Розглянуто основні математичні моделі та методи обробки статистичних даних, використовуваних в психології та педагогіці. Визначено поняття предмета психометрики й описано основні методи статистичного аналізу результатів психологічних досліджень, розробки, стандартизації та адаптації психометричних тестів, діагностики психічних особливостей людини на основі результатів тестування. Наведено основні математичні моделі навчання, утворення асоціацій, соціальної поведінки. Викладено класичний підхід до побудови суб'єктивних імовірностей.

Розкривається логіка, методологія та організація педагогічного дослідження. Висвітлено основні етапи наукового пошуку, вимоги до вибору теми і розробки концептуального апарату дослідження. Основну увагу приділено загальній характеристиці наукової роботи студентів (у тому числі дипломній), вмінню працювати з літературою, визначенню наукового апарату, підготовці до захисту. Два останніх розділи посібника присвячені особливостям написання дипломних робіт з історичної тематики, а також теоретичним та практичним аспектам дослідження проблеми методики музичного виховання і мистецької освіти.

Рассмотрены методы научных исследований в педагогике, при этом основное внимание уделено тем методам, которые не являются традиционными для педагогики и применяются в других областях. На основе системного подхода к образовательной системе как к технологическому комплексу проанализирована роль педагогических и дидактических технологий в научных исследованиях. Решены задачи морфологического анализа и синтеза педагогической системы с помощью алгоритмов программного исследования на ЭВМ. Приведены основные концепции педагогической информатики, которая позволяет оценить эффективность системы обучения с различных позиций. Исследована возможность экспертной оценки эффективности системы обучения, а также лингвистическая диагностика последней.

Розкрито суть поняття якісних показників освіти у світовому контексті. Наведено міжнародні порівняльні дослідження як інструмент моніторингу якісних ознак освітніх систем. Проаналізовано вітчизняний досвід проведення моніторингових досліджень, висвітлено основні положення експерименту Міністерства освіти та науки України з зовнішнього тестування навчальних досягнень учнів за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у рамках проекту "Центр текстових технологій".

Раскрыта сущность понятия качественных показателей образования в мировом контексте. Приведены результаты международных сравнительных исследований как инструмент мониторинга качественных признаков образовательных систем. Проанализирован отечественный опыт проведения мониторинговых исследований, освещены основные положения эксперимента Министерства образования и науки Украины по внешнему тестированию учебных достижений учеников при поддержке Международного фонда "Возрождения" в рамках проекта "Центр текстовых технологий".

Висвітлено загальні засади педагогічного експерименту та кваліметрії. Розкрито зміст поняття виміру в педагогіці. Запропоновано класифікацію вимірів. Наведено кількісний та якісний аналіз результатів дослідження, а також загальні вимоги до оформлення курсових, бакалаврських, дипломних робіт і рефератів.

Освещены общие основы педагогического эксперимента и кваллиметрии. Раскрыто содержание понятия измерения в педагогике. Предложена класификация измерений. Приведены количественный и качественный анализ результатов исследования, а также общие требования к оформлению курсовых, бакалаврских, дипломных работ и рефератов.

Висвітлено питання методології педагогічних досліджень, організації, обробки й аналізу результатів констатуючого експерименту з трьох основних підсистем: "Адміністративно-управлінська ланка", "Вчитель ліцею", "Ліцеїст".

Освещены вопросы методологии педагогических исследований, организации, обработки и анализа результатов констатирующего эксперимента по трем основным подсистемам: "Административно-управленческое звено", "Учитель лицея", "Лицеист".

Розкрито сутність психолого-педагогічної експертизи як наукової системи, висвітлено її концептуальні засади. Встановлено вимоги до проведення й описано модель психолого-педагогічної експертизи освітніх експериментів, зокрема, модульно-розвивальної системи навчання. Проаналізовано зв'язок еспертизи з моделювання навчально-виховних ситуацій. Розглянуто технологію та процедуру проведення психолого-педагогічної експертизи інноваційного навчання, а також управлінської сфери інноваційної діяльності колективу освітнього закладу.

Раскрыта сущность психолого-педагогической экспертизы как научной системы, освещены ее концептуальные основы. Установлены требования к проведению и описана модель психолого-педагогической экспертизы образовательных экспериментов, в частности, модульно-развивающей системы обучения. Проанализирована взаимосвязь экспертизы с моделированием учебно-воспитательных ситуаций. Рассмотрены технология и процедура проведения психолого-педагогической экспертизы инновационного обучения, а также управленческой сферы инновационной деятельности коллектива образовательного заведения.

Рассмотрены основные этапы статистических исследований, способы сбора, обработки и представления экспериментальных данных. Приведены общие и специальные методы, используемые в педагогических исследованиях (ПИ). Раскрыта сущность количественной оценки ПИ. Определены показатели, характеризующие центральную тенденцию ряда. Описаны основные методы количественной оценки педагогических явлений.

Описано систему визначення рейтингів університетів України на підставі створення відповідної методики, адекватної до структури, особливостей і умов функціонування вітчизняної вищої школи. Запропоновано комплекс організаційних і програмно-технічних засобів для збирання необхідних даних та визначення оцінок рейтингів університетів.

Описана система определения рейтингов университетов Украины с учетом создания соответствующей методики, адекватной к структуре, особенностям и условиях функционирования отечественной высшей школы. Предложен комплекс организационных и программно-технических средств для сбора необходимых данных и определения оценок рейтингов университетов.

Описано основні етапи організації, проведення психолого-педагогічного дослідження (ППД) у галузі освіти. Проаналізовано його структуру. Запропоновано класифікацію наукових досліджень. Охарактеризовано ППД, наведено методи ППД, зокрема, теоретичні, емпіричні, спостереження, опитування, тестування, соціометрії, експерименту.

Описаны основные этапы организации, проведения психолого-педагогического исследования (ППИ) в сфере образования. Проанализирована его структура. Предложена классификация научных исследований. Охарактеризованы ППИ, приведены методы ППИ, в частности, теоретические, эмпирические, наблюдения, опроса, тестирования, социометрии, эксперимента.

Проаналізовано існуючі педагогічні експерименти та відзначено особливі якості викладача-дослідника та необхідність розробки типових методик проведення педагогічних експериментів.

Виявлено недоліки процесів управління та моніторингу освітніх проектів. Розкрито зміст унікальності продукту освітніх проектів. Сформовано коло замовників та їх вимоги до продукту освітніх проектів. Досліджено динамічну складність системи управління якістю освітніх проектів. Визначено роль, розроблено теоретичні засади й інструментарій процесу моніторингу якості цих проектів. Сформульовано принципи та виявлено закономірності даного процесу. Розроблено множину стратегій управління якістю освітніх проектів. Здійснено практичне впровадження нової методики управління якістю освітніх проектів та комп'ютерної програми "Система підтримки моніторингу якості освітніх проектів на основі контрольних точок "МОЯК".

Проаналізовано теоретичні засади синергетичної парадигми пізнання світу та її теоретико-методологічні проекції у сфері педагогіки. Наведено результати проведеного компаративного аналізу традиційної класичної та синергетичної парадигм освіти та педагогічної думки другої половини XX ст., які дозволяють стверджувати, що у зазначений період розпочалося впровадження методології синергетики у сферу педагогіки, що позначилося на розробці синергетики підходу до аналізу освітніх реалій, становленні педагогічної синергетики. Обгрунтовано критеріальні ознаки виявлення синергетичних ресурсів педагогічних систем, зміст яких розкриває принципи синергізації, які є теоретико-методологічним ресурсом їх оптимізації та вдосконалення. Розроблено синергетичну модель актуалізації глобальних і локальних тенденцій розвитку освіти та педагогічних теорій. Виявлено синергетичні аспекти у вітчизняній педагогічній думці другої половини XX ст., що зумовили становлення новітніх освітніх концепцій синергетичного спрямування у сфері педагогіки. Доведено, що синергетичний підхід імпліцитно притаманний будь-якій педагогічній теорії та практиці. На підставі аналізу синергетичних рис у вітчизняній педагогічній думці дослідженого періоду, а також вивчення динаміки її розвитку з використанням синергетичного підходу виокремлено провідні тенденції розвитку сучасної освіти. За результатами проведеного дослідження встановлено високий системно-організуючий, узагальнювально-класифікаційний, інноваційний ресурс синергетичного підходу до аналізу освітніх реалій та розвитку вітчизняної педагогічної думки другої половини XX ст.

Розглянуто теоретико-методологічні питання, пов'язані з моделюванням соціокультурних об'єктів (процесів), зокрема тих, що функціонують у національному педагогічному просторі: освітніх систем, дидактичних об'єктів як інформаційних і структурних утворень, а також часткових дидактик як носіїв функціональної орієнтації. Охарактеризовано прагматичну, тоталітарну, раціональну та відкриту моделі системи освіти. Розглянуто дидактичний інструментарій конструювання прийомів навчальної діяльності. Увагу приділено підготовці управлінських кадрів освітніх установ до аналітичної діяльності.

На основе научного обобщения тенденций развития высшего образования, современного правового обеспечения, а также других эмпирических данных о системе высшая школа Украины рассмотрен технологический подход к организации и функционированию современных ВУЗ. Приведены методы и модели применения прикладных интеллектуальных и лингвистических технологий в образовательных процессах. Освещены концептуальные положения использования геоинформационных технологий в управлении высшей школой. Показаны роль и место Закона Украины "О высшем образовании" в законодательстве об образовании. Внимание уделено системе Государственных стандартов, стратегиям управления ВУЗ. Проведено моделирование образовательных процессов средствами лингвистических технологий.

Розкрито методологічні основи проектування системи педагогічної діагностики (ПД) у вищих педагогічних навчальних закладах за умов інтенсифікації застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто зміст поняття ПД, її складові та функції. Висвітлено сутність діагностичної діяльності (ДД). Особливу увагу приділено етичним аспектам ДД. Описано закономірності проектування системи ПД, наведено вимоги до проектувальної діяльності у контексті забезпечення діагностичної системи, що будується, та самого процесу проектування.

Раскрыты методологические основы проектирования системы педагогической диагностики (ПД) в высших педагогических учебных заведениях в условиях интенсификации применения информационно-коммуникационных технологий. Рассмотрены содержание понятия ПД, ее составляющие и функции. Освещена сущность диагностической деятельности (ДД). Особое внимание уделено этичным аспектам ДД. Описаны закономерности проектирования системы ПД, приведены требования к проектированной деятельности в контексте обеспечения строящейся диагностической системы и самого процесса проектирования.

Розглянуто методологічні аспекти планування та виконання педагогічного дослідження й інтерпретації його результатів. Показано, що вірогідність результатів дослідження забезпечується насамперед однозначністю теоретичних позицій його автора, якістю вихідних положень, адекватністю методики, досконалістю інструментарію, коректністю кількісної й якісної обробки емпіричних даних. Зазначено, що перелічені характеристики утворюють систему, усі елементи якої в ідеалі мають взаємно доповнювати один одного, та за тим, як вони узгоджуються між собою, можна судити про якість виконаного дослідження.

Рассмотрены методологические аспекты планирования и выполнены педагогические исследования и интерпретации его результатов. Показано, что достоверность результатов исследования обеспечивается прежде всего однозначностью теоретических позиций его автора, качеством выходных положений, адекватностью методики, совершенством инструментария, корректностью количественной и качественной обработки эмпирических данных. Определено, что перечисленные характеристики образовывают систему, все элементы которой в идеале должны взаимно дополнять друг друга, и по тому, как они согласовываются между собой, можна судить о качестве выполненного исследования.

Уточнено базові поняття такі як "прогностична діяльність вихователя дошкільного навчального закладу" та "прогностична компетентність". Охарактеризовано структурні компоненти прогностичної діяльності та прогностичної компетентності. Розроблено та впроваджено модель і науково-методичний супровід підготовки майбутніх вихователів до прогностичної діяльності. Визначено критерії, показники й охарактеризовано рівні прогностичної компетентності. Експериментально перевірено модель означеної підготовки та доведено її ефективність.

Розглянуто поняття математичної імовірністі подій, описано події залежні й незалежні, прості та складні. Наведено теореми додавання та множення ймовірностей. Надано відомості про випадкові величини, що характеризують педагогічні явища та функції їх розподілу. Описано варіаційні ряди та розглянуто їх характеристику. Розкрито поняття числових (динамічних) рядів та їх місце у дослідженні педагогічних закономірностей. Наведено закон великих чисел, теореми Я. Бернуллі, Пуассона та нерівність П. Л. Чебишева. Розглянуто суть вибіркового методу та планування педагогічного експерименту. Розкрито деякі питання теорії кореляції. Наведено методику розв'язування педагогічних задач методом дисперсного аналізу.

Досліджено проблему формування вмінь педагогічного прогнозування в майбутніх вчителів у навчальній діяльності. На основі аналізу наукової літератури визначено ключові поняття дослідження "прогнозування", "педагогічне прогнозування", "уміння педагогічного прогнозування". Теоретично обгрунтовано технологію формування вмінь педагогічного прогнозування майбутніх вчителів у навчальній діяльності, яка передбачає діагностично-мотиваційний, організаційно-змістовий, рефлексивно-коригувальний етапи. Уточнено критерії та показники сформованості даних умінь у студентів.