Висвітлено актуальні питання підготовки вчителів для народних шкіл на території Росії, зокрема, на Харківщині у другій половині ХІХ століття. Наведено історичні відомості про вчительські семінарії у Російській імперії. Проаналізовано різні точки зору щодо ролі та значення рівня освіти учителя народної школи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)5-536.2 + Ч33(4РОС)52

Рубрики:

Історія

Історія освіти і педагогічної думки

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено процес зародження та становлення вищої жіночої освіти (ВЖО) в Російській імперії у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано політику державної влади у сфері ВЖО, діяльність урядових комісій у 1870 - 1880-х рр. з питань ВЖО. Розкрито організаційно-правові засади діяльності вищих жіночих курсів. Визначено чисельність та соціально-демографічні характеристики курсисток ВНЗ.

Розглянуто проблему організаційних засад функціонування закладів вищої жіночої школи в Російській імперії першого періоду їхньої діяльності. Головну увагу звернуто на положення про вищі жіночі курси, сферу компетенції адміністрації та правила поведінки курсисток.

На основі широкої джерельної бази проаналізовано соціально-педагогічні передумови формування та розвитку педагогічних ідей В. М. Бехтерєва. Обгрунтовано етапи науково-педагогічної діяльності вченого. Охарактеризовано провідні шляхи реалізації педагогічних ідей В. М. Бехтерєва в практичній діяльності його послідовників. Окреслено перспективи творчого використання педагогічно цінних ідей ученого за умов сьогодення.

Висвітлено досвід реформування освітньої галузі в Російській імперії у часи Першої Світової війни (на матеріалах діяльності міністерства народної освіти та його очільника - П.М.Ігнатьєва). Проаналізовано теоретико-практичну діяльність міністерства й підконтрольних йому установ. Доведено, що проект освітньої реформи поступово втілювався в шкільну практику, однак не був до кінця реалізований через несприятливе внутрішньополітичне становище в країні.

З метою дослідження еволюції поглядів відомих педагогів і психологів кінця ХІХ - початку ХХ ст. проаналізовано праці П. Ф. Каптерева, В. П. Вахтерова, П. Ф. Лесгафта, П. П. Блонського, в яких характеризуються загальні методи навчання та методи навчання конкретних наук. Відзначено, що у працях названих учених акценти поступово переходили до психологічного обгрунтування відомих методів навчання, а пізніше - на дослідження закономірностей засвоєння знань, умінь і навичок, вікових та індивідуальних особливостей особистості у пізнавальній діяльності. Увагу акцентовано на тому, що всі педагоги ХІХ ст., характеризуючи навчальний процес, особливу увагу приділяли методам навчання та засуджували догматичний метод, пропагували аналітичний, сократичний (або евристичний) й особливо генетичний методи. Підсумовано, що використання даних методів є доцільним у сучасній школі.

С целью исследования эволюции взглядов известных педагогов и психологов конца XIX - начала ХХ в. проанализированы труды П. Ф. Каптерева, В. П. Вахтерова, П. Ф. Лесгафта, П. П. Блонского, в которых характеризуются общие методы обучения и методы обучения конкретным наукам. Отмечено, что в работах названных ученых акценты постепенно переходили к психологическому обоснованию известных методов обучения, а позже - на исследование закономерностей усвоения знаний, умений и навыков, возрастных и индивидуальных особенностей личности в познавательной деятельности. Внимание акцентировано на том, что все педагоги XIX в., характеризуя учебный процесс, особое внимание уделяли методам обучения и осуждали догматический метод, пропагандировали аналитический, сократический (или эвристический) и особенно генетический методы. Подытожено, что использование этих методов является целесообразным в современной школе.

The evolution of views of famous pedagogues and psychologists of the end of the end of the XIXth - XXth centuries in the methods of education in regarded in the article. The works of P. F. Kapterev, V. P. Vahterov, P. F. Leshaft, P. P. Blonsky are analyzed. Dogmatic, analytical, Socratic (heuristic) and genetic methods of education are characterized.

Розглянуто типи державних початкових шкіл різного підпорядкування - одно- і двокласних міністерських, синодальних церковнопарафіяльних шкіл і шкіл грамоти, недільних шкіл - та особливості їх навчальних планів як засіб диференційованого підходу до навчального процесу. Зазначено, що у Російській імперії характерною була диференціація шкільного навчання за конфесійною ознакою, етнічною належністю, територіальним розташуванням навчальних закладів, що позначалося на навчальних програмах. Проаналізовано тенденцію змін урядових асигнувань на початкові школи та церковнопарафіяльні школи у контексті зростання кількості шкіл, підпорядкованих духовному відомству, наприкінці ХІХ ст. З'ясовано, що незважаючи на зростання кількості шкіл усіх типів, значна кількість дітей залишалася поза школою, особливо дівчаток. Наголошено на тому, що зміни у навчальних програмах Міністерства народної освіти 1913 р. не сприяли перетворенню народної школи на школу розвивального та виховуючого навчання.

Рассмотрены типы государственных начальных школ различного подчинения - одно- и двуклассных министерских, синодальных церновнопарафияльных школ и школ грамоты, воскресных школ - и особенности их учебных планов как средство дифференцированного подхода к учебному процессу. Отмечено, что в Российской империи характерной была дифференциация школьного обучения по конфессиональному признаку, этнической принадлежности, территориальному размещению учебных учреждений, что отражалось на учебных программах. Проанализирована тенденция изменения правительственных ассигнований на начальные школы и церковнопарафияльные школы в контексте возрастания количества школ, подчиненных духовному ведомству, в конце XIX в. Выяснено, что, несмотря на возрастание количества школ всех типов, значительное количество детей оставалось вне школы, особенно девочек. Акцентировано внимание на том, что изменения в учебных программах Министерства народного образования 1913 г. не благоприятствовали превращению народной школы в школу развивающего и воспитательного обучения.

The types of the state elementary schools with different subordination - one-and two-forms ministerial, synodal church-parochial schools and schools of reading and writing, Sunday school - and peculiarities of their curriculums as the means of individual approach to the educational process are analyzed in the article.

Сосредоточено внимание на достижениях и недостатках в развитии образования России в начале ХХ в. Освещен жизненный путь и охарактеризована деятельность шести министров образования Российской империи, а именно: П. С. Ванновского (март 1901 - апрель 1902 г.), Г. Э. Зенгера (апрель 1902 - январь 1903 г.), В. Г. Глазова (апрель 1904 - октябрь 1905 г.), И. И. Толстого (октябрь 1905 - апрель 1906 г.), П. М. Кауфмана (апрель 1906 - январь 1908 г.), А. Н. Шварца (январь 1908 - сентябрь 1910 г.).

Зосереджено увагу на досягненнях та недоліках у розвитку освіти Росії на початку ХХ ст. Висвітлено життєвий шлях і охарактеризовано діяльність шести міністрів освіти Російської імперії, а саме: П. С. Ванновського (березень 1901- квітень 1902 р.), Г. Е. Зенгера (квітень 1902 - січень 1903 р.), В. Г. Глазова (квітень 1904 - жовтень 1905 р.), І. І. Толстого (жовтень 1905 - квітень 1906 р.), П. М. Кауфмана (квітень 1906 - січень 1908 р.), О. М. Шварца (січень 1908 - вересень 1910 р.).

Репрезентовано матеріал, який стосується форм, методів характеру свят, що їх організовували та проводили у школах дореволюційної Росії.

На основі архівних, маловідомих та опублікованих джерел здійснено системний і комплексний аналіз ідей вільного виховання у творчій спадщині К. М. Вентцеля (1857 - 1947 рр.). Здійснено історіографічний аналіз проблеми дослідження. Висвітлено основні періоди його життєвого і творчого шляху, провідні чинники, що сприяли формуванню особистості й педагогічного світогляду. Визначено й розкрито ідеї та принципи вільного виховання К. Вентцеля. Виокремлено головні умови втілення концепції вільного виховання. Охарактеризовано основні аспекти діяльності "Будинку вільної дитини". Розкрито зміст концепцій захисту прав дітей та морального виховання. Висвітлено ієрархію виховних цілей космічного виховання за К. Вентцелем.

Розкрито сутність поняття "педагогічна система", що комплексом взаємозалежних заходів і способів педагогічної діяльності, орієнтованої на формування та розвиток особистості відповідно до соціального замовлення. Визначено чинники пріоритетного впливу на формування педагогічних поглядів С. Т. Шацького і А. С. Макаренка у перші десятиліття XX ст. З'ясовано зміст їх теоретичних підходів до виховання "важких" дітей, що набули реалізації у створених ними педагогічних системах. Простежено еволюцію формування педагогічних поглядів С. Т. Шацького і А. С. Макаренка, розкрито провідні положення розроблених ними концепцій виховання. Розкрито форми та засоби виховання "важких" дітей у педагогічних системах.

Розглянуто передумови виникнення реальних навчальних закладів, що пройшли складний шлях – від реальних класів, реальної гімназії до реальних училищ. Визначено місце реальних навчальних закладів в системі середньої освіти Російської імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. поряд з класичними гімназіями. Проаналізовано законодавчі акти, що конкретно окреслювали параметри системи шкільної освіти і управління нею. Зазначено, що реальним навчальним закладам належить важливе місце в системі середньої освіти другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Рассмотрены предпосылки возникновения реальных учебных заведений, прошедших сложный путь - от реальных классов, реальной гимназии до реальных училищ. Определено место реальных учебных заведений в системе среднего образования Российской империи второй половины XIX - начала ХХ вв. наряду с классическими гимназиями. Проанализированы законодательные акты, которые конкретно определяли параметры системы школьного образования и управления ею. Отмечено, что реальным учебным заведениям принадлежит важное место в системе среднего образования второй половины XIX - начала ХХ вв.

The preconditions of real schools, passed a difficult way - from live classes, real high school to real schools. The place of real education in secondary education in the Russian Empire the second half of XIX - early XX century, along with the classical gymnasium.

Проведено аналіз журналу «Церковно-приходская школа» як одне з важливих джерел історико-педагогічного дослідження. Розглянуто особливості відображення розвитку педагогічних ідей досліджуваного періоду, простежено динаміку освітніх процесів, їх спрямованість, роль педагогічної теорії та пріоритетні напрями педагогічних досліджень кінця ХІХ – початку ХХ ст. На основі аналізу матеріалів журналу «Церковно-приходская школа» зроблено висновок, що церковнопарафіяльні школи були важливим елементом народної початкової освіти, працювали за єдиними програмами, мали досить чітку систему викладання предметів. Журнал Св. Синоду «Церковно-приходская школа» сприяв формуванню педагогічної майстерності вчителів церковнопарафіяльних шкіл, був своєрідним навчально-методичним посібником, трибуною обміну досвідом творчих вчителів.

Проанализирован журнал «Церковно-приходская школа» как один из важных источников историко-педагогического исследования. Рассматриваются особенности отображения развития педагогических идей исследуемого периода, прослеживается динамика образовательных процессов, их направленность, роль педагогической теории и приоритетные направления педагогических исследований конца ХІХ – начала ХХ ст. На основе анализа материалов журнала «Церковно-приходская школа» сделан вывод о том, что церковноприходские школы были важным элементом народного начального образования, работали по единым программам, имели довольно четкую систему преподавания предметов. Журнал Св.Синода «Церковно-приходская школа» содействовал формированию педагогического мастерства учителей церковноприходских школ, был своеобразным учебно-методическим пособием, трибуной обмена опытом творческих учителей.

In article we analyze the magazine «Parochial school» as one of the important sources of historical and pedagogical research. The author considers features of pedagogical ideas of the period under research, traces the dynamics of educational processes, their focus, and role of the educational theory and educational research priorities of the end of the 19th century – beginning of the 20th century. On the basis of the magazine materials «Parochial school» we concluded that the parish schools were an important element of public primary education, they worked by the general program and had a very clear system of teaching. Magazine of the Holy Synod «Pparochial school» helped to shape teaching skills of the parish school teachers, was a kind of teaching aids, platform for the exchange of experience of creative teachers.

Розглянуто основні дидактико-методологічні аспекти організації міжкультурного діалогу представлені у роботах відомого педагога М. Бунакова. Проаналізовано основні форми та методи навчання, які на думку вченого, сприяють успішній організації міжкультурного діалогу. Зазначено, що М. Бунаков основним завданням школи виділяє організацію благотворного розвитку всіх душевних сил учнів – їх думок, почуттів, волі.

Рассмотрены основные дидактико-методологические аспекты организации межкультурного диалога представлены в работах известного педагога Н. Бунакова. Проанализированы основные формы и методы обучения, которые, по мнению ученого, способствуют успешной организации межкультурного диалога. Констатировано, что Н. Бунаков основной задачей школы называет организацию благотворного развития всех душевных сил учащихся - их мыслей, чувств, воли.

The basic didactic and methodological aspects of intercultural dialogue presented in the works of renowned educator Nicholas Bunakova. The basic methods of teaching, according to scientists who contribute to the success of intercultural dialogue. Indicated that M. Bunakov primary goal of school organization identifies beneficial of all spiritual forces students-their thoughts, feelings and will.