Індекс рубрикатора НБУВ: Ч444(4УКР)761.61 + Т3(4УКР)61-7

Рубрики:

Організація загальної освіти дорослих

Історія

Шифр НБУВ: ДС50237 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)571-7 + Т3(4УКР)60-7 + Т3(4УКР)61-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС47234 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)571-7 + Т3(4УКР)60-7 + Т3(4УКР)61-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС47234 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)571-7 + Т3(4УКР)60-7 + Т3(4УКР)61-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС47234 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюється господарська та культурно-освітня діяльність селянських будинків, історія їх нетривалого існування. Підкреслюється велика роль селянських будинків, які стали основними політосвітніми центрами на селі, в історії розвитку культурно-освітньої діяльності селянства у 1920-і роки.

Розповідається про особливості історичної освіти в Україні за доби українізації у 1920-30-ті рр. ХХ ст. Висвітлюється питання щодо викладання історії в школі, зв'язок науки зі шкільництвом. Досліджується вплив політичної кон'юнктури на освітній процес, зокрема, розглядаються особливості історичної освіти та виховання особистості у тоталітарному суспільстві 1920-30-х рр., традиційні духовні цінності українського народу у цей період. Зроблений соціально-психологічний портрет вчителя історії української школи 30-х рр. Аналізується місце і роль українознавства в змісті сучасної шкільної історичної освіти, а також пропонується нова концепція історичної освіти в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч33(4Укр)61 + Т3(4Укр)61-7

Рубрики:

Історія освіти і педагогічної думки

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджується державна політика щодо української наукової і творчої інтелігенції в 20-30-х роках, форми і методи обмеження її інтелектуальної праці. Основна увага, в зв'язку з цим, приділена з'ясуванню основних етапів формування і становлення політичної цензури, її основних напрямків. Стверджується, що інститут політичної цензури завжди залишався дієвим засобом впливу на добір, зберігання, розповсюдження та споживання соціальної інформації. Таким же незмінним залишались і функції цензури - контроль, охорона, санкція, регламентація, репресія, але значення їх змінювалося в часі, в залежності від політичної кон'юнктури. Тому, в різні часи табулювалися ті чи інші проблеми, факти, особистості, замовчувалися цілі історичні періоди. Висвітлюються структурні реорганізації в науково-дослідних установах, культурно-освітніх закладах, творчих організаціях, громадських об'єднаннях, а також хід і наслідки кадрових чисток, застосування щодо інтелігенції жорстких репресивних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч484(4Укр)711.9 + Т3(4Укр)61-7

Рубрики:

Організація вищої освіти

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюється державна політика уряду П.Скоропадського щодо розвитку науки, мистецтва, охорони пам'яток історії та культури. Показана державотворча діяльність гетьманського уряду по відродженню і розвитку української мови і культури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч33(4Укр)61 + Т3(4Укр)61-7

Рубрики:

Історія освіти і педагогічної думки

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналізуються соціальне становище та позиції літературно-мистецької інтелігенції в умовах політики українізації, специфіка її взаємовідносин з радянською владою, прояви опору діячів літератури і мистецтва становленню тоталітарної системи. Розкрито основні напрямки професійної діяльності літературно-мистецької інтелігенції та її роль у процесі українізації. Виявлено внесок літераторів та митців у відродження національних традицій в культурі, піднесення культурного рівня та національної свідомості громадян України. Показано засоби радянської влади, спрямовані на встановлення партійної монополії в культурі, проаналізовано негативний вплив ідеологізації суспільного і культурного життя на становище та діяльність літературно-мистецької інтелігенції. В контексті посилення репресій тоталітарного режиму, згортання українізації висвітлено трагічну долю літературно-мистецької інтелігенції України.

Дисертацію присвячено аналізу ролі літературних організацій в суспільно-політичному житті України. На основі багатого фактичного матеріалу досліджується проблема відносин між радянською владою та літературним рухом в Україні в 1920 - 1932 рр.

Вперше в українській історіографії на підставі документальних та оповідних джерел наведено узагальнюючу характеристику преси України 1917 - 1920 рр. Висвітлено національно-культурні процеси у період українських визвольних змагань. Визначено їх якісно-кількісні характеристики на рівні газетного джерела. Застосовано проблемно-тематичний, систематично-хронологічний, традиційно-описовий та кількісний методи дослідження. Вивчено матеріали 1150 газет. Використано матеріали архівів, спеціальну літературу, збірники документів з питань радянського та культурного будівництва, видання енциклопедичного характеру. Наведено два додатки: "Газети періоду Української революції 1917 - 1920 рр.", котрі піддано контент-аналізу та "Газети 1917 - 1920 рр." - складений за матеріалами фондів Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського та Бібліотеки науково-довідкових видань Центральних державних архівів України.

Вперше у вітчизняній історіографії проаналізовано вплив історичної науки й освіти в Україні у 1920 - 30-х рр. на формування духовних цінностей українського народу. Розкрито механізм одержавлення та ідеологізації історичної науки, форми, а також методи пропаганди історичних знань. Показано залежність методики викладання історії від авторитарної освітньо-виховної системи тоталітарної держави. Встановлено, що викривлення традиційних цінностей українського народу засобами комуністичної пропаганди та історичної науки призвело до деморалізації суспільства, міфологізації історичної свідомості. Надано рекомендації щодо використання ідей і висновків дослідження у підготовці концепції історичної освіти, нового покоління підручників з історії та сучасних підходів у вихованні молоді.

Висвітлено діяльність спеціальних комісій, реорганізацію шкільного управління, підготовку та створення основоположних документів, функціонування системи загальної освіти за часів Центральної Ради, гетьманату П.Скоропадського, а також Директорії УНР. Проаналізовано основні події реформи, діяльність Генерального секретарства освіти і Міністерства народної освіти, різноманітних культурно-освітніх організацій. Подано науково обгрунтовану періодизацію реформи. Охарактеризовано вплив громадськості, педагогічних і державних діячів на становлення, розвиток української загальної школи. Визначено роль і місце реформи у державотворчих процесах 1917 - 1920 рр. в Україні, її значення у національно-культурному відродженні українського народу. Наведено практичні рекомендації щодо використання досвіду реформи загальноосвітньої школи 1917 - 1920 рр. системою освіти незалежної України.

Висвітлено процес ідеологічного перевороту в духовному житті України 1920-х рр. через просвітницьку сферу. Досліджено становлення більшовицького партійно-радянського апарату державного просвітництва.

На підставі використання великої кількості невідомих архівних документів, різних ухвал органів більшовицької влади РСФРР і УСРР у 20 - 30-х рр. простежено процес дозволеного комуністичною партією на певний період відродження української духовності на етнічних землях українського народу, а також на освоєних ним просторах незайманих територій, зокрема, у Кримській АСРР, Центрально-Чорноземній, Уральській областях, Казахській АСРР, Далекосхідному краю.

Висвітлено політику тоталітарної держави у сфері ідеології та духовного життя. Досліджено методи пропаганди історичних знань як органічної частини системи ідеологічного перевиховання з метою руйнування традицій народу та нав'язування нової суспільної свідомості на основі класової теорії. Розкрито механізми дискредитації української історіографічної спадщини, міфологізації історичної свідомості, протиборства народної історичної пам'яті з фальсифікованою історичною наукою. Проаналізовано виховний ідеал тоталітарного суспільства, механізм деформування гуманістичних цінностей засобами офіційної історії, моральну деградацію, що мали соціально-психологічні причини у комуністичному суспільстві.

Комплексно досліджено життя, громадсько-політичну та культурно-просвітницьку діяльність С.Ф.Русової. На підставі аналізу широкої джерельної бази визначено комплекс чинників, що справили вирішальний вплив на формування її світогляду, відігравали важливу роль у становленні громадянської позиції. Детально розглянуто діяльність С.Русової в українських громадах і революційних гуртках, партії соціалістів-федералістів. Проаналізовано політичні погляди науковця, процес їх трансформації. Доведено прогресивне значення її праці у демократичних виданнях ("Світло", "ЛНВ", "Рада") з метою вирішення українського питання. Відтворено основні віхи роботи С.Русової щодо створення системи національної освіти. Показано її внесок в інтеграцію українського громадського руху у світовий, розкрито значення наукової діяльності. Досліджено розроблені С.Русовою концептуальні засади побудови Української Національної Жіночої Ради і Всеукраїнської Учительської Спілки, Педагогічного інституту (Прага), напрями та зміст їх роботи. Подано оцінку внеску С.Русової у розвиток суспільно-політичного життя України кінця ХІХ - початку ХХ ст.