Сборник посвящен характеристике материальной и духовной культуры населения лесостепной части бассейна Северского Донца раннего железного века по материалам городища и курганов, исследованных археологами Харьковского государственного университета у г. Люботина. Дается характеристика фортификационных сооружений памятника, его планировки, жилых и хозяйственных построек. Особое внимание уделено анализу керамического комплекса городища, орудиям труда, предметам вооружения и украшения, а также реконструкции хозяйственной деятельности местных племен. Представлены результаты металлографического исследования железных изделий Люботинского городища. Исследованы особенности технологии местного кузнечного ремесла, а также проанализированы хронологические изменения в его развитии. Подробное описание погребального обряда и связанного с ним инвентаря расширяют наши знания и представления о хронологии лесостепных памятников.

Стаття присвячена підсумкам та основним завданням вивчення Пастирського городища.

Розповідається про Більське городище - унікальну пам'ятку археології, одне з найбільших городищ Європи доби раннього залізного віку, розташоване в Котелевському й Зіньківському районах Полтавської та Охтирському районі Сумської області. Розглядається його історична доля, торговельна, ремесляна та промислова діяльність, пам'ятки історії та природи. Повідомляється, що величезний археологічний комплекс, який включає три укріплення - Західне, Східне і Куземинське, Велике укріплення Більського городища, курганні некрополі в урочищах Скоробір, Осняги, Марченки, Перещепине та інші, численні поселення скіфської доби, займає площу понад 8 тисяч гектарів. Висвітлюються деякі результати археологічних досліджень Більського городища 1992-1998 рр.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т492.32

Рубрики:

Археологія - Окремі типи археологічних пам'ятників - Місто. Городище

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены материалы раскопок и научных разведок, проведенных археологами Украины и Германии на территории городища скифской эпохи, расположенного возле с.Бельск на Полтавщине, и связанного с ним курганного могильника в урочище Перещепино. Приведено описание находок, обнаруженных в результате проведенной работы, особое внимание уделено защитным доспехам из курганов Перещепинского могильника - панцирям, боевым поясам, шлемам, щитам.

У статті зроблено спробу простежити зародження стародавніх форм житла як історично обумовленого процесу становлення архітектури Поділля. На основі археологічного матеріалу проаналізовано етапи будівельної діяльності племен на території їхнього розселення, планування, конструкція і матеріали стародавніх жител. Сформована на основі багатовікового досвіду, поліетнічна за своїм походженням будівельна культура скіфів і слов'ян значною мірою підготувала грунт для появи і розвитку архітектури Київської Русі.

Розглянуто залишки джерел водопостачання, які збереглися на городищах у вигляді ям від колодязів та западин на місці природних криниць.

За даними давніх і нових розкопок основних базових поселень з житлами із кісток мамонта охарактеризовано спосіб життя й тип палеоекономіки населення верхньої та Середньої Наддніпрянщини пізньої доби верхнього палеоліту.

Розглянуто період майже в сім тисяч років - з VІ ст. до н.е. з Трипільської культури до ХІІІ ст. - часи Київської Русі. Зібрано інформацію про ландшафтно-топографічні умови розташування поселень, їх планування, укріплення. Наведено приклади основних типів житлових, побутово-господарських та ремісничих споруд, описано садиби, культові та громадські місця.

Наведено результати археологічних досліджень Муравицького городища. Вміщено опис матеріалів поселення міді-бронзи. Проаналізовано ранньосередньовічні пам'ятки літописної Муравиці, виявлені під час багаторічних розкопок на території селища Млинів на Рівненщині. Охарактеризовано відкриті споруди, речові знахідки. Уточнено хронологію поселення. Викладено нову концепцію щодо особливостей соціально-економічного розвитку давньої слов'янської фортеці на Волині.

Подведены итоги многолетних исследований фаунистического комплекса позднепалеолитического поселения Большая Аккаржа. Согласно определениям И. Г. Пидопличко, Н. К. Верещагина, В. И. Бибиковой и других, он представлен исключительно костями бизонов, среди которых преобладали взрослые самцы. На основании этого сделаны выводы о сезонном характере охоты на этих животных и о длительности использования древними охотниками основной части стоянки и ее отдельных хозяйственно-бытовых комплексов. В настоящее время можно утверждать, что Большая Аккаржа была кратковременным сезонным весенне-летним поселением, которое использовалось на протяжении нескольких лет одной общиной. Последняя состояла из нескольких отдельных семейных групп, которые оставили остатки четырех локальных хозяйственно-бытовых комплексов (ХБК), существовавших один-два месяца. Кроме того, в статье рассмотрены общие вопросы палеозоологического районирования степной зоны Украины в позднем палеолите и интерпретации основных памятников данного региона.

Вміщено праці видатного археолога України М.Шамглія про археологічні розвідки на Черкащині. Детально розглянуто проблеми трипільських протоміст, а також результати дослідження пізньотрипільських поселень поблизу с. Майданецького на Черкащині. Наведено бібліографію наукових праць М.Шмаглія з питань вивчення трипільських протоміст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т492.3 + Т4(237Укр7)-423 + Т52(23=Укр7)-423 + Т594.231

Рубрики:

Окремі типи археологічних пам'ятників - Поселення і житло. Споруди господарсько-побутового призначення

Археологія

Етнографія сучасних народів

Етнографія - Поселення

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 18 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены результаты археологических исследований (1988 - 1996 гг.) Мотронинского городища, крупнейшего укрепленного поселения скифской эпохи в бассейне р.Тясмин (Днепровское Лесостепное Правобережье). Проанализированы особенности остатков жилых, хозяйственных, культовых сооружений, некоторые элементы внутренней планировки. Рассмотрены комплекс материальной культуры обитателей городища, хозяйственная деятельность населения. Приведены результаты палеоботанических и технологических исследований материалов Метронинского городища.

Всебічно проаналізовано матеріали стоянки Пушкарі 1, що дають позволило дійти окремих висновків стосовно господарської атрибуції пам'ятки.

Розглянуто проблеми реконструкції жител неолітичних культур України із залученням етнографічних паралелей.

Наведено дані щодо житлових комплексів перших століть н. е., відкритих під час розкопок Калос Лімена. Будівлю споруджено в I ст. н. е. Протягом усього часу існування її кілька разів перебудовували. На початку II ст. н. е. її, як й інші будівлі цього ряду, залишили мешканці через загрозу сарматського вторгнення до Криму з території Подніпров'я. Зазначений житловий комплекс був симбіозом грецьких і варварських житлобудівних традицій.

Наведено додаткові аргументи для ототожнення городища та селища на струмку Торговиця (права притока р. Ромен у верхів'ї) з літописним Глеблем.

Опубліковано матеріали стосовно поселення етулійського типу та визначено його етнокультурну належність. Визнано думку тих дослідників, які зараховують пам'ятки етулійського типу до старожитностей венедів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т492.3

Рубрики:

Окремі типи археологічних пам'ятників - Поселення і житло. Споруди господарсько-побутового призначення

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ