Розглянуто один з шедеврів архітектури вітчизняного та світового значення - перлину архітектурної спадщини Києва доби бароко, зведену в середині ХVІІІ ст. за проектом Ф.-Б.Растреллі - Андріївську церкву; історію її спорудження. Наведено імена багатьох майстрів і народних умільців, що створили цю пам'ятку архітектури, в якій знайшли відображення досягнення науки, техніки та мистецтва ХVІІІ ст. Велику увагу приділено реставрації пам'ятки. Висвітлен участь у долі Церкви представників духовенства і багатьох діячів української культури.

Викладено стислу інформацію з історії спорудження та реконструкції шедевра барокової архітектури XVIII ст. - Андріївської церкви. Охарактеризовано особливості живопису, скульптури та декору цієї визначної пам'ятки столиці. Вміщено кольоровий ілюстративний блок з зображеннями найцінніших експонатів музею. Запропоновано схеми розміщення живопису в іконостасі, куполі, парусах і склепінні храму.

Книгу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині однієї з перлин вітчизняної культури - Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, одному з найбільш відомих центрів Давньої Русі, осередку духовного життя народу. На основі аналізу літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, етапи формування унікального архітектурного ансамблю ХІ-ХІХ ст., розповідається про твори монументального живопису, безцінні скарби монастирської ризниці та старовинний некрополь.

Вміщено доповіді та повідомлення учасників науково-практичної конференції, яка відбулася у Київському музеї західного та східного мистецтва 25 січня 1999 р. Проаналізовано діяльність Ханенка Б.І. - засновника Київського музею західного та східного мистецтва. Висвітлено життєвий та творчий шлях Варвари Ханенко. Охарактеризовано роль Ханенка Б.І. у заснуванні Київського художньо-промислового та наукового музею. Досліджено діяльність Київського музею західного та східного мистецтва у період німецької окупації Києва в 1941 - 1943 рр.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-2К)41-7 + Э372.27-647.2

Рубрики:

Історія

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27-655 + Т3(4Укр-2к)4

Рубрики:

Українська Православна Церква

Історія

Шифр НБУВ: Ж70192 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Роботу присвячено вивченню видатної архітектурно-історичної пам'ятки оборонного будівництва Київської Русі - Золотим воротам у Києві, які слугували понад 700 років головним в'їздом у місто. Основну увагу приділено легендам про Михайлика та хана Батия.

Впервые на основе конкретных исторических фактов автором доказана гипотеза местонахождения тайника с книгами библиотеки Ярослава Мудрого в пещерах Лавры. Обоснована вероятность находки легендарного клада золотых сосудов ХІ в. в Варяжской пещере благодаря изучению автором летописей и старинных карт. Изложена история самого большого в украинской истории монетного клада, случайно обнаруженного в Успенском соборе.

На основе архивно-документального материала освещены организационно-правовые основы деятельности киевской городской полиции, порядок комплектования личного состава, основные направления, формы и методы деятельности. Расскрыт механизм взаимодействия с другими ведомствами и местными властями. Представлены исторические портреты некоторых руководителей киевской городской полиции.

Висвітлено суспільно-політичні та релігійні передумови виникнення та функціонування Кирилівського монастиря. Проаналізовано фундаментальну роль Кирилівського релігійного осередку у формуванні вітчизняної християнської традиції. Окреслено витоки створення історичного некрополя храму.

Розглянуто один з найбільших і найвпливовіших осередків вітчизняної культури - Свято-Троїцький Києво-Кирилівський монастир, заснований династією чернігівських князів Ольговичів у XII ст. На основі аналізу креслень та обмірів, літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, біля керма якого стояли видатні церковно-політичні та культурно-освітні діячі України - І.Гізель, Л.Баранович, І.Монастирський, Д.Ростовський. Розкрито етапи формування архітектурного ансамблю монастиря у XII - XVIII ст., а також описано твори унікального монументального живопису даного періоду, що збереглись у Кирилівській церкві.

На основі комплексного й об'єктивного аналізів зроблено науково обгрунтовані висновки щодо історичної ролі Києво-Могилянської академії у громадсько-політичному житті України і зарубіжних слов'янських країн. Висвітлено історико-політичні та духовні передумови виникнення Академії як Першого вищого навчального закладу України, а також основні напрями структури та організації навчально-виховного процесу. Визначено внесок києвомогилянців у процес національно-культурного відродження українського народу, з'ясовано значення Академії у даних процесах, а також досліджено її багату духовну спадщину й досвід. Простежено кількісний та якісний склад вихованців Академії з усіх регіонів України, розкрито характер та значення діяльності її випускників для єднання українських земель і національної консолідації українського народу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-2К)61

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено передумови створення Київського генерал-губернаторства, основні напрями діяльності генерал-губернаторів щодо інкорпорації та інтеграції Правобережної України до складу Російської імперії. Розглянуто структуру установи та посадові функції чиновників, характер документування управлінської діяльності, основні комплекси документів та їх інформаційне наповнення. Окрему увагу приділено особливостям справочинства, важливості його для архівної евристики.

Стисло висвітлено історію київського самоврядування у ХХ ст. Розглянуто його основні засади в Російській імперії, за радянських часів та у незалежній Україні. Окрему увагу приділено аналізу останніх законодавчих документів, зокрема, "Закону про столицю", які регламентують сучасний стан народопредставництва у Києві.

Стисло та схематично висвітлено історію київського самоврядування у ХХ ст. Розглянуто його основні засади в Російській імперії, за радянських часів і в незалежній Україні. Проаналізовано останні законодавчі документи ,зокрема, "Закон про столицю", що регламентують сучасний стан народопредставництва у Києві.

Работа посвящена истории самоуправления Киева по магдебургскому праву в конце ХV - первой четверти ХІХ вв. Проведено исследование однотипных ситуаций, сложившихся в ряде городов Великого княжества Литовского после введения в них магдебургского права, что позволило определить условный временной разрыв между причиной и первым отражением в письменных источниках следствий этих ситуаций. Установлено генеалогические родство ряда киевских документов указанного периода, а также приблизительное время введения магдебургского права в Киеве.

Представлены некоторые страницы из жизни Киева середины ХІХ - начала ХХ ст. Рассказывается о наиболее ярких личностях того периода: губернаторе И.И.Фундуклее, графе А.А.Бобринском, общественном деятеле Г.П.Галагане, великой княгине Александре Петровне, купцах М.П.Дегтяреве и С.С.Могилевцеве, архимандрите Ионе, княгине Е.А.Васильчиковой, семье сахарозаводчика Терещенко, миллионерах Бродских, певце Д.А.Агреневе-Славянском, педагогах А.Ф.Андрияшеве и С.Ф.Грушевском и др. Подчеркивается, что во второй половине ХІХ ст. в Российской империи не было другого такого города, где благотворительные заведения получили бы такое развитие, как в Киеве.

Роботу присвячено історії, архітектурі та мистецькому спадку однієї з перлин української культури - Михайлівському Золотоверхому монастирю, який протягом кількох століть був визначним осередком духовного життя народу. На основі грунтовного аналізу історичних джерел автори змальовують яскраві картини з історії обителі, насиченої драматичними подіями, мистецькими злетами, подвижництвом, а також розповідають про шедеври Михайлівського монастиря як ті, що вціліли, так і ті, що були втрачені.

Представлено збірку біографічних нарисів широко відомих церковних та світських діячів (Феодосія Печерського, К.Острозького, Є.Плетенецького, З.Копистенського, П.Могили, Ю.Слуцького, І.Полубенського, О.Вишневецького, Д.Долгорукова, П.Рум'янцева-Задунайського), та незнайомих ще широкому загалові осіб, похованих протягом століть у головному храмі Києво-Печерського монастиря.