Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.452.1

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено механізми соціальної детермінації наукової діяльності, що визначає її зміст на різних етапах суспільного розвитку. Висвітлено основні рівні наукової діяльності, на яких послідовно здійснюється інкорпорація суспільних потреб, тобто відбувається адаптація до основних вимог епох суспільного розвитку. Як суб'єкти наукової діяльності розглянуто соціальний інститут науки, спеціалізовані організації. Значну увагу приділено аспекту залучення наукової діяльності до процесу творення суспільних відносин, базуючись на її здатності виробляти специфічні дискурси, що легітимізують трансляцію чи трансформацію соціогрупової структури шляхом перерозподілу владних повноважень між окремими соціальними групами.

Проведено дослідження змісту і структури новин у пресі та на телебаченні України за трьома рівнями: загальнометодологічним, методично-операціональним, а також емпіричним, на якому теоретичні установки й обгрунтовані методичні підходи було реалізовано в процедурах збору, обробки й інтерпретації первинної соціологічної інформації. Виявлено механізми трансформації подій у повідомлення. Розглянуто тенденції гомогенізації змісту повідомлень під впливом комерціалізації й деполітизації новин в Україні.

Обгрунтовано новий підхід до розуміння та наповнення термінів "інформація" та "знання". Інформацію та знання розглянуто як діалектичну систему, в якій реалізується принцип внутрішньої єдності протиріч. Висвітлено економічний аспекти системи "інформація - знання", досліджено її взаємозв'язок з базовим положенням загальної теорії систем. Розглянуто взаємозв'язок соціальної інформації з суспільством, запропоновано інші напрями практичного використаня нового підходу до розуміння значення та наповнення термінів "інформація" та "знання".

Обоснован новый подход к пониманию и наполнению терминов "информация" и "знания". Информация и знания рассмотрены как диалектическая система, в которой реализуется принцип внутреннего единства противоречий. Освещены экономические аспекты системы "информация - знания", исследована ее взаимосвязь с базовыми положениями общей теории системы. Рассмотрены взаимосвязи социальной информации с обществом, предложены другие направления практического использования нового подхода к пониманию значения и наполнения терминов "информация" и "знания".

Висвітлено теоретичні та практичні засади моделювання соціально-правових явищ, процесів, процедур. Розкрито нормативно-правові умови моделювання. Розглянуто питання динаміки інформаційних потоків як середовища вимірювання суспільної думки. Увагу приділено особливостям моделювання у сфері природничих наук, зокрема, нелінійним, експертним, індивідуум-орієнтованим моделям, а також таким методам досліджень, як кореляційний і фрактальний аналіз. Подано інформацію про теорію клітинних автоматів, мережеві моделі формування суспільної думки, індекси порівняння, вейвлет-аналіз, соціальну технологію витоків WikiLeaks.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.41 + С5*333.45

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто певну "мережу координат", понять, ключових запитань, якими дослідник інформаційного простору політики може скористатися у вивченні чуток, і технолог - робити певні висновки щодо управлінських, технологічних моментів у використанні їх при плануванні комунікативних технологій.

Розглянуто проблему співвідношення інформації та гендеру в контексті інформаційного суспільства. Проаналізовано гендерні особливості, що виникають за умов, коли цінність інформації зростає експоненціально, демократичні тенденції суспільного розвитку сприяють виробленню толерантного ставлення та розуміння усього розмаїття гендерних практик (включаючи й цілком нетрадиційні) за одночасного тиражування у масовій свідомості найбільш агресивних патріархатних установок і цінностей. Обгрунтовано необхідність проведення метагендерного аналізу для розуміння даних особливостей конфлікту з урахуванням більш широкого соціально-історичного та культурного контексту розвитку України.

Описано столкновение двух тенденций развития гендерных социальных практик в условиях интенсивного формирования в Украине информационного общества. С одной стороны, в стране как части трансформационного постсоветского пространства наблюдается интенсивный возврат общественно значимых ценностей к откровенно патриархальным, к возрождению "биологической" аргументации в определении социальных, политических и других ролей, принятых в обществе, к широкому тиражированию традиционного идеала женщины-домохозяйки - некоего "придатка" к мужчине-добытчику в семье. С другой стороны, демократическое реформирование общества приводит к неизбежной выработке основ толерантного сознания и повышению терпимости к восприятию нетрадиционных гендерных отношений. Для всестороннего понимания вознинкшей ситуации требуется переход на метагендерный уровень анализа общества, охватывающий более широкий социокультурный и исторический контекст развития страны.

In the paper "Formation of Information Society as a Factor of Gender Discourse Transformation" by O.Ig.Goroschko the problem of relations between the notions of information, discourse and gender within the local context is reviewed. The main gender gap provoked by clashes between individual and mass consciousnesses is analyzed within the framework of local societal development. This gap may be initiated by two ambiguous tendencies - the arising of tolerant societal practices, moods and attitudes towards diverse gender practices including the attitude towards GLBT community on the one hand, and the circulation and dissemination of aggressive patriarchal stereotypes and values from the other hand. To estimate this gap the meta-gender analysis is required covering wider social, cultural and historical perspectives.

Проаналізовано різні визначення понять "інформація", "інформатика", "інформатизація", "інформаційна технологія", "інформаційне середовище", "інформаційна реальність", "інформаційна картина світу" тощо залежно від наукової сфери їх застосування. Багатогранність інформації як явища, його багатоплановість, широта сфери застосування та прискорений розвиток відображається у постійній появі нових тлумачень понять інформації та інформаційних технологій. Інформаційний зріз сучасної наукової картини світу, інформаційний образ реальності є актуальними об'єктами досліджень. Як метод дослідження обрано системний підхід, який використовувався для аналізу сукупності знань, що репрезентують картину світу, оскільки й сама інформаційно-наукова картина світу (ІНКС) теж утворює сукупність дисциплінарних інформаційних образів реальності. Показано домінуючу роль інформаційного інструментарію в наукових дослідженнях, які проводяться в межах конкретно-наукових картин світу. Завдяки всеосяжності інформаційними технологіями оточуючий світ набуває змісту інформаційної реальності. Як відображення цієї реальності запропоновано модель ІНКС. На цій моделі інформаційне середовище слугує матрицею для конкретно-наукових, загальнонаукових та універсальної наукової картини світу, яка об'єднує в собі всі названі вище картини світу через мовне поле і разом із ними знаходиться в інформаційній матриці. Зроблено висновки, що днією з провідних тенденцій виходу з кризи і подальшого розвитку освіти на сучасному етапі вбачається інтеграція її змісту як імплементація інтеграції наук у шкільні навчальні предмети та вузівські курси. У перспективі варто обрати ІНКС, як всеохоплювальну, універсальну картину взаємозв'язків у різноманітних проявах живої і неживої природи, а також суспільного життя.

Представлено трактування поняття "соціальна реклама", обгрунтовано необхідність використання рекламноінформаційних технологій соціальними працівниками у професійній діяльності, означено особливості інформування населення про діяльність соціальних служб та соціальних послугах. Постановка проблеми. Слід відмітити, що для успішної реалізації соціального проекту важливе вміння працівника соціальної сфери використовувати рекламно-інформаційні засоби у професійній діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Увага українських дослідників головним чином зосереджена на питаннях визначення сутності поняття "соціальна реклама", її особливостей, критеріїв якості та ефективності, а також механізмів її реалізації (А. Андрусенко, Т. Примак, С. Андріяшкіна, Н. Бутенко, Л. Гейдар, Г. Довбах, О. Грубін, Н. Комарова та ін.). Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розробка та використання рекламних засобів у вітчизняній соціальній та соціально-педагогічній практиці. Сьогодні доцільним є здійснення аналізу особливостей практики застосування соціальної реклами в практичній діяльності соціальних працівників. Розглянуто особливості використання соціальної реклами в сфері соціальної роботи. Розглянуто цілі, типи та функції соціальної реклами. Стратегічною метою цієї діяльності має стати ознайомлення населення із установа.

Охарактеризовано науково-теоретичні засади дослідження онлайн-сторителінгу як нового формату Інтернет-журналістики. Зосереджено увагу на засобах візуального й аудіовізуального контенту в лонгридах і лендингридах. Поняття "лендингрид" витлумачено як новий технологічно модифікований медіа-текст, що постав унаслідок синтезу двох мультимедійних форматів і лонгриду й лендингу. Проаналізовано явище синтезованих мультимедійних проектів, описано потенціал інноваційного синкретичного формату представлення інформації. За допомогою методу контент-аналізу вивчено структурні елементи мультимедійних історій, представлених на Інтернет-ресурсі "Новое Время". Зазначено, що мультимедійний сторителінг цілком задовольняє потреби аудиторії, оскільки подає інформаційний продукт в онлайн-режимі за допомогою різних технологічних каналів.

Проанализирована модель распространения информации в социуме. Предполагается, что в социокоммуникативном пространстве распространяется n типов информационных сообщений, которые различаются содержанием. Количество индивидов, распространяющих один из типов информационных сообщений, является ключевым показателем динамики модели. Распространение информационных сообщений происходит через внутренние (межличностное общение) и внешние (влияние средств массовой информации) потоки. Модель представлена в виде системы n нелинейных дифференциальных уравнений Гомперца (ДУГ). Такие модели целесообразно применять для практических задач анализа распространения информации в социуме, динамика которых быстро растет во времени, а также в силу своей нелинейности правой части подобные модели претендуют на адекватное представление процессов предметной области. Одной из практических важных задач, которые возникают при анализе процессов распространения информации в социуме, является задача нахождения прогнозных оценок динамики таких процессов. Для систем ДУГ эта задача становится нетривиальной в силу наличия натуральных логарифмов в правых частях этих уравнений. Сформулирована задача нахождения гарантированных прогнозных оценок векторов. Для частного случая этой задачи с дискретными наблюдениями предложены эффективные алгоритмы нахождения гарантированных и приближенных гарантированных прогнозных оценок векторов состояний и ошибок прогнозных гарантированных оценок. В качестве примеров приведены результаты нахождения гарантированных прогнозных оценок динамики математической модели распространения одного вида информации в социуме. Результаты численного компьютерного эксперимента демонстрируют практические возможности данной схемы. Предложенную методику можно использовать при разработке систем поддержки принятия решений для анализа процессов социокоммуникативном пространстве.

Висвітлено та проаналізовано різні підходи до поняття інформаційної прозорості. Аналіз існуючих досліджень і публікацій показав, що інформаційну прозорість розглядають як категорію, що характеризує інформацію з точки зору її доступності, видимості, можливості поширення, інформативності, безпечності, цінності для користувача. Оптимальний рівень прозорості визначається в процесі взаємодії між суб'єктами чи об'єктами, які накладають власні обмеження щодо її значення. Серед науковців є і підходи, в яких прозорість розглядають як спосіб регулювання, складову публічного управління, якість та ефективність якого залежить саме від прозорості інформації. Теоретично обгрунтовано значимість розкриття інформації для підвищення якості й ефективності корпоративного управління. Запропоновано власне визначення інформаційної прозорості, встановлено критерії її оптимального рівня. Визначено напрямки та необхідні інструменти розвитку прозорості в системі вищої освіти, обгрунтовано вплив прозорості інформації на забезпечення якості вищої освіти й освітньої діяльності закладу освіти.

Проаналізовано домінантну роль консолідованої інформації як основи розвитку інформаційного суспільства ХХI ст. Визначено, що сучасне інформаційне суспільство потребує достовірної інформації у зв'язку з використанням не просто інформаційних потоків для констатації фактів, а застосування даних із метою забезпечити якісну інформаційно-аналітичну діяльність будь-якої установи; створювати та реалізовувати затребувані споживачами інформаційні продукти та послуги; здійснювати комплексний аналіз інтелектуального капіталу установи з метою оптимізації її діяльності. Зазначено, що нова галузь наукових знань - консолідована інформація - маловивчена й містить ряд дискусійних питань. Встановлено, що зі сферою консолідованої інформації тісно пов'язана інформатика фундаментальна наука, яка займається розробленням методології створення інформаційного забезпечення процесів управління будь-якими об'єктами на базі комп'ютерних інформаційних систем. Описано поняття "інформація" та "консолідація". Інформація відомості та дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Консолідація означає оброблення інформаційного матеріалу, розташування даних у хронологічному порядку або за іншими формальними ознаками. Результатом консолідації може стати видання збірників з окремих галузей, прийняття відповідних рішень на рівні всіх гілок влади чи конкретної організації. Зазначено, що "консолідована інформація" має англомовний відповідник Competitive Intelligence. Консолідована інформація це знання, певним чином дібране, проаналізоване, оцінене, можливо, реструктуризоване й переформатоване для послуговування під час вирішення повсякденних питань, прийняття рішень, задоволення інформаційних потреб клієнтів або соціальних груп. Консолідація даних це клас програмних продуктів, призначених для підготовки звітності в групах компаній для внутрішніх (керівництво, бухгалтерія) і зовнішніх споживачів (зокрема, державних органів). Жодна інституція не може ефективно функціонувати в умовах гострої конкурентної боротьби, не маючи у своєму розпорядженні новітньої, повноцінної, достовірної, релевантної інформації, яка є основою створення інформаційних продуктів консолідованої інформації в сучасному суспільстві. Установлено, що в працях зарубіжних науковців консолідовану інформацію називають конкурентною розвідкою, діловою розвідкою, бізнес-розвідкою. Під цими поняттями розуміють процес пошуку й перетворення даних на інформацію й знання, зокрема про бізнес, для вирішення проблем шляхом ухвалення неформальних рішень; відстеження даних, які у відкритому доступі, про конкурентів й формування на підставі консолідації інформації конкурентоспроможної моделі розвитку організації. Використання новітніх технологій передбачає аналіз шляхів захисту консолідованої інформації - методів інформаційної безпеки. Доведено, що порушення цілісності, конфіденційності й доступ до конкурентозначимої інформації може негативно відобразитися на споживачах інформаційного продукту.

Проаналізовано феномен сторітеллінгу як сучасної комунікаційної технології у контексті індустрії сучасних цифрових медіа. Описано структурну та змістовну складову специфіки мультимедійних історій. Також розглядається контекст використання поняття "сторітеллінг", особливості та причини ефективності сторітеллінгу як способу передачі інформації. Аналізуються причини актуальності цього методу організації мультимедійного контенту на сучасному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, який ставить високі вимоги перед ергономікою інформаційних продуктів.