Проаналізовано діяльність органів МВС щодо запобігання насильству в сім'ї. Розглянуто питання виховання дітей засудженими жінками, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Висвітлено проблеми реалізації правового захисту неповнолітніх від жорстокого поводження в сім'ях, соціально-економічні причини насильства в сім'ї.

Проанализирована деятельность органов МВД по предупреждению насилия в семье. Рассмотрены вопросы воспитания детей осуждённными женщинами, которые отбывают наказание в местах лишения свободы. Освещены проблемы реализации правовой защиты несовершеннолетних от жестокого обращения в семьях, социально-экономические причины насилия в семье.

Висвітлено детермінанти агресивної поведінки, специфіку родинного, сексуального насильства над дітьми. Проаналізовано вплив ситуації насильства на особистісний розвиток людини. Описано принципи, форми та методи профілактичної роботи і психологічної допомоги особам, які зазнали насильницьких дій.

Освещены детерминанты агрессивного поведения, специфика семейного насилия, сексуального насилия над детьми. Проанализировано влияние ситуации насилия на личностное развитие человека. Описаны принципы, формы и методы профилактической работы и психологической помощи лицам, подвергшимся насильственным действиям.

Наведено загальну характеристику груп осіб (жінок і неповнолітніх дітей), які зазнають насильства в сім'ї. Визначено соціально-психологічні та економічні причини насильства в українській сім'ї. Проаналізовано нормативно-правові акти та документи, зокрема, Кримінальний кодекс України (Закон України від 05.04.2004 N 2341 - ІІІ "Про злочини проти життя та здоров'я особи").

Приведена общая характеристика целевых групп лиц (женщин и несовершеннолетних детей), которые испытывают насилие в семье. Определены социально-психологические и экономические причины насилия в украинской семье. Проанализированы нормативно-правовые акты и документы, в частности, Криминальный кодекс Украины (Закон Украины от 05.04.2004 N 2341 - ІІІ" О преступлениях против жизни и здоровья лица").

Розглянуто філософські, юридичні, соціально-економічні, психолого-педагогічні та медико-біологічні аспекти насильства. Розкрито соціально-педагогічні та психологічні причини виникнення насильства за умов негативних міжособистісних відносин у сім'ї. Описано форми насильства і типи насильників, проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід щодо ставлення до насильства у сім'ї в контексті прав людини. Визначено головні напрямки педагогічної превенції насильства у сім'ї. Наведено пропозиції зі створення державної системи запобігання насильству у родині.

Рассмотрены философские, юридические, социально-экономические, психолого-педагогические и медико-биологические аспекты насилия. Раскрыты социально-педагогические и психологические причины возникновения насилия в условиях негативных межличностных отношений в семье. Описаны формы насилия и типы насильников, проанализированы международный и отечественный опыт относительно насилия в семье в контексте прав человека. Определены главные направления педагогической превенции насилия в семье. Приведены предложения по созданию государственной системы предупреждения насилия в семье.

Висвітлено питання запобігання насильства в сім'ї, наведено основні уявлення щодо форм, причин і наслідків даного негативного явища. Викладено відомості щодо психологічних особливостей осіб, схильних до скоєння сімейного насильства, та тих, що постраждали від даного явища. Розглянуто насильство в батьківських стосунках як фактор деструктивного впливу на становлення особистості дитини.

Освещены вопросы предупреждения насилия в семье, приведены основные представления о формах, причинах и последствиях данного негативного явления. Изложены сведения о психологических особенностях лиц, склонных к семейному насилию, и тех, кто пострадал от данного явления отношений. Рассмотрено насилие в отношениях между родителями как фактор деструктивного влияния на становление личности ребенка.

Охарактеризовано різні прояви насильства в сім'ї та правові засади, форми та методи протидії йому. Проаналізовано діяльність органів внутрішніх справ, виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій щодо попередження та протидії насильству в сім'ї.

Охарактеризованы разные проявления насилия в семье и правовые основы, формы и методы противодействия ему. Проанилизирована деятельность органов внутренних дел, исполнительной власти, местного самоуправления, общественных организаций по предупреждению и противодействию насилию в семье.

Досліджено проблему насильства над жінкою в сім'ї. Розглянуто теоретичні аспекти явища насильства та методики психологічної допомоги. Визначено поінформованість молодих жінок стосовно проблеми на сучасному етапі.

Представлено результати дослідження, проведеного Державним інститутом розвитку сім'ї та молоді щодо моніторингу впровадження Закону України "Про попередження насильства в сім'ї". Хоча кількість послуг, що надаються потерпілим від насильства, зростає, але вони не можуть задовольнити потреб, оскільки насильство в сім'ї є поширеним явищем в Україні.

Представено результати дослідження, проведеного Державним інститутом розвитку сім'ї та молоді щодо моніторингу впровадження Закону України "Про попередження насильства в сім'ї". Хоча кількість послуг, що надаються потерпілим від насильства, зростає, але їх якість потребує вдосконалення.

Рассмотрены факторы риска синдрома жестокого обращения с детьми, связанные с социально-экономическим положением семьи, личностью родителей и особенностями личности ребенка. Исследование способствует прогнозированию вероятности насилия и проведению профилактических мероприятий.

Доведено ефективність використання комплексного підходу до вивчення насильства в сім'ї як соціального явища. Виявлено масштаби його розповсюдженості, розглянуто об'єкт та суб'єкт насильства, а також стратегії їх взаємодії, сукупність об'єктивних та суб'єктивних чинників, що відбивають особливості причинно-наслідкового зв'язку подій, характер соціально-психологічних наслідків такої взаємодії, характер дій, охоплюваних поняттям насильство в сім'ї, особливості сприйняття та реалізації респондентами різноманітних видів насильницьких дій стосовно членів своєї сім'ї. Уперше на підставі вивчення кримінально-статистичної звітності та використання соціологічних методів вимірювання виявлено основні тенденції та можливості організації профілактичної, реабілітаційної та правоохоронної діяльності в сфері протидії насильству в українських сім'ях. Уточнено поняття "насильство в сім'ї" шляхом аналізу певних ознак: форм конфліктної взаємодії, наявності мотиваційного компонента, об'єктивної і/або суб'єктивної ідентифікації дій як таких, що носять насильницький характер, здійснення дій примусового характеру, заподіяння шкоди, відсутності провокуючої поведінки жертви. Наведено дані щодо особливостей ідентифікації насильницьких проявів на повсякденному та професійному рівнях, характеру насильницього впливу на сім'ю, умов насильницької взаємодії, соціальних характеристик агентів насильництва. Розвинуто теоретичні положення про взаємозв'язок між типом сім'ї та поширеністю окремих форм насильства, а також щодо впровадження до системи соціальної роботи моделі фостерних сімей.

Здійснено аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури. Розкрито суть поняття "молода сім'я". Охарактеризовано психолого-педагогічні процеси молодої сім'ї. Виявлено причини, функції та динаміку міжособистісних конфліктів у молодій сім'ї. З'ясовано структуру готовності членів молодих подружніх пар до подолання конфліктів. Визначено критерії її вимірювання. Обгрунтовано й експериментально перевірено соціально-педагогічні умови подолання конфліктів у молодій сім'ї. Розроблено методичні рекомендації щодо соціально-педагогічного консультування молодих шлюбних пар.

Визначено шляхи оптимізації та виявлено засоби соціально-психологічної корекції детермінант змін психічного стану співзалежних жінок, які зазнали насильства у сім'ї. Модифіковано тренінг асертивності. Розроблено модель комплексного втручання. Здійснено відбір тестових методик для оцінювання динаміки стану жінок. Проаналізовано зміну показників впевненості у собі, тривожності, самоактуалізації, самооцінки у жінок за умов використання методів корекції. Показано вплив комплексної корекційної програми, яка грунтується на поєднанні індивідуальної та групової взаємодії, на афективну, когнітивну та поведінкову сторони "Я-концепції" жінок. З'ясовано індивідуально-психологічні та методичні детермінанти змін психічного стану жінок. Поглиблено розуміння феномену співзалежності у контексті дисфункціональної моделі сім'ї та деструктивних насильницьких форм міжособистісної взаємодії. Описано персоналістичні типи жінок (рятівний, апатичний, контролюючий, мученицький), які визначають вибір оптимальних шляхів психологічної корекції.

Розглянуто насилля над дітьми як глобальну соціальну проблему. Висвітлено концептуальні засади державної політики України щодо запобігання насильству над дітьми. Проаналізовано методологічні проблеми побудови системи психологічної реабілітації дітей, які зазнали насильства в родині. Розкрито психологічні аспекти запобігання сімейному насильству. Обгрунтовано необхідність психологічної діагностики дітей з метою раннього виявлення осіб, які зазнають такого насильства. Визначено етнопсихологічні чинники подолання наслідків насильства в сім'ї. Показано специфіку сімейного насилля стосовно обдарованої дитини. Розглянуто творчу діяльність як фактор реабілітації таких дітей.

Визначено психологічну структуру мотивації до саморозвитку та виявлено специфіку її прояву в поведінці жінок-жертв домашнього насильства. В цілому позитивна мотиваційна тенденція до саморозвитку жінок-жертв домашнього насильства зазнає негативної трансформації: вона гальмує актуалізацію особистісного потенціалу, потрібного для особистісного зростання, або зовсім перешкоджає даному процесу. Запропоновано психологічну структуру мотивації до саморозвитку жінок-жертв домашнього насильства, а також її специфічні особливості, виражені у так званому індексі віктимної поведінки. Розроблено програму психокорекційної роботи, спрямовану на розгортання особистісного потенціалу й актуалізацію потреби в саморозвитку з метою підвищення стресової толерантності й оптимізації особистісного здоров'я.

Розкрито зміст соціально-психологічного модуля корекційних програм роботи з особами, які скоїли насильство в сім'ї.

Розглянуто новий напрям освіти дорослих в Україні, пов'язаний з попередженням сімейного насильства, який реалізується шляхом впровадження корекційних програм для осіб, які вчинили насильство у сім'ї. Узагальнено досвід розробки та реалізації таких програм у світі. Надано практичні рекомендації щодо проведення соціальними працівниками в Україні корекційної роботи з метою припинення насильницької поведінки особистості у сім'ї.

Рассмотрены факторы риска синдрома жестокого обращения с детьми, связанные с социально-экономическим положением семьи, особенностями личности родителей и ребенка. Выделен комплекс факторов, имеющих наивысшую ассоциацию с риском жестокого обращения с ребенком.

Визнечено основні етапи процесу соціально-педагогічної реабілітації жінок, постраждалих від насильства в сім'ї, розкрито змістовне наповнення кожного етапу та спрогнозовано можливі результати цієї діяльності. Розглянуто створення мультидисциплінарної команди та її можливості щодо соціально-педагогічної реабілітації.

Розглянуто особливості становлення системи соціального захисту дітей у Великій Британії, проаналізовано традиції та сучасні підходи щодо захисту неповнолітніх від жорстокого поводження у сім'ї.