводить до підвищення ефективності гіполіпідемічної терапії, а зменшує гепато- та міотоксичність інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів). Лікування препаратом "Кардонат" не супроводжувалось виникненням будь-яких побічних ефектів, що дозволяє ефективно та безпечно використовувати його у комплексному лікуванні менопаузальних синдромів.

Проведенные исследования доказали более высокую эффективность комплексной терапии с применением препаратов "Климакт-Хеель", "Церебрум композитум", "Овариум композитум" и "Коэнзим композитум" в лечении ранних климактерических нарушений у женщин с лейомиомой матки в перименопаузе, что подтверждено не только быстрой редукцией клинической симптоматики, но и положительной динамикой содержания гонадотропных и половых стероидных гормонов.

Представлены результаты исследования по применению препарата "Климадинон" для лечения и профилактики пациенток с артериальной гипертензией после проведения хирургической операции по истечении 6 и 12-ти месяцев. Установлено, что препарат способствует нормализации и стабилизации артериального давления, липидного спектра крови, а также предотвращает абдоминальное ожирение и ранние атрофические изменения кожи.

Систематизированы данные доказательной медицины о лекарственных средствах для профилактики и лечения климактерических нарушений у женщин. Проведен маркетинговый анализ сегмента рынка "лекарственных средств для профилактики и лечения климактерических нарушений у женщин". Разработаны методики фармакоэкономического анализа лекарственных средств для коррекции климактерических нарушений по методам "минимизация стоимости" и "стоимость - эффективность". Определены препараты, рекомендуемые для включения в формуляр.

Представлены результаты изучения эффективности препарата "Климадинон" при лечении женщин с хронической патологией гепатобилиарной системы в период ранней постменопаузы. Показано, что у пациенток основной группы значительно улучшились показатели энергетического метаболизма, нормализовалось психоэмоциональное состояние, улучшилась клиника течения ранней постменопаузы. Климадинон, в силу своей безопасности и высоких терапевтических характеристик, можно рекомендовать в качестве препарата выбора при лечении данной категории больных.

Вивчено ефективність застосування, особливості перебігу клімактеричних розладів та вплив на динаміку показників препарату сепія комп. Матрона у поєднанні з мікродозованими лікарськими засобами замісної гормональної терапії (ЗГТ). Детальний аналіз анамнестичних даних і анкет жінок дозволив оцінити ступінь вираженості клімактеричних розладів під час використання ЗГТ та гомеопатичних засобів. Показано, що препарат Сепія комп. Матрона впродовж 8 - 12-ти тижнів комплексної терапії позитивно впливає на стан пацієнток у вигляді зменшення проявів клімактеричного синдрому (відчуття жару, підвищене потовиділення, серцебиття, головний біль, психоемоційні розлади).

Частота розвитку вазомоторних, емоційно-вегетативних та обмінно-ендокринних розладів, що виникають у разі хірургічної менопаузи, коливається від 60 до 80 % і є тим більшою, чим більша функціональна активність була притаманна яєчникам на момент їх видалення. У той же час у період пременопаузи зростає кількість жінок, що страждають на метаболічні розлади і мають високий ризик несприятливих наслідків. Наведено дані щодо диференційованого підходу до гормональної замісної терапії в жінок із метаболічним та постоваріоектомічним синдромом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59-52

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано методи комплексної терапії гіпертонічної хвороби в жінок з клімактеричним синдромом з використанням еналаприлу, соєвих фітоестрогенів препарату "ЕКСО". Оцінено ефективність цього лікувального комплексу у порівнянні з монотерапією еналаприлом за основними показниками біоелектричної активності міокарда, внутрішньосерцевої та центральної гемодинаміки, добового моніторування артеріального тиску (АТ). Установлено, що за більш важких проявів клімактеричного синдрому виявляються більш значні коливання АТ протягом доби та у разі кліно-ортостатичної проби спостерігається його недостатнє зниження в нічні години, виявлено наявність збільшення частоти реєстрації порушень ритму та провідності, а також процесів реполяризації. Застосування комплексної терапії призводить до покращання адаптації до фізіологічних навантажень за даними добового моніторування АТ. Установлено, що монотерапія еналаприлом супроводжується зниженням його середньодобового рівня, але не впливає на прояви клімактеричного синдрому. У разі комплексного застосування еналаприлу та ЕКСО, крім зниження АТ, відзначено регресію прояв клімактеричного синдрому. Проаналізовано показання до диференційованого застосування ЕКСО у комплексі з еналаприлом залежно від ступеня важкості синдрому, рівня АТ, клінічного перебігу артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Уперше доведено взаємообтяжувальний вплив клімактеричного синдрому (КС) та дисгормональних захворювань молочних залоз (ДЗМЗ) у жінок у пери- та ранній постменопаузі. Установлено, що одним зі стресогенних чинників у генезі розвитку КС у жінок з ДЗМЗ є онкофобія на тлі дефіциту адекватної інформації про стан молочних залоз і можливих прогнозів розвитку патології та обгрунтовано доцільність використання психопрофілактичних засобів та вживання препаратів нейротропної та седативної дії. Доведено ефективність і безпечність застосування фітоестрогенів, комбінованих естроген-гестагенних препаратів з гестагенами селективної дії та тканиноспецифічної терапії під час лікування КС у жінок з ДЗМЗ.

Визначено особливості структурно-функціонального стану кісткової тканини (за показниками ультразвукової денситометрії) залежно від стадії остеоартрозу колінного суглоба та тривалості постменопаузального періоду. Уперше в Україні запропоновано кількісний спосіб і пристрій для діагностики гонартрозу з використанням комп'ютеризованої рентгеностеоденситометрії, які дозволяють об'єктивно оцінювати рентгенограми та стандартизувати одержані результати. Запропоновано диференційований підхід до лікування остеоартрозу залежно від вираженості клініко-рентгенологічних проявів, структурно-функціонального стану кісткової тканини, особливостей перебігу та тривалості постменопаузального періоду.

Визначено розповсюдженість та особливості перебігу клімактеричного синдрому (КС) у жінок, що мешкають у зоні дії різних факторів ризику раннього розвитку КС. Виявлено індивідуально-психологічні особливості жінок залежно від періоду клімактерію та стану симпато-адреналової системи. Запропоновано функціональний тест - кардіоінтервалографію з метою визначення ступеня активації симпато-адреналової системи у жінок з КС. Встановлено певні кореляційні зв'язки між катехоламінами та статевими гормонами у разі патологічного перебігу клімактерію. Доведено необхідність індивідуального підходу до вибору замісної гормональної терапії, гетеротопічної трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини, гомеопатичної терапії для жінок із КС, зумовленого клінічною симптоматикою, екскрецією жіночих статевих гормонів і характером змін у симпато-адреналовій системі.