Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1-3

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: ДС45654 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1-3

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: ДС45654 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1-3

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: ДС45654 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1-3

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: ДС45654 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627 + Р733.302.1

Рубрики:

Хвороби центральної нервової системи у дітей

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: ДС47259 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1-52

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: ДС47054 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627 + Р733.302.1

Рубрики:

Хвороби центральної нервової системи у дітей

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: ДС47259 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627 + Р733.302.1

Рубрики:

Хвороби центральної нервової системи у дітей

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: ДС47259 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1-52

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: ДС47054 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1-52

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: ДС47054 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено питанням дослідження стану серцево-судинної системи у дітей різного віку, які перенесли антенатальну та інтранатальну гіпоксію. При обстеженні 495 дітей із використанням, зокрема, допплєрехографії, вказано її вплив на різні ланки серцево-судинної системи - мозковий кровоплин, центральну, коронарну гемодинаміку, контрактильність і релаксаційну здатність міокарда обох шлуночків. Запропоновані показання та схеми застосування ніфедипіну, цинаризину, мілдронату у новонароджених під час їх постгіпоксичної адаптації.

Дисертацію присвячено питанням постгіпоксичних уражень серцево-судинної системи на фоні перинатальних уражень центральної нервової системи у новонароджених немовлят в пізньому неонатальному періоді. В дисертації розроблено комплексне клініко-параклінічне обстеження новонароджених дітей з постгіпоксичними кардіопатіями, що дає можливість ранньої діагностики і своєчасної корекції виявлених відхилень у новонароджених дітей після сьомої доби життя. Запропоновано включення препаратів циклохром C і рибоксин в комплексну терапію перинатальних уражень серця, що покращує лікувальний ефект. Основні результати праці знайшли впровадження в роботі перинатальних центрів, відділень патології новонароджених дітей.

Розглянуто питання діагностики зрілості легенів внутрішньоутробного плоду і пренатальної профілактики респіраторного дистрес-синдрому (РДС) новонароджених. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження вагітних, чиї діти в ранньому неонатальному періоді перенесли РДС різного ступеня тяжкості, з метою визначення чинників, що впливають на темп дозрівання сурфактантної системи плоду. Проаналізовано роль гормонального гомеостазу, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту в патогенезі РДС новонароджених. Викладено шляхи підвищення ефективності діагностики і пренатальної профілактики. Визначено чинники ризику розвитку РДС новонароджених, взаємозв'язок між ступенем погрози переривання вагітності та порушеннями гормонального статусу, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту, темпом дозрівання легенів плоду. Розроблено діагностичний алгоритм оцінки зрілості легенів плоду. З метою пренатальної профілактики РДС новонароджених впроваджено препарат "Ліпін", який сприяє нормалізації гормональних порушень, інгібує перекисне окиснення ліпідів і нормалізує активність антиоксидантної системи захисту, а також стимулює дозрівання сурфактантної системи плоду, у 2,6 рази знижує захворюваність РДС.

Наведено результати клініко-лабораторного, інструментального та патолого-анатомічного досліджень ступеня та характеру ураження центральної нервової системи (ЦНС) у новонароджених різної статі, народжених з асфіксією. Виявлено та показано статевий диморфізм реактивності й адаптивності нейроендокринної системи у здорових новонароджених внаслідок фізіологічного напруження - пологів. Визначено значну роль епіфіза мозку в адаптації та розглянуто статеві особливості біоритмологічних функцій пінеальної залози у здорових новонароджених під час народження. Досліджено клініко-нейрофізіологічні паралелі статевого диморфізму за умов тяжкого та середньотяжкого ураження ЦНС у формі переважно правобічного ураження головного мозку і більш вираженого та пролонгованого синдрому внутрішньочерепної гіпертензії у хлопчиків, а також доведено їх прогностичну цінність. Детально розглянуто критерії нейроендокринної адаптації, що детермінують феномен статевого деморфізму у виникненні різного ступеня тяжкості, своєрідності перебігу та кінця уражень ЦНС у новонароджених з асфіксією. Висвітлено етапи становлення епіфізарних функцій та статевих гормонів, а також встановлено їх роль у забезпеченні гормонального імпринтингу статевого диморфізму адаптаційно-стресового синдрому у новонароджених з ураженням ЦНС. Значну увагу приділено патоморфологічним критеріям статевого диморфізму ендокринної системи у мертвонароджених, що загинули інтранатально, внаслідок тяжкої гострої внутрішньоматкової гіпоксії. Досліджено патоморфологічні критерії статевих особливостей ендокринної системи померлих новонароджених щодо стійкості, організації та компенсації

Оцінено прогностичне значення поєднаного гестозу вагітних, нефропатії тяжкого ступеня, передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, стрімких пологів, медикаментозної стимуляції пологів, пологів поза медичними закладами щодо факту та розвитку тяжких внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК). Наведено дані про стан антиоксидантної системи крові та інтенсивності вільно радикального окиснення ліпідів, анаеробного гліколізу у недоношених з ВШК I-IV ступенем. Виявлено високу інформативність стосовно прогнозу факту виникнення та розвитку тяжких ВШК, рівня концентрації молочної кислоти в крові. Розроблено схему перинатальної профілактики ВШК у недоношених новонароджених з використанням фенобарбіталу. Встановлено ефективність і безпечність його використання в антенатальному періоді у матерів і в ранньому неонатальному періоді в дітей.

Вивчено вплив відкритої артеріальної протоки (АП) на перебіг респіраторного дистрес-синдрому (РДС) новонароджених. Обстежено 35 недоношених немовлят. Шунтування крові справа наліво на рівні протоки з розвитком синдрому персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених (СПЛГН) обтяжувало перебіг РДС у 8 немовлят (23 %); шунтування зліва направо виявлено в 6 немовлят (17 %). З'ясовано, що шунтування крові через артеріальну протоку в постнатальний період може розглядатись як один з патогенетичних механізмів розвитку РДС в передчасно народжених дітей, що визначає різні варіанти його клінічного перебігу. СПЛГН і гемодинамічно значима функціонуюча АП вірогідно обтяжують перебіг РДС новонароджених, зумовлюючи потребу в додаткових терапевтичних заходах. Ризик розвитку СПЛГН на фоні РДС зростає зі збільшенням маси тіла і гестаційного віку дитини при народженні; СПЛГН вимагає тривалішого проведення ШВЛ. Гемодинамічно значима функціонуюча АП у немовлят з РДС вірогідно подовжує період їх госпіталізації. Асоціації між функціонуючою АП і розвитком внутрішньошлуночкових крововиливів на фоні РДС свідчить про можливість існування споріднених механізмів їх виникнення або причинних зв'язків.

Встановлено прогностичні критерії розвитку загрозливих для життя станів у новонароджених у ранньому неонатальному періоді, зумовлених перенесеною перинатальною гіпоксією. Доведено низьку прогностичну значимість ступеня важкості асфіксії у пологах для розвитку критичних станів у перші три доби життя. Розкрито деякі патогенетичні механізми розвитку гіпоксичного пошкодження серця на основі клінічних та інструментальних методів обстеження хворих, а також гістологічних та ультраструктурних досліджень серцевої тканини новонароджених, які померли внаслідок ускладнень перинатальної гіпоксії. Зазначено, що кардіальна дезадаптація розвивається як персистувальний фетальний кровообіг або субендокардіальна ішемія, або порушення ритму й провідності. Патофізіологічно обгрунтувано принципи інтенсивної терапії гіпоксичних уражень серцево-судинної системи.

Досліджено перебіг різних нозологічних форм захворювань у дітей раннього віку, яким проведено інтенсивну терапію, з наступним спостереженням за їх нервово-психічним розвитком і захворюваністю залежно від клінічної форми хвороби, її тяжкості, наявності перинатальних чинників та даних нейросонографії. Встановлено, що прогностично несприятливими критеріями летального наслідку захворювань у дітей, які потребують проведення інтенсивної терапії, є зниження антиоксидантного захисту, концентрації калію, натрію, хлору та загального білка паралельно з вірогідним збільшенням рівня креатиніну, залишкового азоту, сечовини та зсуву формули крові уліво на фоні імунодепресії та підвищення процесів перекисного окиснення ліпідів. Розроблено алгоритми прогнозування наслідків захворювань у дітей, яким проведено інтенсивну терапію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1-45

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено клініко-біохімічне обстеження 36-ти новонароджених від матерів із цукровим діабетом, 60-ти дітей від матерів з гіпертонічною хворобою та 50-ти новонароджених від здорових матерів. Визначено роль перинатальних факторів ризику в розвитку гіпоксичних порушень у новонароджених. Вивчено особливості клінічної та метаболічної адаптації, на перебіг і тривалість якої значною мірою впливає стан кальцієвого обміну.