Розглядаються теоретичні і методологічні принципи реставраційної діяльності. Подаються основні поняття про будову і властивості металів і їхніх сплавів, прийоми художньої обробки металів, наводиться їхня класифікація. Увагу зосереджено на механізмах руйнування, методах досліджень, розчищення, стабілізації й захисту творів з металів. Розглянуто питання зберігання музейного металу, ведення реставраційної документації і правил техніки безпеки під час реставраційних робіт. Викладено методологію реставрації основних металів - мідь, залізо, срібло, золото, олово, свинець. Містяться окремі приклади комплексної практичної реставрації та атрибуції складних археологічних пам'яток. Кожен приклад обіймає комплекс заходів, скерованих на охорону пам'ятки та використання результатів досліджень.

Наведено результати досліджень з семантики, інтерпретації та хронології наскельних малюнків (петрогліфів) Кам'яної Могили в українському Причорномор'ї від епохи пізнього палеоліту (ХХІІ - ХХ тис. до н.е.) до епохи бронзи (ІІ тис. до н.е.). На підставі узагальнення численних природознавчих, археологічних, історичних, етнографічних і літературних джерел розглянуто дані унікальні петрогліфи як джерело духовної культури та мистецтво первісного суспільства на території Євроазії.

Приведены результаты исследования по семантике, интерпретации и хронологии наскальных рисунков (петроглифов) Каменной Могилы, расположенной в украинском Причерноморье от эпохи позднего палеолита (ХХІІ - ХХ тыс. до н.э.) до эпохи бронзы (ІІ тыс. до н.э.). На основе обобщения многочисленных природоведческих, археологических, исторических, этнографических и литературных источников рассмотрены исследованные уникальные петроглифы как источник духовной культуры и искусства первобутного общества на территории Евроазии.

Висвітлено проблеми сучасного археологічного дослідження території Ніжина та його околиць, суспільно-політичну історію даного регіону кінця XVIII - початку ХХ ст., питання динамічного формування пам'яток міста. Проаналізовано життєвий і науково-педагогічний шлях професора Ніжинського історико-філологічного інституту - історика-медієвіста Ф.В.Режабека, аспекти історії зазначеного навчального закладу початку ХХ ст.

Освещены проблемы современного археологического исследования территории Нежина и его окрестностей, общественно-политическая история данного региона конца XVIII - начала ХХ ст., вопросы динамического формирования памяток города. Проанализированы жизненный и научно-педагогический путь профессора Нежинского историко-филологического института - историка-медиевиста Ф.В.Режабека, аспекты истории указанного учебного заведения начала ХХ ст.

Рассмотрен вопрос о семантике атрибутов шаманов каменного века. Проанализирована система организации сакрального пространства могильников степной бронзы по материалам раскопок у кишлака Дашти-Козы в Средней Азии. Освещены семиотические аспекты функционирования сосудов в погребальных обрядах предскифского времени. Представлены описания памятников звериного стиля из ольвийской и никонийской округ конца VI - III ст. до н.э. Изучен декор больших золотых пекторалей из центральной Панамы.

Наведено детальний перелік об'єктів підводної спадщини України (Чорноморсько-Азовського морського басейну та Дніпровсько-Дунайської річкової системи). Викладено довідкові матеріали про всі відомі затонулі у водах України об'єкти (міста та поселення, військові кораблі, цивільні судна, військово-повітряну техніку та бронетехніку). Зібрано дані про історичні пам'ятки античної доби, періоду Середньовіччя та новітньої історії. Вперше систематизовано інформацію про затонулі об'єкти епохи Російсько-турецьких війн, Кримської війни, Громадянської війни в СРСР, Першої та Другої світових воєн.

Приведен детальный перечень объектов подводного наследия Украины (Черноморско-Азовского морского бассейна и Днепровско-Дунайской речной системы). Дана информация обо всех известных затонулых в водах Украины объектах (городах и поселениях, военных кораблях, гражданских суднах, военно-воздушной технике и бронетехнике). Приведены данные об исторических памятках античной эпохи, периода Средневековья и новейшей истории. Впервые систематизирована информация о затонувших объектах эпохи Российско-турецких войн, Крымской войны, Гражданской войны в СССР, Первой и Второй мировых войн.

Зазначено, що творчий переклад теоретичних засад археології з урахуванням досягнень інших обширів пізнання набуває дедалі більшої актуальності. Наголошено на важливості використання на сучасному етапі розвитку археологічних знань культурологічного підходу, методів і способів дослідження.

Створено загальні принципи аналізу археологічних пам'яток для відтворення та музеєфікації. Розглянуто найвідоміші пам'ятки кам'яної доби, які підлягають музеєфікації у першу чергу.

Раскрыты вопросы магнитной разведки археологических памятников. Освещен опыт применения магнитометра-градиентометра GSM-19 WG канадской фирмы Gem System, в котором использован эффект Оверхаузера. Уделено внимание практическим аспектам применения магнитометрии для изучения различных археологических памятников, находящихся в разных географических и геологических условиях.

Представлены история подводных археологических исследований на шельфе Крымского полуострова и результаты экспедиций научных организаций Украины и стран СНГ. Рассмотрены современное состояние и проблемы подводной археологии Украины.

Рассмотрены общие проблемы интерпретации. Описаны этнографические аналогии после эволюционизма. Изложен системно-деятельностный подход и рассмотрена археология. Внимание уделено применению эксперимента в разных отраслях и разделах археологии. Раскрыты основы этноархеологических построений. Описан функциональный подход историков и культурологов. Рассмотрено индоевропейское языкознание как база миграционизма. Изложена проблема синтеза в исследованиях по этногенезу. Изложены демографические модели в объяснении движущих сил эволюции. Показаны социальные отношения и их отражение в материальной культуре.

Описан программный модуль автоматического распознавания аномалий на магнитных картах высокой детальности. Модуль является частью разрабатываемой автоматизированной системы интерпретации археолого-магнитометрических данных. Распознавание аномалий реализовано по методу ближайшего соседа на основании критериев, продиктованных практическим опытом качественной интерпретации. Программный модуль написан на языке программирования Python.

Запропоновано глобальний критерій оцінки ефективності застосування підводної техніки в задачах глибоководної археології, який містить безрозмірний критерій безпеки виконання робіт і розмірні критерії виробничої ефективності підводних технологій і цінових характеристик їх застосування. Для обліку критеріїв розроблено систему формалізованих показників і слабко формалізованих експлуатаційних обмежень на застосування підводної техніки та технології.

Рассмотрена терминология нового в Украине междисциплинарного знания - горной археологии, получившего с начала нынешнего столетия, благодаря совместным усилиям археологов и специалистов различных естественнонаучных знаний, и прежде всего геологов, работающих в восточных областях Украины, активное развитие. Объектом исследования этого нового для украинской исторической науки знания является производственная деятельность массивов населения, функционирующих на территории, богатой рудами различных металлов, а также иными минералами, разрабатываемыми в древности. Предметом исследования горной археологии являются расположенные на этой территории памятники производственной деятельности - горные выработки, техногенные участки по обогащению руд, поселения горняков и горняков-металлургов. Комплексный анализ источников эпохи палеометалла, происходящих с рудной территории Донбасса и представляющих все циклы металлопроизводственной деятельности, а также материалов, связанных с бытовой и духовной составляющей, эти памятники, позволяет получить максимально полную информацию для воссоздания целостной картины древней металлопроизводственной деятельности в эпоху палеометалла.

Розглянуто вплив гідрофізичного чинника на особливості формування та збереження підводних археологічних пам'яток. В якості прикладу використано матеріали дослідження підводної частини Херсонеса (Карантинної бухти) у 2009 р.

Опубліковано матеріали кургану 4 біля с. Вапнярка в околицях м. Одеса з похованнями доби енеоліту-бронзи і грунтового могильника пізнього середньовіччя на території міста, що складають певний інтерес, зокрема через радіокарбонні дати.

Отмечено, что краткий очерк периодизации верхнего палеолита Украины является попыткой подведения итогов столетним усилиям нескольких поколений украинских ученых в указанной области палеолитоведения. Современный уровень знаний позволяет выделить четыре фазы культурно-исторического развития верхнего палеолита Украины: раннюю (40 - 27 тыс. лет назад), среднюю (27 - 19 тыс. лет назад), позднюю (19 - 14 тыс. лет назад) и финальную (14 - 10 тыс. лет назад). Периодизация частично коррелируется со стратиграфической схемой позднечетвертичных отложений Украины Н. П. Герасименко (2004), в основе которой лежит схема М. Ф. Веклича. В целом верхний палеолит Украины в культурно-историческом отношении являлся неотъемлемой частью этой эпохи Европы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4 с3

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Публикуются фрагменты текстиля, обнаруженные в ходе археологических исследований 2004, 2005 и 2007 гг. грунтового могильника Переяслава Русского (г. Переяслав-Хмельницкий Киевской обл.) конца XI - начала XIII вв. и представляющие собой остатки золототканой тесьмы и вышивки золотной ниткой по шелковой основе. Представлены реконструкции орнаментов на ряде фрагментов, а также анализируется их использование в одежде.

Рассмотрены аргументы, позволяющие датировать строительство Софийского собора в Киеве. Близкие параллели со Спасским собором в Чернигове, Софийским собором в Новгороде и наличие на стенах Софии Киевской двух датированных граффити 6541 (1032 - 1034) и 6547 (1038 - 1039) годов позволяют утверждать, что храм был возведен в промежутке между серединой 1020-х и концом 1030-х годов и не мог быть построен ни раньше, ни позже.

Дан обзор археологических памятников эпохи энеолита бассейна Верхнего и Среднего Дона так наз. мариупольской культурно-исторической области с привлечением новых исследований в Воронежской и Липецкой областях. Анализ материалов с привлечением аналогий из соседних территорий, в частности Украины, а также радиоуглеродных дат позволил предложить хронологию развития энеолитических культур в Верхнем и Среднем Подонье. В общих чертах ранний энеолит указанного региона, представленный нижнедонской культурой, датируется в пределах 6350 - 5250 ВР. Среднестоговская культура здесь развивалась между 5900 и 4900 ВР, а репинская - с последней четверти IV и все III тыс. до н. э.