Монографію присвячено комплексному науково-практичному аналізу психолого-педагогічних, мето¬дичних умов створення та функціонування дистанційного освітньо-виховного простору на основі ав¬торської науково-педагогічної концепції комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради. На засадах сучасних інформаційних освітніх технологій і досвіду застосування їх в освітньому процесі ШГП розглянуто психолого-педагогічніумови організації діджитал-освіти, її традиційні та інноваційні аспекти, оперативні інтернет-платформи, новітні інформаційно-комунікативні технології. У п’яти розділах монографії висвітлено методи й прийоми дистанційного навчально-виховного про¬цесу, шляхи соціалізації дітей в інтернет-просторі, онлайн-організація їхньої позакласної, факульта¬тивної, науково-дослідницької роботи. На основі успішного досвіду фахівців, вихователів та психологів ШГП представлено організаційні форми комунікації педагогів і батьків, створення заходів колективного та сімейного дозвілля й відпочинку учнів.

Здійснено аналіз платформ для розміщення та використання навчального контенту в умовах цифрової трансформації. Описано структуру гібридного хмаро орієнтованого середовища для дистанційного навчання на основі системи взаємодоповнюючих елементів, які допомагають виконувати основні функції: навчання та контролю. Здійснено аналіз CLMS Moodle з точку зору платформи для інтеграції хмарних ресурсів і сервісів в єдиному освітньому середовищі. Представлено загальний набір елементів Moodle, який використовується в рамках електронного курсу. Акцентовано увагу на інтеграції зовнішніх освітніх ресурсів і сервісів через стандарт LTI. Описано організацію віртуального навчального середовища на основі впровадження конкретних стратегій для кожного елемента гібридного (дистанційного) навчання відповідно до рекомендацій Microsoft на платформі Microsoft Teams. Описано організацію та проведення дистанційного навчання в закладах вищої освіти із використанням платформи Google Classroom як середовища для організації різних видів діяльності між учасниками освітнього процесу (комунікації, взаємодії та співпраці). Наведено приклади використання сервісів відеоконференцій Zoom, Google Meet, Skype, MS Teams, Cisco Webex для онлайн навчання, розкрито особливості їх інтеграції в єдине освітнє середовище. Описано хмарні технології групової роботи з навчальним контентом. Представлено результати дослідження та здійснено порівняльний аналіз щодо використання хмарних сервісів Google Workspace: сервісів платформи Microsod 365; використання Webex Meeting для групової роботи в межах корпоративного аккаунту.

Розглянуто питання щодо неперервного професійного розвитку педагогічних працівників в умовах інноваційних трансформацій післядипломної освіти та цифровізації суспільства. Висвітлено психолого-педагогічні аспекти запровадження дистанційних технологій для професійного розвитку вчителів. Акцентовано увагу на впровадженні освітніх програм підвищення кваліфікації вчителів в умовах дистанційного та змішаного навчання та на результатах наукових розвідок щодо використання різних форм навчання у власній професійній діяльності. Охарактеризовано неперервний професійний розвиток педагогічного працівника в умовах цифровізації суспільства та інноваційних трансформацій післядипломної освіти. Досліджено психолого-педагогічні аспекти запровадження дистанційних технологій навчання для підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Увагу приділено освітнім програмам підвищення кваліфікації вчителів в умовах дистанційного та змішаного навчання. Визначено умови використання відкритих освітніх ресурсів, створення інститутами післядипломної освіти інформаційно-освітнього простору для професійного розвитку педагогів в умовах не тільки формальної, а й неформальної та інформальної освіти.

Мета роботи - виявлення впливу дистанційних форм навчання в період пандемії COVID-19 на якість трудового життя науково-педагогічних працівників. Досліджено зміни норм часу на виконання окремих видів робіт викладачів у змішаному та дистанційному режимах порівняно з нормами часу в традиційному (аудиторному) режимі навчання. Проведено опитування науково-педагогічних працівників щодо емпіричного виміру зміни витрат часу на виконання видів робіт у пандемічний період. Аналіз результатів дослідження засвідчив, що норми часу на виконання окремих видів робіт науково-педагогічними працівниками за умов дистанційної форми навчання потребують збільшення з урахуванням особливостей та умов праці. Виявлено додаткові види робіт науково-педагогічних працівників, що з'явилися внаслідок упровадження змішаної форми навчання, пов'язані переважно із організацією різних форм навчання в дистанційному режимі. Спираючись на результати дослідження, сформульовано висновки про вплив пандемії на якість трудового життя науково-педагогічних працівників і визначено основні шляхи її підвищення. Визначено потребу в суттєво нових формах організації праці в умовах віддаленого формату навчання. Окреслено нові виклики, що можуть призвести до професійного вигорання та стресу науково-педагогічних працівників за умов відсутності вчасної корекції норм часу. Обгрунтовано, що приведення норм часу у відповідність до нових реалій періоду пандемії шляхом раціонального використання робочого часу покращить умови праці науково-педагогічних працівників, а відповідно, і якість їх трудового життя.

Сучасні інформаційні технології можуть значно збільшити персоналізацію навчальної діяльності та забезпечити постійний зворотний зв'язок між викладачем та студентом завдяки широкому впровадженню дистанційного навчання. У той же час, для забезпечення необхідного рівня процесу дистанційного навчання важливим завданням є розробка нових інформаційних систем, які дозволять вчителям використовувати різні форми спілкування зі студентами в навчальній діяльності. Досліджено електронні освітні ресурси. Описано та проаналізовано найпопулярніші веб-платформи для електронної освіти та визначено, що система Moodle є найбільш функціональною, проте складною у використанні для користувачів, які не знайомої з веб-технологіями. Розглянуто особливості електронних освітніх ресурсів та головні вимоги до їх дизайну та функціоналу. Описано актуальність та доцільність використання інформаційних технологій у освіті та запропоновано інформаційну систему електронної освіти власної розробки, визначено її основні функції, сценарії роботи та описано систему на абстрактному рівні. Надана характеристика основних користувачів та визначено їх зв'язки із варіантами використання системи.

Дистанційна освіта в Україні за два останніх роки зазнала значного розвитку та надала змогу продовжити навчання за допомогою різних форм і способів мільйонам студентів та аспірантів, включаючи онлайн-навчання, стажування, змагання, наукові дослідження, захисти дипломів та дисертацій, звіти про виробничу практику, семінари та форуми в умовах карантину. На відміну від України за результатами опитування деяких закладів вищої освіти протягом епідемічного періоду ступінь незадоволення студентів дистанційним навчанням в мережі інтернет здебільшого високий. У реаліях нашої країни дистанційне навчання набагато більше подобається студентам, тому що немає необхідності знаходитися в аудиторії, а також не можна детально проконтролювати, ким саме виконано завдання. З іншого боку, навантаження на викладачів збільшилося через необхідність створювати та адмініструвати дистанційні курси, презентації, мультимедійні лабораторні роботи тощо. Ці фактори впливають на збільшення незадоволення процесом дистанційної освіти серед викладачів закладів вищої освіти. Загальна реакція студентів та викладачів на дистанційну освіту пов'язана з проблемами переходу та адаптації. По-перше, не можна ігнорувати думки щодо негативного впливу тривалого використання електронних продуктів. По-друге, існує проблема, яка пов'язана з відсутністю технічного забезпечення та особистого простору вдома у студентів. Будь-яка пандемія викликає високий рівень стресу населення, який пов'язаний з невизначеністю та втратою контролю над ситуацією. Пандемія COVID-19 погіршила вже існуючий психічний стан і студентів, і викладачів. Це викликано головним чином через закриття навчальних закладів, утрату режиму роботи та навчання, обмеженість соціальних зв'язків, велику завантаженість навчальним матеріалом. Для забезпечення достатнього рівня якості дистанційного навчання необхідно використовувати автоматизовані системи супроводу навчального процесу, які дають можливість об'єктивного оцінювання з боку викладачів та дотримання академічної доброчесності з боку студентів. Саме тому метою даної роботи є огляд існуючих популярних та найбільш широко використовуваних автоматизованих систем супроводу навчального процесу та порівняння їх функціоналу для проєктування нової системи, яка буде забезпечувати необхідну якість навчання. Проведений огляд дозволив визначити, що якісна автоматизована система супроводу навчального процесу в умовах дистанційного навчання має містити щонайменше такі частини: підготовку елементів курсу викладачами, анонімну оцінку курсу студентами, контроль відвідування, розпізнавання студентів, обмін ресурсами викладання, обмін професійними знаннями та навичками, проведення різних видів контрольних заходів та домашньої роботи, проведення зустрічей та семінарів, лабораторію на базі web-технологій, інтернет-бібліотеку тощо. Також система має бути кросплатформовою та підтримуватися на комп'ютері, телевізорі, мобільному телефоні, планшеті та інших розповсюджених гаджетах на базі існуючих на сьогоднішній день операційних систем.

Розглянуто складові елементи етики дистанційного навчання. Висвітлено окремі аспекти етики дистанційного викладання для магістрів закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Розкрито проблеми дистанційного навчання осіб з особливими освітніми потребами. Розглянуто етичну складову дистанційного навчання. Досліджено педагогічні й організаційні прийоми дистанційного навчання юристів. Наведено правила поведінки учасників освітнього процесу при застосуванні дистанційної форми навчання. Визначено роль викладача у процесі дистанційного навчання майбутніх юристів. Увагу приділено правовому регулюванню відносин дистанційного навчання. Висвітлено окремі аспекти етики дистанційного навчання в сучасному навчальному процесі. Розглянуто професійну етику як спосіб регуляції поведінки юриста в умовах дистанційного навчання.

Вирішено актуальне науково-прикладне завдання розробки моделей та інструментальних засобів, що дозволяє підвищити ефективність експертного оцінювання якості знань в системах дистанційного навчання. Вперше запропоновано інформаційну технологію побудови освітнього простору в системах дистанційного навчання, засновану на використанні модульної структури інструментальних засобів, яка враховує індивідуальні вимоги та особливості учасників дистанційного навчання, що дозволяє підвищити ефективність процесів формування та експертного оцінювання якості знань. Отримав подальший розвиток метод визначення інтегральної оцінки якості знань на основі штучних нейронних мереж, що дозволяє прогнозувати параметри процесів формування знань та експертного оцінювання в системах дистанційного навчання. Удосконалено концептуальну модель освітнього простору на основі формального опису специфікації інформаційних вимог до функціональних завдань користувачів у системах дистанційного навчання. Розроблено інформаційну технологію, що дозволяє створювати програмне забезпечення оцінювання знань в даних системах. Використання теоретичних досліджень і практичних розробок дозволяють на основі створених інформаційних технологій будувати нові, більш ефективні, або модернізувати існуючі інформаційні системи для дистанційного навчання.

Розглянуто тенденцію використання дистанційної освіти з використанням технологій залежно з новітніми тенденціями, опираючись на досвід різних країн світу. Встановлено основні напрями роботи та специфіку дистанційної роботи, які розширили сферу застосування та змінили характер попередніх моделей навчання. З'ясовано необхідність, наявність позитивних і негативних сторін освіти онлайн; порівняння методів дистанційної освіти, що включає прямі інтерактивні зв'язки з тими, які не включають інтерактивні посилання, не демонструє різниці в рівнях задоволеності. Отримані результати підтверджують, що дистанційна освіта не знижує рівня задоволеності студентів у порівнянні з традиційними методами навчання віч-на-віч, що стає гарними варіантом отримання знань.

Реалії сучасності, з якими зустрілася світова цивілізація у зв'язку з пандемією, особливо гостро позначилася в освітянській галузі. За досить короткий інтервал часу викладачі та вчителі вимушені були кардинально змінити форми, засоби, методи, прийоми і способи навчання. І саме хмарні сервіси стали вагомою технічною підтримкою в системі організації дистанційного навчання учнів і студентів. Однак, серед різноманіття наявних на сьогодні, необхідно відібрати ті, які є ефективними та найбільш адаптованими до но вого формату навчання. У ході дослідження використано такі основні теоретичні методи: аналіз, систематизація та узагальнення навчально-методичних матеріалів і наукових праць з проблеми дослідження, педагогічні спостереження за освітнім процесом за умов дистанційної форми навчання та апробація запропонованих хмарних сервісів. Використання хмарних сервісів LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz за умов дистанційного навчання учнів і студентів сприяє урізноманітненню методів і прийомів організації пояснення навчального матеріалу, актуалізації та закріплення вивченого матеріалу, перевірки навчальних досягнень. Проведено аналіз актуальних досліджень щодо впровадження технології дистанційного навчання, який засвідчив, що дослідники надають перевагу асинхронному режиму дистанційної освіти. Описано дидактичні можливості хмарних сервісів LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz, які апробовано під час організації дистанційного навчання з фізики. Здійснено порівняння технічних і дидактичних можливостей зазначених хмарних сервісів. Виокремлено методичні поради щодо ефективної організації освітнього процесу за умов дистанційного навчання.

Розглянуто сучасний стан дистанційної освіти в Україні та тенденцій її розвитку, особливості її використання у вітчизняній системі освіти в контексті сучасних загроз життю людей в період пандемії. Проаналізовано наявні інструменти для дистанційного навчання в Україні, означено їх переваги, узагальнено іноземний досвід використання системи дистанційної освіти. Сформульовано ключові тенденції розвитку дистанційного навчання в Україні.

Розглянуто тенденцію використання дистанційної освіти з використанням технологій залежно з новітніми тенденціями, опираючись на досвід різних країн світу. Встановлено основні напрями роботи та специфіку дистанційної роботи, які розширили сферу застосування та змінили характер попередніх моделей навчання. З'ясовано необхідність, наявність позитивних і негативних сторін освіти онлайн; порівняння методів дистанційної освіти, що включає прямі інтерактивні зв'язки з тими, які не включають інтерактивні посилання, не демонструє різниці в рівнях задоволеності. Отримані результати підтверджують, що дистанційна освіта не знижує рівня задоволеності студентів у порівнянні з традиційними методами навчання віч-на-віч, що стає гарними варіантом отримання знань.

Реалії сучасності, з якими зустрілася світова цивілізація у зв'язку з пандемією, особливо гостро позначилася в освітянській галузі. За досить короткий інтервал часу викладачі та вчителі вимушені були кардинально змінити форми, засоби, методи, прийоми і способи навчання. І саме хмарні сервіси стали вагомою технічною підтримкою в системі організації дистанційного навчання учнів і студентів. Однак, серед різноманіття наявних на сьогодні, необхідно відібрати ті, які є ефективними та найбільш адаптованими до но вого формату навчання. У ході дослідження використано такі основні теоретичні методи: аналіз, систематизація та узагальнення навчально-методичних матеріалів і наукових праць з проблеми дослідження, педагогічні спостереження за освітнім процесом за умов дистанційної форми навчання та апробація запропонованих хмарних сервісів. Використання хмарних сервісів LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz за умов дистанційного навчання учнів і студентів сприяє урізноманітненню методів і прийомів організації пояснення навчального матеріалу, актуалізації та закріплення вивченого матеріалу, перевірки навчальних досягнень. Проведено аналіз актуальних досліджень щодо впровадження технології дистанційного навчання, який засвідчив, що дослідники надають перевагу асинхронному режиму дистанційної освіти. Описано дидактичні можливості хмарних сервісів LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz, які апробовано під час організації дистанційного навчання з фізики. Здійснено порівняння технічних і дидактичних можливостей зазначених хмарних сервісів. Виокремлено методичні поради щодо ефективної організації освітнього процесу за умов дистанційного навчання.

Надано результати опитування "Виклики дистанційного навчання", проведеного Інститутом обдарованої дитини НАПН України в період з 25.05.2020 до 10.08.2020 рр. Опитування стосувалося визначення думки громадськості щодо проблем ефективності впровадження дистанційного навчання в українських освітніх закладах в умовах пандемії COVID-19, що викликала значні збої в суспільно-економічних процесах, зокрема і в освітніх системах країн світу.

Створення навчального вмісту потребує наявності певних правил, а також низки визначених етапів, механізмів та інструментів, що беруть безпосередню участь у цьому процесі. Наведено огляд стандартів створення, супроводу електронних навчальних матеріалів, що застосовують системи керування навчанням, а також аналіз та оцінку використання ними онтологічних систем. Розглянуто 4 покоління стандартів створення та супроводження електронних навчальних матеріалів (ЕНМ) і надано опис кожного з них: наведено найменування стандартів створення та супроводу життєвого циклу електронного навчального курсу як основного принципу групування ЕНМ. Для деяких стандартів надаються розшифрування абревіатури назви стандарту та опис особливостей версій. Окремо для кожного такого стандарту описано архітектуру й особливості побудови навчального курсу як носія навчально-освітньої інформації, структурні особливості, прикладний програмний інтерфейс, принципи побудови електронного навчального вмісту з використанням зазначених вище стандартів. Залишаються без відповіді подальші перспективи їх розвитку. Окремо розглянуто питання, пов'язані з процесом проєктування компонентів навчального курсу, визначення зв'язків і залежностей між ними. Зокрема, цей огляд є спробою розглянути стандарти побудови навчального курсу як такі, що надають змогу створювати матеріали з використанням онтологічних систем з ієрархічною структуризацією навчально-методичних матеріалів і подальшим їх супроводженням, а також оцінити наявність інструментів створення онтологій як складових компонентів для організації подання знань. У разі негативної відповіді має бути запропоновано, як конструктивно розв'язати цю проблему.

Освіта в умовах пандемії постала викликом для освіти, яка виявилася не готовою до масового впровадження онлайн-платформ у системі звичного (формального) навчання. Проте Massive open online course (масові відкриті онлайн-курси) або МООС-платформи за останні 10 років вже встигли стати активним засобом навчання в багатьох країнах світу. Прикладом успішних практик онлайн-освіти в Україні можуть слугувати Онлайн-платформа неформальної освіти, платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus, студія онлайн-освіти "Educational Era". Мета дослідження - здійснити огляд можливостей МООС-платформ в умовах дистанційного навчання (ДН). Методи: аналіз і синтез; узагальнення, методи математичної статистики. Здійснено огляд освітніх онлайн-платформ, їх змістової наповненості, доступності та варіативності. Встановлено, що МООС-платформи на сьогодні є дієвим засобом організації ДН, які здатні забезпечити формування індивідуальної траєкторії навчання здобувачів освіти. Встановлено, що резерви глобального інноваційного освітнього середовища створюють можливості закладам професійної освіти переглянути свої можливості та організувати ефективне ДН здобувачів освіти засобами МООС-платформ. Останні містять дієві інструменти (відеолекції, тестові та графічні конструктори, вебресурси та ін.) для забезпечення продуктивності навчання та зворотного зв'язку між викладачем та учнем/студентом.

Показано, що продуктивність систем дистанційного навчання (СДН) істотно залежить від, обраного при її проектуванні, архітектурного рішення по зберіганню та обробці даних. На підставі аналізу еволюції серверних архітектурних рішень, при проектуванні інформаційних систем, починаючи з побудови монолітної платформи до розподілених мікросервісів встановлено, що використання архітектури мікросервісів для серверної частини з ізоляцією компонентів на рівні коду та розподілу на рівні баз даних (БД), є хорошим рішенням при проектуванні високопродуктивних комплексних СДН. Однак, для реалізації багатоваріантного зберігання даних у СДН на основі декількох БД із різними логічними моделями на стороні сервера необхідно розробити інформаційну технологію підтримки таких архітектурних рішень. Показано, що розробка БД для таких систем як СДН, що оперують великим обсягом різноманітної інформації, складається з етапів концептуального логічного та фізичного моделювання і саме при створенні логічних моделей визначаються вимоги до зберігання та обробки даних, якими оперують виділені сутності для реалізації бізнес функцій. Проаналізовано особливості використання реляційних і нереляційних систем управління БД таких як: документні, ключ-значення, графові і колонкові сховища. Розроблено методику автоматизованого підбору логічних моделей даних на основі вихідної інформації про обмежений контекст, на основі якої в подальшому було розроблено класифікатор. Працездатність класифікатора перевірено на наборі даних для 230 сутностей. В результаті проведення експерименту достовірність класифікації склала 93 %. Переваги розробленої інформаційної технології підтримки архітектурних рішень по організації багатоваріантного зберігання різноманітних даних показано на прикладі проектування СДН JustStart. Аналіз результатів навантажувального тестування розробленої системи показує, що завдяки розподілу навантаження між трьома базами даних, її середній час відгуку за одночасної роботи 150 користувачів становить близько 1,2 с. У той час як, при моделюванні роботи цієї кількості користувачів тільки з однією системою управління БД час відгуку збільшився та становив в середньому близько 2,6 с. Таким чином, використання розробленої інформаційної технології підтримки архітектурних рішень по організації багатоваріантного зберігання великих обсягів різноманітних даних, надало можливість спроектувати та реалізувати СДН, швидкодія якої в разі її одночасного використання численною аудиторією в середньому в 2 рази більше, ніж у середньостатистичного освітнього ресурсу, представленого на ринку.

Объективная реальность, связанная с пандемией, потребовала практически от всех учреждений образования перейти на онлайн обучение, однако, на данный момент в педагогической науке не разработана специальная методика онлайн обучения, которая включала бы в себя цель, дидактические принципы и организационно-педагогические условия, содержание и контрольно-диагностический инструментарий онлайн обучения, а также описание особенности деятельности педагога и обучающихся в условиях онлайн взаимодействия. Материалы и методы: теоретический анализ и обобщение научно-исследовательских работ, значимость которых признана научным сообществом в сфере цифровой трансформации системы образования. Дано общее определение онлайн обучения, выделены его структурные элементы (D-learning, E-learning, B-learning). Предложены общедидактические принципы (принцип взаимосвязи когнитивной и личностно-развивающей составляющих процесса обучения, принцип оптимальной информационной насыщенности учебного материала онлайн обучения, принцип дополнительности), на которых должно базироваться онлайн обучение. Исходя из опыта работы дана классификация форм онлайн обучения, а также приведено разделение онлайн обучения по времени его проведения. Предложен алгоритм онлайн обучения и описаны существующие сервисы (социальные сети и сервисы видеоконференций), которые можно использовать как средства онлайн взаимодействия между участниками образовательного процесса. Предложена структура типового онлайн занятия с описанием задач каждого из этапов учебного взаимодействия (этап организации совместной учебно-познавательной деятельности, этап изучения нового материала и его первичного закрепления, этап первичного контроля полученных знаний, обобщение и систематизация полученных обучающимися знаний), деятельности учителя и обучающихся в определенные промежутки времени онлайн занятия. Предложенные подходы к организации и проведению онлайн занятий в учреждениях образования должны способствовать повышению эффективности обучения в условиях пандемии. Однако проведенное исследование показало недостаточную разработанность соответствующей методики.

Висвітлено роль відкритої навчання та його перспективи. Проаналізовано вплив глобалізації та інформатизації на систему освіти. Розкрито теоретичні основи та нагальні проблеми педагогіки в сучасних інформаційно-освітніх середовищах. Висвітлено історичні аспекти та запропоновано структуру системи безперервної освіти в Україні та її нової форми - відкритого навчання, що сприяє оптимізації навчального процесу в школах та ЗВО з єдиним освітнім світовим простором, що розширюється.

Розглянуто тенденції, що впливають на технологічний прогрес у цілому та Інтернет зокрема. Наведено огляд сучасних і перспективних Інтернет-технологій з точки зору їх використання в інструментальних засобах розробки систем електронного навчання. Досліджено специфічні риси інструментальних засобів і надано можливі критерії їх класифікації відносно систем E-learning, на основі яких можна приймати рішення про обрання архітектури навчальних порталів, засобів розробки їх компонент і забезпечення повного життєвого циклу систем електронного навчання, надано рекомендації щодо їх обрання. Особливу увагу приділено складовим загальної вартості володіння системою дистанційного навчання на таких етапах життєвого циклу, як розгортання системи, побудова навчальних курсів і експлуатація.