Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-3 + Р715.765.024

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: ДС40303 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-3 + Р715.765.024

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: ДС40303 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-3 + Р715.765.024

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: ДС40303 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-3 + Р715.765.024

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: ДС40303 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-52 + Р715.765.024

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена хірургічному методу лікування хворих з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Вивчені особливості морфофункціонального стану внутрішніх геніталій і функціональний стан системи гіпофіз-яєчники до і після застосування традиційних і сучасних методів хірургічної індукції овуляції при даній патології, проведена порівняльна оцінка результатів. Встановлена висока інформативність ендоскопічних методів у діагностиці СПКЯ у поєднанні з іншими факторами неплідності. Відображена ефективність лапароскопічних операцій, благоприємний вплив на функцію гіпофізарно-яєчникової системи. Рекомендовано хворим з СПКЯ після безрезультатного консервативного лікування проводити лапароскопію з індукцією овуляції і одночасною хірургічною корекцією поєднаних факторів неплідності.

Дисертація присвячена проблемі вдосконалення лікувальної тактики при жіночій безплідності, обумовленій дистальними та проксимальними трубними оклюзіями, перитонеальним фактором, кломіфенрезистентним полікістозом яєчників (ПКЯ), шляхом диференційованого застосування ендохірургічних методів лікування. Отримано нові науково обгрунтовані результати, які вирішують важливу проблему репродуктивної гінекології - підвищення ефективності ендохірургічних методів лікування в комплексній терапії безплідних жінок з тазовими факторами, кломіфенрезистентним ПКЯ шляхом диференційованого застосування електрохірургічної, Nd-YAG-лазерної, кріохірургічної та механічної оперативної техніки. За матеріалами ретроспективних досліджень виявлені особливості структури показань для проведення діагностичних та лікувальних ендоскопічних втручань, показана діагностична роль лапароскопій та гістероскопій у верифікації причин жіночої безплідності. Вивчено імунні, гормональні та біохімічні зрушення і найближчі та віддалені результати ендохірургічних методів лікування у хворих з різними формами жіночої безплідності залежно від типу застосовуваної оперативної техніки. Розроблено, вивчено клінічну ефективність та впроваджено в практику власну методику лапароскопічної сальпінгостомії, кріолапароскопічний метод лікування безплідних хворих з зовнішнім ендометріозом та кріолапароскопічний метод лікування кломіфенрезистентних хворих з ПКЯ. Розроблено та апробовано патогенетично обгрунтовані алгоритми ведення безплідних хворих з тазовими факторами, кломіфенрезистентним ПКЯ із застосуванням ендохірургічних методів та з урахуванням віку хворих, тривалості безплідного періоду

Роботу присвячено вивченню проблеми змін гомеостазу організму жінок з трубно-перитонеальною неплідністю запального генезу, які виникають у разі тривалого перебігу запального процесу в геніталіях і стану адаптаційно-захисних реакцій, що при цьому виникають. На основі вивчення симпато-адреналової системи, рівнів 11-ОКС і серотоніну, а також показників ендокринної та імунної системи запропоновано комплекс заходів, спрямованих на корекцію виявлених змін і подано оцінку ефективності лікування.

Робота присвячена застосуванню морфо-функціонального методу в діагностиці поєднаної жіночої неплідності та формуванню гомогенних груп хворих за сполуками чинників. Вивчено морфологічні особливості внутрішніх статевих органів під час лапароскопії та біопсії яєчників, вміст стероїдних і гіпофізарних гормонів, дані тестів функціональної діагностики при різноманітних сполученнях чинників. Показано головну роль перітонеального фактору в патогенезі поєднаної безплідності та послідовність реабілітаційної терапії, що витікає з цього. Виявлені найбільш характерні гормональні порушення: функціональна гіперпролактинемія, латентна гіперандрогенія, нефізіологічні співвідношення лютеінізуючого та фолікулостимулюючого гормонів (ЛГ/ФСГ). Визначено критерії обсягу втручання на яєчниках при пластичних операціях. Розроблено і науково обгрунтовано 2-х етапну реабілітацію, що забезпечує фізіологічні репаративні процеси і корекцію нейро-гормональних порушень із використанням рослинних ноотропів.

Розглянуто проблему підвищення ефективності лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій у хворих з трубно-перитонеальними формами неплідності з застосуванням патогенетично обгрунтованої програми реабілітаційних заходів на інтра- та післяопераційному етапах. Проведено ретроспективний аналіз ефективності даних операцій за різних форм трубно-перитонеальної неплідності залежно від типу використаної ендохірургічної техніки, віку хворих, тривалості неплідності та наявності додаткових факторів неплідності. Проаналізовано клінічну ефективність розробленого та впровадженого у практику комплексного методу лікування хворих з трубно-перитонеальними формами неплідності із застосуванням лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій та реабілітаційних заходів, спрямованих на зниження частоти післяопераційного спайкоутворення, реоклюзій маткових труб і підвищення репродуктивних результатів.

Висвітлено питання частоти безплідних шлюбів у різних країнах, проблеми хірургічного лікування трубно-перитонеального безпліддя, перспективи його медикаментозної терапії. Наведено методи екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) та проаналізовано його результати. Обговорено особливості ведення вагітності після ЕКЗ і пологів.

Проведено аналіз ефективності лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах у разі жіночої безплідності з використанням традиційного та запропонованого способу реабілітації. Показано, що раннє та комплексне застосування реабілітаційних заходів дозволяє підвищити ефективність лікування жіночої безплідності трубного походження, необхідність яких доведено дослідженням видового складу та популяційного рівня мікробної контамінації внутрішніх геніталій та очеревинної порожнини, факторів і механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту, показників гормонального гомеостазу. Запропонований комплекс реабілітаційних заходів сприяв кращому відновленню прохідності маткових труб за їх початкового ураження, зокрема за ІІ ступеня оклюзії маткових труб. Частота настання вагітності після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах була в 1,8 рази вищою у разі І стадії спайкового процесу в ділянці придатків матки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.765.024

Рубрики:

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 160 хворих на неплідність, спричинену ендометріозом. Найчастіше виникає неплідність у випадку ураження ендометріозом матки й яєчників. Після обстежень тільки 39-ти (24,4 %) хворим проведено консервативне лікування, всім іншим - хірургічне. В разі тяжкого перебігу ендометріозу в поєднанні з іншою патологією (запальні процеси геніталій, синдром полікістозних яєчників, фіброміома матки, виражений спайковий процес) використано лапаротомні операції (24,4 %), в ході яких створювалися кращі умови для виконання повного об'єму хірургічного втручання, в інших 51,2 % випадків - лапароскопічні. Тобто, спосіб хірургічного втручання визначався змінами, спричиненими хворобою, й її поєднанням з іншими патологічними станами. Цими ж факторами визначено й ефективність лікування.

Конкретизовано особливості клінічного перебігу, дані ехографічної морфометрії та відеоскопічної візуалізації яєчників, досліджено гормональний профіль сироватки периферичної крові та фолікулярної рідини яєчників у випадку цього захворювання. Проведено кількісну оцінку ехогенності строми яєчників шляхом вимірювання інтенсивності ультрасонографічних пікселів. Вивчено ультрасонодоплерометричні особливості кровоплину в яєчниках у разі синдрому Штейна - Левенталя. Уточнено гістологічні особливості яєчників та їх кровопостачання за цієї патології. Розроблено та науково обгрунтовано спосіб ендохірургічної стимуляції овуляції з аспірацією кістозних включень.

Проаналізовано ефективність лікування безплідності, зумовленої зовнішнім генітальним ендометріозом у 100 жінок після лапароскопії. Показано, що контрольована індукція овуляцій та інсемінація є більш ефективною, ніж гормональна терапія, у тому числі аналогами гонадотропін - релізинг гормонами.

Проаналізовано результати лапароскопічних операцій у жінок з безплідністю трубного походження після проведеної комплексної системи реабілітації з метою відновлення репродуктивної функції. Зазначено, що своєчасно виконана лапароскопічна операція, верифікація збудника та відновна терапія демонструють високу ефективність ендоскопічних методів і реабілітаційної терапії в лікуванні жінок з безплідністю трубного походження.

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонародженого у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування трубно-перитонеальної неплідності. Проаналізовано характер перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду залежно від виду неплідності, методів і тривалості її лікування, патогенетичних та нейроендокринних чинників неплідності. Досліджено функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок після хірургічного та консервативного лікування неплідності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та морфофункціональними особливостями стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування неплідності. Науково обгрунтовано та розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів і тактику ведення вагітності у жінок після консервативного та хірургічного лікування неплідності, застосування яких сприяє зменшенню частоти ускладнень вагітності та перинатальних пошкоджень.

Наведено результати системного аналізу етіологічних факторів безплідності імунного генезу та розроблено алгоритм її діагностики. Вперше проведено порівняльне дослідження ефективності лікування даної патології за допомогою імуномодуляторів, трансплантації кріоконсервованої тканини тимуса плоду людини, плазмозамінниками та їх сполучення з трансплантацією кріоконсервованої тканини тимуса плоду людини. Встановлено ефективність корекції імунних порушень у пацієнток з безплідністю імунного генезу шляхом гетеротопічної трансплантації фетального тимуса плоду людини. Виявлено, що у разі використання трансплантації кріоконсервованої тканини тимуса плоду людини у сполученні з внутрішньовенним введенням індивідуально підібраних плазмозамінників, найбільш ефективно відбувається нормалізація показників клітинної та гуморальної ланки імунітету.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.765.024

Рубрики:

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ