Досліджено роль і місце культури особистості в системі, яка забезпечує ефективність професійної підготовки через ознаки вияву таких особистісних показників, як соціальна, політична, правова, естетична, національна, духовна складові індивідуальної культури, сутність професійної культури; соціальні репрезентації професійної культури особистості стосовно її життєвого простору.

Исследована роль и место культуры личности в системе, которая обеспечивает эффективность профессиональной подготовки через признаки проявления таких личностных показателей, как социальная, политическая, правовая, эстетическая, национальная, духовная составляющие индивидуальной культуры; сущность профессиональной культуры; блок социальных репрезентаций профессиональной культуры личности относительно ее жизненного пространства.

Iinvestigated the role and place of cultural identity in a system that ensures the effectiveness of training miracles manifestations of personality indicators, such as social, political, legal, aesthetic, national, spiritual components of individual cultures, the nature of professional culture, social representations of the professional culture of the person on the living space of the individual .

Розглянуто значення загальної культури та інтелігентності для особистості на сучасному етапі розвитку освіти. Схарактеризовано співвідношення цих категорій. Розкрито можливості навчально-виховного процесу в забезпеченні формування загальної культури та вихованні інтелігентності як особистісної якості.

Рассмотрено значение общей культуры и интеллигентности для личности на современном этапе развития образования. Охарактеризовано соотношения данных категорий. Раскрыты возможности учебно-воспитательного процесса в обеспечении формирования общей культуры и воспитании интеллигентности как личностного качества.

The article considers the importance of general culture and intelligence for the individual at this stage of education. Author determined the ratio of these two categories. The possibility of the educational process to ensure the formation of general culture and education of intelligence as personal qualities.

Проаналізовано особливості виховання толерантної особистості за умов полікультурного соціуму. Розглянуто студентське середовище як одне з найбільш інтенсивних зон етнічної взаємодії. Зафіксовану в "Декларації принципів толерантності" у листопаді 1995 р. 185 державами - членами ЮНЕСКО толерантність подано як необхідну умову спілкування людей різних культур, етнічних і міжконфесійних груп, а також як прийняття й розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, форм самовираження й способів вияву людської індивідуальності. Вирізнено кілька рівнів толерантності: толерантність як терпимість, готовність до взаєморозуміння і розуміння інших на основі загальнолюдських цінностей (визнання за кожним права на власну думку), рівень критичного діалогу й розширення власного досвіду за рахунок критичного осмислення різних позицій. Акцентовано увагу на напрямах вияву толерантності – політична, наукова, педагогічна, адміністративна, культурна толерантності. Наголошено, що саме в моделі полікультурного освітнього простору може ефективно формуватися толерантна свідомість. Вияв толерантності у повазі до прав людини означає право дотримання кожним своїх переконань та визнання такого права за іншими, але не терпиме ставлення до соціальної несправедливості чи відмову від своїх переконань.

Проанализированы особенности воспитания толерантной личности в условиях поликультурного социума. Рассмотрена студенческая среда как одна из наиболее интенсивных зон этнического взаимодействия. Зафиксированная в "Декларации принципов толерантности" в ноябре 1995 г. 185 государствами - членами ЮНЕСКО толерантность представлена как необходимое условие общения людей разных культур, этнических и межконфессиональных групп, а также как принятие и понимание богатого разнообразия культур нашего мира, форм самовыражения и способов проявления человеческой индивидуальности. Выделено несколько уровней толерантности: толерантность как терпимость, готовность к взаимопониманию и понимание других на основе общечеловеческих ценностей (признание за каждым права на собственное мнение), уровень критического диалога и расширение собственного опыта за счет критического осмысления различных позиций. Акцентировано внимание на направлениях проявления толерантности – толерантность политическая, научная, педагогическая, административная, культурная. Отмечено, что именно в модели поликультурного образовательного пространства может эффективно формироваться толерантное сознание. Проявление толерантности в уважении прав человека означает право соблюдения каждым своих убеждений и признания такого права за другими, но не терпимое отношение к социальной несправедливости или отказ от своих убеждений.

The features of education tolerant person in a multicultural society. Student Diversity considered as one of the most intense areas of ethnic interaction. Recorded in the “Declaration of Principles on Tolerance” in November 1995, 185 Member States of UNESCO, tolerance is presented as a necessary condition for communication between people of different cultures, ethnic and interfaith groups, as well as the acceptance and appreciation of the rich diversity of our world's cultures, forms of expression and ways of being human individuality. Identified several levels of tolerance: tolerance of tolerance, understanding and willingness to understanding others on the basis of universal values (recognition of every right to their own opinion), the level of critical dialogue and expand their own experience through critical reflection on various positions. The attention is focused on the areas of manifestation of tolerance - tolerance of political, scientific, educational, administrative and cultural. Noted that it is in the model of multicultural educational environment can be effective formation of tolerance. Manifestation of tolerance in respect of human rights is the right to respect for each of his convictions and the recognition of such a right for others, but not tolerating social injustice or rejection of their beliefs.

Розглянуто взаємозв'язок комунікативних та інформаційних компетенцій на основі принципів конструктивного діалогу та самостійної пізнавальної діяльності.

Рассмотрено взаимосвязь коммуникативных и информационных компетенций на основе принципов конструктивного диалога и самостоятельной познавательной деятельности.

Examined the relationship of communication and information competencies based on the principles of constructive dialogue and independent cognitive activity.

Розглянуто виховні можливості культури вчинку. Проаналізовано структуру та складові, а також етапи вчинкової дії. Надано типологію образів.

The article examines the experience and analyzes the foundations of European intercultural concept and policy, in particular in the education field, and its impact on local development. It also explores the potential directions for strategizing the city of Sumy development in terms of compliance with these principles and their impact. Preventing radicalization and enhancing economic potential through intercultural education policies is extremely relevant to the border Sumy region in the context of a long-term Eastern military conflict. The accession of the Ukrainian city of Sumy to the Memorandum of the national Intercultural Cities Network of Ukraine in 2016 requires a change in strategic perspectives for the future, in particular, within the framework of a new city development strategy tobe designed in 2019.

Звернено увагу на актуальну і практично важливу проблему формування культури способу життя учнівської молоді. Окреслено науково-теоретичні основи формування культури способу життя в контексті цивілізаційного та культурологічного підходів з урахуванням особливостей українського націєтворення. Охарактеризовано особливості формування культури способу життя учнівської молоді в другій половині XX ст. в радянську (1959 - 1991 рр., предметно-змістовий аспект) та пострадянську (1991 - 2002 рр.; функціональний аспект) добу з екстраполяцією продуктивного досвіду з метою його впровадження в сучасні заклади освіти (соціокультурний та інформаційно-комунікаційний аспект). Наведено рекомендації для арабських країн, зокрема Йорданії, щодо покращення стану здоров’я учнівської молоді та формування культури її способу життя. Визначено змістову сутність культури способу життя учнівської молоді шляхом уточнення поняття «культура способу життя» як рівня вдосконалення різноманітних сфер людського життя і діяльності, в яких подані гідні умови життя носія (або суб’єкта способу життя), що постійно змінюються, а фундаментом ціннісної орієнтації та мотивації поведінки виступають моральні цінності, що апелюють до вільного вибору особистості і підкріпляються внутрішньоособистими формами самоконтролю й самоствердження. Виокремлено основні поняття (культура, спосіб життя, здоров’я, діяльність, соціальний добробут, здоровий спосіб життя), критерії та показники культури способу життя учнівської молоді.