Вказана монографія є першим в українській історіографії дослідженням звичаєво-правових норм життя мешканця українського міста часів пізнього середньовіччя і перехідного періоду. На основі численних архівних документів автор робить спробу висвітлити внутрішній світ українського міста в усіх його аспектах і проявах, повсякденні стосунки його мешканців, діяльність королівських і магістратських установ. Аналізуючи події та явища, що мали місце в містах України, автор розглядає їх в загальноєвропейському контексті, виходячи з широких всебічних зв'язків українських міст з містами Європи.

Розглянуто звичаєве право в Україні як джерело правової культури народу та продукт етнотворчості. Проаналізовано основні етапи кодифікації звичаєвих норм у законодавчих збірниках. Розглянуто систему звичаєвих норм у галузях кримінального та кримінально-процесуального права. Досліджено розвиток традицій звичаєвого права в різних його галузях. У контексті класичного розподілу обрядів на родинні та календарні визначено правову роль українських обрядів. Показано значення звичаю у становленні українського трудового права. Висвітлено правні обряди сімейно-родового життя українців. Розкрито правове значення календарно-трудових обрядодій.

Рассмотрено обычное право на Украине как источник правовой культуры народа и продукт этнотворчества. Проанализированы основные этапы кодификации обычных норм в законодательных сборниках. Рассмотрена система обычных норм в отраслях криминального и криминально-процессуального права. Прослежено развитие традиций обычного права в различных его отраслях. В контексте классического распределения обрядов на семейные и календарные определено правовое значение украинских обрядов. Показана роль обычая в становлении украинского трудового права. Освещены правовые обряды семейно-родовой жизни украинцев. Раскрыто правовое значение календарно-трудовых обрядодействий.

У межах історико-правового екскурсу розглянуто питання виникнення, становлення та розвитку інституту прав і свобод людини та громадянина в Україні.

В рамках историко-правового экскурса рассмотрены вопросы возникновения, становления и развития института прав и свобод человека и гражданина в Украине.

Within the framework of historical-legal digression the problems of originating, becoming both development of institute of the rights and freedom of the man and citizen in Ukraine are reviewed.

Охарактеризовано еволюцію звичаїв і норм звичаєвого права українського народу в галузі фізичної культури. Проаналізовано особливості правового регулювання відносин у сфері санітарії та гігієни в Україні до початку ХІХ ст., а також фізичної культури, спорту та здорового способу життя українського народу в ХІХ - на початку ХХ ст.

Охарактеризована эволюция обычаев и норм обычного права украинского народа в области физической культуры. Проанализированы особенности правового регулирования отношений в сфере санитарии и гигиены в Украине до начала ХІХ ст., а также физической культуры, спорта и здорового способа жизни украинского народа в ХІХ - начале ХХ ст.

На підставі результатів історико-етнографічних, історико-правових і соціально-історичних досліджень розглянуто особливості земельних відносин у звичаєво-правовій культурі українців ХІХ - початку ХХ ст. Визначено типи сімейної власності, а також історичні форми спільної власності. Описано види позасімейних договірно-зобов'язальних відносин. Охарактеризовано трудові звичаї взаємодопомоги сусідського типу.

На основании результатов историко-этнографических, историко-правовых и социально-исторических исследований рассмотрены особенности земельных отношений в обычайно-правовой культуре украинцев ХІХ - начала ХХ ст. Определены типы семейной собственности, а также исторические формы совместной собственности. Описаны виды внесемейных договорно-обязательских отношений. Охарактеризованы трудовые обычаи взаимопомощи соседского типа.

Розкрито суть поняття правової системи, охарактеризовано договори та закони як джерела українського права. Проаналізовано особливості формування незалежної національної правової системи з 1991 р. до сьогодення, а також реформування судової системи. Висвітлено місце правової системи України на правовій карті світу.

Раскрыто содержание понятия правовой системы, охарактеризованы договора и законы как источники украинского права. Проанализированы особенности формирования независимой национальной правовой системы с 1991 г. до настоящего времени, а также реформирования судебной системы. Освещено место правовой системы Украины среди правых систем стран мира.

Проаналізовано історичні, теоретичні проблеми законодавчої техніки в Україні. Особливу увагу приділено історії її становлення та наукового розуміння. Розглянуто сучасні функції, структури, види правил, засоби законодавчої техніки, проблеми їх застосування та тенденції розвитку. Описано особливості конструювання структури закону, правила внесення змін до нього, а також помилки, що виникають під час застосування правил і засобів законодавчої техніки.

Проанализированы исторические, теоретические проблемы законодательной техники в Украине. Особое внимание уделено истории ее становления и научного понимания. Рассмотрены современные функции, структуры, виды правил, средства законодательной техники, проблемы их применения и тенденции развития. Описаны особенности конструирования структуры закона, правила внесения изменений к нему, а также ошибки, возникающие при применении правил и средств законодательной техники.

Висвітлено сутність та властивості звичаєвого права в юридичному та історичному аспектах. Проаналізовано закономірності та тенденції розвитку звичаєвого права в західному правознавстві, вплив християнства на право та його співвідношення з канонічним правом. Розкрито витоки формування українського права, а також його вплив на розвиток та місце в сучасній правовій системі України. Визначено особливості та описано структуру козацького права.

Освещены сущность и свойства обычного права в юридическом и историческом аспектах. Проанализированы закономерности и тенденции развития обычного права в западном правоведении, влияние христианства на право и его соотношение с каноническим правом. Раскрыты истоки формирования украинского права, а также его влияние на развитие и место в современной правовой системе Украины. Определены особенности и описана структура казаческого права.

Висвітлено проблеми історії звичаєво-правової культури українського народу у контексті розвитку світової правової думки. Розкрито зміст понять звичаю та звичаєвого права (ЗП). Наведено порівняльну характеристику звичаю та закону. Розглянуто особливості ЗП зарубіжних країн, зокрема, ЗП романо-германської й англосаксонської правових сімей. Увагу приділено етапам розвитку ЗП на українських землях і його кодифікації.

Освещены проблемы истории обычно-правовой культуры украинского народа в контексте развития мировой правовой мысли. Раскрыта сущность понятий обычая и обычного права (ОП). Приведена сравнительная характеристика обычая и закона. Рассмотрены особенности ОП зарубежных стран, в частности, ОП романо-германской и англосаксонской правовых семей. Внимание уделено этапам развития ОП на украинских землях и его кодификации.

Розглянуто проблему дослідження процесу правового регулювання земельних відносин нормами цивільного звичаєвого права в Україні від періоду трансформації правового звичаю в правову норму в межах ранньофеодальної держави Київської Русі до середини ХІХ ст. з входженням українських земель під юрисдикцію Російської імперії. Проаналізовано процес еволюції норм звичаєвого права, що регулюють земельні відносини залежно від історичних та соціально-економічних змін. Висвітлено норми цивільного звичаєвого права, які протягом досліджуваного періоду не зазнали значних змін і використовуються на сучасному етапі реформування в державі земельного законодавства та цивільно-правових інститутів.

Рассмотрена проблема исследования процесса правового регулирования земельных отношений нормами гражданского обычного права в Украине от периода трансформации правового обычая в правовую норму в границах раннефеодального государства Киевской Руси до середины ХІХ ст. с вхождением украинских земель под юрисдикцию Русской империи. Проанализирован процесс эволюции норм обычного права, регулирующих земельные отношения в зависимости от исторических и социально-экономических изменений. Освещены нормы гражданского обычного права, которые на протяжении исследуемого периода не подверглись значительным изменениям и используются на современном этапе реформирования в государстве земельного законодательства и гражданско-правовых институтов.

У контексті сучасних досягнень культурології, соціальної та юридичної антропології розглянуто сутність і характер звичаєвого права (ЗП) як соціально-правового явища, детальні аспекти походження й еволюції правового звичаю як форми (джерела) права. Визначено взаємовплив позитивного та звичаєвого права. Проаналізовано процес становлення теорії ЗП у працях зарубіжних і вітчизняних учених. Висвітлено маловивчений досвід діяльності Комісії з питань ЗП України, яка функціонувала у Всеукраїнській (Українській) Академії наук в 1918 - 1934 рр.

В контексте современных достижений культурологии, социальной и юридической антропологии рассмотрены сущность и характер обычного права (ОП) как социально-правового явления, детальные аспекты происхождения и эволюции правового обычая как формы (источника) права. Определено взаимовлияние позитивного и обычного права. Проанализирован процесс становления теории ОП в трудах зарубежных и отечественных ученых. Освещен малоизученный опыт деятельности Комиссии по вопросам ОП Украины, действовавшей во Всеукраинской (Украинской) Академии наук в 1918 - 1934 гг.

Висвітлено історико-теоретичні та методологічні проблеми формування та розвитку національної правової системи (ПС) України. Розглянуто сучасний стан методології дослідження ПС і держави, зокрема, філософсько-правові підходи до праворозуміння, роль права як соціального явища, зміст принципу верховенства права. Увагу приділено історії формування та розвитку національної держави та права від часів Київської Русі до сучасності. Проаналізовано теоретичні проблеми розвитку ПС України, деякі її елементи. Визначено місце національної ПС України серед сімей ПС сучасності.

Освещены историко-теоретические и методологические проблемы формирования и развития национальной правовой системы (ПС) Украины. Рассмотрены современное состояние методологии исследования ПС и государства, в частности, философско-правовые подходы к правопониманию, роль права как социальное явление, содержание принципа верховенства права. Внимание уделено истории формирования и развития национального государства и права с периода Киевской Руси до настоящего времени. Проанализированы теоретические проблемы развития ПС Украины, некоторые ее элементы. Определено место национальной ПС Украины среди семей ПС современности.

Висвітлено проблему правової традиції (ПТ) українського народу (УН), що є основою сучасної правової системи України. Розглянуто ПТ УН як феномен правової реальності та фактор еволюції сучасної правової системи. Проведено порівняльний аналіз понять етнічності права та ПТ, ПТ і звичаєвого права, ПТ і "компенсаційних норм" соціальної справедливості в українському законодавстві. Наведено методологію пошуку проявів ПТ у сучасній правовій системі. Увагу приділено ПТ і трансформації вітчизняної правової системи на прикладі еволюції процесуальних гарантій прав громадян на житло й одержання житла за рахунок житлового фонду підприємств, організацій, установ і права власності останніх на гуртожитки.

Освещена проблема правовой традиции (ПТ) украинского народа (УН), которая является основой правовой системы Украины. Рассмотрена ПТ как феномен правовой реальности и фактор эволюции современной правовой системы. Выполнен сравнительный анализ понятий этничности права и ПТ, ПТ и обычного права, ПТ и "компенсационных норм" социальной справедливости в украинском законодательстве. Осуществлена методология поиска появлений ПТ в современной правовой системе. Внимание уделено ПТ и трансформации отечественной правовой системы на примере эволюции процессуальных гарантий прав граждан на жилье и получения жилья за счет жилищного фонда предприятий, организаций, учреждений и права собственности последних на общежитие.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)-30

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено головні етапи розвитку українського національного права та його кодифікацію, починаючи з часів Київської Русі і до сьогодні. Вказано на важливість успадкування принципів економічної та політичної обумовленості, поступовості й послідовного гуманізму, узгодженості дій та інтеграції, почуття відповідальності.

Встановлено, що спадковість правових традицій східних слов'ян починається з VI ст., коли стабільні норми звичаєвого права у формі "Закону Руського" були головним регулятором суспільних відносин до часу прийняття першого правового акту конституційного характеру. Наголошено, що правові норми звичаєвих елементів були кодифіковані у збірнику законів "Руська Правда", завдяки чому збереглися протягом наступних століть. Розроблено оригінальну концепцію про виявлення права у східних слов'ян до масової появи на їх землях норманів, висвітлено еволюцію від звичаю до кодифікованих правових норм.

Досліджено суть, генезу та чинність звичаєвого права. Визначено і проаналізовано його соціальні детермінанти та властивості. Розглянуто становлення теорії звичаєвого права. Акцентовано увагу на специфіці чинності звичаєвого права, його характеристичних ознаках. Запропоновано визначення вітчизняного звичаєвого права як форми збереження духовності та самобутності українського соціуму. Досліджено зв'язок функціональних особливостей звичаєвого права з необхідністю саморегуляції відносин спільноти для збереження етнічної, професійної та регіональної самобутності. Проаналізовано сфери дії звичаєвого права у соціальному просторі, духовно-практичній та інтелектуальній діяльності.

Дисертацію присвячено соціально-нормативним питанням розвитку фізичної культури в Україні, яким до останнього часу не приділялось належної уваги. У дисертації проаналізовано нормативно-правову базу фізичної культури, починаючи від норм звичаєвого права до розвинених форм звичаєвого законодавства початку XX століття. Визначені рівень, обсяг і способи правового регулювання діяльності в галузі фізичної культури та спорту. Намічені шляхи подальшого наукового пошуку, підкреслено значення історичного досвіду для удосконалення діючого законодавства.

Уперше обрунтовано доцільність збереження у чинному законодавстві деяких інститутів і норм цивільного звичаєвого права України, яке практично не змінилося протягом сторіч: спільної власності, давності володіння, сервітутного права. Розвинуто положення, що перетворення принципу місцевої дії норм звичаєвого права до територіального знаходиться у взаємозв'язку з етапами розвитку звичаєвого права України як систем усного звичаю, особистого та територіального права у запропонованих хронологічних межах. Визначено співвідношення понять "власність, володіння" та їх застосування в юридичному обігу залежно від конкретно-історичних умов. Вивчено та узагальнено причини виникнення інституту спільної власності на землю, визначено етапи його розвитку у законодавчих пам'ятках, що функціонують на теренах України. Показано специфіку інституту чиншового права, яку визначено як особливу форму земельної власності України у сфері цивільного звичаєвого права. Доведено значення норм цивільного звичаєвого права України як одного з основних джерел литовського, руського права, що регулюють земельні відносини.

Проаналізовано особливості судового устрою Нової Січі в 1734 - 1775 рр., становлення права в Запорозькій Січі (ЗС). Описано судову систему та судочинство ЗС, висвітлено історико-правовий аспект розвитку кримінального права на ЗС, розкрито значення ЗС в історії становлення держави та права України. Розглянуто проблеми дослідження витоків українського конституціоналізму, зокрема, Конституції Пилипа Орлика, судової реформи в Україні. Вивчено особливості кримінально-правового регулювання та розвитку звичаєвого права (ЗП), становлення судової системи в козацько-гетьманську добу, судоустрою та судочинства в ЗП. Визначено ЗП як складову самоврядності українського козацтва.