Проведено реконструювання ранніх етапів складання давньогерманської міфологічної традиції на матеріалах окремих пам'яток наскельного мистецтва Скандинавії бронзової доби. Виділено етно-хронологічні групи та розглянуто ті, які мають відношення до означеного періоду. Окремі пам'ятки наскельного мистецтва та певні спільні об'єкти зображень порівняно з генетично спорідненими петрогліфами Карелії. Наведено приблизне витлумачення окремих сцен петрогліфів у міфологічному контексті. Приділено увагу культам Змії, Сонячної ладді, Небесного Оленя з виходом на світогляд північних мисливців та ранньоземлеробську південну традицію.

Изложены основные сведения о древних германцах, древнегерманской письменности, религии и мифологии. Рассмотрен лексический состав германских языков, в частности, семантические закономерности и процессы в германской лексике. Проанализированы особенности древнегерманской поэзии, охарактеризованы современные германские языки (английский, немецкий, нидерландский, датский, шведский, норвежский, исландский).

Висвітлено сліди матеріальної культури готів на землях, що знаходилися на північ від Чорного моря. Розглянуто питання сутності спорідненості готської мови з іншими. Проаналізовано лексичні фрагменти готської Біблії, наведено порівняння з їх відповідниками на верхньонімецькій, центральнонімецькій, нижньонімецькій, данській та шведській мовах.

Освещены следы материальной культуры готов на землях, находившихся на севере от Черного моря. Рассмотрены вопросы сущности родства готского языка с другими. Проанализированы лексические фрагменты готской Библии, приведены сравнения с их соответствиями на верхненемецком, центральнонемецком, нижненемецком, данском и шведском языках.

На підставі вивчення старожитностей Південного, Південно-Західного Криму та матеріалів із могильників Центральної та Південно-Східної Європи, підтверджено та конкретизовано дані писемних джерел про проникнення та тривале перебування готів на півострові. Використання широкого кола різноманітних джерел, минулих та сучасних етнологічних досліджень дозволяє відтворити історію кримських готів та їх нащадків до нового часу.

Розглянуто капище-жертовник, виявлене на поселенні вельбарської культури. Зокрема, здійснено пошук найближчих аналогій цій пам'ятці та ії інтерпретація на основі стародавньої германської міфології та писемних джерел.