Монографію присвячено комплексному науково-практичному аналізу психолого-педагогічних, мето¬дичних умов створення та функціонування дистанційного освітньо-виховного простору на основі ав¬торської науково-педагогічної концепції комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради. На засадах сучасних інформаційних освітніх технологій і досвіду застосування їх в освітньому процесі ШГП розглянуто психолого-педагогічніумови організації діджитал-освіти, її традиційні та інноваційні аспекти, оперативні інтернет-платформи, новітні інформаційно-комунікативні технології. У п’яти розділах монографії висвітлено методи й прийоми дистанційного навчально-виховного про¬цесу, шляхи соціалізації дітей в інтернет-просторі, онлайн-організація їхньої позакласної, факульта¬тивної, науково-дослідницької роботи. На основі успішного досвіду фахівців, вихователів та психологів ШГП представлено організаційні форми комунікації педагогів і батьків, створення заходів колективного та сімейного дозвілля й відпочинку учнів.

Здійснено аналіз платформ для розміщення та використання навчального контенту в умовах цифрової трансформації. Описано структуру гібридного хмаро орієнтованого середовища для дистанційного навчання на основі системи взаємодоповнюючих елементів, які допомагають виконувати основні функції: навчання та контролю. Здійснено аналіз CLMS Moodle з точку зору платформи для інтеграції хмарних ресурсів і сервісів в єдиному освітньому середовищі. Представлено загальний набір елементів Moodle, який використовується в рамках електронного курсу. Акцентовано увагу на інтеграції зовнішніх освітніх ресурсів і сервісів через стандарт LTI. Описано організацію віртуального навчального середовища на основі впровадження конкретних стратегій для кожного елемента гібридного (дистанційного) навчання відповідно до рекомендацій Microsoft на платформі Microsoft Teams. Описано організацію та проведення дистанційного навчання в закладах вищої освіти із використанням платформи Google Classroom як середовища для організації різних видів діяльності між учасниками освітнього процесу (комунікації, взаємодії та співпраці). Наведено приклади використання сервісів відеоконференцій Zoom, Google Meet, Skype, MS Teams, Cisco Webex для онлайн навчання, розкрито особливості їх інтеграції в єдине освітнє середовище. Описано хмарні технології групової роботи з навчальним контентом. Представлено результати дослідження та здійснено порівняльний аналіз щодо використання хмарних сервісів Google Workspace: сервісів платформи Microsod 365; використання Webex Meeting для групової роботи в межах корпоративного аккаунту.

Розглянуто питання щодо неперервного професійного розвитку педагогічних працівників в умовах інноваційних трансформацій післядипломної освіти та цифровізації суспільства. Висвітлено психолого-педагогічні аспекти запровадження дистанційних технологій для професійного розвитку вчителів. Акцентовано увагу на впровадженні освітніх програм підвищення кваліфікації вчителів в умовах дистанційного та змішаного навчання та на результатах наукових розвідок щодо використання різних форм навчання у власній професійній діяльності. Охарактеризовано неперервний професійний розвиток педагогічного працівника в умовах цифровізації суспільства та інноваційних трансформацій післядипломної освіти. Досліджено психолого-педагогічні аспекти запровадження дистанційних технологій навчання для підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Увагу приділено освітнім програмам підвищення кваліфікації вчителів в умовах дистанційного та змішаного навчання. Визначено умови використання відкритих освітніх ресурсів, створення інститутами післядипломної освіти інформаційно-освітнього простору для професійного розвитку педагогів в умовах не тільки формальної, а й неформальної та інформальної освіти.

Дистанційна освіта в Україні за два останніх роки зазнала значного розвитку та надала змогу продовжити навчання за допомогою різних форм і способів мільйонам студентів та аспірантів, включаючи онлайн-навчання, стажування, змагання, наукові дослідження, захисти дипломів та дисертацій, звіти про виробничу практику, семінари та форуми в умовах карантину. На відміну від України за результатами опитування деяких закладів вищої освіти протягом епідемічного періоду ступінь незадоволення студентів дистанційним навчанням в мережі інтернет здебільшого високий. У реаліях нашої країни дистанційне навчання набагато більше подобається студентам, тому що немає необхідності знаходитися в аудиторії, а також не можна детально проконтролювати, ким саме виконано завдання. З іншого боку, навантаження на викладачів збільшилося через необхідність створювати та адмініструвати дистанційні курси, презентації, мультимедійні лабораторні роботи тощо. Ці фактори впливають на збільшення незадоволення процесом дистанційної освіти серед викладачів закладів вищої освіти. Загальна реакція студентів та викладачів на дистанційну освіту пов'язана з проблемами переходу та адаптації. По-перше, не можна ігнорувати думки щодо негативного впливу тривалого використання електронних продуктів. По-друге, існує проблема, яка пов'язана з відсутністю технічного забезпечення та особистого простору вдома у студентів. Будь-яка пандемія викликає високий рівень стресу населення, який пов'язаний з невизначеністю та втратою контролю над ситуацією. Пандемія COVID-19 погіршила вже існуючий психічний стан і студентів, і викладачів. Це викликано головним чином через закриття навчальних закладів, утрату режиму роботи та навчання, обмеженість соціальних зв'язків, велику завантаженість навчальним матеріалом. Для забезпечення достатнього рівня якості дистанційного навчання необхідно використовувати автоматизовані системи супроводу навчального процесу, які дають можливість об'єктивного оцінювання з боку викладачів та дотримання академічної доброчесності з боку студентів. Саме тому метою даної роботи є огляд існуючих популярних та найбільш широко використовуваних автоматизованих систем супроводу навчального процесу та порівняння їх функціоналу для проєктування нової системи, яка буде забезпечувати необхідну якість навчання. Проведений огляд дозволив визначити, що якісна автоматизована система супроводу навчального процесу в умовах дистанційного навчання має містити щонайменше такі частини: підготовку елементів курсу викладачами, анонімну оцінку курсу студентами, контроль відвідування, розпізнавання студентів, обмін ресурсами викладання, обмін професійними знаннями та навичками, проведення різних видів контрольних заходів та домашньої роботи, проведення зустрічей та семінарів, лабораторію на базі web-технологій, інтернет-бібліотеку тощо. Також система має бути кросплатформовою та підтримуватися на комп'ютері, телевізорі, мобільному телефоні, планшеті та інших розповсюджених гаджетах на базі існуючих на сьогоднішній день операційних систем.

Зазначено, що трансформація та розвиток сучасних інформаційних технологій (ІТ) вплинули на освітній процес у всіх закладах освіти, що зумовлює необхідність обгрунтування доцільності застосування численних педагогічних інновацій із використанням ІТ у професійній підготовці майбутніх учителів. Це актуалізує важливість формування у майбутніх педагогів розуміння SMART-комплексу як складової інформаційного освітнього середовища (СІОС), оскільки для якісного розроблення SMART-комплексу вчителю потрібно розуміти його структуру та взаємодію всіх компонентів. Мета роботи - виокремити й охарактеризувати основні елементи SMART-комплексу як СІОС закладу освіти, довести доцільність їх використання у процесі підготовки майбутніх учителів. Методи: прямий аналіз і синтез - для обгрунтування актуальності проблеми, що розглядається; дедукція - для виявлення основних структурних елементів SMART-комплексу; моделювання - для зображення структурного вигляду SMART-комплексу; узагальнення - для підведення підсумків роботи. Проаналізовано виникнення поняття SMART-комплексу та деяких елементів його структурного вигляду; охарактеризовано й узагальнено існуючі моделі SMART-комплексів і визначено їхні основні структурні елементи; наголошено на необхідності впровадження SMART-комплексів як СІОС закладу освіти. Зроблено висновки, що SMART-комплекс - це інформаційна динамічна система навчально-методичного спрямування з певними SMART-критеріями (specific, measurable, attainable, relevant, time-bound), зі статичною, динамічною та середовищною складовими; SMART-хмарний ресурс - це система персоналізованої доставки та опрацювання електронного контенту; сервіси (наприклад, хмарне електронне сховище) для роботи з документами, електронними таблицями, електронними презентаціями; відео-вебконференції для створення електронних опитувальників, тестів; застосування цього ресурсу надає змогу організовувати як спільну, так і індивідуальну роботу з контентом, адже фактично SMART-хмарний ресурс - це "ядро" SMART-комплексу; наявні SMART-комплекси відповідають сучасним потребам освіти в контексті виконання завдань Нової української школи і можуть використовуватися у процесі підготовки майбутніх учителів.

Мета роботи - виявлення впливу дистанційних форм навчання в період пандемії COVID-19 на якість трудового життя науково-педагогічних працівників. Досліджено зміни норм часу на виконання окремих видів робіт викладачів у змішаному та дистанційному режимах порівняно з нормами часу в традиційному (аудиторному) режимі навчання. Проведено опитування науково-педагогічних працівників щодо емпіричного виміру зміни витрат часу на виконання видів робіт у пандемічний період. Аналіз результатів дослідження засвідчив, що норми часу на виконання окремих видів робіт науково-педагогічними працівниками за умов дистанційної форми навчання потребують збільшення з урахуванням особливостей та умов праці. Виявлено додаткові види робіт науково-педагогічних працівників, що з'явилися внаслідок упровадження змішаної форми навчання, пов'язані переважно із організацією різних форм навчання в дистанційному режимі. Спираючись на результати дослідження, сформульовано висновки про вплив пандемії на якість трудового життя науково-педагогічних працівників і визначено основні шляхи її підвищення. Визначено потребу в суттєво нових формах організації праці в умовах віддаленого формату навчання. Окреслено нові виклики, що можуть призвести до професійного вигорання та стресу науково-педагогічних працівників за умов відсутності вчасної корекції норм часу. Обгрунтовано, що приведення норм часу у відповідність до нових реалій періоду пандемії шляхом раціонального використання робочого часу покращить умови праці науково-педагогічних працівників, а відповідно, і якість їх трудового життя.

Сучасні інформаційні технології можуть значно збільшити персоналізацію навчальної діяльності та забезпечити постійний зворотний зв'язок між викладачем та студентом завдяки широкому впровадженню дистанційного навчання. У той же час, для забезпечення необхідного рівня процесу дистанційного навчання важливим завданням є розробка нових інформаційних систем, які дозволять вчителям використовувати різні форми спілкування зі студентами в навчальній діяльності. Досліджено електронні освітні ресурси. Описано та проаналізовано найпопулярніші веб-платформи для електронної освіти та визначено, що система Moodle є найбільш функціональною, проте складною у використанні для користувачів, які не знайомої з веб-технологіями. Розглянуто особливості електронних освітніх ресурсів та головні вимоги до їх дизайну та функціоналу. Описано актуальність та доцільність використання інформаційних технологій у освіті та запропоновано інформаційну систему електронної освіти власної розробки, визначено її основні функції, сценарії роботи та описано систему на абстрактному рівні. Надана характеристика основних користувачів та визначено їх зв'язки із варіантами використання системи.

Мета роботи - дослідження та аналіз факторів, що впливають на функціонування сфери освіти, а також оцінка загроз, викликів і можливостей запровадження дистанційного навчання внаслідок пандемії COVID-19. Проаналізовано основні проблеми системи освіти України під час переходу до дистанційного навчання за умов пандемії: відсутність достатньої кількості викладачів/учителів, які б мали досвід дистанційного навчання; проблеми з цифровізацією навчальних закладів і здобувачів освіти; брак доступу до засобів навчання та покриття мережею Інтернет у малих містах/сільських населених пунктах; розгалуженість дистанційних уроків у часі; відсутність загальнодержавних методичних рекомендацій щодо організації дистанційного навчання; підвищення рівня соціального напруження як у викладачів/учителів, так і в учнів/студентів; проблеми з харчуванням для вразливих груп населення; зниження рівня академічної мобільності та інші. Проведено SWOT-аналіз дистанційного навчання в Україні в сучасних умовах. Зазначено наявність слабких сторін дистанційного навчання та окреслено напрямки використання можливостей і переваг дистанційної освіти, а саме: підвищення рівня освіченості населення в цілому; отримання освіти у провідних навчальних закладах; імовірне скорочення міграції студентів, що буде сприяти підвищенню рівня життя населення країни. Зазначено, що дистанційне навчання має певні загрози і висока конкуренція з відомими вишами, які давно й успішно пропонують освітні послуги онлайн; відсутність механізмів захисту авторських прав для розробників дистанційних курсів на державному рівні та ін. Запропоновано напрямки державної підтримки дистанційної освіти в Україні, що, перш за все, мають включати заходи із забезпечення закладів освіти комп'ютерною технікою та сучасним програмним забезпеченням, розробку якісного навчального матеріалу для використання при дистанційному навчанні тощо.

Розглянуто складові елементи етики дистанційного навчання. Висвітлено окремі аспекти етики дистанційного викладання для магістрів закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Розкрито проблеми дистанційного навчання осіб з особливими освітніми потребами. Розглянуто етичну складову дистанційного навчання. Досліджено педагогічні й організаційні прийоми дистанційного навчання юристів. Наведено правила поведінки учасників освітнього процесу при застосуванні дистанційної форми навчання. Визначено роль викладача у процесі дистанційного навчання майбутніх юристів. Увагу приділено правовому регулюванню відносин дистанційного навчання. Висвітлено окремі аспекти етики дистанційного навчання в сучасному навчальному процесі. Розглянуто професійну етику як спосіб регуляції поведінки юриста в умовах дистанційного навчання.

Розкрито раціональні риси основних європейських освітніх систем на прикладі Болонської і Person системи при їх використанні в STEM-освіті. Розглянуто ділову гру як технологію STEM-освіти. Показано можливості використання елементів STEM-технологій в освітньому процесі при підготовці фахівців з автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій. Увагу приділено впровадженню моделей STEM-освіти в навчальний процес фінансово-економічних спеціальностей, застосуванню технології Screen Capture у STREAM освіті. Висвітлено роль STEM-технологій у формуванні інтегральної компетентності майбутніх офіцерів. Вивчено досвід впровадження STEM/STEAM-освіти в Німеччині.

Вирішено актуальне науково-прикладне завдання розробки моделей та інструментальних засобів, що дозволяє підвищити ефективність експертного оцінювання якості знань в системах дистанційного навчання. Вперше запропоновано інформаційну технологію побудови освітнього простору в системах дистанційного навчання, засновану на використанні модульної структури інструментальних засобів, яка враховує індивідуальні вимоги та особливості учасників дистанційного навчання, що дозволяє підвищити ефективність процесів формування та експертного оцінювання якості знань. Отримав подальший розвиток метод визначення інтегральної оцінки якості знань на основі штучних нейронних мереж, що дозволяє прогнозувати параметри процесів формування знань та експертного оцінювання в системах дистанційного навчання. Удосконалено концептуальну модель освітнього простору на основі формального опису специфікації інформаційних вимог до функціональних завдань користувачів у системах дистанційного навчання. Розроблено інформаційну технологію, що дозволяє створювати програмне забезпечення оцінювання знань в даних системах. Використання теоретичних досліджень і практичних розробок дозволяють на основі створених інформаційних технологій будувати нові, більш ефективні, або модернізувати існуючі інформаційні системи для дистанційного навчання.

Галузь освіти в Україні, як і в більшості інших країн світу, зіштовхнулася з глобальним викликом, зумовленим поширенням коронавірусу SARS-CoV-2. Заклади освіти опинилися в надзвичайній ситуації і змушені перейти до дистанційного або змішаного формату навчання. В результаті виникли труднощі з реалізацією нової нетрадиційної моделі, за якою освітні заклади розпочали працювати та надавати широкий спектр своїх послуг. Мета та новизна статті - системне узагальнення результатів з екстремального режиму роботи закладів освіти в період пандемії для адаптації їх до неординарної ситуації функціонування та подальшого розвитку. Методом дослідження є систематизація емпіричних даних щодо окремих практик діяльності різних видів освітніх закладів і на підставі цього визначення можливості поєднання в цілісному механізмі функціонування на основі принципів соціальної справедливості та ефективності. Проаналізовано готовність системи освіти до дистанційного навчання в умовах пандемії, визначено позиції для регулювання та стійкого налагодження роботи освітніх закладів, забезпечення справедливого доступу різних верств суспільства до онлайн-ресурсів, формування позитивних сценаріїв функціонування освіти в епідемічний та постепідемічний період. Використані основні теоретичні положення, що напрацьовані українськими та закордонними дослідниками з приводу COVID-19. Одним із головних положень, які стосуються освіти та її перспективного розвитку, є те, що нинішня криза змушує суспільство усвідомити, що в основі більшості рішень лежить моральний й справедливий вибір, і в майбутньому можливо відійти від домінування особистих інтересів та створити більш гармонійне суспільство. Використано матеріали ООН по аналізу наслідків СOVID-19. В дослідженні визначено динамику освітніх процесів упродовж пандемії. Наведено позитивні і проблемні практики. Висновки з отриманого дослідження та досвіду можуть стати основою для формування заходів, які допоможуть закладам освіти подолати "перехідний період".

Досліджено інформаційну технологію, що орієнтована на онлайн-навчання. Мета статті - визначення структури інформаційної системи (ІС) школи. Наведена структура ІС, що орієнтована на онлайн-навчання, та обгрунтовано її розподіл на окремі модулі, які зможуть охопити всі необхідні функції для вчителів та учнів, допоможуть створити та налагодити віддалений навчальний процес. Функції, які буде реалізовано в цих модулях, містять методи, що орієнтовані на управління персональними даними, навчальними матеріалами, оповіщенням, оцінюванням презентації робіт, статистичного аналізу та збору інформації, гнучкого навчання. Висновки: використовуючи вище згадані функції, можливо створити повну заміну звичної для кожного користувача школи та перетворити її на ІС з усіма необхідними інструментами для подальшого функціонування.

Розглянуто тенденцію використання дистанційної освіти з використанням технологій залежно з новітніми тенденціями, опираючись на досвід різних країн світу. Встановлено основні напрями роботи та специфіку дистанційної роботи, які розширили сферу застосування та змінили характер попередніх моделей навчання. З'ясовано необхідність, наявність позитивних і негативних сторін освіти онлайн; порівняння методів дистанційної освіти, що включає прямі інтерактивні зв'язки з тими, які не включають інтерактивні посилання, не демонструє різниці в рівнях задоволеності. Отримані результати підтверджують, що дистанційна освіта не знижує рівня задоволеності студентів у порівнянні з традиційними методами навчання віч-на-віч, що стає гарними варіантом отримання знань.

Показано, що продуктивність систем дистанційного навчання (СДН) істотно залежить від, обраного при її проектуванні, архітектурного рішення по зберіганню та обробці даних. На підставі аналізу еволюції серверних архітектурних рішень, при проектуванні інформаційних систем, починаючи з побудови монолітної платформи до розподілених мікросервісів встановлено, що використання архітектури мікросервісів для серверної частини з ізоляцією компонентів на рівні коду та розподілу на рівні баз даних (БД), є хорошим рішенням при проектуванні високопродуктивних комплексних СДН. Однак, для реалізації багатоваріантного зберігання даних у СДН на основі декількох БД із різними логічними моделями на стороні сервера необхідно розробити інформаційну технологію підтримки таких архітектурних рішень. Показано, що розробка БД для таких систем як СДН, що оперують великим обсягом різноманітної інформації, складається з етапів концептуального логічного та фізичного моделювання і саме при створенні логічних моделей визначаються вимоги до зберігання та обробки даних, якими оперують виділені сутності для реалізації бізнес функцій. Проаналізовано особливості використання реляційних і нереляційних систем управління БД таких як: документні, ключ-значення, графові і колонкові сховища. Розроблено методику автоматизованого підбору логічних моделей даних на основі вихідної інформації про обмежений контекст, на основі якої в подальшому було розроблено класифікатор. Працездатність класифікатора перевірено на наборі даних для 230 сутностей. В результаті проведення експерименту достовірність класифікації склала 93 %. Переваги розробленої інформаційної технології підтримки архітектурних рішень по організації багатоваріантного зберігання різноманітних даних показано на прикладі проектування СДН JustStart. Аналіз результатів навантажувального тестування розробленої системи показує, що завдяки розподілу навантаження між трьома базами даних, її середній час відгуку за одночасної роботи 150 користувачів становить близько 1,2 с. У той час як, при моделюванні роботи цієї кількості користувачів тільки з однією системою управління БД час відгуку збільшився та становив в середньому близько 2,6 с. Таким чином, використання розробленої інформаційної технології підтримки архітектурних рішень по організації багатоваріантного зберігання великих обсягів різноманітних даних, надало можливість спроектувати та реалізувати СДН, швидкодія якої в разі її одночасного використання численною аудиторією в середньому в 2 рази більше, ніж у середньостатистичного освітнього ресурсу, представленого на ринку.

Реалії сучасності, з якими зустрілася світова цивілізація у зв'язку з пандемією, особливо гостро позначилася в освітянській галузі. За досить короткий інтервал часу викладачі та вчителі вимушені були кардинально змінити форми, засоби, методи, прийоми і способи навчання. І саме хмарні сервіси стали вагомою технічною підтримкою в системі організації дистанційного навчання учнів і студентів. Однак, серед різноманіття наявних на сьогодні, необхідно відібрати ті, які є ефективними та найбільш адаптованими до но вого формату навчання. У ході дослідження використано такі основні теоретичні методи: аналіз, систематизація та узагальнення навчально-методичних матеріалів і наукових праць з проблеми дослідження, педагогічні спостереження за освітнім процесом за умов дистанційної форми навчання та апробація запропонованих хмарних сервісів. Використання хмарних сервісів LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz за умов дистанційного навчання учнів і студентів сприяє урізноманітненню методів і прийомів організації пояснення навчального матеріалу, актуалізації та закріплення вивченого матеріалу, перевірки навчальних досягнень. Проведено аналіз актуальних досліджень щодо впровадження технології дистанційного навчання, який засвідчив, що дослідники надають перевагу асинхронному режиму дистанційної освіти. Описано дидактичні можливості хмарних сервісів LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz, які апробовано під час організації дистанційного навчання з фізики. Здійснено порівняння технічних і дидактичних можливостей зазначених хмарних сервісів. Виокремлено методичні поради щодо ефективної організації освітнього процесу за умов дистанційного навчання.

Розглянуто тенденцію використання дистанційної освіти з використанням технологій залежно з новітніми тенденціями, опираючись на досвід різних країн світу. Встановлено основні напрями роботи та специфіку дистанційної роботи, які розширили сферу застосування та змінили характер попередніх моделей навчання. З'ясовано необхідність, наявність позитивних і негативних сторін освіти онлайн; порівняння методів дистанційної освіти, що включає прямі інтерактивні зв'язки з тими, які не включають інтерактивні посилання, не демонструє різниці в рівнях задоволеності. Отримані результати підтверджують, що дистанційна освіта не знижує рівня задоволеності студентів у порівнянні з традиційними методами навчання віч-на-віч, що стає гарними варіантом отримання знань.

Реалії сучасності, з якими зустрілася світова цивілізація у зв'язку з пандемією, особливо гостро позначилася в освітянській галузі. За досить короткий інтервал часу викладачі та вчителі вимушені були кардинально змінити форми, засоби, методи, прийоми і способи навчання. І саме хмарні сервіси стали вагомою технічною підтримкою в системі організації дистанційного навчання учнів і студентів. Однак, серед різноманіття наявних на сьогодні, необхідно відібрати ті, які є ефективними та найбільш адаптованими до но вого формату навчання. У ході дослідження використано такі основні теоретичні методи: аналіз, систематизація та узагальнення навчально-методичних матеріалів і наукових праць з проблеми дослідження, педагогічні спостереження за освітнім процесом за умов дистанційної форми навчання та апробація запропонованих хмарних сервісів. Використання хмарних сервісів LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz за умов дистанційного навчання учнів і студентів сприяє урізноманітненню методів і прийомів організації пояснення навчального матеріалу, актуалізації та закріплення вивченого матеріалу, перевірки навчальних досягнень. Проведено аналіз актуальних досліджень щодо впровадження технології дистанційного навчання, який засвідчив, що дослідники надають перевагу асинхронному режиму дистанційної освіти. Описано дидактичні можливості хмарних сервісів LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz, які апробовано під час організації дистанційного навчання з фізики. Здійснено порівняння технічних і дидактичних можливостей зазначених хмарних сервісів. Виокремлено методичні поради щодо ефективної організації освітнього процесу за умов дистанційного навчання.

Розглянуто сучасний стан дистанційної освіти в Україні та тенденцій її розвитку, особливості її використання у вітчизняній системі освіти в контексті сучасних загроз життю людей в період пандемії. Проаналізовано наявні інструменти для дистанційного навчання в Україні, означено їх переваги, узагальнено іноземний досвід використання системи дистанційної освіти. Сформульовано ключові тенденції розвитку дистанційного навчання в Україні.

Розкрито ключові аспекти STEM- і STEAM-освіти на прикладі ініціатив уряду США щодо впровадження STEM- і STEAM-підходів в освітню систему країни. Висвітлено причини переосмислення філософії STEM й оновлення цього напряму через упровадження моделі STEАM-освіти, за якою інтеграція дисциплін STEM здійснюється з усіма іншими навчальними предметами (All), зокрема мистецькими дисциплінами, художніми практиками, а також гуманітарними та соціальними науками, що об'єднуються загальним терміном "Arts". Окрему увагу зосереджено на видах Visual Arts, які відіграють значну роль для інтеграції усіх предметних галузей STEАM-освіти. Висвітлюються важливі аспекти державної політики США з підтримки мистецької освіти, зокрема розроблення й упровадження національних стандартів основних мистецтв, національних стандартів візуального мистецтва, діяльність партнерства з питань мистецької освіти.