Розглянуто питання виховання особистості в епоху європейського Відродження (середина XIV - початок XVII ст.) на підставі узагальнення різноманітних джерел, зокрема, трактатів, листів, настанов, промов італійських, французських, іспанських, німецьких, англійських і нідерландських мислителів і педагогів-практиків. Запропоновано гуманістичну концепцію розвиненої особистості.

Рассмотрены вопросы воспитания личности в эпоху европейского Возрождения (середина XIV - начало XVII ст.) на основе обобщения разнообразных источников, в частности, трактатов, писем, директив, выступлений итальянских, французских, испанских, немецких, английских и нидерландских мыслителей и педагогов-практиков. Предложена гуманистическая концепция развитой личности.

Висвітлено діяльність найвідоміших філософів і педагогів доби європейського відродження (XV - XVI ст.) щодо формування всебічно та гармонійно розвиненої особистості, розглянуто мету, завдання, принципи та методи їх виховання.

Освещена деятельность известнейших философов и педагогов эпохи европейского возрождения (XV - XVI ст.) на формирование всесторонней и гармонически развитой личности, рассмотрены цели, задания, принципы и методы их воспитания.

Розглянуто розвиток педагогічних ідей фізичного виховання від епохи Відродження до XVIII ст. Проаналізовано фізичне виховання за різних умов розвитку суспільства.

Рассмотрено развитие педагогических идей физического воспитания от эпохи Возрождения до XVIII столетия. Проанализировано физическое воспитание в различных условиях развития общества.

In article development of pedagogical ideas of physical training from Renaissance prior to the XVIII century is considered. The basic attention is given the analysis of physical training in various conditions of development of a society.

На підставі аналізу маловідомих історичних, історико-педагогічних джерел (трактатів, промов, настанов, листів) висвітлено окремі віхи історії, політичного розвитку та педагогічної думки країн Європи епохи Відродження (кінець XIV - початок XVII ст.). Розглянуто особливості формування ідеї європейської єдності, концепцію "ідеального правителя", ренесансний погляд на владу, суспільство та педагогічний ідеал. Охарактеризовано постаті та висвітлено погляди видатних діячів даної епохи, які займалися проблемами становлення та розвитку суспільно-політичної та педагогічної думки, зокрема, Л.Б.Альберті, Л.Б.Аретіно, М.Веджо, Х.Л.Вівеса, П.П.Верджеріо, Е.Роттердамського, Р.Ешема, М.Лютера, М.Монтеня, Ф.Рабле, А.Рінуччіні.

На основе анализа малоизвестных исторических, историко-педагогических источников (трактатов, речей, наставлений, писем) освещены отдельные периоды истории, политического развития и педагогической мысли стран Европы эпохи Возрождения (конец XIV - начало XVII вв.). Рассмотрены особенности формирования идей европейского единства, концепция "идеального правителя", ренессансный взгляд на власть, общество и педагогических идеал. Охарактеризованы личности и освещены взгляды выдающихся деятелей данной эпохи, которые занимались проблемами становления и развития общественно-политической и педагогической мысли, в частности, Л.Б.Альберти, Л.Б.Аретино, М.Веджо, Х.Л.Вивеса, П.П.Верджерио, Э.Роттердамского, Р.Эшема, М.Лютера, М.Монтеня, Ф.Рабле, А.Ринуччини.

У контексті науково обгрунтованих тенденцій (у прагненні до пізнання Логосу (Нусу), у стані нірвани, єднанні з Дао, слідуванні волі Божій) розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки через епістему (спостереженя), антропологічну рефлексію у аспекті епох віхових культур Стародавнього світу систематизовано результати педагогічних поглядів щодо створення принципово нової особистісно орієнтованої концепції гуманістичної спрямованості, складовими якої є виокремлене аксіологічне поле цінностей, основою якого є абсолютні цінності: Доброта, Любов, Мудрість, домінантні якості (благоговіння, самопожертва, терпіння, людяність і обов'язок, благородство, совісна воля, смиренність, радість, довготерпіння, милосердя, лагідність, братолюбство, прощення, чеснотність, мовчазність, скромність, знання прекрасного, першосущного, божественного, прощення - поступленя - повчання), методи самопізнання (екзистенційний, епістемологічний, синергетичний), засоби формування якостей: щоденна молитва, віра, богослужіння, покаяння, наслідування заповідей блаженств, споглядання, обряди, медитація. Розкрито профетичний характер гуманістичної спрямованості педагогічних теорій зазначеного періоду, який репрезентує епістемічну проникливість, рефлексивно-креативну компетентність педагога, що здійснюється шляхом самопізнання (пізнання в діалозі, у відображенні духовних цінностей), внутрішнє досягнення (свобода волевиявлення (вільний від гріха)), через синтез ціннісних орієнтацій (принцип суб'єкта (відношення педагога до учнів), принцип цінності (релігійне відношення педагога до Бога)

Висвітлено особливості філософії виховання як форми педагогічного теоретизування, визначено функції філософії у структурі педагогічного знання, а також наведено класифікацію філософсько-педагогічних концепцій. На підставі нових методологічних підходів здійснено історико-педагогічний аналіз становлення та розвитку філософії виховання західної цивілізації в епоху Просвітництва. Подано педагогічну інтерпретацію філософської антропології англійських, французьких і німецьких просвітників. Розглянуто аксіологічні, методологічні та герменевтичні аспекти їх філософсько-педагогічної системи. Проведено порівняльний аналіз розвитку філософії виховання західноєвропейського Просвітництва та української філософсько-педагогічної думки XVII - XVIII ст. Розкрито значення ідей просвітників з метою розробки концептуальних засад реформування сучасної вітчизняної освіти.

Досліджено генезис ідеї всебічного й гармонічного виховання особистості в епоху європейського Відродження, розкрито його передумови, етапи та методолого-теоретичні засади, процес формування ренесансної виховної парадигми. Проведено системний аналіз гуманістичного виховання, визначено його мету, принципи, напрями, методи й організаційні форми та показано спроби практичного втілення. Розкрито зміст педагогічного ідеалу гуманістів, доведено його варіативність в окремих регіонах Європи. Висвітлено еволюцію ідеї всебічного й гармонійного виховання особистості в епоху європейського Відродження. Виявлено тенденції, суперечності та закономірності досліджуваної ідеї, розглянуто її подальший розвиток у XVII - на початку XXI ст. Зроблено спробу визначити перспективу досліджуваної ідеї в постіндустріальному суспільстві, можливість її застосування за умов модернізації освітньо-виховного простору України.

Висвітлено педагогічну діяльність під час проживання у Росії вченого ХVIII ст. Л.Ейлера. Розглянуто його проект про гімназію при імператорський Академії наук в Санкт-Петербурзі (1737 р.). Акцентовано увагу на плані обов'язкових предметів гімназійного курсу, рекомендованих Л.Ейлером методах засвоєння предметів, думках вченого щодо підручників.

Проаналізовано естетичний ідеал епохи Просвітництва. Розглянуто й охарактеризовано концепції виховання та освіти видатних філософів зазначеної епохи. Доведено, що виховання особистості, на думку тогочасних учених, повинно здійснюватись через здобуття знання, у поєднанні істини, добра та краси.

Проанализирован эстетический идеал эпохи Просвещения. Дана характеристика концепциям воспитания и образования известных философов указанной эпохи. Доказано, что воспитание личности, по мнению философов-просветителей, должно происходить посредством получения знаний, в соединении истины, добра и красоты.

The article deals with the aesthetic ideal of an epoch of Enlightenment. The characteristic is given to concepts of education and education of known philosophers of the specified epoch. Education of the person is proved, that, in opinion of philosophers - educators, should occur by means of noegenesis, in connection of true, goods and beauty.

Розглянуто проблему організації шкільної системи в Західній Європі ХІV - ХVІІ ст. Проаналізовано погляди гуманістів і протестантських лідерів на мету, процес становлення та розвитку тогочасної системи освіти. Приділено увагу керівництву педагогічним процесом.

Рассмотрена проблема организации школьного дела в Западной Европе ХІV - ХVІІ в. Проанализированы взгляды гуманистов и протестантских лидеров на цель, процесс становления и развития современной им системы образования. Уделено внимание управлению педагогическим процессом.

The article deals with the problem of reorganization of school system in Western Europe during XIV - XVII centuries. The author analyses the views of humanists and protestant leaders on the school's aim, the process of founding and development of the then educational system. The item also addresses the problem of the management of pedagogical process.

З'ясовано педагогічні погляди М. М. Неплюєва та узагальнено досвід освітньої діяльності подвижника в контексті розвитку сільськогосподарської освіти (СГО) XIX - початку XX ст. Здійснено класифікацію історіографії та джерельної бази дослідження. Визначено провідні чинники та етапи розвитку СГО в Україні в зазначений період. Виокремлено етапи життєвого шляху та освітньої діяльності М. М. Неплюєва. Розкрито світоглядні та змістові засади педагогічних поглядів подвижника. Охарактеризовано особливості навчально-виховного процесу та учнівського самоврядування в сільськогосподарських школах М. Неплюєва.