На сторінках даного випуску розглянуто наступні питання - проблема становлення популярних християнських культів в Україні; публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI ст.); середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського; лук та рушниця в лицарській символиці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу; біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів та ін.

Розглядаються найважливіші культурно-історичні події з найдавніших часів до середини XVII століття включно. Досліджується культура Київської Русі, запровадження християнства та поява писемної культури, зокрема, Святого Письма, творів отців церкви, апокрифів, морально-етичних та природничих збірників, створення оригінальної літератури. Характеризується спроба об'єднання православної церкви з католицькою й досягнення церковної єдності. Аналізуються літературні твори, діяльність визначних письменників, поетів, вчених, політичних та церковних діячів: Станіслава Оріховського, Шимона Шимоновича, Симона Пекаліда, Бартоломея Зиморовича, Андрія Римші, Мелетія Смотрицького, Стефана і Лаврентія Зизанієвих, Спиридона Соболя та інших. Події ілюструються документами, уривками з літературних творів, фотоматеріалами.

Розглянуто питання з історії підприємницької та благодійної діяльності греків України у XVII - XIX ст. в контексті тогочасної політики, економіки та культури. Висвітлено окремі сторінки життя політичних та громадських діячів, духовних осіб, підприємців, купецьких родин, а також вплив культури Греції на українську ментальність.

Описано захватывающее путешествие по странам Европы эпохи Возрождения, в которых оставили свой след украинские гуманисты: меценаты, ученые, художники, книгопечатники. Особое внимание уделено специфике воплощения возрожденческих тенденций в украинской культуре.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(2=1Р)-611 + Т3(4Укр)4-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)4-7,019.1 + Э372.27л0

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюється процес зародження, становлення та розвитку української культури, починаючи від перших проявів людської життєдіяльності. Описується культура давнього суспільства у Подніпров'ї та Подністров'ї, аналізується доба Київської Русі як культурно-історична епоха у VI-ХІІ ст., а також культура Галицько-Волинської держави у ХІІ - першій половині ХІV ст. Представлено синхроністично-хронологічні таблиці розвитку української культури у визначені періоди.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)4-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми археології, історію Давньої Русі, пізнього українського середньовіччя, християнської релігії, а також питання пам'яткоохоронництва з метою вивчення християнських старожитностей Лівобережної України і Середнього Подніпров'я - Полтавщини, Київщини, Сумщини, Харківщини, Черкащини та Чернігівщини.

Досліджено історико-літературний контекст видатної пам'ятки української літератури кінця XVIII - початку ХІХ ст. - "Історії Русів". Проаналізовано глибоку політичну ідейність цього твору як складну, далеку від традиційної літописної, багатопланову композицію, в якій гармонійно поєднані характеристики історичних діячів, описи подій, битв, повстань, змов, тлумачення документів, актів, угод тощо. Особливу увагу приділено характеристиці "Історії Русів" у контексті європейської літератури. Пам'ятку розглянуто у взаємозв'язку з творчістю українських романтиків, Т.Шевченка, О.Пушкіна, Д.Байрона, П.Мериме, декабристів, польських письменників та поетів ХІХ ст. Підкреслено, що "Історія Русів" великою мірою сприяла виробленню в українських письменників першої половини ХІХ ст. нового змісту і форми у розробці історичної теми.

Проведено аналіз "Історії русів", видатної пам'ятки української історіографічної прози кінця ХVІІІ ст., як літературного твору, подається авторське тлумачення проблематики та поетики літопису, простежується характер висловлювань і оцінок "Історії русів" у науковій літературі ХІХ-ХХ ст. Особливу увагу приділено розгляду змісту твору, в якому відображаються історичний шлях козацтва, його зародження, військова та політична діяльність, досягнення та невдачі тощо. Робиться спроба визначити автора "Історії русів" та час його написання на основі вивчення кола наукових досліджень вказаного періоду.

Висвітлено теоретичні проблеми естетичного аналізу української культури ХVІІ - ХVІІІ ст. Визначено зв'язок між сутністю понять риторичного й естетичного, а також особливості функції гумору та іронії. Охарактеризовано принципи імітації та гри уяви в словесній творчості. Проаналізовано особливості художньої реалізації концепту естетичного на прикладі твору І.П.Котляревського "Енеїда". Розкрито суть поняття риторичної реальності.

Освещены теоретические проблемы эстетического анализа украинской культуры XVII - XVIII ст. Определены связь между сущностью понятий риторического и эстетического, а также особенности функции юмора и иронии. Охарактеризованы принципы имитации и игры представлений в словесном творчестве. Проанализированы особенности художественной реализации концепта эстетического на примере произведения И.П.Котляревского "Энеида". Раскрыта сущность понятия риторической деятельности.

Проаналізовано вплив судноплавства на духовне життя населення України з найдавніших часів до ХІХ ст. Розглянуто питання появи та розвитку обожнення водної стихії праслав'янами і в добу Київської Русі, походження сучасного державного герба України від язичницького та християнского символу спасіння - якоря. Встановлено наявність на терені країни з доби енеоліту вірувань в існування потойбічного світу за рікою - водою й уявлень про сонячну ладдю.

Проанализировано влияние судоходства на духовную жизнь населения Украины с древнейших времен до ХІХ в. Рассмотрены вопросы появления и развития обожествления водной стихии праславянами и во времена Киевской Руси, происхождения современного государственного герба Украины от языческого и христианского символа на спасения - якоря. Установлено наличие у словян периода энеолита верований в существование потустороннего мира за рекой - водой и представлений о солнечной ладье.

Охарактеризовано писемну спадщину Іпатія Потія, видатного українського релігійного діяча періоду пізнього середньовіччя, зокрема, його листи до Л.Сапєги, які розкривають особливості боротьби уніатів з православними. У розглянутих листах висвітлено складне становище та діяльність уніатської церкви та її митрополита після сейму 1607 р.та 1609 р., коли польський уряд зробив поступки православним.

Охарактеризовано письменное наследие Ипатия Потия, известного украинского религиозного деятеля периода поздньего средневековья, в частности, его письма к Л.Сапеге, отражающие особенности борьбы униатов с православными, а также сложное положение и деятельность униатской церкви и ее митрополита после сеймов 1607 и 1609 гг., когда польское правительство сделало уступки украинским православным.

Досліджено аспекти російсько-української культурної спадщини. Висвітлено традиції московської політичної культури, їх походження та розвиток. Детально розглчнуто життя та діяльність С.І.Шаховського (1585 - 1653 рр.), чию кар'єру і творчість засадничо визначав тогочасний стан православ'я.

Проаналізовано особливості активізації громадського, просвітницького руху в Україні Козацької доби (XVI - XVIII ст.). Висвітлено роль українського братства у розвитку української культури. Розглянуто питання сучасної української козацької педагогіки.

Проанализированы особенности активизации общественного, образовательного движения в Украине Казацкого периода (XVІ - XVIII вв.). Освещена роль украинского братства в развитии украинской культуры. Рассмотрены вопросы современной украинской казацкой педагогики.

Висвітлено історію подорожей вихованця Києво-Могилянської академії В.Григоровича-Барського місцями виникнення й поширення християнської релігії. Зазначено, що найбільше уваги в описі своїх подорожей він приділив святиням Єрусалима та ближніх околиць, широко застосовуючи для ілюстративних порівнянь матеріали з Біблії, історії Церкви, географії, археології, етнографії, історії, архітектури та образотворчого митецтва.

Освещена история путешествий воспитанника Киево-Могилянской академии В.Григоровича-Барского местами возникновения и распространения христианской религии. Указано, что наибольшее внимание в описании своих путешествий он уделил святым местам Иерусалима и ближним окрестностям, широко применяя для иллюстративных сравнений материалы из Библии, истории Церкви, географии, археологии, этнографии, истории, архитектуры и изобразительного искусства.

Досліджено вплив язичництва та християнства на оцінки суспільно-політичних явищ, трансформацію християнського світогляду. Уточнено характеристики ідейного змісту окремих літературних пам'яток XI - XIII ст., в яких тогочасними мислителями обговорено низку злободенних проблем давньоруського суспільства. Зазначено, що християнізація Русі сприяла підвищенню рівня цивілізованості держави і народу, прогресу його духовності й моралі, розвитку міжнародних зв'язків, поліпшенню суспільних та міжособових стосунків, побуту, а також розвитку суспільної думки.

Розкрито сутність образу філософії як любомудрія в контексті діалогу культури Київської Русі з античністю. Висвітлено релігійно-філософський світогляд Володимира Мономаха. Досліджено психологічний феномен "євангелізуючих королев" у Київській Русі та країнах християнського Заходу та Сходу. Визначено філософсько-історичний зміст циклу православних свят у духовній культурі України XI - XIV ст. Висвітлено уявлення слов'ян про "образ" та їх особливе ставлення до ікони в Київській Русі. Розглянуто аскетичний досвід християнського Сходу, наведено відомості про історію заснування Києво-Печерського монастиря. Проаналізовано розуміння філософії у творах києворуських мислителів. Досліджено цивілізаційну природу України та глобальні протирічнчя сучасного світу.

Раскрыта сущность образа философии как любомудрия в контектсе диалога культуры Киевской Руси с античностью. Освещено религиозно-философское мировоззрение Владимира Мономаха. Исследован психологический феномен "евангелизирующих королев" в Киевской Руси и странах христианского Запада и Востока. Рассмотрено философско-историческое содержание цикла православных праздников в духовной культуре Украины XI - XIV ст. Освещены представления славян об "образе" и их особое отношение к иконе в Киевской Руси. Рассмотрен аскетический опыт христианского Востока, приведены сведения об истории основания Киево-Печерского монастыря. Проанализировано понимание философии в произведениях киеворусских мыслителей. Исследована цивилизационная природа Украины и глобальные противоречия современного мира.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)4-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ