Проводиться аналіз ролі чинників соціалізації у формуванні злочинної поведінки підлітків, дається характеристика особливостей соціалізації неповнолітніх в межах традиційних інститутів у нових суспільних умовах, аналізуються причини формування підліткових груп протиправного характеру, описується механізм утворення неформальних підліткових та юнацьких груп антисоціального спрямування.

Висвітлено організацію профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Розкрито шляхи досягнення взаємопорозуміння з неповнолітніми. Викладено психологічні аспекти формування злочинних нахилів у підлітків. Описано систему правового виховання дітей у суспільстві. Проаналізовано роль преси у формуванні правової свідомості підлітків. Досліджено проблему інфантилізму в підлітковому віці. Розглянуто питання про організацію запобігання протиправним діям серед неповнолітніх. Визначено правові та соціальні аспекти захисту дітей в Україні. Наведено нові підходи до формування правової свідомості громадян демократичного суспільства. Відображено проблему вдосконалення правового захисту дітей від різних форм насильства, а також проблеми удосконалення правового статусу підлітка як суб'єкта цивільно-правових відносин. Вивчено деякі проблемні питання профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Охарактеризовано епідеміологічну ситуацію в Україні щодо ВІЛ-інфекції.

Розглянуто актуальні проблеми формування підростаючого покоління за умов нестабільного українського соціуму. Подано матеріали дослідження, здійсненого соціологами Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна протягом 1998 - 1999 рр. Проаналізовано роль таких суб'єктів та агентів соціалізації підлітків, як сім'я, освіта, коло однолітків, засоби масової комунікації. Особливу увагу приділено впливу телебачення на ціннісний світ та поведінку сучасної молоді, її життєві стратегії, дозвілля, деструктивні прояви, стан здоров'я.

Розглянуто особливості соціальної роботи з неповнолітніми у слідчих ізоляторах і виховних колоніях. Висвітлено правові засади даної роботи, а також психологічні особливості неповнолітніх правопорушників, закономірності, принципи, форми та методи їх ресоціалізації. Наведено шляхи попередження правопорушень у СІЗО. Проаналізовано позитивний досвід соціальних служб для молоді у різних регіонах України щодо роботи з неповнолітніми у СІЗО та ВК.

Рассмотрены особенности социальной работы с несовершеннолетними в следственных изоляторах и воспитательных колониях. Освещены правовые основы данной работы, а также психологические особенности несовершеннолетних правонарушителей, закономерности, принципы, формы и методы их ресоциализации. Приведены пути по предупреждению правонарушений в СИЗО. Проанализирован позитивный опыт социальных служб для молодежи в различных регионах Украины по вопросам работы с несовершеннолетними в СИЗО и ВК.

Наведено результати дослідження впливу зовнішньої реклами на девіантну поведінку неповнолітніх. Встановлено, що зовнішня реклама є потужною зброєю, яка може бути дуже небезпечною, але має й великий потенціал позитивного впливу на молодь. Розроблено рекомендації щодо зменшення негативного впливу зовнішньої реклами на дітей і активізації соціальної реклами.

Приведены результаты исследования влияния внешней рекламы на девиантное поведение несовершеннолетних. Установлено, что внешняя реклама является мощным оружием, которое может нести опасность, но также обладающего большим потенциалом положительного влияния на молодежь. Разработаны рекомендации, касающиеся уменьшения отрицательного влияния внешней рекламы на детей и активизации социальной рекламы.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*423.121.3 + Х809(4УКР)342 + Х809(4/8)3 + Х999.80

Рубрики:

Соціологія

Державне право окремих країн

Порівняльно-правовий аналіз конституційного права окремих держав

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему ризикованої поведінки підлітків для її попередження з точки зору соціальної роботи. Проаналізовано потреби, які мають підлітки, проблеми, які можуть виникати в підлітковому віці, та шляхи їх подолання. Окреслено можливості та практику використання розвитку життєвих навичок як фактора попередження ризикованої поведінки. Досліджено можливості профілактики ризикованої поведінки шляхом формування у підлітків життєвих навичок.

Виявлено специфіку девіацій підлітків за умов промислового регіону. Розкрито суть поняття "девіантна поведінка". Запропоновано розглядати таку поведінку як особистий виклик підлітка соціальному середовищу, спричинений неузгодженістю між його особистісними домаганнями та суспільними вимогами та який має прояв у таких вчинках і діях, що засуджуються соціальним оточенням. Визначено домінуючі детермінанти девіантної поведінки. Обгрунтовано ознаки класифікації девіацій у сучасному суспільстві, а саме: збіжність / незбіжність ціннісних систем девіанта та суспільства, а також реакцію соціуму на девіації. З'ясовано портрет сучасного українського підлітка, визначено його основні соціально-психологічні якості та риси. Здійснено типологізацію девіацій за змістом, наслідками, реакцією соціуму на них. Визначено рейтинг девіантних форм поведінки підлітків у промисловому регіоні за їх самооцінками, а також специфіку їх прояву. Обгрунтовано існування специфічного девіаційного фону, що спричиняє появу ланцюгової девіаційної міжколінної реакції.

Досліджено особливості формування гендерної ідентичності підлітків, проаналізовано соціокультурні фактори цього процесу. Розглянуто підліткову групу як носія гендерної субкультури та фактор формування зрілої гендерної ідентичності, проаналізовано наявність гетеросоціальності, відповідність біологічної статі та гендерної ролі, адаптованість особистості до трансформацій у гендерній культурі суспільства. Виявлено фактори, що перешкоджають формуванню зрілої гендерної ідентичності підлітків: порушення ідентифікації з образом батьків, розрив між поколіннями у сфері професійної діяльності, помилки батьків у сфері соціально-статевого контролю за поведінкою дітей, формування емансипаційних поглядів у жінок засобами масової інформації. Встановлено, що у формуванні гендерної ідентичності підлітків на сучасному етапі спостерігається тенденція переорієнтації зі стереотипно-традиційних маскулінно-фемінінних на андрогінні гендерні ролі. Показано, що зріла гендерна ідентичність формується як андрогінний гендерний тип особистості.

Проведено дослідження актуальних проблем соціальної захищеності підлітків за умов трансформації сучасного українського суспільства. Вперше у вітчизняній соціології теоретично обгрунтовано й апробовано систему понять, спрямованих на розкриття специфіки соціального захисту як соціального інституту. Виявлено економічні, правові та психологічні чинники, що посилюють дієвість механізмів соціальної захищеності підлітків. Встановлено, що соціальну захищеність необхідно здійснювати у комплексі заходів у сфері економічних, правових, національних, демографічних і шлюбно-сімейних відносин. Доведено, що аскріптивні вікові властивості підлітків ототожнюються не лише з їх календарним віком, але й з відповідною соціально-психологічною ідентичністю. Виявлено, що внаслідок суттєвого зниження матеріального рівня життя сучасна українська сім'я потребує посиленого соціального захисту. Показано, що низька ефективність профорієнтаційної роботи з підлітками обумовлює суперечності їх соціально-професійного самовизначення, в результаті яких виникає потреба формування та реалізації спеціальних соціальних програм у межах молодіжної політики країни. Обгрунтовано необхідність підвищення статусу та престижу інституту соціального захисту за умов сучасного українського суспільства шляхом формування відповідних законодавчих актів і посилення його ціннісного значення у суспільній свідомості.

Запропоновано новий методологічний підхід до аналізу агресії, який базується на ідеях Т. Парсонса про кібернетичну ієрархію системи соціальної дії та теорії М. Вебера про види соціальної дії. Даний підхід є значною мірою міждисциплінарним. Запропоновано типологію агресивної поведінки з виділенням різновидів соціальної дії в теорії М. Вебера, яка поділяється на свідому (цілераціональну, цінніснораціональну) та несвідому (афективну, традиційну). В межах запропонованого підходу агресію розглянуто як функціонально обумовлену реакцію на конфлікт потреб особистості й можливостей їх реалізації в соціальному контексті (цілеспрямована агресія), а також як поведінку, обумовлену змістом вибору агресивної стратегії, що є наслідком соціалізації агресії (ціннісно-раціональна агресія). Наведено дані щодо механізмів соціалізації агресії, ролі різних агентів (сім'ї, однолітків, засобів масової інформації) у цьому процесі, одержані в результаті емпіричного аналізу. Виявлено кореляційну залежність змісту ціннісних орієнтацій підлітків й агресивної поведінки.

Вперше теоретично обгрунтовано й емпірично підтверджено можливість інтеграції стилежиттєвого та субкультурного підходів до аналізу повсякденних практик, що дозволило охарактеризувати особливості підліткового стилю життя. Введено до наукового обігу та надано визначення стилю життя підлітків як прояву сталих рис їх повсякденних практик, структура та зміст яких обумовлені психологічними особливостями підліткового віку. Доведено, що основним середовищем, де формуються та презентуються у підлітковому віці індивідуальні стилі життя, є компанія однолітків, що дозволило застосувати підхід до визначення притаманного для підліткової молоді стилю життя шляхом аналізу повсякденних практик підліткових компаній.

Проаналізовано організацію реабілітаційної роботи з соціально дезадаптованими підлітками в історії та теорії педагогіки. Визначено сутність реабілітації соціально дезадаптованої особистості як виду соціально-педагогічної діяльності та розкрито причини та прояви дезадаптації в сучасних підлітків. Розкрито організаційні основи діяльності реабілітаційного центру по роботі з соціально дезадаптованими підлітками. Обгрунтовано методику організації соціально-педагогічної роботи з батьками як необхідної умови ефективної реабілітаційної роботи з соціально дезадаптованими підлітками та визначено специфіку формування в педагогів готовності до реабілітаційної роботи з соціально дезадаптованими підлітками.

Дослідження базується на даних проведеного в Україні європейського шкільного опитування щодо алкоголю та наркотиків (ESPAD). Залежні змінні стосувалися вживання алкоголю підлітками. Вільний час з друзями, участь в азартних та комп'ютерних іграх пов'язані зі вживанням алкоголю, а участь у спортивних та інших секціях ні. Профілактичні програми, що зосереджені на створенні спортивних та інших секцій, не є ефективними для профілактики вживання підлітками алкоголю.

Висвітлено результати емпіричного дослідження особистісних змін підлітків-представників різних молодіжних субкультур, які брали участь у групових заняттях з елементами тренінгу з оптимізації становлення гендерної ідентичності у підлітковому віці.

Розкрито особливості соціологічного і психологічного підходів до корекції девіантної поведінки особистості. Проаналізовано інструменти соціального контролю девіації та визначено систему, що їх утворює. Представлено сучасні підходи до питання корекції девіації.

Розкрито проблеми дітей, засуджених до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі. Обгрунтовано зміст соціальної роботи, спрямованої на їх соціальну реабілітацію.

Розглянуто соціально-психологічні чинники правопорушень серед неповнолітніх, вплив макросередовища та малих соціальних груп на формування в дитини певних норм моралі, ефективність профілактичної роботи з неповнолітніми правопорушниками.

Розкрито актуальну проблему сучасного суспільства - підлітковий суїцид. Надано психологічну характеристику цього вікового періоду. Наведено статистичні дані з даного питання в Росії та Краснодарському краї.

Розглянуто головні сплески безпритульності XIX - XXI ст., їх причини та особливості роботи з безпритульними дітьми.