Розкрито методологічні основи процесу навчання, форми навчання й організації навчально-виховного процесу у ВНЗ. Розглянуто методи, прийоми та технології навчання. Показано особливості формування у студентів знань, умінь і навичок професійної діяльності та викладання соціальної роботи студентам з особливими потребами. Висвітлено основи підвищення кваліфікації працівників соціальної сфери.

Зроблено теоретичний аналіз структури інформаційної компетентності у вітчизняному та зарубіжному дискурсі. З опорою на попередні дослідження виокремлено та охарактеризовано наступні компоненти інформаційної компетентності магістрантів соціальної роботи: мотиваційно-ціннісний, операційно-когнітивний, емоційно-вольовий та відповідні їм знання, уміння та навички. Констатовано, що виявлення суперечностей формування інформаційної компетентності магістрантів означеного напрямку надає можливість експериментально перевірити та теоретично обгрунтувати педагогічну технологію формування інформаційної компетентності майбутніх фахівців.

Сделан теоретический анализ структуры информационной компетентности в отечественном и зарубежном дискурсе. С опорой на предыдущие исследования выделены и охарактеризованы следующие компоненты информационной компетентности магистрантов социальной работы: мотивационно-ценностный, операционно-когнитивный, эмоционально-волевой и соответствующие им знания, умения и навыки. Констатировано, что выявление противоречий формирования информационной компетентности магистрантов данного направления дает возможность экспериментально проверить и теоретически обосновать педагогическую технологию формирования информационной компетентности будущих специалистов.

Article offers basic components of information competency of social work undergraduates, selected on the basis of previous studies by domestic and foreign scientists, offered to review different ideas about its structure and characteristics of each constituent element is provided.

Проаналізовано проблемні питання в організації науково-дослідної роботи студентів. Зокрема йдеться про підготовчу роботу до вибору тематики, підбору баз практики та особливості планування і написання курсової роботи зі спеціальності соціальна робота, що сприяє активізації пізнавальної діяльності майбутніх фахівців.

Висвітлено проблеми професійної підготовки майбутніх соціальних працівників (соціальних педагогів) до професійного спілкування, організації дозвіллєвої діяльності, проведення науково-дослідної роботи, профілактики насильства серед дітей та молоді, формування соціальної відповідальності особистості. Проаналізовано особливості розвитку ідей соціального виховання у філософській і педагогічній традиції. Розкрито теоретико-технологічні основи модернізації педагогічного процесу підготовки соціальних педагогів в аграрному ВНЗ. Запропоновано інноваційні технологіх професійної підготовки майбутніх фахівців до соціальної профілактики. Охарактеризовано інформаційне забезпечення професійної діяльності соціальних педагогів.

Проаналізовано стан упровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в організацію електронного навчання бакалаврів (на досвіді спеціальностей «Туризм» та «Соціальна робота») у ВНЗ. Обґрунтовано актуальність застосування технологій електронного навчання та відповідних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Охарактеризовано переваги та недоліки популярної платформи електронного навчання Mооdle. Наведено результати дослідження щодо активності використання ІКТ, платформ електронного навчання, вибору засобів ІКТ на основі анкетування викладачів українських ВНЗ, що забезпечують викладання навчальних дисциплін на спеціальностях «Туризм» та «Соціальна робота». Виявлено, які засоби ІКТ та електронного навчання викладачі вважають найефективнішими та яким платформам вони віддають перевагу.

Проанализировано состояние внедрения информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) в организацию электронного обучения бакалавров (на примере специальностей «Туризм» и «Социальная работа») в ВУЗ. Обоснована актуальность применения технологий электронного обучения и соответствующих ИКТ. Охарактеризованы преимущества и недостатки популярной платформы электронного обучения Mооdle. Приведены результаты исследования активности использования ИКТ, платформ электронного обучения, выбора средств ИКТ на основе анкетирования преподавателей украинских ВУЗ, обеспечивающих преподавание учебных дисциплин по специальностям «Туризм» и «Социальная работа». Выявлено, какие средства ИКТ и электронного обучения преподаватели считают наиболее эффективными и какими платформами они предпочитают пользоваться.

The article analyzes the state of implementation of information and communication technologies (ICT) in the organization of e-learning in higher education (using the experience of specialities «Tourism» and «Social Work»). The urgency of e-learning technologies application and related information and communication technologies is proved. Author determined the advantages and disadvantages of the popular platform Moodle e-learning. The results of research on active use of ICT, e-learning platforms, choice of ICT-based survey of the Ukrainian higher educational institutions that provide teaching training courses in specialities «Tourism» and» «Social work» are presented. It has been found that teachers prefer e-learning platforms, various Internet sites, multimedia presentations, video software Skype and Viber.

Розглянуто й обгрунтовано теорію та практику фундаменталізації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників на засадах інтеграції інноваційних педагогічних технологій. Здійснено методологічний аналіз сутності соціальної роботи, охарактеризовано історичні особливості становлення професії соціального працівника, розкрито вітчизняний і зарубіжний досвід їх підготовки й виявлено сучасні проблеми професійної підготовки фахівців соціальної роботи. Розглянуто фундаменталізацію вищої професійної освіти як педагогічну проблему, розкрито методологічні засади та конкретизовано основні напрями фундаменталізації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. Охарактеризовано сучасні засоби інноваційних технологій та розглянуто їх спрямовання на мотиваційну, діяльнісну та технологічно-управлінську складові фундаменталізації професійної освіти. Висвітлено концептуальні основи фундаменталізації професійної підготовки на засадах інтеграції педагогічних технологій та обгрунтовано педагогічні умови із визначенням компонентів, критеріїв, показників та рівнів готовності до професійної діяльності. Представлено педагогічну систему підготовки майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності, яка об'єднує формування всіх компонентів готовності до професійної діяльності.

Подано теоретичне обгрунтування системи формування професійної етики майбутніх фахівців соціальної роботи в університетах. Виокремлено конкретні особливості змісту, структури, принципів професійної етики, яка вивчає суть моралі, моральних потреб, переконань, дій, взаємин, особистісних професійно важливих рис майбутніх соціальних працівників. Окреслено педагогічні умови, концепцію, педагогічну систему формування професійної етики майбутніх соціальних працівників в університетах. Розкрито й обгрунтовано форми, методи та технології, що забезпечують сформованість професійної етики майбутніх соціальних працівників.

Викладено основні вимоги до організації навчально-дослідницької діяльності студентів: до написання та оформлення курсових робіт та випускної кваліфікаційної (бакалаврської) роботи, що передбачено освітньо-професійною програмою підготовки студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 231 «Соціальна робота». Наведено критерії оцінювання курсових та кваліфікаційної роботи. Навчально-дослідницька робота студентів спеціальності «Соціальна робота» у межах навчального плану є обов’язковою для кожного і охоплює майже усі форми освітнього процесу: написання навчальних рефератів, виконання практичних, індивідуальних та самостійних завдань, що містять елементи проблемного пошуку; виконання завдань дослідницького характеру в період виробничої та переддипломної практик; підготовка та захист курсових та кваліфікаційних робіт.

Досліджено проблеми розвитку готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи в центрах ранньої соціальної реабілітації. Вивчено теоретичні основи підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи в центрах ранньої соціальної реабілітації, здійснений аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження, а також означено основні напрями вирішення проблеми дослідження та теоретичному і практичному рівнях. В процесі дослідження виявлено сутність, визначено й охарактеризовано компоненти готовності майбутнього соціального педагога до роботи в центрах ранньої соціальної реабілітації. Визначено критерії, показники, охарактеризовано рівні готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи в центрах ранньої соціальної реабілітації. Розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методичну систему підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи в центрах ранньої соціальної реабілітації.

Вивчено проблеми розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб. Розкрито психологічний зміст поняття самоефективність майбутнього фахівця соціальних служб (упевненість (внутрішні переконання), віра і здатність до професійної самореалізації фахівця у сфері соціальних служб і надання якісних соціальних послуг різним категоріям населення). Виокремлено складові досліджуваного явища (гностично-рефлексивну, ціннісно-афективну, поведінково-регулятивну). Проаналізовано проблеми розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб на макро- (рівні суспільства), мезо- (рівні соціальних служб і підготовки їх фахівців), мікро- (рівні особистості) рівнях аналізу. Емпіричним шляхом досліджено динаміку розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб. Установлено недостатній рівень розвитку самоефективності та її складових у переважної кількості досліджуваних майбутніх фахівців соціальних служб. Констатовано гендерно-вікові (стать, вік), освітньо-професійні (спеціалізація, курс навчання) та демографічні особливості розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб. Створено модель, обґрунтовано, розроблено й апробовано програму розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб, доведено її доцільність та ефективність.

Розглянуто теоретико-методичні засади, зміст, структуру, модель та технологію іншомовної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери. На підставі дослідженням встановлено, що розроблена й апробована методична система іншомовної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери уможливлює формування належного рівня професійної іншомовної компетентності соціальних педагогів і соціальних працівників в освітньому середовищі університету. Набули подальшого розвитку положення про теоретичні та методичні передумови, а також технології, форми та методи формування іншомовної компетентності фахівців соціальної сфери в університеті.

Досліджено проблему формування культури професійної взаємодії майбутніх фахівців соціономічної сфери в професійній підготовці. Науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування культури професійної взаємодії майбутніх фахівців соціономічної сфери в професійній підготовці; визначено сутність феномену "культура професійної взаємодії", розкрито структуру (мотиваційно-ціннісний, професійно-когнітивний, комунікативно-мовленнєвий, поведінково-регулятивний, особистісно-творчий компоненти), визначено критерії (спонукальний, знаннєвий, операційний, діяльнісний, суб’єктний) та їх показники, подано якісні характеристики рівнів (достатній, задовільний, низький) культури професійної взаємодії майбутніх фахівців соціономічної сфери; розроблено й апробовано модель і експериментальну методику формування культури професійної взаємодії майбутніх фахівців соціономічної сфери в професійній підготовці (теоретико-збагачувальний, практико-моделювальний, творчо-розвивальний етапи); елективний курс "Основи формування культури професійної взаємодії майбутніх фахівців соціономічної сфери", програму тренінгу професійної взаємодії.

Охарактеризовано й обґрунтовано теоретичні та методологічні основи підготовки до професійної мобільності майбутніх працівників соціальної сфери. Із використанням системного, особистісного, діяльнісного, праксеологічного, діалектичного, компетентнісного, гносеологічного, синергетичного підходів визначено та обґрунтовано методологічні основи підготовки до професійної мобільності майбутніх працівників соціальної сфери. Структура підготовки до професійної мобільності майбутніх працівників соціальної сфери характеризується компонентами: когнітивним, особистісним, процесуально-поведінковим та аналітико-результативним. Визначено критерії, показники, рівні та обрано діагностичний інструментарій для дослідження стану готовності до професійної мобільності майбутніх працівників соціальної сфери. Розроблено концепцію, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічну систему підготовки до професійної мобільності майбутніх працівників соціальної сфери, обґрунтовано принципи, підходи та педагогічні умови її реалізації. Представлено структурно-функціональну модель педагогічної системи та запропоновано навчально-методичний супровід підготовки до професійної мобільності майбутніх працівників соціальної сфери.

Розкрито концепцію фундаменталізації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти, яка базується на методологічних підходах, закордонному і вітчизняному досвіді професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасної парадигми вищої освіти. Обґрунтовано педагогічну систему фундаменталізації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників засобами інтегративної тренінгово-інформаційної технології та розроблено її структурно-функціональну модель, що складається з цільового, концептуально-методологічного, теоретично-змістового, методично-практичного, результативно-оцінювального блоків. Дієвість функціонування системи забезпечено педагогічними умовами, що сприяли створенню мотиваційно-ціннісного освітнього середовища; спрямованості вивчення дисциплін циклу професійної підготовки на фундаменталізацію знань; використання фахово зорієнтованих ситуацій у професійній підготовці; спрямованості самоосвітньої діяльності майбутніх соціальних працівників на фундаменталізацію професійної підготовки.

Розкрито теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів. З'ясовано суть, зміст та особливості професійної діяльності фахівців соціальної галузі з профілактики дезадаптації учнів у системі різних соціальних інституцій, розкрито можливості їх взаємодії.Теоретично обґрунтовано, розроблено та апробовано в освітньому процесі систему професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до профілактики дезадаптації учнів, яка складається з моделі та її науково-методичного забезпечення, що за допомогою організації професійно-спрямованого освітнього простору створює умови для формування їх готовності до відповідного виду професійної діяльності.

Висвітлено актуальні питання вітчизняної соціальної освіти. Розкрито проблеми формування професійної компетентності майбутніх соціально-педагогічних фахівців, особливості їх соціалізації у процесі практичної підготовки та реалізації інноваційних методик професійної підготовки до роботи з окремими групами клієнтів. Увагу приділено формуванню професійної компетентності майбутніх соціальних педагогів в умовах євроінтеграції освіти.

В умовах трансформації українського суспільства, реформування системи соціально-політичного устрою країни, створення об’єднаних територіальних громад відбувається інституалізація практичної соціальної роботи на локальному рівні. Свідченням того є працевлаштування у територіальних громадах фахівців із соціальної роботи, здатних організувати, адмініструвати, планувати та надавати якісні й доступні соціальні послуги особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. У зв’язку з цим варто закцентувати увагу на аналізі сучасного стану підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах та змоделювати процес означеної підготовки у закладах вищої освіти. Досліджено професійну підготовку майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти. Предмет дослідження – підготовка майбутніх соціальних працівників до роботи у територіальних громадах. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці дієвості системи підготовки майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти до роботи у територіальних громадах. Для вирішення поставлених у дослідженні завдань і перевірки гіпотези використано методи: теоретичні (системний, проблемно-цільовий, нормативно-порівняльний аналіз джерел; контент-аналіз документації, освітніх програм, навчальних планів, змісту програм навчальних дисциплін; скринінг Інтернет-сайтів ЗВО, що здійснюють підготовку майбутніх соціальних працівників; систематизація, узагальнення, порівняння і зіставлення різних поглядів на аспекти досліджуваної проблеми; аналіз теорії і практики, досвіду вищої школи, викладацької діяльності, моделювання для розробки та теоретичного обґрунтування системи підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ, її змістово-технологічного і навчально-методичного забезпечення); емпіричні: кількісні (анкетування, опитування, тестування), якісні (бесіда, структуроване інтерв’ю, експертна оцінка, фокус-група, щоденники й чеклісти), обсерваційні (стандартизоване спостереження, самооцінка, моніторинг) для визначення рівня готовності майбутніх соціальних працівників у ЗВО до роботи у ТГ; перевірки ефективності змістово-технологічного та навчально-методичного забезпечення теоретично обґрунтованої системи підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ); статистичні (статистична обробка кількісних (SPSS 7.0) й якісних (MaxQDA) даних, графічне відображення результатів дослідно-експериментального дослідження, критерій Пірсона – для підтвердження нульової гіпотези). Практичне значення дослідження полягає в тому, що апробовано розроблену систему підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи у ТГ на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях вищої освіти в рамках підготовки студентів зі спеціальності "Соціальна робота", здійснено підбір ефективних традиційних та інноваційних форм, методів і засобів підготовки, визначено механізми впровадження організаційно-педагогічних умов формування готовності до означеного виду діяльності. Практична реалізація авторської системи також виражена у розробці й імплементації: змістово-технологічного та навчально-методичного забезпечення (зокрема, змістове збагачення програм окремих дисциплін темами, що стосуються специфіки організації соціальної роботи в громаді; розробка авторських навчальних курсів "Практикум з соціальної роботи" та "Соціальна робота в громаді"; доповнення програм різних видів практик завданнями, спрямованими на формування відповідних умінь і навичок; організація діяльності студентського гуртка "Соціальний експериментаріум" і проблемної групи "Технології соціальної роботи з різними категоріями населення у ТГ", підготовка та реалізація соціальних проектів; апробація тренінгових програм "Громада і соціальна робота в ній" та "Соціальний працівник у громаді"; проведення семінарів, круглих столів, конференцій, фокус-груп за тематикою дослідження) у професійну підготовку здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з соціальної роботи та ОПП "Соціальне адміністрування в громаді" – другого (магістерського) рівня вищої освіти за означеною спеціальністю та її технологічного супроводу. Матеріали дослідження можуть бути використані під час проектування підготовки майбутніх фахівців із соціальної роботи у ТГ у ЗВО; викладання професійно-орієнтованих навчальних дисциплін; підвищення кваліфікації і перекваліфікації працівників соціальних служб, установ та організацій державної та недержавної форм власності; розробки спецкурсів, спецсемінарів, навчальних посібників та у позааудиторній роботі студентів.

Увагу присвячено вивченню соціально-психологічних особливостей становлення особистості фахівців з соціальної роботи як ключових суб’єктів реалізації соціальної політики держави. Теоретично обгрунтовано й експериментально досліджено сутність, соціально-психологічні особливості, показники й умови становлення особистості фахівця з соціальної роботи. Виокремлено основні теоретико-методологічні підходи до становлення особистості фахівця та його стадії. Розроблено концептуальну модель становлення особистості фахівця з соціальної роботи з урахуванням соціально-психологічної специфіки його професійної діяльності. Подано результати емпіричного дослідження основних тенденцій становлення особистості фахівців з соціальної роботи, рівні та чинники сформованості професійно-особистісних новоутворень на різних стадіях становлення особистості. Визначено соціально-психологічні умови становлення особистості фахівця з соціальної роботи у процесі його професіоналізації. Обґрунтовано систему соціально-психологічного супроводу становлення особистості фахівця з соціальної роботи на різних стадіях його професіоналізації. Апробовано й експериментально доведено ефективність авторської моделі соціально-психологічного супроводу становлення особистості фахівця з соціальної роботи на рівнях базової професійної підготовки (здобуття вищої освіти), первинної (на стадіях професійної адаптації) та вторинної професіоналізації (на стадії вдосконалення професійної майстерності та передачі досвіду).

Досліджено проблему формування базових компетентностей майбутніх соціальних працівників у процесі фахової підготовки. Вперше уточнено та науково обгрунтовано сутність феномену «базові компетентності» майбутніх соціальних працівників в процесі фахової підготовки. Розкрито їх зміст і структуру (правова, організаційно-управлінська, конфліктологічна, комунікативна, міжкультурна, когнітивна та рефлексивна). Виявлено компонентну структуру формування базових компетентностей майбутніх соціальних працівників у процесі фахової підготовки (мотиваційний, когнітивний, деонтологічний, операційно-діяльнісний та суб’єктний). Визначено критерії (особистісний, гностичний, етичний, практичний, рефлексійний) і показники сформованості базових компетентностей майбутніх соціальних працівників та схарактеризовано рівні сформованості базових компетентностей майбутніх соціальних працівників (високий, задовільний та низький). Виявлено, науково обгрунтовано та впроваджено педагогічні умови формування базових компетентностей майбутніх соціальних працівників в процесі фахової підготовки у ЗВО (стимулювання позитивної мотивації до професійної діяльності майбутніх соціальних працівників; відображення у змісті фахових дисциплін специфіки соціальної роботи; реалізація рефлексійного складника підготовки соціальних працівників у процесі виробничої практики). Розроблено, обгрунтовано й апробовано модель і експериментальну методику формування базових компетентностей майбутніх соціальних працівників в процесі фахової підготовки (мотиваційно-орієнтувальний, структурно-функціональний і репродуктивно-діяльнісний етапи), спецкурс «Соціальна деонтологія», рольові ігри, «мозковий штурм», «круглі столи», рефлексивне есе, кейс-стаді, коуч-технології, тренінг формування базових компетентностей майбутніх соціальних працівників у процесі фахової підготовки тощо.

Представлено рекомендації, що містять у собі матеріали, які стануть в нагоді здобувачам вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти під час виконання і підготовки до захисту кваліфікаційних робіт. Розглянуто загальні положення, обов'язки наукового керівника і здобувача вищої освіти, вимоги до змісту кваліфікаційної роботи, її структуру, правила оформлення, процедуру підготовки до захисту тощо. Наголошено, що кваліфікаційна робота повинна узагальнювати хоч і невеликий, але самостійний науковий пошук виконавця, а не повторювати чи констатувати загальновідомі істини.