В соответствии с действующей программой педагогических институтов и университетов предложена методика обучения детей математике с учетом современных психолого-педагогических исследований. Рассмотрены вопросы теории и истории развития математики, особенности детских представлений о количестве, пространстве и времени, методы обучения детей элементам математики в разных возрастных группах детского сада.

Викладено методику навчання математики дітей старшого дошкільного віку за умов індивідуалізації та диференціації. Розкрито сутність диференціації навчання, змістовий аспект математичної роботи в сучасних програмах дошкільних навчальних закладів. Наведено порівняльну характеристику рівнів сформованості математичних уявлень у дітей.

Изложена методика обучения математике детей старшего дошкольного возраста в условиях индивидуализации и дифференциации. Раскрыты сущность дифференциации обучения, содержательный аспект математической работы в современных программах дошкольных учебных заведений. Приведена сравнительная характеристика уровней сформированности математических представлений у детей.

Розкрито методику формування елементарних математичних уявлень дітей дошкільного віку. Особливу увагу приділено розвитку логіко-математичної сфери дошкільників за умов індивідуалізації та диференціації навчання. Наведено рекомендації щодо формування у дітей часових уявлень, просторових орієнтацій, уявлень про форму предметів і геометричні фігури.

Раскрыта методика формирования элементарных математических представлений детей дошкольного возраста. Особое внимание уделено развитию логико-математической сферы дошкольников в условиях индивидуализации и дифференциации обучения. Приведены рекомендации по формированию у детей временных представлений, пространственных ориентаций, представлений о форме предметов и геометрических фигурах.

Розкрито методику формування елементарних математичних уявлень дітей дошкільного віку. Увагу приділено розвитку логіко-математичної сфери дошкільників за умов індивідуалізації та диференціації навчання.

Раскрыта методика формирования элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста. Уделено внимание развитию логико-математической сферы дошкольников в условиях индивидуализации и дифференциации обучения.

Розглянуто зміст та характерні особливості формування елементарної математичної компетентності старших дошкільників, методику, що забезпечує поетапний розвиток її компонентів: мотиваційного, змістового, дійового. Визначено педагогічні умови, орієнтація на які сприяє ефективності формування елементарної математичної компетентності: поетапний розвиток компонентів елементарної математичної компетентності, організація індивідуально-диференційованого навчання дітей, створення емоційної насиченості змісту математичних завдань.

Розкрито суть логіко-математичних понять та визначено їх показники. Виявлено критерії та охарактеризовано рівні сформованості у дошкільників даних понять. Конкретизовано зміст пізнавальних дій дітей старшого дошкільного віку у процесі усвідомлення логічних операцій (аналізу, синтезу, класифікації, порівняння, узагальнення) у визначенні суттєвих ознак предметів. Удосконалено методику формування у старших дошільників математичних уявлень, наведено систему пізнавальних завдань різного рівня складності та логіко-математичні поняття "форма", "величина", "число".

Досліджено проектно-художні уявлення в старших дошкільників на заняттях з художнього конструювання як базу для розвитку їх образного мислення та вміння проектувати предмети навколишнього середовища. На підставі дослідження розроблено й експериментально апробовано програму з художнього конструювання. Виявлено педагогічні умови їх формування. Відображено процес та результати експериментального дослідження. Запропонована методика формуючого експерименту передбачає створення спеціально орієнтованої навчальної діяльності, спрямованої на використання аспектів художнього конструювання - інформаційного, аналітичного, синтетичного, комунікативного; застосування принципів художнього конструювання, та спеціальних прийомів формування уявлень (протиставлення, ізолювання, підкреслення).

Висвітлено завдання та особливості організації природничо-математичної освіти (ПМО) дошкільників, побудови навчального та інтеграційних процесів у дошкільних навчальних закладах. Розглянуто питання формування елементів логічного мислення в дошкільників, естетики природничо-математичних наук. Описано основні форми та педагогічні технології ПМО дошкільників.

Розкрито зміст і структуру поняття "готовність майбутніх вихователів до формування елементарних математичних уявлень у дошкільників". Уточнено поняття "підготовленість", "підготовка", "готовність", "математична мова". Визначено критерії, показники та охарактеризовано рівні готовності майбутніх вихователів до формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку. Розроблено методику реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх вихователів до формування елементарних математичних уявлень дошкільників з використанням інтерактивних методів навчання.

Науково обгрунтовано методи та педагогічні умови використання матеріалізованих засобів наочності у навчанні елементів математики старших дошкільників.

Проаналізовано особливості логіко-алгоритмічного підходу до організації математичної діяльності студентів дошкільних факультетів щодо розвитку в дітей математичних уявлень про геометричні перетворення. Розкрито резервні можливості формування елементарних математичних уявлень у дошкільників.

Показано значення математичного розвитку дітей дошкільного віку. Доведено, що ознайомлення дітей з різними видами математичної діяльності в процесі цілеспрямованого навчання орієнтує їх на розуміння зв'язків і відносин. Висвітлено теоретичні основи методики математичного розвитку дітей дошкільного віку. Увагу приділено формуванню у них уявлень про дискретні величини (конкретні множини), число та лічбу, форму предметів. Висвітлено процес підготовки та навчання дошкільників обчислювальної діяльності, розвитку у дітей орієнтування в просторі та часі. Розглянуто проблему готовності дітей до школи. Розкрито роль керівника та методиста дошкільного навчального закладу в організації роботи з формування елементів математичних знань у дітей.

Висвітлено зв’язок сучасних підходів до вирішення проблеми логіко-математичного розвитку з основними положеннями педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського.

Выявлена связь современных подходов к решению проблемы логико-математического развития с основными положениями педагогического наследия В. А. Сухомлинского.

Lights up connection of the modern approaches to the solving of the problem of logic mathematical development with the basic regulations of pedagogical heritage of V. O. Sukhomlyns’kyi.

Розглянуто проблему формування елементарних матиматичних уявлень у дітей дошкільного віку, зокрема їх нового аспекту - введення дошкільників у світ логіко-матиматичних уявлень: відношення операцій над множинами (об'єднання, пересічення, доповнення), логічні операції, активні методи навчання за допомогою "граф", комбінаторика, наочне моделювання. Обгрунтовано сутність життєвої компетентності дошкільника як сформованість інтелектуальних операцій, визначено довільну спрямованість діяльності, усвідомленість та значну мотиваційну насиченість. Окреслено актуальність використання матеріалізованих засобів у навчанні математики старших дошкільників, їх варіативності для стимуляції пізнавальної активності та розвитку логіко-математичної компетентності. Запропоновано авторську технологію використання матеріалізованих засобів наочності в дошкільному навчальному закладі (ДНЗ). Розкрито відмінності альтернативної технології від традиційної роботи з формування елементарних математичних уявлень в ДНЗ. Охарактеризовано основну форму організації навчання старших дошкільників - пізнавально-ігрові комплекси, у які введено всі види наочності: натуральна, зображувальна та вперше застосова схематична наочність: (схеми, таблиці, креслення, графи, блоки-схеми, плани, моделі) як замінники реальних предметів та понять.

Відзначено, що в зв'язку з переходом освітніх закладів на 12-річний термін навчання в школі з шести років, актуалізується потреба оновлення змісту програм для дітей старшого дошкільного віку. Доведено, що за допомогою спеціально організованої освітньої роботи можна успішно навчати дітей віком 5 - 6-ти років розв'язанню арифметичних задач. Запропоновано способи здійснення зв'язку між узагальненою числовою дією та конкретними умовами задачі: формальний і змістовий. Визначено, що в процесі розв'язання арифметичних задач навчання необхідно спрямувати на виокремлення, аналіз і засвоєння визначеного типу відношень, які складають структуру задачі (відношення частина - ціле, рівність - нерівність). Підсумовано, що використання моделей впливає на процес розв'язання арифметичних задач і допомагає утримувати текст у пам'яті, що значно полегшує аналіз змісту задачі.

Обращено внимание на то, что в связи с переходом образовательных учреждений на 12-летний строк обучения в школе с шести лет, актуализируется необходимость в обновлении содержания программ для детей старшего дошкольного возраста. Доказано, что с помощью специальной организованной образовательной работы можно успешно обучать детей возрастом 5 - 6-ти лет решению арифметических задач. Предложены способы осуществления связи между обобщенным числовым действием и конкретными условиями задачи: формальный и смысловой. Установлено, что в процессе решения арифметических задач обучение необходимо направлять на выделение, анализ и усвоение определенного типа отношений, которые составляют структуру задачи (отношение часть - целое, равность - неравность). Подытожено: использование моделей влияет на процесс решения арифметических задач и помогает удерживать текст в памяти, что значительно облегчает анализ содержания задачи.

Висвітлено актуальні питання математичної освіти дошкільників. Обґрунтовано роль і значення математики як складової людської культури, компонента розвитку особистості. Окреслено інноваційну модель математичної освіти дітей дошкільного віку, яка ґрунтується на інтегрованих засадах конструювання навчально-виховного процесу.

Освещены актуальные вопросы математического образования дошкольников. Обоснована роль и значение математики как составляющей человеческой культуры, компонента развития личности. Приведена инновационная модель математического образования детей дошкольного возраста, которая основана на интегрированных принципах конструирования учебно-воспитательного процесса.

The problems of mathematical education of pre-school children are investigated in the article. The role and importance of mathematics as a part of human’s culture has been grounded here. Mathematical teaching of children’ experience of our country andworld one are analyzed and generalized in this paper in different aspects. Analysis of modern researches of mathematical training of children is given. The author considers the innovational model of mathematical education of pre-school children which is grounded on the building of teaching process on integrative basics.

Розглянуто умови індивідуалізації навчально-виховного процесу дошкільного закладу на математичному матеріалі: диференціація програмного матеріалу відповідно до рівня індивідуально-психічного розвитку дітей; доречне сполучення індивідуальних та колективних форм роботи; забезпечення емоційної компоненти в освіті.

Рассмотрены условия индивидуализации учебно-воспитательного процесса в дошкольном учреждении на математическом материале: дифференциация программного материала в соответствии с уровнем индивидуально-психического развития детей; целесообразное сочетание индивидуальных и коллективных форм работы; обеспечение эмоционального компонента обучения.

The article ascertains some terms of individualization of educational process at preschool establishment on the mathematical material - differentiation of programme material according to the levels of children's individual and psychical development, expedient combination of individual and collective forms of work, providing emotional component of teaching.

Описано особливості використання зв'язків між формою та методом у процесі розвитку логічного мислення дітей на заняттях з формування елементарних математичних уявлень. Наведено модель взаємозв'язку форм і методів у процесі підготовки майбутніх вихователів до формування математичних уявлень у дітей дошкільного навчального закладу та надано критерії оцінки освоєння студентами теоретичних знань і практичних умінь з математичного виховання.

Описаны особенности использования связей между формой и методом в процессе развития логического мышления детей на занятиях по формированию элементарных математических представлений. Приведена модель взаимосвязи форм и методов в процессе подготовки будущих воспитателей к формированию математических представлений у детей дошкольного учебного заведения и предоставлены критерии оценки освоения студентами теоретических знаний и практических умений по математическому воспитанию.

The article analyses the essence of relation between forms and methods, specificity of their display in the process of training future teachers for formation of pre schoolers' basic mathematic ideas.

Проаналізовано принципи, психолого-педагогічні передумови індивідуалізації процесу формування математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку (на матеріалі навчання вимірювальної діяльності). Презентовано модель навчання вимірювальної діяльності старших дошкільників.

Проанализированы принципы, психолого-педагогические условия индивидуализации процесса формирования математических представлений у детей старшего школьного возраста (на материале измерительной деятельности). Представлена модель обучения измерительной деятельности старших дошкольников.

It is analysed some principles, psychological and pedagogical terms of individualization in forming mathematical concepts of children of senior preschool age (via the material of measuring activity), and presents the model of teaching measuring activity to senior preschoolers.

Проаналізовано рівень підготовки сучасних вихователів до формування логіко-математичних понять у дітей старшого шкільного віку в умовах чинної системи навчання і виховання в дошкільному навчальному закладі. Наведено результати анкетування, які дають узагальнене уявлення щодо сутності поняття "логіко-математична компетентність". Зазначено, що керуючи процесом пізнавальної діяльності дітей, педагог повинен використовувати різні підходи і створювати педагогічні ситуації, в яких необхідно підтримувати зацікавленість дітей об'єктом пізнання. За допомогою результатів анкетування визначено основні ускладнення у роботі вихователів з формування логіко-математичних понять у старших дошкільників у процесі пізнавальної діяльності.

Проанализирован уровень подготовки современных воспитателей к формированию логико-математических понятий у детей старшего школьного возраста в условиях действующей системы обучения и воспитания в дошкольном учебном заведении. Представлены результаты анкетирования, которые дают обобщенное представление о сущности понятия "логико-математическая компетентность". Указано, что управляя процессом познавательной деятельности детей, педагог должен использовать разные подходы и создавать педагогические ситуации, в которых необходимо поддерживать заинтересованность детей объектом познания. С помощью результатов анкетирования определены основные осложнения в работе воспитателей по формированию логико-математических понятий у старших дошкольников в процессе познавательной деятельности.

Analyzed the level of modern educators to the formation of logical and mathematical concepts in children under school age in the current system of training and education in pre-school. Presented survey results that give a consolidated view of the essence of the concept of "logical-mathematical competence".Indicated that managing the process of cognitive activity of children, the teacher must use a different approach and create pedagogical situations where it is necessary to maintain the interest of children's object of knowledge. Using the survey results identified major complications in the educators to create a logical and mathematical concepts in older preschool children in the process of cognitive activity.