У збірці розглядаються питання історичної географії та картографії, аналізується методика створення карт для "Атласу історії України". Висвітлені проблеми заселення українських земель, регіонального природокористування, джерелознавства та геральдики.

Узагальнено дані історичної географії українських та російських поселень Північної Добруджі, дунайської дельти та українського Подунав'я. Значну увагу приділено етнографічному дослідженню задунайських українців.

Досліджено історію та історічну географію господарства і народонаселення Великої Болгарії Кубрата. Запропоновано нову методику історичного дослідження кочових спільнот на підставі розгляду їх еколого-господарчих та еколого-демографічних характеристик. Доведено, що кочове господарство та існуюче на його засадах суспільство перебуває під впливом ряду взаємопов'язаних соціальних, господарчих та екологічних закономірностей, які обумовлюють його добробут, кількість населення, військову активність кочівників. Цю систему закономірностей було втілено у формулу і використано як науковий метод для визначення кордонів та кількості населення Великої Болгарії Кубрата. Визначено основні фактори, що впливали на життя традиційної кочової спільноти, а також відповідні їм абсолютні та відносні показники. Запропоновано варіант локалізації Великої Болгарії та її племінного поділу, з'ясовано кількість її населення (у межах 200 тис. чоловік).

Здійснено характеристику національного краєзнавства як самостійного предмету географічної науки, визначено його об'єкт, предмет і структуру. Висвітлюються географічні особливості заселення й освоєння території України в палеоліті, мезоліті, від неоліту до сьогодення. Особливу увагу сконцентровано на розгляді географічних передумов та особливостей формування та розвитку давньоруських державних утворень - Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинської держави. Проаналізовано географічне положення та розвиток Української держави у 1917-20 рр. (Центральна Рада, Директорія, ЗУНР), досліджуються розподіл українських земель у межах СРСР в 1920-38 рр., зміни в 1939-40 рр., а також територія України після другої світової війни.

Розглянуто поняття історії географії, зокрема, української. Підкреслено необхідність урахування типу наукового світогляду загалом чи географічного особливо (фізіо- й антропоцентризму, екологізму). Виділено 4 найважливіші риси історії української географії, її зв'язок з історією географії України. Порушено проблему періодизації розвитку української географії та запропоновано її нову схему. Наголошено на необхідності розвитку історико-географічного джерелознавства, дослідження персоналій. Наведено оригінальну схему внутрішньої структури історії української географії як понятійно-термінологічної системи.

Визначено, як змінювалось розуміння предмета і завдань географії від давніх часів до сьогодення. Висвітлено особливості розвитку даної науки на різних етапах, її структуру та взаємозв'язки з іншими природничими науками.

Виділено два періоди в розвитку етнічної географії України у другій половині ХХ ст.: 1950 - 1990 рр., 1991 - 1999 рр. Розкрито напрямки досліджень у кожному з них. Особливу увагу приділено значному розширенню тематики етногеографічних досліджень за умов незалежної України, поглибленню наукових засад названої дисципліни.

Розглянуто роль П.Чубинського у створенні Південно-Західного відділу Російського Географічного товариства. Подано біографічну довідку про вченого, визначено основні етапи його діяльності, а також розкрито внесок П.Чубинського у дослідження території України, розвиток Українського Географічного товариства.

Проаналізовано утворення деяких географічних назв Донеччини з часів заселення до початку 90-х років XX ст., висвітлено аспекти військової колонізації земель, роль окремих історичних осіб в утворенні топонімії Донеччини, відкрито таємницю походження географічних назв.

Сделана попытка военно-географического анализа Северо-Причерноморского театра военных действий в скифскую эпоху, показаны основные отличия природных условий того времени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т218(4Укр-4Хме)4+О112.2я43

Рубрики:

Історична географія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 15 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено історико-географічну інтерпретацію даних IV книги "Історії" великого давньогрецького історика-мандрівника Геродота, який побував у Скіфії в середині V ст. до н.е. і залишив світові невмирущий образ стародавньої України. Висвітлено проблему історичної географії України. Проаналізовано результати "перепису" у Великій Скіфії. Акцентовано увагу на питаннях етнографії, топоніміки, гідронімії, етимології, археології, геології, металургії, екології.

Розглянуто проблеми історичної географії та уніформології Київської Русі, територіальні аспекти міської геральдики й особливості грошового обігу України з давніх часів до сьогодення. Висвітлено питання формування сучасного адміністративно-територіального поділу та історичної демографії України. Проаналізовано здобутки та проблеми дослідження історії міст і сіл у історичному краєзнавстві України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т218(4Укр-4Жит)

Рубрики:

Історична географія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 16 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історичну географію України Скіфо-Сарматського періоду, часів великого переселення народів, наведено письмові джерела про розселення слов'ян, археологічні та лінгвістичні документи про розселення різних племен у ІІ - V ст. Проаналізовано взаємовідносини слов'ян - предків українців - з готами, гунами та аварами. Розглянуто проблеми історичної географії України періоду Київської Русі (ІХ - ХІІІ ст.), а також періоду XIV - ХХ ст.; представлено арабські джерела про слов'ян, писемні джерела про печеніг, половців, волинян та галичан і подолян. Описано польський адміністративно-територіальний устрій на українських землях у XV - XVIII ст., становище Галичини, Буковини і Закарпаття до та після 1867 р., територіальний устрій в добу Центральної Ради.

Освещена историческая география Украины Скифо-Сарматского периода, времен большого переселения народов, приведены письменные источники о расселении славян, археологические и лингвистические документы о расселении разных племен во ІІ - V вв. Проанализированы взаимоотношения славян - предков украинцев - с готами, гунами и аварами. Рассмотрены проблемы исторической географии Украины периода Киевской Руси (ІХ - ХІІІ ст.), а также периода XIV - XX ст., представлены арабские источники о славянах, письменные источники о печенегах, половцах, волынянах и галичанах, подолянах. Описаны польский административно-территориальный строй на украинских землях в XV - XVIII ст., положение Галиции, Буковины и Закарпатья до и после 1867 г., территориальный строй во времена Центрального Совета.

Розглянуто територіальну структуру княжої України-Русі. Проаналізовано особливості окремих земель, наділів, волостей: Київщини, Чернігівщини, Переяславщини, Волині та Галичини, а також Закарпаття, Дністровсько-Дунайського межиріччя, Північного Причорномор'я, Надпоріжжя, Криму і Приазовсько-Кубанського краю. Наведено характеристику значної кількості давньоруських міст на території сучасної України та на прилеглих українських етнічних землях.

Рассмотрена территориальная структура княжеской Украины-Руси. Проанализированы особенности отдельных земель, уделов, волостей: Киевщины, Черниговщины, Переяславщины, Волыни и Галиции, а также Закарпатья, Днестровско-Дунайского межиречья, Северного Причерноморья, Надпорожья, Крыма и Приазовско-Кубанского края. Приведена характеристика значительного количества давнерусских городов на территории современной Украины и на прилегаюющих украинских этнических землях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т218(4УКР-6КРМ) + Ш103.161 + Д8в4

Рубрики:

Історична географія

Топоніміка

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі вивчення документів фонду Архіву Коша Нової Запорізької Січі, інших рукописних і друкованих джерел, зокрема, топографічних описів, картографічних матеріалів і мемуарів досліджено природне середовище запорожців у XVIII ст.і зумовлені ним умови економічного буття та стосунків у суспільстві. Географічні межі регіону - Дике поле на Правобережжі, Сухий степ на Лівобережжі, що належали запорожцям і татарам. Акцентовано увагу на природокористуванні, екологічних змінах, природоохоронній та природовідновній політиці Запорізького Коша. Вивчено причинно-наслідкові зв'язки побутової та господарської поведінки запорожців, зумовлені географічно-природним середовищем з урахуванням впливу географічних реалій на світосприйняття та спосіб мислення. За результатами дослідження розроблено картосхеми мережі шляхів на Запорізьких Вольностях та картосхему локалізації запорізьких зимівників за межами офіційної території Російської імперії.

Наведено відомості про топонімічні об'єкти Житомирщини. Розглянуто історію їх виникнення, походження назв, географічне положення. Наведено відомості про власників, кількість дворів і населення, археологічні пам'ятки, визначних діячів, побут і заняття місцевих жителів, їх традиції. Для характеристики населених пунктів краю вперше введено в науковий обіг архівні матеріали Ревізьких переписів та Генеральної Візити (опису) церков Овруцького, Барашівського, Житомирського та Чуднівського деканатів.

Изложены сведения о топонимических объектах Житомирщины. Рассмотрена история их возникновения, происхождения названий, географическое положение. Приведены сведения о владельцах, количестве дворов и населения, археологических памятках, выдающихся деятелях, охарактеризован быт и занятия местных жителей, их традиции. В процессе исследования населенных пунктов впервые в научный оборот введены архивные материалы ревизионных переписей и Генеральной Визиты (описи) церквей Овруцкого, Барашевского, Житомирского и Чудновского деканатов.

На підставі результатів розгляду джерелознавчих і конкретно-історичних праць уперше визначено основні етапи дослідження топографічних матеріалів, виокремлено базові методологічні підходи, які залучалися до аналізу змісту джерел, оцінено внесок різних напрямків та шкіл історіографії в розробку цієї проблеми. Запропоновано нову класифікацію топографічних описів з урахуванням принципів спорідненості походження джерел, єдності їх змісту та функціонального призначення. Зроблено грунтовний джерелознавчий аналіз усього комплексу відомостей, уміщених у топографічних описах, виявлено ступінь їх достовірності та репрезентативності. Визначено перспективи використання топографічних описів щодо вивчення соціально-економічної, політичної історії України другої половини XVIII ст., матеріальної та духовної культури українського народу.