Критично оцінено стан сучасних історичних досліджень в Україні, розглянуто актуальні проблеми джерелознавства, а також термінології історії. З огляду на це проаналізовано герменевтичний та лінгвістичний (в інтерпретації відповідно Хайдеггера та Ніцше) підходи до критики мови науки. Приділено увагу деяким концепціям історичного поступу: синергетиці, окремим відносно новим напрямкам методологічних пошуків українських істориків.

Дисертацію присвячено виявленню сутності антропологічної методології історичного процесу ході філософського аналізу "Нової історичної науки". Дослідже процес виникнення та становлення категорії ментальності у світовій філософській науці, а також її розуміння як грунту культури та цивілізації. Обгрунтовано антропологічну спрямованість включення аналізу суспільної свідомості людини минулого до філософсько-історичних досліджень. Окремо висвітлено темпорально-історичні чинники аналізу структур, матеріальної цивілізації та геоісторії. Проаналізовано основні праці фундаторів французької "Нової історичної науки": Л.Февра, М.Блока та Ф.Броделя. Надано комплексну характеристику загальноцивілізаційних антропологічних принципів "Нової історичної науки". Значну увагу приділено визначенню терміну "антропологія". Вона розуміється як наука, що досліджує у порівняльному плані різноманітні типи культур і шляхи їх перетворення при соціальній, а не біологічній, передачі інформації від генерації до генерації. Встановлено, що антропологічний підхід по-новому формулює ціль філософсько-історичного пізнання - це вивчення історичного процесу не ззовні, шляхом накладання сітки вироблених наукових категорій на життя колишніх епох, а зсередини, через людину, через проникнення в самосвідомість часу, що досліджується, у його безпосередню фактуру, у повсякденні умови існування. Метою філософського вивчення стає людина, її ментальність, повсякденність, соціально-психологічні групи. Це передбачає погляд на світ колишніх епох не тільки через сучасні наукові теорії, але й через реальне його усвідомлення людиною минулого, через його мінливу "картину світу".

Проаналізовано процес становлення та розвитку культур і світової цивілізації у планетарному масштабі. Висвітлено роль людини та суспільства в трансформації глобальної спільноти. З'ясовано формоутворювальну роль культури у становленні цивілізації. Охарактеризовано методологічні можливості цивілізаційного підходу, синергетичної парадигми у розгляді історичного процесу. Показано протиріччя між наслідками творчої діяльності людини та природою під час інтернаціоналізації та глобалізації економіки. Особливу увагу приділено аналізу кризового стану сучасної земної цивілізації, накреслено можливі шляхи його подолання.

З історико-культурних позицій розглянуто глобальні парадигми цивілізації та культури ХХ - початку ХХІ ст. Висвітлено проблеми людини та екології, екології космічного простору та навколишнього середовища, культурологічні, соціально-економічні та етнічні передумови світової демографії, охорони здоров'я людства. Проаналізовано взаємостосунки людини та природи. Особливу увагу приділено освіті та інформаційним технологіям. Розкрито культурологічні, морально-етичні, концептуальні основи проблеми "Людина - природа - екологія - демографія".

Обгрунтовано, що рішення проблеми історичного факту є ключовим елементом подолання методологічної кризи філософії історії початку XX ст. Проблема експлікації поняття "історичний факт" пов'язана з ускладненням уявлення про механізм відображення події в мові, тексті, історичному джерелі. Структуру історичного факту експліковано через поняття "раптом" і "тепер". Встановлено, що застосування даних понять у філософському аналізі дає можливість відобразити історію в її мінливості. Розглянуто проблему мінливості форм історичного факту та доведено, що зміна характеристик історичного факту пов'язана з екзистенціюванням людини (спостерігача, учасника подій і реконструктора подій, що знайомиться з історичним повідомленням). Створення теоретичного конструктора "історичний факт" є результатом екзистенційної турботи людини. Визначено спорідненість форм репрезентації історичної реальності в драматичній та історичній оповіді, що базується на конструюючій функції уяви в процесі відтворення специфіки часової мінливості картини подій минулого. Доведено, що трансформація змісту поняття "історичний факт" відображає розвиток і ускладнення технології опису історичної події в тексті. Визначено ставлення до історичного акту як складної різнорівневої та різноспрямованої інформації, схожої з структурою гіпертексту, як специфічну рису нової парадигми історії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т019

Рубрики:

Окремі теоретичні проблеми історичного процесу

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексно проаналізовано співвідношення між історією, методологією історії, філософією історії на підставі дослідження творів М.С. Грушевського, яке полягає в ототожненні предмета та завдань філософії та генетичної соціології. Висвітлено онтологічну, гносеологічну, методологічну й аксіологічну проблематику філософії історії науковця. Доведено, що у концепції філософії історії використано елемент герменевтичного підходу, суть якого полягає у спробі зрозуміти психологію та мотиви дій історичних осіб через аналіз соціокультурних фактів. Визначено світоглядно-методологічну аксіоматику, грунтуючись на якій вчений розробив концепцію філософії історії. Встановлено, що філософсько-історичні погляди М. Грушевського вплинули на політичну діяльність вченого, який відстоював позиції федералізму й автономії - шляхи побудови української держави.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т019.3

Рубрики:

Проблема періодизації та хронології

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т019.3 + Д17

Рубрики:

Проблема періодизації та хронології

Картографія

Шифр НБУВ: Ж68592 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т019

Рубрики:

Окремі теоретичні проблеми історичного процесу

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)в + Т019

Рубрики:

Історія

Окремі теоретичні проблеми історичного процесу

Шифр НБУВ: Ж66776 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впервые в отечественной философско-исторической мысли представлено обобщенное осмысление пути человечества со времен ранней первобытности до наших дней. Освещена методология взаимодополнения принципов стадиальности, поливариантности и цивилизационной дискретности видения истории, сопряженная с персоналистическим пониманием роли личности в социокультурном процессе. Проанализированы особенности формирования цивилизационных оснований в период средневековья, а также становления структуры Западнохристианской цивилизации. Освещена проблема периодизации всемирной истории. Охарактеризована глобализация как феномен цивилизационного развития. Охарактеризованы традиционные цивилизации Южной и Восточной Азии. Приведены подходы к пониманию природы этноса.

Висвітлено астрономічні основи календаря і проблеми хронології. Описано календарі та системи літочислення народів Давнього світу, а також сучасні. Особливу увагу приділено історії сучасного календаря. Розкрито причини, що обумовили потребу його реформи 1582 р. - запровадження "нового стилю", а також причину його несприйняття Східними Церквами. Розглянуто питання історії дохристиянського способу рахування часу, методів календарних обчислень на пальцях рук, а також визначення дати окремих подій світової історії за згадками у давніх хроніках про певні астрономічні події.

Освещены астрономические основы календаря и проблемы хронологии. Описаны календари и системы летосчисления народов Давнего мира, а также современные. Особое внимание уделено истории нашего календаря. Раскрыты причины, которые обусловили потребность его реформы 1582 г. - введения "нового стиля", а также причину его невосприятия Восточными Церквями. Рассмотрены вопросы истории дохристианского способа исчисления времени, методов календарных исчислений на пальцах рук, а также уточнения даты отдельных событий мировой истории на основе воспоминаний в давних хрониках об определенных астрономических событиях.

Освещены теоретические проблемы периодизации развития исторической науки и ее истории, проблемы периодизации русской общественной мысли ХІХ - начала ХХ вв. Рассмотрены вопросы трансформации правовых норм в Западной Европе. Проанализированы состояние и перспективы преподавания специальных исторических дисциплин в высших учебных заведениях Украины. Представлены программы учебных курсов по историографии.

Розкрито суть поняття інтелектуальної формації - сукупності форм та істотного змісту мислення у певний історичний період. Наведено формаційні елементи, зокрема, проблеми, категорії, правила смислу та епістеми, які виявляються під час аналізу історичного джерела.

Раскрыто содержание понятия интеллектуальной формации - совокупности форм и существенного содержания мышления в определенный исторический период. Приведены формационные элементы, в частности, проблемы, категории, правила смысла и эпистемы, открывающиеся при анализе исторического источника.

Висвітлено еволюцію змісту поняття кризи історичної науки в українській історичній думці, яку представлено як сукупність радянської, діаспорної та пострадянської історіографічних традицій. Обгрунтовано марксистсько-ленінську парадигму історичного мислення, охарактеризовано кризи світової історичної науки.

Освещена эволюция содержания понятия кризиса исторической науки в украинской исторической мысли, представленную как совокупность советской, диаспорной и постсоветской историографических традиций. Обоснована марксистско-ленинская парадигма исторического мышления, охарактеризованы кризисы мировой исторической науки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т019.4

Рубрики:

Проблема окремих суспільно-економічних формацій

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*671*32 + Т019.1

Рубрики:

Соціальна філософія

Проблема закономірності історичного процесу

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(0)64 + Т019

Рубрики:

Історія політичних вчень

Окремі теоретичні проблеми історичного процесу

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены актуальные проблемы современной историко-философской и общественно-политической мысли. Рассмотрены методологический потенциал материалистического метода мышления и современные теории исторического процесса. Проанализированы основные этапы эволюции украинского национализма, в частности, определены историко-психологические предпосылки его возникновения и влияние на развитие отечественной культуры. Рассмотрены теоретические основы современной украинской националистической идеологии. Показана взаимосвязь национализма с рационализмом, государственной властью и религией. Проанализировано творчество Т.Г.Шевченко и показано его влияние на формирование национальной культуры. Освещены вопросы согласования содержания украинских и российских учебников истории. Рассмотрены противоречия советской исторической науки и особенности формирования новой государственнообразовательной идеи.