Дисертацію присвячено актуальній проблемі сучасної гінекології - діагностиці та лікуванню ерозій шийки матки у жінок репродуктивного періоду. З метою вирішення даної проблеми розглянуто гістологічні та гістохімічні особливості епітелію та підлягаючих ерозії тканин шийки матки до і після запропонованих методів лікування. Подано порівняльну характеристику клініко-лабораторних, морфологічних, гормональних та імунологічних показників результатів лікування. Внаслідок дослідження даних анамнезу і клінічного обстеження виділено групи ризику за розвитком диспластичних процесів шийки матки у підлітків та молодих жінок. На підставі проведених досліджень розроблено і науково обгрунтовано індивідуальний підхід щодо вибору методу комплексного лікування ерозії шийки матки у молодих жінок. Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів дозволив скоротити термін лікування ерозії шийки матки та знизити кількість ускладнень.

Розроблено нові наукові підходи до лікування, профілактики та прогнозування фонових захворювань шийки матки (ФЗШМ), поєднаних з хронічним сальпінгоофоритом (ХСО), з урахуванням стану ендокринних співвідношень, мікробіоценозу статевих шляхів жінки, онкомаркерів, кольпоскопічної та гістологічної характеристик для зниження візуальних форм раку. Створено оригінальну комп'ютерну програму для розробки індивідуальної моделі прогнозування рецидивів запалення геніталій, ФЗШМ і профілактичних заходів для зниження частоти злоякісних новоутворень ШМ. Вперше комплексно проаналізовано оцінні критерії ризику виникнення ФЗШМ, поєднаних з ХСО. Запропоновано сучасні підходи до лікування, визначено етапність лікувально-реабілітаційної програми.

Дисертацію присвячено вивченню стану клітинного імунітету у хворих на хронічні запальні процеси шийки матки. На підставі сучасних досліджень вивчено ефекти імуномодуляції за комплексним застосуванням фізичного (МРТ - магнітно-резонансної томографії) і хіміотерапевтичного (метилурацилу) засобів при лікуванні даної патології. Клінічний розділ роботи висвітлює результати лікування 120 хворих на хронічні запальні процеси шийки матки. Розроблено методику використання електромагнітних хвиль мм-діапазону і метилурацилу.

Розглянуто питання оцінки стану гемостазу у здорових жінок і хворих з простими та багаторазово рецидивними епітеліальними ектопіями шийки матки на фоні генералізованого пародонтиту. Висвітлено терапевтичну ефективність нового пептидного препарату "Вермілат" в клініці у разі епітеліальних ектопій шийки матки у межах комплексної програми корекції генералізованого пародонтиту. Проаналізовано дію препарату "Вермілат" як коректора метаболізму сполучної тканини, його протизапальні та антиоксидантні властивості, позитивний вплив на процеси епітелізації та міжклітинної взаємодії. Доведено діагностичне значення вихідного рівня сироваткового фібронектину (ФН) як прогностичного критерію перебігу епітеліальної ектопії шийки матки, а також можливість його корекції комплексом поліпептидів "Вермілат". Доведено, що поліпептидний комплекс "Вермілат" нормалізує коагуляційний потенціал крові, стан імунологічної резистентності та рівень сироваткового ФН.

Проаналізовано результати лікування ерозії шийки матки у 35-ти пацієнток з урогенітальним трихомонозом. На першому етапі призначали антипротозойну та антибактеріальну терапію згідно з рекомендаціями МОЗ України. На другому етапі проводили локальне лікування ерозивного дефекту - опромінювання гелій-неоновим лазером з цинку гіалуронатом на гелевій основі. Відзначено високу (97,2 %) терапевтичну ефективність лікування.

The actual research has shown that the important factor of CIN occurrence in the HPV presence is a chronic bacterial cervicitis. Another research of the HPV associations with other urogenital infections has shown that mycoplasma and papillomavirus associations are dominating and they occur twofold often in all of the examined women with cervical pathology in comparison with healthy persons. Inflammatory processes in cervix of the uterus should be related to factors of the increased risk of CIN development.

Проаналізовано основні патоморфологічні, імуноморфологічні та мікробіологічні зміни за наявності фонових захворювань шийки матки, встановлено їх взаємозалежність з імунологічними порушеннями. На підставі застосування морфологічних, імуноморфологічних, мікробіологічних, імунологічних та субмікроскопічних методів дослідження виявлено нові аспекти патогенезу фонових захворювань шийки матки. Проаналізовано взаємозв'язок стану мікробіоценозу за даної патології з імунними порушеннями на місцевому та загальному рівнях. Доведено суттєве значення кандидозу та асоціацій мікроорганізмів у виникненні та прогресуванні фонових захворювань шийки матки. Імуноморфологічно та морфометрично показано, що одним з чинників структурної перебудови епітелію за ендоцервікозу є рецепторно-опосередкована та пряма дія тканинних лімфоцитів. На підставі результатів кількісного аналізу популяційного складу лімфоцитів крові та тканин шийки матки за різних видів ендоцервікозу встановлено, що даний механізм найбільш виражений у випадку прогресуючої форми псевдоерозії. За наявності прогресуючого ендоцервікозу встановлено підвищений ризик виникнення пухлинних процесів внаслідок зростання величини ядерно-цитоплазматичного індексу резервних клітин епітеліального шару та виявленого пригнічення популяції натуральних кілерів у крові пацієнток у порівнянні з іншими видами псевдоерозії шийки матки. Розроблено морфологічно-імунологічні диференціально-діагностичні критерії різних видів ендоцервікозу.

Ключ. слова: клітинний місцевий імунітет, ендоцервікоз, папіломавірусна інфекція, імунокорекція
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.42-52

Рубрики:

Хвороби шийки матки

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше проаналізовано результати вірусологічного скринінгу на папіломавірус високоонкогенної групи у жінок з ендоцервікозом. З'ясовано морфологічну структуру слизової оболонки шийки матки (ШМ) та визначено її особливості у разі ендоцервікозу та інфекції - вірусу папіломи людини (ВПЛ). У кожному п'ятому випадку ендоцервікозу виявлено цервікальну інтраепітеліальну неоплазію високочутливим імуногістохімічним тестом на маркер цитоонкотрансформації, білок p161NK4a, що свідчить про високий потенціал щодо малігнізації ектопії шийкового епітелію. Проаналізовано кількісно-якісні параметри локальних імунних клітинних факторів (CD4+, CD8+, CD19+, HLA-DR+), які корелювали з числом диспластично "ушкоджених" вірусінфікованих епітеліоцитів. Запропоновано удосконалений діагностично-лікувальний алгоритм у разі ендоцервікозу, використання якого сприяє регресу вірусоіндукованого диспластичного процесу та подоланню локального імунодефіциту.

Надано характеристику видового складу та популяційного рівня мікробної контамінації, а також інфекції, що передається переважно статевим шляхом, у матеріалі ендоцервіциту, ендометрія та ендотелію маткових труб, який забирався під час лапароскопії у 20-ти жінок з безплідністю трубного походження та в 20-ти жінок контрольної групи. У жінок із безплідністю персистує бактеріальна інфекція в популяційному рівні, близькому до критичного, а також хламідії, уреаплазми, мікоплазми та вірус герпесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.42-3

Рубрики:

Хвороби шийки матки

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: предрак шейки матки, вирус папилломы человека, интерферон-alpha, интеграция
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.42-3

Рубрики:

Хвороби шийки матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено обследование 97-ми пациенток репродуктивного возраста с вторичной аменореей в возрасте от 20 до 35-ти лет. Деление на группы проводили в зависимости от формы патологии. В первую группу вошли 35 больных репродуктивного возраста с вторичной аменореей (БРВВА) с первичным поликистозом яичников, во вторую - 18 женщин с надпочечниковой гиперандрогенией, в третью - 21 с функциональной гиперпролактинемией. Четвертую группу составили 5 больных с синдромом резистентных яичников. Контрольная группа представлена 20-ю фенотипически здоровыми женщинами с нормальной детородной функцией, на момент обследования не предъявлявшими жалоб и не имевшими в течение последних 3-х лет воспалительных заболеваний полового тракта, и которые практически полностью были сопоставимы по возрасту и социально-экономическому положению. Результаты комплексного обследования (клинического, кольпоскопического, цитологического и гистологического) показали, что заболевания шейки матки являются довольно часто сопутствующей патологией и встречаются у большинства БРВВА. Показано, что микробиологическая картина цервикального канала свидетельствует о воспалительных заболеваниях шейки матки, которые протекают на фоне дисбиотических состояний, проявляющихся выделением микроорганизма с выраженными персистентными свойствами.

Ключ. слова: шейка матки, дисплазия, лечение, мератин
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.42-52

Рубрики:

Хвороби шийки матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати гормональних досліджень, що характеризують порушення функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи та особливості вагінального біоценозу у хворих на дисплазію епітелію шийки матки (ДЕШМ) та аденоміоз. Проаналізовано результати гістологічного дослідження тканини шийки та тіла матки з приводу аденоміозу та ДЕШМ, а також хірургічні методи лікування ДЕШМ та аденоміозу.

Предложенная комплексная терапия мочеполового хламидиоза является высокоэффективной, а Юнидокс Солютаб можно считать препаратом первого выбора для указанной категории больных.

Изучена репаративная активность новой биологически активной композиции "Гипокловойл", состоящей из масел облепихового фармакопейного и гвоздичного в соотношении 99/1, в условиях комплексного лечения дисплазий шейки матки после ее диатермоэксцизии. Получены доказательства достоверного ускорения процессов эпителизации шейки матки на фоне применения гипокловойла по сравнению с группой контроля (в среднем, в 1,5 раза). Эффективность гипокловойла в 1,3 превышала эффективность масла облепихового.

Приведены данные о целесообразности и преимуществах применения непрерывного режима приема комбинированных оральных контрацептивов (КОК) при лечении патологии шейки матки. Непрерывный режим приема КОК позволяет отсрочить наступление менструации после лечения этих заболеваний с целью ускорения регенерации эпителия и профилактики эндометриоза.

Ключ. слова: alpha 2b-інтерферон, цервікальна інтраепітеліальна неоплазія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714-5 + Р715.42-5

Рубрики:

Пухлини матки та шийки матки

Хвороби шийки матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.42-5

Рубрики:

Хвороби шийки матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ