Агрокультура українського козацтва розглядається в контексті ідей геніальної роботи українського вченого ХIX ст. Сергія Подолинського про працю на землі та розподіл сонячної енергії, яка є єдиним джерелом життя на нашій планеті. Сергій Подолинський доводить величезну, навіть космічну, роль селянства, яке своєю творчою працею на землі нагромаджує й зберігає сонячну енергію. В роботі також досліджуються ідеї Володимира Вернадського - видатного природознавця ХХ ст., який створив вчення про живу речовину та біосферу, що є теоретичним і практичним підгрунтям сучасної екології, та концепцію ноосфери (сфери розуму) - майбутнього періоду розвитку біосфери, пов'язавши в такий спосіб природознавство з історичною наукою.

Визначено характерні риси поліських довгострокових прогнозів погоди, пов'язаних з народним календарем. Зазначено, що в календарі були такі вузлові точки, за якими передбачали погоду на місяці та цілі пори року, а особливого значення надавалося дням, коли одна пора року змінювалася іншою. Розглянуто систему метеорологічних вузлових точок, яким властиві певні сезонні явища.

Определены характерные черты полесских долгосрочных прогнозов погоды, связанных с народным календарем. Указано, что в календаре были такие узловые точки, по которым предвидели погоду на месяцы и целые времена года, а особенное значение придавалось дням, когда одно время года сменялось другим. Рассмотрена система метеорологических узловых точек, которым свойственны определенные сезонные явления.

Висвітлено давні способи народного "магічного лікування", про які ще пам'ятають та застосовують у Земплені, що на північному сході Угорщини. Наведено відомості щодо наступних груп традиційних знань: зурочення та запобігання йому, замовляння, елементи за аналогією, обертання, перевертання, зв'язування, обведення, поради, заборони та числа, які за певних випадків мають лікувальну функцію або віддаляють хворобу.

Освещены древние способы народного "магического лечения", о которых еще помнят и применяют в Земплене на северовостоке Венгрии. Представлены сведения относительно следующих групп традиционных знаний: сглаз и его предупреждение, заговаривание, элементы по аналогии, вращение, переворачивание, связывание, обведение, советы, запреты и числа, которые в определенных случаях имеют лечебную функцию или отдаляют болезнь.

Висвітлено астрономічні основи календаря і проблеми хронології. Описано календарі та системи літочислення народів Давнього світу, а також сучасні. Особливу увагу приділено історії сучасного календаря. Розкрито причини, що обумовили потребу його реформи 1582 р. - запровадження "нового стилю", а також причину його несприйняття Східними Церквами. Розглянуто питання історії дохристиянського способу рахування часу, методів календарних обчислень на пальцях рук, а також визначення дати окремих подій світової історії за згадками у давніх хроніках про певні астрономічні події.

Освещены астрономические основы календаря и проблемы хронологии. Описаны календари и системы летосчисления народов Давнего мира, а также современные. Особое внимание уделено истории нашего календаря. Раскрыты причины, которые обусловили потребность его реформы 1582 г. - введения "нового стиля", а также причину его невосприятия Восточными Церквями. Рассмотрены вопросы истории дохристианского способа исчисления времени, методов календарных исчислений на пальцах рук, а также уточнения даты отдельных событий мировой истории на основе воспоминаний в давних хрониках об определенных астрономических событиях.

Визначено основні ознаки сакрального часу українських замовлянь та його проявів у процесі магічного лікування. Підкреслено, що замовляння - приклад компресії часу, кульмінаційною точкою якого є позитивний емоційний сплеск, що сприяє поверненню людини до звичного психічного стану.

Определены основные признаки сакрального времени украинских заговариваний и его проявлений в процессе магического лечения. Подчёркнуто, что заговаривания - пример компрессии времени, кульминационной точкой которого является позитивный эмоциональный всплеск, способствующий возвращению человека к привычному психическому состоянию.

Зазначено, що взаємовплив культур Закарпаття та Угорщини, а також розвиток народного мистецтва сприяли виникненню нового типу унікального вбрання, в якому найкраще репрезентовано творчість та багату фантазію населення даних територій. Розглянуто один із найдавніших та найцікавіших видів верхнього сукняного чоловічого одягу угорців Закарпаття та Угорщини - сюр (накидку з рукавами).

Отмечено, что взаимовлияние культур Закарпатья и Венгрии, а также развитие народного искусства способствовали возникновению нового типа уникальной одежды, в которой наилучше представлено творчество и богатая фантазия населения данных территорий. Рассмотрен один из наиболее древних и интересных видов верхней суконной мужской одежды венгерцев Закарпатья и Венгрии - сюр (накидка с рукавами).

Проаналізовано тексти української примовки, окремого самостійного жанру національного фольклору, який активно побутує і динамічно розвивається. Висвітлено кросжанрові зв'язки примовок з замовляннями, обрядовою поезією, пареміями. Розглянуто питання сфери застосування примовок, зокрема, календарний та родинний обрядовий цикли, господарська діяльність, щоденний побут, міжособистісні взаємини.

Проанализированы тексты украинских поговорок, отдельного самостоятельного жанра национального фольклора, который активно бытует и динамически развивается. Освещены кросжанровые связи поговорок из заговорами, обрядовой поэзией, паремиями. Рассмотрены вопросы сферы применения поговорок, в частности, календарный и семейный обрядовый циклы, хозяйственная деятельность, каждодневный, межличностные взаимоотношения.

Висвітлено проблему національного природного довкілля в системі українознавства. Проаналізовано роль ландшафтів у формуванні духовності українців за результатами використання тестів та анкетування. Визначено етноформуючу роль українського природного довкілля у створенні традиційного соціокультурного середовища. Розкрито виховний аспект українознавчої концепції національного здоров'я.

Освещена проблема национальной природной окружающей среды в системе украиноведения. Проанализирована роль ландшафтов в формировании духовности украинцев по результатам использования тестов и анкетирования. Определена этноформирующая роль украинской природной окружающей среды в создании традиционной социокультурной среды. Раскрыт воспитательный аспект украиноведческой концепции национального здоровья.

Досліджено проблеми народної медицини українців Центрального Полісся, передусім земель, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. На підставі нового матеріалу, зібраного під час комплексних історико-етнографічних експедицій на Полісся, а також залучених архівних джерел показано сучасний стан цієї сфери народної культури. Простежено традиції та інновації, які мають місце останнім часом у галузі народного лікування.

Исследованы проблемы народной медицины украинцев Центрального Полесья, прежде всего земель, загрязненных вследствие аварии на Чернобыльской АЭС. На основе нового материала, собранного во время комплексных историко-этнографических экспедиций на Полесье, а также привлеченных архивных источников показано современное состояние этой сферы народной культуры. Прослежены традиции и инновации, имеющие место в последнее время в области народной медицины.

Встановлено, що в короткотермінових прикметах поліщуки послуговувалися спостереженнями за небесними світилами, явищами природи, рослинним та тваринним світом, а довгострокові прикмети, головним чином, прив'язані до народного календаря. Визначено, що серед метеорологічних прикмет велику групу складає прогнозування врожаю. Зазначено, що народний досвід поліщуків у прогнозуванні погоди має багато спільного з іншими слов'янськими народами, а у прогнозуванні врожаю - багато відмінностей. У цілому підтверджено можливість використання народних метеорологічних прикмет в якості показників строків проведення польових робіт і різних агротехнічних заходів.

Установлено, что в краткосрочных приметах полищуки обходились наблюдениями за небесными светилами, явлениями природы, растительным и животным миром, а приметы на длительный срок, главным образом, привязаны к народному календарю. Определено, что среди метеорологических примет большую группу составляет прогнозирование урожая. Указано, что народный опыт полищуков у прогнозировании погоды имеет много общего с другими славянскими народами, а в прогнозировании урожая - много отличий. В целом подтверждена возможность использования народных метеорологических примет в качестве показателей сроков проведения полевых работ и разных агротехнических мероприятий.

Висвітлено малодосліджені питання економіки держави Запорозька Січ - тваринництва. Особливу увагу приділено освіті фахівців лікувальної справи тварин. Проаналізовано становище українського народу (XV - перша половина XVI ст.), викладено питання виникнення Запорозької Січі. Описано духовне життя козаків. Проаналізовано літературні джерела з лікувальної справи, діяльність Києво-Могилянської академії. Висвітлено зв'язок української освіти з освітою інших країн.

Освещены актуальные вопросы экономики государства Запорожская сечь, связанные с животноводством. Особое внимание уделено специалистам лечебного дела и образования. Проанализировано положение украинского народа (XV - первая половина XVI вв.), изложены вопросы возникновения Запорожской Сечи. Описана духовная жизнь казаков, определены черты украинской женщины. Проанализированы литературные источники по лечебному делу, деятельность Киево-Могилянской академии. Определена связь украинского образования с образованием других стран в данный период.

Висвітлено місце дерев і квітів у слов'янській традиції. Увагу приділено окремим язичницьким і культурним традиціям, релігійним поглядам, науковим тлумаченням щодо представників рослинного світу.

Освещено место деревьев и цветов в славянской традиции. Внимание уделено некоторым языческим и культурным традициям, религиозным взглядам, научным толкованиям о представителях растительного мира.

Висвітлено питання розвитку народної медицини українців Полісся, яка займає одне з головних місць в системі етнокультури, так як вона визначає соціально-гігієнічні норми, побутову культуру, психологічні установки, спілкування. Проаналізовано сучасний стан і регіональну специфіку народної медицини Полісся на основі матеріалів етнографічних експедицій та письмових джерел. Розглянуто особливості деяких способів і методів профілактики та лікування недуг, світоглядних уявлень про хвороби та їх причини, поглядів народних лікарів. Відзначено вплив на народну медицину регіону наукової медицини, її залежність від рівня соціально-економічного та історичного розвитку суспільства.

Зроблено спробу цілісного дослідження традиційних народних знань і вірувань поліщуків Центрального Полісся України у галузі метеорології з використанням картографічного методу. Висвітлено матеріал стосовно етнометеорології краю у історико-культурному контексті. Розглянуто етнокультуру як систему з урахуванням її основних компонентів. Наведено нові фактологічні дані - матеріали польових етнографічних досліджень, здійснено їх аналіз і узагальнення, що дозволило здійснити наукову класифікацію метеорологічних знань, та картографування певних народних погодних прикмет, внести новий елемент у розуміння й оцінку значення традиційних народних знань у структурі традиційної культури українського етносу.

З використанням порівняльно-історичного методу вивчено традиційну лікувальну обрядову практику росіян, українців та болгар Південно-Західної України. На базі широкого кола письмових і польових джерел досліджено проблеми: роль і умови побутування в традиційній культурі лікувального ритуалу, а також його трансформацію; статус народних лікарів у традиційній культурі; здоров'я та хвороби (їх профілактика) в контексті традиційної культури. Досліджено структуру лікувального ритуалу та його складові.

Висвітлено розвиток народної медицини українців Південної Слобожанщини, акцентовано увагу на її регіональних особливостях. З використанням матеріалів етнографічних експедицій проаналізовано сучасний стан та окреслено тенденції розвитку етномедицини краю. Відзначено вплив на етномедицину краю наукової медицини, підкреслено її залежність від рівня соціально-економічного розвитку суспільства.

Досліджено астрономічні знання та уявлення українського народу та їх відображення у фольклорі, обрядовості та матеріальній культурі. Висвітлено розвиток української народної астрономії з найдавніших часів до сьогодення. З'ясовано вплив раціональних астрономічних часів до сьогодення. З'ясовано вплив раціональних астрономічних знань українського народу на господарську діяльність. Розглянуто систему традиційних календарних уявлень українців. На підставі фольклорно-етнографічних джерел і матеріалів етнографічних, археологічних і мистецтвознавчих досліджень проаналізовано міфологічні космогонічні та космологічні уявлення українців. Розглянуто астральну символіку у народній творчості й обрядовості. Народні астрономічні знання й уявлення досліджено у їх проявах, а саме: господарській діяльності, міфології та символіці.

Проаналізовано стан і характер джерельної бази, ступінь вивчення проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Проаналізовано історичні умови інституційного становлення та оформлення наукової родопомочі в країнах Західної та Східної Європи, концепцій та напрямків протидій народному акушерству в особі повитухи. Визначено, що повитуха виступала суб'єктом та об'єктом дій обрядово-магічного характеру, виявляла свою подібність до міфологічних персонажів язичницьких богинь. Узагальнено відомості, які вказують на амбівалентність образу повитухи, її належність до категорії "ритуальних спеціалістів", водночас, її фольклорному образу притаманні риси сакральності.

Розглянуто систему часових уявлень українців. Обгрунтовано господарську основу календарних уявлень і циклічної моделі часу. Доведено, що основною характеристикою народної концепції часу було його якісне сприйняття. Увагу приділено розгляду системи вірувань про сприятливий і несприятливий, буденний і сакральний час. Проаналізовано природу різної семантики часу, систему трудових і поведінкових табу відповідно до часових уявлень, а також часові межі активізації міфологічних персонажів у народних віруваннях. Охарактеризовано комплекс вірувань стосовно специфічних міфологічних персонажів, які є результатом персоніфікації та уособлення різних відрізків часу.

Проаналізовано методи, використовувані в сучасному етнічному картографуванні, а також розглянуто основні роботи вітчизняних авторів з цього питання.