Встановлено значну частоту тиреоїдної патології у дітей Харкова та Харківської області, хворих на цукровий діабет - 72,1 %, в тому числі автоімунного тиреоїдиту - 23,6 %, що помітно перевищує подібні показники в популяції. Тиреопатії з високою частотою діагностовано як серед хворих дівчат, так і серед хлопців, а антитиреоїдні антитіла виявлено у половини дітей, хворих на цукровий діабет, в тому числі за відсутності інших ознак ураження щитовидної залози. Проведено аналіз частоти тиреопатій та особливостей тиреоїдного гормонального профілю залежно від віку і статі хворих, стану компенсації та тривалості цукрового діабету, обгрунтовано підходи до їх діагностики та лікування.

Установлена значительная частота тиреоидной патологии у детей Харькова и Харьковской области, больных сахарным диабетом, - 72,1 %, в том числе аутоиммунного тиреоидита - 23,6 %, что значительно превышает подобные показатели в популяции. Тиреопатии с высокой частотой диагностировались как среди больных девочек, так и среди мальчиков, а антитиреоидные антитела выявлялись у половины детей, больных сахарным диабетом, в том числе при отсутствии других признаков поражения щитовидной железы. Проведен анализ частоты тиреопатий и особенностей тиреоидного гормонального профиля в зависимости от возраста и пола больных, состояния компенсации и длительности сахарного диабета, обоснованы подходы к их диагностике и лечению.

A high incidence of thyroid pathology has been established in the children of Kharkiv and Kharkiv region, suffering from diabetes mellitus - 72,1 % and from autoimmune thyroiditis - 23,6 % that was significantly higher than in the population. A high incidence of thyreopathies was registered both in male and female patients, and antithyroid antibodies were revealed in one half of children with diabetes mellitus and with thyroid disorders. Thyreopathies incidence and thyroid hormonal profile were analyzed concerning the age and sex of patients as well as compensation and duration of diabetes mellitus. Approaches to diagnosis and treatment of the diseases were substantiated

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.11-2

Рубрики:

Тиреоїдити у дітей

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.11-52

Рубрики:

Тиреоїдити у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.11-5

Рубрики:

Тиреоїдити у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - выявление функциональных и структурных изменений в щитовидной железе (ЩЖ) у детей, рожденных от родителей, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС, пубертатного возраста с клиническими проявлениями метаболического синдрома. Обследовано 108 пациентов 12 - 17 лет. Изучаемые показатели, характеризующие функцию ЩЖ и состояние жирового и углеводного обмена, стали диагностическими критериями дисгормональных нарушений, выявленных у детей с проявлениями пубертатного диспитуитаризма. Патологические изменения в ЩЖ могут быть фактором риска развития клинических проявлений метаболического синдрома. Полученные результаты подтверждают необходимость у детей с клиническими признаками метаболического синдрома проводить обследование структурных и функциональных нарушений со стороны ЩЗ.

Вивчено стан здоров'я (особливості фізичного, нервово-психічного та статевого розвитку) дітей шкільного віку залежно від геоендемічної зони проживання та ступеня йодної недостатності. Визначено рівень зобної ендемії та розповсюдженість зоба серед дитячого населення північної Буковини за окремими критеріями ВООЗ/ЮНІСЕФ/ІССІDD. Показано невідповідність між частотою зоба серед дітей з різних зон проживання та медіаною йодурії, що передбачає наявність інших зобогенних факторів у формуванні ендемічного процесу на північній Буковині. Вивчено розповсюдженість субклінічного гіпотиреозу серед дітей шкільного віку, які проживають за умов йодного дефіциту та проведено оцінку стану здоров'я та розвитку цих дітей. Виділено основні напрямки порушення розвитку дітей з зобом залежно від функціонального стану щитовидної залози. Удосконалено алгоритм активної ранньої діагностики тиреопатій. Запропоновано та показано терапевтичну ефективність харчових домішок "Еламін" та "Біостар плюс спіруліна" в дітей для корекції йодного дефіциту.

Уперше встановлено високу розповсюдженість та дуже високу інтенсивність карієсу зубів у дітей з хронічним тиреоїдитом (ХТ), які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (евакуйованих з м.Прип'ять, жителів територій, забруднених радіонуклідами, III та IV зон, опромінених внутрішньоутробно). Установлено кореляційний зв'язок між ступенем порушень та тяжкістю захворювання щитовидної залози (максимально виражений у разі ХТ), а також тривалістю дії радіаційного фактора на обстежених осіб (найбільш суттєвий - у жителів III та IV зон). Виявлено високу поширеність гінгівіту, представленого катаральною та гіпертрофічною формами в дітей з ХТ. Діагностовано незадовільний стан гігієни порожнини рота у всіх обстежених дітей з захворюваннями щитовидної залози, а також установлено зниження IgA та підвищення сироваткового IgA в ротовій рідині. Максимальне значення цих показників діагностовано у жителів III зони. Визначено зниження вмісту кальцію у ротовій порожнині та відсутність змін його рівня в сироватці крові у дітей з ХТ, які зазнали дії комплексу поставарійних факторів. Установлено кореляційний зв'язок між інтенсивністю карієсу зубів і вмістом кальцію в ротовій порожнині дітей ХТ, які мали контакт з іонізуючим опроміненням. З'ясовано, що інтенсивність карієсу та ступінь тяжкості гінгівіту корелює з рівнем sIgA. Обгрунтовано та створено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку та подальше прогресування карієсу зубів і гінгівіту в дітей з ХТ, який передбачає застосування препарату ремінералізуючої дії "Белагель Ca/P" і гелю антимікробної

В результате обследования детей и подростков 7 - 8-ми лет с различными тиреопатиями, проживающими на территории крупного агропромышленного района в условиях легкого йододефицита, диффузный нетоксический зоб диагностирован у 87,6 % пациентов. В его структуре аутоиммунный тиреоидит составлял 42,6 %. Таким образом, недостаток потребления йода с продуктами питания, сочетающийся с неблагоприятным воздействием антитиреоидных факторов, значительно повышает риск развития аутоиммунных процессов в щитовидной железе. Данный факт необходимо учитывать при решении вопроса о выборе метода терапии и проведении лечебно-профилактических мероприятий препаратами йода.

Представлено дані інтенсивності карієсу зубів і вмісту секреторного імуноглобуліну A в слині підлітків з хронічним тиреоїдитом, які мешкають на територіях, забруднених радіонуклідами, у порівнянні з даними обстеження підлітків, які не мають соматичної та ендокринної патологій.

Розглянуто питання вдосконалення діагностики аутоімунного тиреоїдиту (АІТ) в дітей, що страждають на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу, на основі вивчення клінічних проявів, даних сонографічного дослідження щитоподібної залози, субпопуляцій лімфоцитів, процесів апоптозу й антитілоутворення. Наведено результати обстеження та спостереження 146-ти дітей віком від 8-ми до 16-ти років, у т.ч. 81 - із ЦД 1-го типу, 46 - з АІТ і 19 - із сумісним перебігом ЦД 1-го типу й АІТ. Зазначено, що критеріями імовірного розвитку АІТ в дітей із ЦД 1-го типу слід вважати обтяжену спадковість через діабет і тиреопатії, жіночу стать, збільшення щитоподібної залози зі змінами гомогенності та деформуванням контуру. Крім цього, важливо враховувати порушення імунного гомеостазу у вигляді достовірного підвищення вмісту CD20+, CD95, а також високого значення GAD із паралельним збільшенням титру АТ-ТПО.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.11-3

Рубрики:

Тиреоїдити у дітей

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны этиологические, патогенетические и клинические особенности, а также терапевтические подходы при патологических процессах в тиреоидной системе в детском возрасте. Наиболее распространенным среди этих процессов является диффузный нетоксический зоб, который вызывает нарушение регуляции обменных процессов в растущем организме ребенка и нередко является началом многих тиреопатий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.11-3 + Р733.661.210.40-3

Рубрики:

Тиреоїдити у дітей

Карієс у дітей

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Автоімунний тиреоїдит (AIT) - це генетично детерміноване хронічне автоімунне захворювання щитоподібної залози (ЩЗ), що характеризується продукцією антитіл до пероксидази, тиреоглобуліну, клінічно виявляється збільшенням ЩЗ і порушенням продукції периферичних тиреоїдних гормонів. AIT - найчастіша причина набутого гіпотиреозу в дитячому та підлітковому віці. За функціональним станом ЩЗ AIT може характеризуватися еутиреозом, гіпотиреозом та субклінічним гіпотиреозом. Короткотривала стадія гіпертиреозу, так званого хашитоксикозу, - це особливість перебігу AIT у дитячому та підлітковому віці. Відомо, що функція ЩЗ тісно пов'язана із системою гіпоталамус - гіпофіз - яєчники, перш за все завдяки наявності загальних центральних механізмів регуляції. ЩЗ і репродуктивна система взаємно впливають одна на одну. Порушення функції ЩЗ можуть стати причиною передчасного або пізнього статевого дозрівання, розладів менструального циклу, ановуляції, неплідності, невиношування вагітності, патології плода. У пубертатний період AIT може негативно впливати на перебіг пубертату, призводячи до порушень фізичного розвитку, менструальної функції у вигляді олігоменореї, пубертатних кровотеч, аменореї, ановуляції. Було б неправильно оцінювати негативний вплив AIT лише через порушення функції ЩЗ. Існує думка, що AIT може бути причиною автоімунного ураження яєчників, формування автоімунного оофориту, який у подальшому може призводити до передчасної яєчникової недостатності. Зв'язок між AIT і синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) описаний у багатьох дослідженнях. Дані про наявність антитіл до ЩЗ у жінок із СПКЯ різняться. На жаль, вплив AIT на формування репродуктивного здоровія дівчат недостатньо вивчений, чітко не встановлений взаємозв'язок між ступенем порушення функції ЩЗ за AIT і ступенем порушення становлення репродуктивної функції в дівчат-підлітків, типом порушення менструальної функції, що потребує подальших досліджень. Своєчасне виявлення прихованих форм гіпотиреозу, AIT, адекватне лікування дисфункції ЩЗ саме у пубертатний період надасть змогу вчасно нормалізувати зміни з боку репродуктивної системи, запобігти формуванню патологічних уражень репродуктивних органів у дівчат, що сприятиме підвищенню репродуктивного здоров'я майбутніх матерів.

Одним із факторів, який впливає на становлення репродуктивної системи та становлення менструальної функції, зокрема, є патологія щитоподібної залози. Від функціонального стану репродуктивної системи дівчат у дитинстві та підлітковому віці залежить їх репродуктивне здоров'я в майбутньому. Мета роботи - зібрати, проаналізувати та узагальнити інформацію щодо ролі тиреоїдної системи в становленні менструальної функції у дівчат пубертатного віку. Висновок: роль тиреоїдної системи у становленні менструальної функції широко відома лікарям акушерам-гінекологам і підтверджена численними дослідженнями та лікарською практикою. Встановлено, що порушення функціонування тиреоїдної системи сприяє подовженню часу та тривалості маткових кровотеч, зумовлених розладами менструальної функції на тлі патології щитоподібної залози. Поглиблений аналіз даної патології допоможе розібрати патогенетичні механізми виникнення маткових кровотеч і пошуку нових схем лікування.

Поширеність ожиріння неухильно зростає як серед дорослого, так і серед дитячого населення. Останніми роками серед асоційованої з ожирінням патології все більшу увагу дослідників привертають тиреопатії, які в Україні посідають перше місце за частотою серед усіх ендокринопатій. Актуальним напрямком дитячої ендокринології є визначення взаємозв'язку між тиреоїдною дисфункцією та ожирінням. За даними сучасних досліджень, існує тісний взаємозв'язок між проявами метаболічного синдрому та функціональним станом щитоподібної залози (ЩЗ). Результати досліджень показали, що найбільш вразливим періодом для виникнення тиреоїдної дисфункції у хворих на ожиріння є період препубертату у хлопців (6 - 9 років) і ранній пубертат (10 - 13 років) у дівчат. Це свідчить про необхідність моніторингу стану ЩЗ ухворих на ожиріння, особливо в період пре- та раннього пубертату. Доведено, що наявність порушень у структурі ЩЗ у дітей з ожирінням, навіть за відсутності інших ознак аутоімунного тиреоїдиту, можна вважати фактором ризику формування тиреоїдної недостатності, що потребує постійного контролю функціонального стану ЩЗ у таких пацієнтів. Для оптимізації обстеження та лікування дітей і підлітків з ожирінням запропоновано алгоритм спостереження на першому рівні надання медичної допомоги Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Робота присвячена зниженню частоти порушення менструальної функції в пубертатному періоді у дівчат із автоімунним тиреоїдитом шляхом розробки діагностичного алгоритму та комплексу профілактичних заходів на основі вивчення взаємозв'язку гормонального гомеостазу, психоемоційного стану та особливостей ехографічних даних. В результаті проведених досліджень у дівчат з автоімунним тиреоїдитом було вивчено частоту порушень перебігу пубертату, особливості становлення менструальної функції та психоемоційного стану, оцінено стан гормонального гомеостазу, вивчено взаємозв'язок автоімунної патології щитовидної залози та її роль у формуванні автоімунного ураження яєчників, визначено ехографічні особливості органів малого таза. Методом покрокового дискримінантного аналізу визначено 7 із 31 чинників виникнення порушення менструальної функції, розроблено алгоритм обстеження і спостереження дівчат із автоімунним тиреоїдитом. На підставі виявлених особливостей розроблено та обгрунтовано комплекс диференційованої профілактичної терапії для попередження розвитку порушення менструальної функції, який включає в себе, окрім традиційної вітамінотерапії, рослинний препарат м'якої дофамінергічної дії та препарат, що містить ГАМК-ергічні речовини і кофактори ГАМК.