Розглядаються методологічні основи дослідження посттоталітарних систем, динаміка соціальних процесів в перехідний період, теоретичні і практичні моделі їхньої трансформації. Розкриваються суттєвість, типологія та форми розвитку соціальних протиріч в посттоталітарних системах і механізми їхнього розв'язування у перехідний період. Особливе значення має проблема типових і особливих властивостей посттоталітарного соціуму як у генерації конфліктогенних процесів, так і в реакціях на ці процеси.

Розглянуто моделі соціальної держави, проаналізовано їх відмінності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)64-5 + Ф025

Рубрики:

Історія

Політична система і соціально-економічне середовище

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання формування політичної еліти, перетворення її на корпоративну. Подано визначення корпоративізму, з'ясовано його роль в сучасній Україні. Проаналізовано результати парламентських виборів 2007 р. і перспективи розвитку нашої держави в майбутньому.

Рассмотрен вопрос формирования политической элиты, изменения её на корпоративную. Дано определение корпоративизма и его роль в современной Украине. Проанализированы результаты парламентских виборов 2007 г. и перспективы развития нашего государства в будущем.

Розглянуто принципи, завдання соціальної політики та інфраструктуру соціальної сфери держави. Висвітлено основні методи, інструменти регулювання ринку праці та зайнятості населення, економічні й організаційні засади оплати праці, прогнозування та державне регулювання доходів населення. Розкрито проблеми соціального захисту малозабезпечених верств населення, фінансового забезпечення галузі охорони здоров'я, прогнозування розвитку культури та освіти, реалізації державної молодіжної політики. Охарактеризовано основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища та сучасні тенденції регулювання процесів природокористування.

Рассмотрены принципы, задачи социальной политики и инфраструктура социальной сферы государства. Освещены основные методы, инструменты регулирования рынка труда и занятости населения, экономические и организационные основы оплаты труда, прогнозирование и государственное регулирование доходов населения. Раскрыты проблемы социальной защиты малообеспеченных слоев населения, финансового обеспечения сферы охраны здоровья, прогнозирования развития культуры и образования, реализации государственной молодежной политики. Охарактеризованы основные источники антропогенного загрязнения окружающей среды и современные тенденции регулирования процессов природопользования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф025

Рубрики:

Політична система і соціально-економічне середовище

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати комплексного дослідження процесу інституціоналізації груп інтересів за умов перехідного суспільства. Розкрито особливості поступової трансформації кланів у більш сучасні форми представництва інтересів у вигляді корпорацій. Увагу зосереджено на ролі та функціях лобізму як основного способу функціонального представництва інтересів. Проаналізовано значення кланів у процесі запровадження нових політичних і суспільних інститутів. Висвітлено способи правового регулювання лобістської діяльності як основного інструменту запобігання негативним наслідкам діяльності лобістів. Визначено шляхи оптимізації взаємовідносин органів державної влади в Україні з групам інтересів на підставі введення лобістської діяльності в рамки правового поля.

Приведены результаты комплексного исследования процесса институционализации групп интересов в условиях переходного общества. Раскрыты особенности постепенной трансформации кланов в более современные формы представительства интересов в виде корпораций. Внимание сосредоточено на роли и функциях лоббизма как основного способа функционального представительства интересов. Проанализировано значение кланов в процессе внедрения новых политических и общественных институтов. Освещены способы правового регулирования лоббистской деятельности как основного инструмента предупреждения негативных последствий деятельности лоббистов. Определены пути оптимизации взаимоотношений органов государственной власти в Украине с группами интересов на основе введения лоббистской деятельности в рамки правового поля.

Досліджено статистику науково-технологічних показників у їх еволюції паралельно з політичними процесами. Зазначено методичні посібники, на яких засновані їх класифікація, збір і трактування. Розглянуто вимоги користувачів до науково-технологічних показників, роль різних агентів щодо їх розробки та інші питання.

Зазначено, що серед головних факторів, базисних для формування нового типу держави, виступають економічні, політичні та інші інтереси окремих груп людей і конкретних осіб, які мають можливість вирішально вливати на виконавчу, законодавчу і судову гілки влади. Становлення та розвиток фінансово-промислових груп (ФПГ) призвели до того, що вони мають реальну можливість впливати на хід політичних процесів, від них багато в чому залежать перспективи демократизації держави і суспільства. ФПГ також відіграють вагому роль у процесах державотворення.

Зроблено порівняльний аналіз розвитку такого суспільного явища, як корпоративізм, в Україні та Росії. Увагу акцентовано на факторах, що впливають на характер корпоративізму в нашій країні, в якому домінують олігархічні складові, завдяки чому він має тенденцію до переростання в авторитарний корпоративізм із яскраво вираженими клієнтельно-патронажними відносинами латиноамериканського штибу.

Відображено проблему політології, яка є новою в сучасній літературі. Визначено головні фактори-константуанти, джерела соціальної ціни, які пов'язані з суспільними перетвореннями.

Розглянуто Просвітницький проект раціоналізації політики та форми його реалізації, серед яких найважливішим є перетворення політики на державне управління та тлумачення політики як сакрального міфу та ритуалу. Зроблено висновок, що сучасна політика потребує нових концептуальних підходів, оскільки просвітницька парадигма розуміння політичного втрачає свою наукову валідність.

Вперше проведено політологічне дослідження проблеми взаємодії неурядових організцій і транснаціональних корпорацій (ТНК) з національною державою за умов глобалізації світового розвитку й інтернаціоналізації міжнародних відносин. Проаналізовано процес багатопланового розмивання державно-центричної системи міжнародних відносин, що обумовлює підрив традиційних "внутрішніх" повноважень держав з боку недержавних гравців, які зміцнюють свої позиції у контексті глобалізації. Показано, що поведінка ТНК не зводиться лише до реалізації максимальної стратегії (одержання прибутку), показано вплив на її формування стратегій конкуруючих економічних суб'єктів і факторів, пов'язаних з наявними політичними та економічними ризиками, витратами діяльності, домінуючим на світових ринках попитом, геополітичною кон'юнктурою. З використанням системного концептуального підходу до явища взаємодії транснаціональних акторів (ТНА) з національною державою зроблено його об'єктивне тлумачення. Зокрема, виявлено зростання питомої ваги ТНК у світовій політиці та доведено необхідність посилення міжнародного співробітництва, формування нових інституціональних механізмів для відтворення атрибутів суверенітету, що гарантує дотримання прав людини, регулювання відносин держав з неурядовими організаціями та ТНК, що передбачає як співробітництво з ними, так і контроль діяльності ТНА в інтересах індивідуальних і колективних свобод громадян.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен корпоративізму як модель взаємодії держави та громадянського суспільства за умов індустріального суспільства. Розглянуто ефективність і перспективу цього явища в постіндустріальному суспільстві на підставі виявлення тенденцій трансформації держави та громадянського суспільства. Досліджено еволюцію історичних форм корпоративізму, виявлено його місце та значення в європейській політичній традиції. Запропоновано визначення цього суспільно-політичного феномену. З'ясовано практику неокорпоративних взаємодій та проаналізовано політичні умови неокорпоративізму. Доведено, що процес соціально-політичних перетворень, що відбувається в українському суспільстві, зумовив виникнення бюрократично-фінансової моделі корпоративізму, який перетворюється у його крайню форму - олігархічний корпоративізм.

Розглянуті особливості діяльності державних, приватних та акціонерних підприємств, проведено аналіз теорій трудової мотивації. Показано вплив на трудову мотивацію політичних та соціально-економічних процесів в Україні. Розроблена модель мотивації трудової діяльності робітників підприємств різних форм власності. Досліджені чинники, визначальні мотиви та стимули до трудової діяльності у робітників державних, приватних та акціонерних підприємств. Зроблені відповідні висновки та розроблені практичні рекомендації для поліпшення діяльності підприємств різноманітних форм власності в умовах нової політичної парадигми.

Проаналізовано чинники, загальні риси й особливості політико-системних трансформацій у регіоні Східної Європи. Розроблено модель, яка базується на досягненні американської неореалістської школи. Запропоновано періодизацію трансформацій, а саме: 1989 - 2004 рр.; з 2004 р. до сьогодення. Доведено, що успіх реформ більшою мірою залежав від зовнішніх чинників, ніж від внутрішніх. Показано зростаючий вплив США та НАТО, а також зворотній взаємозв'язок трансформацій Східної Європи з процесами оновлення, що відбуваються у сучасній системі міжнародних відносин, а також залежність потенціалу трансформування від ментальних особливостей східноєвропейців. Визначено найважливіші проблеми трансформацій та оцінено ступінь їх вирішеності за умов п'ятого розширення ЄС.

Проведено комплексний аналіз впливу фінансово-політичних груп на соціально-економічні та політичні процеси у державах перехідного типу. Визначено основні закономірності та виявлено чинники та тенденції, що істотно визначають роль і місце фінансово-політичних груп у взаємовідносинах з владою та суспільством. Проаналізовано особливості функціонування даних груп у політичній і соціально-економічній системі України. Доведено, що у більшості країн пострадянського простору, зокрема в Україні та Російській Федерації, фінансово-промислові групи, що протягом 1990-х рр. трансформувалися у фінансово-політичні, відіграють роль важливої частки політичної влади, а конкуренція між ними є найважливішим знаряддям відтворення політичної влади та формування політико-економічної системи суспільства. Визначено основні сценарії розвитку ситуації в Україні та державах перехідного типу в контексті політичної ролі великого бізнесу.

Визначено зміст поняття та основні категорії соціальнаї політики, встановлено її значення у системі державних пріоритетів. Виявлено вплив політичних та соціальних факторів на формування та здійснення соціальної політики. Обгрунтовано зв'язок соціальної політики з проблемою ефективності демократичних інститутів, успішне функціонування яких залежить від їх соціальної спрямованості, що дає можливість здійснювати соціальні перетворення в інтересах досить широких верств населення. З'ясовано роль громадянського суспільства в проведенні соціальної політики. Виявлено масову підтримку населенням демократичних перетворень на початковому етапі у посткомуністичних державах Східної Європи і країнах СНД, Південної Європи та Латинської Америки, оскільки демократія асоціювалася з рішенням економічних і соціальних проблем, поліпшенням матеріального становища, скороченням безробіття. Встановлено необхідність посилення соціальної орієнтації сучасних економік та розробки нових механізмів забезпечення базової захищеності населення, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності та об'єднанню суспільства.

Обгрунтовано об'єктивну необхідність посилення соціально-захисної спрямованості державної соціальної політики за умов глибокої трансформації суспільства, яка супроводжується різким погіршенням якості життя більшості населення країни та його соціальною дезадаптацією. Головною метою удосконалення соціальної політики визначено пом'якшення наслідків даної трансформації. Простежено еволюцію концепції соціальної держави у світі від держави загального добробуту до держави соціальних інвестицій. Встановлено, що для України найбільш прийнятною на даному етапі може бути інтегральна соціально-ліберальна модель соціально-правової держави на засадах ринкової економіки. Проаналізовано правові засади соціального захисту в Україні та наведено рекомендації щодо їх удосконалення та розвитку. Запропоновано концептуальні підходи стосовно створення в країні Державної системи соціальної стандартизації. Сформульовано активну ресурсну стратегію соціального захисту. На підставі здійснення соціального експерименту відпрацьовано найбільш ефективні соціальні технології всебічної підтримки населення та залучення громадян до активного суспільного життя. Вперше в Україні досліджено феномен соціального замовлення як комплексного інструменту вирішення соціальних проблем у разі солідарної участі у даному процесі держави та недержавних суб'єктів соціальної політики.