Дано критичний аналіз впливу зарубіжного соціального середовища та виховання на формування моралі підростаючого покоління. Простежуються різні ланки виховних систем - від дошкільних закладів до вищої школи. Акцентується увага на суттєвих елементах освітньої політики та соціального і правового захисту громадян в різних країнах світу, розглядається питання формування інтелектуальної еліти суспільства. Повідомляється про пільги в структурі соціальної захищеності, про проблеми сирітства, про правову захищеність військовослужбовців. Розглядаються зарубіжні пенітенціарні системи, особливості профілактики злочинності та ін.

Узагальнено соціальні й економічні передумови розвитку технологій дистанційного навчання у світі. Розглянуто методологічну, організаційну, апаратну та програмну складові забезпечення навчального процесу. Показано можливості дистанційних технологій щодо учбових планів, курсів учбових дисциплін і контролю рівня знань під час навчання у різних інструментальних середовищах.

Розглянуто системи освіти 18-ти країн світу - екс-соціалістичних, розвинутих та країн третього світу: України, Польщі, Росії, США, Німеччини, Великобританії, Франції, Італії, Іспанії, Швеції, Японії, Китаю, Ізраїлю, Єгипту, Нігерії, Індії, Бразилії, Ірану.

Рассмотрены системы образования 18-ти стран мира - экс-социалистических, развитых и стран третьего мира: Украины, Польши, России, США, Германии, Великобритании, Франции, Италии, Испании, Швеции, Японии, Китая, Израиля, Египта, Нигерии, Индии, Бразилии, Ирана.

Висвітлено актуальні проблеми та головні напрями розвитку підприємництва у сфері освіти, наведено її соціальну оцінку в Україні, зокрема в Одеському регіоні. Розглянуто питання удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання ринку освітніх послуг, формування державно-суспільних механізмів оцінки їх якості, регіонального освітнього простору, проведення моніторингу, аналізу та прогнозування тенденцій розвитку ринку праці.

Освещены актуальные проблемы развития предпринимательства в сфере образования, приведена его социальная оценка в Украине, в частности в Одесском регионе. Определены главные направления развития предпринимательства в сфере образования. Рассмотрены вопросы усовершенствования организационно-экономического механизма регулирования рынка образовательных услуг, формирования государственно-общественных механизмов оценки их качества, регионального образовательного пространства, проведения мониторинга, анализа и прогнозирования тенденций развития рынка труда.

Розкрито поняття освітньої політики, основні складові процесу її творення - цикли, компоненти та рівні. Визначено головних "гравців", які формують освітню політику на міжнародному рівні. Подано протилежні точки зору на глобалізацію в освіті. Розкрито останні тенденції розвитку освітньої політики та реформ у країнах Східної та Західної Європи. Запропоновано практичні рекомендації зарубіжних експертів щодо написання та структури моделей аналітичних документів з освітньої політики.

Раскрыты понятие образовательной политики, основные составные процесса ее формирования - циклы, компоненты и уровни. Определены главные "игроки", формирующие образовательную политику на международном уровне. Поданы противоположные точки зрения на глобализацию в образовании. Раскрыты последние тенденции образовательной политики и реформ в странах Восточной и Западной Европы. Предложены практические рекомендации зарубежных экспертов по написанию и структуре моделей аналитических документов в сфере образовательной политики.

Викладено основи теорії моделювання, розглянуто традиційну класифікацію моделей освіти. Наведено загальну характеристику, визначено особливості й ефективність європейської, радянської, американської та японської моделей освіти. Розглянуто найбільш популярні концепції організації освіти - продуктивні школи, вітагенне навчання з голографічним методом проекцій, школу діалогу культур, експериментальну систему. Розкрито перспективи розвитку моделей дистанційної освіти. Зроблено огляд сучасних педагогічних технологій та освітніх систем, зокрема, визначено сутність розвивального та модульного навчання, методу проектів, вальдорфської школи, методику саморозвитку Монтессорі, уроків Фуллана, дидактичні принципи Л.В.Занко, висвітлено питання організації управління інноваційним процесом у школі.

Изложены основы теории моделирования, рассмотрена традиционная классификация моделей образования. Дана общая характеристика, определены особенности и эффективность европейской, советской, американской и японской моделей образования. Рассмотрены наиболее популярные концепции организации обарзования - продуктивные школы, витагенное обучение с глографическим методом проекций, школа диалога культур, экспериментальная система. Раскрыты перспективы развития моделей дистанционного образования. Проведен обзор современных педагогических технологий и образовательных систем, в частности, определена сущность развивающего и модульного обучения, метода проектов, вальдорфской школы, методики саморазвития Монтессори, уроков Фуллана, дидактических принципов Л.В.Занко, освещены вопросы организации управления инновационным процессом в школе.

Містяться дослідження теоретичних і методичних основ соціально-педагогічної роботи з жіночою молоддю в умовах великого міста. На основі порівняльного аналізу різних теоретичних концепцій, міжнародної та національної статистики, результатів соціологічних та психолого-педагогічних досліджень обгрунтовано методологічні підходи до процесу соціалізації жіночої молоді. Визначено сучасні тенденції, закономірності та особливості цього процесу, його актуальні проблеми з урахуванням впливу соціального середовища великого міста. Проаналізовано й узагальнено зарубіжний та вітчизняний досвід організації соціальної роботи з жінками. Розроблено й експериментально перевірено авторські концепції та моделі, обгрунтовано основні напрями, зміст і форми організації діяльності соціальних служб для жіночої молоді. Здійснено історико-педагогічний аналіз вітчизняної та зарубіжної практики жіночої освіти, обгрунтовано її соціально-педагогічний потенціал.

Проаналізовано особливості типології ВНЗ пострадянських країн. Розкрито поняття "університет" у законодавстві країн Європейського простору вищої освіти. Визначено рівень грамотності населення світу, зокрема, країн пострадянського простору, постсоціалістичних країн Східної Європи, колишньої Югославії, Південої та Східної Азії, Центральної Америки та Центральної Африки. Охарактеризовано фінансування освіти країнами пострадянського простору. Розглянуто сутність поняття науки як драйвера економічного розвитку (у глобальному вимірі) й як сфери зайнятості (шляхом міжнародних порівнянь). Приділено увагу асоціаціям професійних шкіл міжнародних відносин, університетів Співдружності та дослідницьких університетів Східної Азії.

Розглянуто стандартизацію як основу для об'єктивної й назрілої категоризації ВНЗ з погляду їх конкурентоспроможності. Відзначено, що освітні системи кожної країни мають свої особливості, однак, відбувається інтенсивний процес поглиблення зв'язків між народами і державами, відповідно до чого особливе місце посідає інтеграція вищої освіти, що має на меті створення єдиного освітнього простору. Обгрунтовано ознаки впровадження міжнародних стандартизованих систем моніторингу якості освіти, які здійснюються через контроль навчального процесу та контроль знань випускника.

Рассмотрены стандартизацию как основу для объективной и назревшей категоризации вузов с точки зрения их конкурентоспособности. Отмечено, что образовательные системы каждой страны имеют свои особенности, однако происходит интенсивный процесс углубления связей между народами и государствами, в соответствии с чем особое место занимает интеграция высшего образования, имеющая целью создание единого образовательного пространства. Обоснованы признаки внедрения международных стандартизированных систем мониторинга качества образования и пути осуществления их через контроль учебного процесса и контроль знаний выпускника.

Are considered as a basis for standardization of objective and urgent categorization universities in terms of their competitiveness. It is noted that the rich and the form of educational system of each country have their own characteristics, but also an intensive process of deepening ties between the peoples and nations, in accordance with what a special place is the integration of higher education, with the goal of a unified educational space. Abstract contains the main tasks of this process. Conditioned signs of implementation of international standardized systems for monitoring the quality of education and ways to implement them through the control of the learning process and control knowledge graduates.

Дано научное понятие "эпоха перемен" и сделана попытка опредилить основную задачу современной науки. Раскрыты проблемы среднего и высшего образования на мировом уровне и предложены некоторые пути их решения.

На основі порівняльного аналізу зроблено огляд основних засад і понять громадянської освіти й освіти для демократичного громадянства в міжнародному вимірі. Виокремлено теоретичні основи та ідеологічні позиції різних авторів з питань демократичного громадянства країн Європи та США. Розглянуто освіту для демократичного громадянства в контексті процесів демократизації освіти – основного чинника, що впливає на зміст і форми упровадження громадянської освіти. Висвітлено поняття „громадянська освіта”, його ідеологічні основи. Зазначено, що освіта людини безпосередньо впливає на її активне громадянство. Вказано, що право на освіту повинно розглядатися не тільки як право дитини відвідувати школу, а й як індивідуальне право дорослих бути освіченими.

Розглянуто сучасний стан освіти в Україні та світі, виокремлено соціальні та фахові протиріччя в освіті з погляду компетентності педагогічних працівників. Наведено таблицю основних показників сталого розвитку країн за 2000 р. та схему формування традиційної та альтернативної освіти для сталого розвитку. Конкретизовано основні завдання альтернативної освіти, які вона повинна розв’язувати для сталого розвитку, та інструментарій упровадження освіти для сталого розвитку. Охарактеризовано загальні (соціальні) протиріччя сучасного етапу розвитку людства, досліджено протиріччя в освіті з погляду фахової компетентності педагогічних працівників. Доведено, що у нашій державі стан освіти не відповідає світовим вимогам, є занедбаним, вимагає вдосконалення та оновлення. Надано пропозиції для реалізації Державної програми “Освіта для сталого розвитку”. Визначено, що з позицій сталого розвитку освіта повинна забезпечити гармонійний розвиток особистості на підставі комплексного моделювання життєвих процесів з метою прийняття реальних рішень, формувати свідомість і поведінку людей у ставленні до природи, соціальних проблем та забезпечувати добробут для майбутніх поколінь.

Рассмотрено современное состояние образования в Украине и мире, выделены социальные и профессиональные противоречия в образовании с точки зрения компетентности педагогических работников. Приведена таблица основных показателей устойчивого развития стран за 2000 г. и схема формирования традиционного и альтернативного образования для устойчивого развития. Конкретизированы основные задачи альтернативного образования, которые оно должно решать для устойчивого развития, и инструментарий внедрения образования для устойчивого развития. Определены общие (социальные) противоречия современного этапа развития человечества, исследованы противоречия в образовании с точки зрения профессиональной компетентности педагогических работников. Доказано, что в нашем государстве состояние образования не соответствует мировым требованиям, является заброшенным, требует совершенствования и обновления. Даны предложения для реализации Государственной программы “Образование для устойчивого развития”. Определено, что с позиций устойчивого развития образование должно обеспечить гармоничное развитие личности на основании комплексного моделирования жизненных процессов с целью принятия реальных решений, формировать сознание и поведение людей в отношении к природе, социальных проблем и обеспечивать благосостояние для будущих поколений.

The current state of education in Ukraine and in the world highlighted the social and professional contradictions in education in terms of competence of teachers. It’s considered the table of the main indicators of sustainable development in 2000, and a scheme for generating traditional and alternative education for sustainable development. It’s fleshed out the basic tasks of alternative education that she should decide for sustainable development and implementation tools of education for sustainable development. It’s defined the general (social) contradictions of the present stage of human development, investigated contradictions in education in terms of professional competence of teachers. We prove that in our country the state of education does not meet international requirements, is abandoned, and needs improvement and renovation. Proposals are given for the implementation of the State program “Education for Sustainable Development”. It’s determined that from the standpoint of sustainable development education should ensure the harmonious development of personality based on complex modeling of life processes in order to make real decisions, generate consciousness and behavior in relation to the nature of social problems and ensure prosperity for future generations.

Розглянуто елементи системи міжнародних екзаменів з англійської мови, спрямованих на підтвердження знань, необхідних для досягнення поставленої освітньої мети, вказано на особливості екзамену ЕССЕ з англійської мови Мічиганського Університету, обгрунтовано його практичну цінність, надано рекомендації щодо підготовки до екзамену цього формату. Зроблено спробу довести доцільність використання елементів міжнародних тестових систем під час навчання іноземним мовам.

Рассмотрены элементы системы международных экзаменов по английскому языку, направленные на подтверждение знаний, необходимых для достижения поставленной образовательной цели, указываются особенности экзамена ЕССЕ по английскому языку Мичиганского Университета, обоснована его практическая ценность, даны рекомендации по подготовке к экзамену данного формата. Сделана попытка доказать целесообразность использования элементов международных тестовых систем при обучении иностранным языкам.

The article considers the elements of the international examination system in English, aimed at the acknowledgement of the language knowledge necessary to achieve the targeted educational objective, identifies the peculiarities of the Michigan University ECCE exam in English, gives grounds of its practical value and recommendations on the preparation for the exam of such format. There has been made an attempt to prove the expediency of using the elements of the international examination system while teaching foreign languages.

Розглянуто основні історичні етапи становлення та розвитку системи дистанційної освіти як нової форми навчання в XIX - XX ст. Проаналізовано основні джерела виникнення цієї форми навчання в контексті історико-педагогічного розвитку. Запропоновано класифікацію розвитку дистанційної освіти в XIX - XX ст. та розглянуто досвід ефективного впровадження дистанційної форми навчання в освітній процес навчальних закладів різного типу.

Рассмотрены основные этапы становления и развития системы дистанционного образования в XIX - XX ст. Проанализированы основные источники возникновения этой формы обучения в контексте историко-педагогического развития. Предложена классификация развития дистанционного образования в XIX - XX ст.

The article deals with the main stages of formation and development of the system of distance education in the 19th - 20th centuries; the origin of this form of teaching in the historical-pedagogical context is analyzed; the classification of the development of distance education in the 19th - 20th centuries is suggested.

Зазначено, що жіночий рух, який охопив Захід наприкінці 1960-х рр., дав поштовх започаткуванню нового напрямку досліджень, які сьогодні називають жіночими або гендерними. В останні десятиріччя вони стали обов'язковим елементом університетської освіти в Західній Європі, США, Канаді та Австралії, суттєво вплинувши як на її зміст і методологію, так і на філософію і ціннісну систему. Зроблено аналіз когнітивного, аксіологічного та політичного впливу жіночого руху на становлення філософії західної системи вищої освіти. Запропоновано науково-методичні засади для розробки стратегій і соціальних технологій інтеграції гендерного чинника в систему вищої освіти в Україні.

Отмечено, что женское движение, активизировавшееся в западных странах в конце 1960-х гг., дало толчок для формирования нового направления исследований, которые сегодня называются женскими или гендерными. В последние десятилетия эта дисциплина стала обязательным элементом университетского образования в Западной Европе, США, Канаде и Австралии, оказав существенное влияние как на его содержание и методологию, так и на философию и систему ценностей. Представлен анализ когнитивного, аксиологического и политического влияния женского движения на становление западной системы высшего образования. Предложены научно-методические основы для разработки стратегий и социальных технологий интеграции гендерной составляющей в систему высшего образования Украины.

Western Women' movement of 1960-s encouraged initiation of a new stream of studies, which are known today as Women's or Gender Studies. In the last decades they were institutialised as a core discipline of University education in Western Europe, USACanada and Australia, having made a considerable impact on its content and methodology, as well as on its philosophy and value system. The article provides an analysis of cognitive, axiological and political influence of women's movement on the development of philosophy of western higher education. Proceeding from this analysis the article offers methodological foundations for the development of strategies and social technologies for integration of gender component into the system of higher education in Ukraine.

Розглянуто провідні концепції культурного інтелекту. Проаналізовано його фактори-складники як загальну модель сприйняття особистістю інших культур та її адаптацію в глобальному світовому середовищі. Висвітлено сучасні тенденції освіти та виховання молоді в різних країнах. Досліджено зарубіжний досвід, зокрема, спільні тенденції професійної підготовки фахівців у країнах ЄС. Розглянуто мультимодальну грамотність у складі гуманітарної культури студентів ВНЗ США. Описано модель розвитку аксіологічного потенціалу студентів у процесі професійної підготовки в університетах Польщі. Досліджено історичні передумови підготовки майбутніх учителів щодо педагогічної дії в університетах Англії й Уельсу.

Розглянуто потребу зміни світоглядної позиції на зміст освіти у ХХІ ст. під впливом становлення планетарної особистості, розгортання суспільства знань, формування планетарного соціального організму. Зауважено про зміни світогляду, поведінки й ідеології як організаторів освітянських послуг, так і споживачів освітніх послуг. Досліджено особистість Інтермена, тобто людини, життя якої тісно пов’язано із Інтернетом. Висвітлено феномен тілесності у мережі. Підкреслено інформаційну єдність планетарної спільноти, яка характеризується переходом від локально замкнених інформаційних обмінів між учасниками планетарного життя до універсального суспільства знань.

Рассмотрены необходимость смены мировоззренческой позиции относительно образования в XXI веке под влиянием становления планетарной личности, развертывание общества знаний, формирования планетарного социального организма. Замечено об изменениях мировоззрения, поведения и идеологии, как организаторов образовательных услуг, так и потребителей образовательных услуг. Исследовано личность Интермена, то есть человека, жизнь которого тесно связано с Интернетом. Освещен феномен телесности в сети. Подчеркнуто информационное единство планетарного сообщества, которое характеризуется переходом от локально замкнутых информационных обменов между участниками планетарной жизни к универсальному обществу знаний.

We consider the need to change the ideological position on education in the XXI century under the influence of the formation of planetary identity, deployment of a knowledge society, the formation of a planetary social organism. Noticed on the world changes, the behavior and ideology, as the organizers of educational services, as well as consumers of educational services. Interman investigated person, is a person whose life is closely connected to the Internet. Lit phenomenon of corporeality in the network. It emphasized the unity of the planetary community information, which is characterized by the transition from a locally closed information exchanges between members of the planetary life to the universal knowledge society.

Підкреслено проблему інформатизації освіти в контексті формування у вчителя інформаційної культури та здатності передати її учням. Зазначено про роль індивідуальної світоглядно-ціннісної позиції щодо ролі і використання новітніх інформаційних технологій. Висвітлено значення інформаційної культури для інноваційного розвитку національної освіти. Виявлено, що підготовка компетентних педагогів передбачає розвиток інформаційної культури, грамотності та освіченості, що відповідають рівню інформатизації суспільства.

Подчеркнута проблема информатизации образования в контексте формирования у учителя информационной культуры и способности передать ее ученикам. Отмечена роль индивидуальной мировоззренчески-ценностной позиции относительно значения и использования новейших информационных технологий. Освещен смысл информационной культуры для инновационного развития национального образования. Выявлено, что подготовка компетентных педагогов предусматривает развитие информационной культуры, грамотности и образованности, соответствующих уровню информатизации общества.

Emphasis of informatization of education in the context of the problem of formation of information culture of teachers and students the ability to transfer it. The role of individual ideologically-valuable position on the meaning and use of new information technologies. It illuminated the meaning of information culture for innovative development of national education. It was found that the preparation of qualified teachers provides for the development of information culture, literacy and education, appropriate to the level of informatization of society.

Розглянуто проблему ціннісної палітри функціонування та розвитку освіти. Проаналізовано ситуацію ціннісної невизначеності особистості, що загострилася в суспільстві під впливом глобалізації та інформаційної революції з початком ХХІ ст. Наголошено, що за таких умов найбільш гостро виявляється кризове сприйняття індивідом дійсності, яке утверджує домінування випадкових, нестійких або тимчасових чинників на формування і розвиток особистості. Як наслідок, відбувається трансформація мотиваційних компонентів самореалізації особистості, яку дослідники характеризують як „роздвоєння особистості”, „відчуження людини від суспільства та від самої себе”. Обґрунтовано роль освіти та виховання в подоланні ціннісної невизначеності, у яку потрапила сучасна людина. Зазначено, що формування загальнолюдських та національних цінностей засобами освіти має спиратися на культурологічні, філософські, аксіологічні, правові, економічні та соціально-психологічні знання, а також традиційні, активні та інтерактивні методи і технології їх запровадження. Зосереджено увагу на значенні виховання цінностей толерантності та солідарності, які відіграють головну роль для інтеграції та єдності українського суспільства. Виокремлено роль учителя у формуванні гуманізму, демократичного світогляду людини. Стверджено, що саме освіта є тим механізмом соціалізації, який долає невизначеність формуванням знань та компетенцій, а головне – формуванням національної і загальнолюдської палітри цінностей, які вкрай потрібні особистості для повноцінної участі в життєвих процесах.

Рассмотрена проблема ценностной палитры функционирования и развития образования. Проанализирована ситуация ценностной неопределенности личности, обострившаяся в обществе под влиянием глобализации и информационной революции с началом XXI в. Отмечено, что при таких условиях наиболее остро проявляется кризисное восприятие индивидом действительности, утверждает доминирование случайных, неустойчивых или временных факторов на формирование и развитие личности. Как следствие происходит трансформация мотивационных компонентов самореализации личности, которую исследователи характеризуют как "раздвоение личности", "отчуждение человека от общества и от самого себя". Обоснована роль образования и воспитания в преодолении ценностной неопределенности, в которую попал современный человек. Отмечено, что формирование общечеловеческих и национальных ценностей средствами образования должно опираться на культурологические, философские, аксиологические, правовые, экономические и социально-психологические знания, а также традиционные, активные и интерактивные методы и технологии их введения. Сосредоточено внимание на значении воспитания ценностей толерантности и солидарности, которые играют главную роль для интеграции и единства украинского общества. Выделены роль учителя в формировании гуманизма, демократического мировоззрения человека. Утверждено, что именно образование является тем механизмом социализации, который преодолевает неопределенность формированием знаний и компетенций, а главное - формированием национальной и общечеловеческой палитры ценностей, которые крайне нужны личности для полноценного участия в жизненных процессах.

The problem of values palette functioning and development of education. It analyzes the situation of uncertainty of the value of the person, aggravated in society under the influence of globalization and the information revolution with the beginning of the XXI century. It is noted that under these conditions is most acute crisis individual's perception of reality, according to the dominance of casual, temporary or unstable factors on the formation and development of personality. As a consequence of the transformation of motivational components of self-realization, which the researchers describe as "split personality", "alienation of man from society and from himself." Substantiates the role of education and the value of education in overcoming uncertainty, which hit modern man. It is noted that the formation of human and national values through education should be based on cultural, philosophical, axiological, legal, economic and socio-psychological knowledge, as well as traditional, active and interactive methods and techniques of administration. It focuses on the importance of education of the values of tolerance and solidarity, which play a major role in the integration and unity of the Ukrainian society. It highlights the role of the teacher in the formation of humanism and democratic outlook of the person. Arguing that education is the socialization mechanism that overcomes the uncertainty of the formation of knowledge and skills, and most importantly - the formation of national and universal values palette, which desperately need the person to participate fully in life processes.

Викладено результати філософського аналізу освіти як ключового чинника сучасних цивілізаційних процесів. Досліджено актуальні проблеми формування глобальної освітньої політики. Висвітлено закономірності планування та впровадження державної освітньої політики в трансформаційному суспільстві. Проаналізовано стан і перспективи дослідження теоретико-методологічних засад дослідження освітнього права. Обгрунтовано проблему становлення поняттєво-категорійного апарату освітньої політики в структурі досліджень феномену сучасної освіти. Вивчено правові механізми взаємодії суб'єктів державно-громадської моделі управління освітою в Україні. Охарактеризовано проблеми модернізації освітнього простору за умов інституційних трансформацій глобального суспільства. Здійснено аналіз становлення ідеї єдності науки, навчання та інновацій як принципу європейської освіти в історико-педагогічному контексті. Розкрито особливості розвитку академічної та професійної мобільності за умов розгортання трансформаційного суспільства. Висвітлено стан і перспективи планування й упровадження освітньої політики України у сфері інформатизації освіти, визначено підходи до забезпечення європейських стандартів якості вищої освіти на інституційному рівні.