У контексті управління навчанням проаналізовано особливості та узагальнення структури взаємодії основних сутностей процесу, як власників знань. Показано, що система безперервного навчання є найважливішою складовою ефективної діяльності персоналу компаній. Віднесення основних носіїв знань команди, замовника, систем навчання і глибинних знань до певних дискретних станів, в яких може перебувати система, надають можливість відобразити систему за допомогою ланцюга Маркова.

Виокремлено наступні передумови розвитку концепції неперервної освіти: прискорення темпу зростання коефіцієнту старіння знань, прагнення до підвищення професійного, соціального статусів, потреба доступу до освіти різних категорій населення, розвиток інформаційно-комунікативних технологій, трансформація форм і методів навчання, професійна дезактуалізація; зміна вимог роботодавців щодо компетенцій працівників. Виділено суперечності розвитку концепції освіти, а саме: між глобальним (прагнення до міжнародної інтеграції та кооперації) і локальним (відповідальність за життєздатність власної громади); між цілим (загальносвітова культура) та частковим (національна культура); між традицією (цінність набутого досвіду) та сучасністю (необхідність врахування здобутків соціального розвитку); між довгостроковим (як пролонгована результативність освітніх процесів і необхідності обґрунтованого реформування) та короткочасним (концентрація на забезпечення термінових потреб внаслідок швидкого реагування). Стверджено, що розвиток освітніх систем відбувається як реакція на соціальні зміни, в основі якої - потреба вирішення суперечностей щодо задоволення індивідуальних та соціальних потреб. Встановлено, що категорія неперервної освіти охоплює спектр трактувань і значень, які описують різні стани освіти, у тому числі і неформального навчання.

Выделены следующие предпосылки развития концепции непрерывного образования: ускорение темпа роста коэффициента старения знаний, стремление к повышению профессионального, социального статуса, потребность доступа к образованию различных категорий населения, развитие информационно-коммуникативных технологий, трансформация форм и методов обучения, глобализационные процессы, работа и профессиональная дезактуализация, изменение требований работодателей к компетенциям работников. Выделены противоречия развития концепции образования, а именно: между глобальным (стремление к международной интеграции и кооперации) и локальным (ответственность за жизнеспособность своей общины); между целым (общемировая культура) и частичным (национальная культура); между традицией (ценность приобретенного опыта) и современностью (необходимость учета достижений социального развития); между долгосрочным (как пролонгированная результативность образовательных процессов и необходимости обоснованного реформирования) и кратковременным (концентрация на обеспечение срочных нужд вследствие быстрого реагирования). Утверждается, что развитие образовательных систем происходит как реакция на социальные изменения, в основе которой - потребность разрешения противоречий, касающихся удовлетворения индивидуальных и социальных потребностей. Установлено, что категория непрерывного образования охватывает спектр интерпретаций и значений, которые описывают различные состояния образования, в том числе неформальное обучение.

The meaning of the category "constant education" based on semantic analysis of its using in the literature is analyzed in the article; social background of the concept of constant education development is summarized; conceptual principles and contradictions change of role and content of education are defined. It is determined that the structure of constant education consists of formal, noninformal and informal educational systems. In Ukrainian educational thinking the components of constant education are lifelong learning, adult education and nonformal education. Author’s periodizations of the process of constant education development are analyzed.

Презентовано розроблену структурно-організаційну модель сучасного корекційно-розвивального навчального закладу, що відповідає потребам дітей з особливими освітніми проблемами. Згідно з нею у створеному НВК «Гармонія» об’єднано шкільний та дошкільний підрозділи, у структурі яких діє психолого-педагогічний консультаційний пункт, служба індивідуального навчання та група короткочасного перебування дітей-інвалідів. Відповідно до потреб вихованців передбачено впровадження в освітній процес закладу інтенсивної педагогічної корекції вад розвитку, інтегрованої та інклюзивної форм навчання. Підсумовано, що освітній процес у НВК переорієнтовано на підготовку дитини з обмеженими можливостями до умов соціуму, а також виховання самостійної особистості.

Презентована разработанная структурно-организационная модель современного коррекционно-развивающего учебного заведения, отвечающего потребностям детей с особыми образовательными проблемами. Согласно с ней в созданном УВК «Гармония» объединены школьное и дошкольное подразделения, в структуре которых действует психолого-педагогический консультационный пункт, служба индивидуального обучения и группа кратковременного пребывания детей-инвалидов. В соответствии с потребностями воспитанников предусмотрено внедрение в образовательный процесс учреждения интенсивной педагогической коррекции недостатков развития, интегрированной и инклюзивной форм обучения. Подытожено, что образовательный процесс в УВК переориентирован на подготовку ребенка с ограниченными возможностями к условиям социума, а также воспитание самостоятельной личности.

The draft-model is proposed of contemporary teaching and educational curator institution with accent on a system of integrated education. Redirecting of educational process is to be realized in the institution to prepare a child for socium conditions, for upbringing human, tolerant, confident, and independent personality.

Для втілення в життя ідеї безперервності та наступності дошкільної та початкової шкільної освіти розглянуто організаційні основи створення освітнього закладу нового типу - навчально-виховного комплексу (НВК) «Дитячий садок - початкова школа». Викладено головні завдання освітньої роботи педагогічного колективу НВК та висвітлено шляхи їх реалізації у навчально-виховному процесі, переважну роль у якому відведено вивченню предметів гуманітарного напрямку. Окреслено основні етапи роботи колективу з оновлення та зближення змісту дошкільної та початкової шкільної освіти, розробки наскрізних програм навчання та єдиної організаційної основи навчально-виховного процесу в закладі, а також зі створення умов для виявлення здібностей і розвитку обдарувань вихованців НВК у позаурочний час, їх творчого та духовного становлення. Охарактеризовано напрями двостороннього зв’язку дошкільної ланки та початкової школи: між педагогами, дитячими колективами, а також спільна робота з батьками.

Для воплощения в жизнь идеи непрерывности и преемственности дошкольного и начального школьного образования рассмотрены организационные основы создания образовательного учреждения нового типа - учебно-воспитательного комплекса (УВК) «Детский сад - начальная школа». Изложены основные задачи образовательной работы педагогического коллектива УВК и освещены пути их реализации в учебно-воспитательном процессе, преобладающая роль в котором отведена изучению предметов гуманитарного направления. Очерчены основные этапы работы коллектива по обновлению и сближению содержания дошкольного и начального школьного образования, разработке сквозных программ обучения и единой организационной основы учебно-воспитательного процесса в учреждении, а также по созданию условий для выявления способностей и развития дарований воспитанников УВК во внеурочное время, их творческого и духовного становления. Охарактеризованы направления двусторонней связи дошкольного звена и начальной школы: между педагогами, детскими коллективами, а также совместная работа с родителями.

Experience of educational institution's work is shown concerning organization and integration of pedagogical activity for the purpose to resolve the problem of succession between pre-school stage and the first grade of the continuing education system. The author exposed the main stages of collective work concerning renovation and drawing together a content of pre-school and primary school education, elaboration of "come-through" educational programs, a single organizational base of teaching and educational process in the institution, conditions for exposure and developing abilities and talents of foster-child’s at off-hour time.

Розглянуто питання формальної, неформальної й інформальної освіти у контексті неперервної освіти у країнах ЄС. Охарактеризовано особливості, специфіку, структуру та законодавче регулювання видів освітньої діяльності. Зауважено, що за змістом поняття "формальна освіта" розглянуто як освіту, кінцевим результатом якої є одержання загальновизнаного диплому чи атестату; "неформальна освіта" як навчальна діяльність у післяробочий час, що здійснюється у колі родини; навчальна діяльність, що здійснюється відповідно до навчально-виховних планів та програм освітніх закладів; невід’ємна частина формальної освіти та самоосвіти; інформальна освіта як індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя та реалізується за рахунок власної активності індивідів у навколишньому середовищі.

Рассмотрены вопросы формального, неформального и информального образования в контексте непрерывного образования в странах ЕС. Охарактеризованы особенности, специфика, структура и законодательное регулирование видов образовательной деятельности. Отмечено, что по смыслу понятие "формальное образование", рассмотрено как образование, конечным результатом которого является получение общепризнанного диплома или аттестата; "неформальное образование" как учебная деятельность в послерабочее время, осуществляемой в кругу семьи; учебная деятельность, осуществляемой в соответствии с учебно-воспитательными планами и программами учебных заведений; неотъемлемая часть формального образования и самообразования; "информальное образование" как индивидуальная познавательная деятельность, сопровождающая повседневную жизнь и реализуется за счет собственной активности индивидов в окружающей среде.

The article deals with the formal and informal education in the context of lifelong education in the European Union. The features, specifics, structure and legislative regulation of educational activities types are characterized.

Висвітлено діяльність унікального освітньо-культурного комплексу школа - виш - театр на прикладі діяльності МХУ при МДАТТ "Гжель"; Інституту танцю ДАСК.

Розглянуто питання інтеграції загальної та позашкільної освіти, що переслідує актуальну за сучасних умов мету - забезпечення наступності початкової школи зі ступенями середнього, старшого шкільного віку, а також дошкільних навчальних закладів, ЗНЗ та ВНЗ, що є невід'ємною частиною безперервної освіти. Виділено функції позашкільної освіти в системі інтеграції із загальною освітою, серед яких - освітня, виховна, інформаційна, комунікативна, рекреаційна, профорієнтаційна, інтеграційна, компенсаторна, функція соціалізації, функція самореалізації.

Рассмотрены вопросы интеграции общего и дополнительного образования, преследующего актуальную в современных условиях цель - обеспечение преемственности начальной школы со степенями среднего, старшего школьного возраста, а также дошкольных учебных заведений, ОУЗ и ВУЗ, которые являются неотъемлемой частью непрерывного образования. Выделены функции внешкольного образования в системе интеграции с общим образованием, среди которых - образовательная, воспитательная, информационная, коммуникативная, рекреационная, профориентационная, интеграционная, компенсаторная, функция социализации, функция самореализации.

non-formal education, integration of general and further education, comprehensive child development

Розв'язано окремі аспекти проблеми організації забезпечення наступності профільної та вищої школи, оптимізації взаємодії споріднених навчальних закладів у системі багатоступеневої професійної підготовки. Визначено сучасні тенденції забезпечення наступності, особливості управлінської діяльності (педагогічний менеджмент) на адміністративному (діяльність керівників), науково-методичному (діяльність педагогів) рівнях, а також самоуправління старшокласників (на засадах учнівського самоменеджменту). Встановлено концептуальні ідеї, принципи та закономірності, розкрито технології, сутність і зміст організаційно-дидактичних засад забезпечення наступності профільної школи та ВНЗ, чинники впливу й оптимальні умови реалізації через створення професійно орієнтованого освітньо-культурного середовища профільної і вищої школи, а також цілеспрямовану підготовку керівників (менеджерів, лідерів, реформаторів) з високим рівнем управлінської культури. Розроблено концепцію та концептуально-прогностичну модель щодо розвитку забезпечення наступності профільної школи та ВНЗ. Для визначення ефективності запропонованої моделі забезпечення наступності впроваджено систему моніторингу в єдності його складових: динамічного, педагогічного та змістовного (особистісно орієнтованого), який здійснювався в ході організації та самоорганізації, управління та самоуправління в діяльності всіх суб'єктів взаємодії.

Досліджено актуальні питання реалізації компетентнісного підходу на всіх етапах неперервної освіти (загальної, вищої, післядипломної). Обгрунтовано теоретико-методологічні та концептуальні засади впровадження компетентнісного підходу в систему неперервної освіти. Визначено зміст, структуру компетентності як педагогічного феномену, простежено механізми її розвитку, рівні сформованості та критерії оцінювання. Розглянуто дієві шляхи підготовки компетентного учня та компетентного вчителя в контексті нової освітньої парадигми. Розкрито суть проблеми та шляхи вирішення комунікативної компетентності сучасного старшокласника. Наведено теоретичні підходи до формування особистості компетентного вчителя філологічних дисциплін у післядипломній освіті.

Визначено педагогічні умови формування готовності вчителів початкових класів до забезпечення наступності між молодшою й основною школами – вивчення та врахування вчителями психологічних проблем: адаптації учнів до навчання в основній школі; розроблення вчителями розвивальних методик для підготовки учнів до навчання в основній школі; узгодження змісту, форм, методів і технологій викладання навчальних предметів. Відзначено, що наступність є провідною характеристикою організації освітнього процесу і її забезпечення здійснюється на різних функціональних рівнях: цільовому, змістовому, технологічному, психологічному, управлінському, структурно-організаційному і одночасно є умовою успішної адаптації учнів до нового освітнього ступеня. Виокремлено недоліки та суперечності між необхідним і реальним рівнем підготовки випускників початкової школи до успішного навчання у п’ятому класі та умови їх подолання.

Определены педагогические условия формирования готовности учителей начальных классов к обеспечению преемственности между младшей и основной школами - учет учителями психологических проблем адаптации учащихся к обучению в основной школе, разработка учителями развивающих методик согласования содержания, форм, методов и технологий преподавания учебных предметов. Отмечено, что преемственность является ведущей характеристикой организации образовательного процесса и ее обеспечение осуществляется на разных функциональных уровнях: целевом, содержательном, технологическом, психологическом, управленческом, структурно-организационном и одновременно является условием успешной адаптации учащихся к новой образовательной ступени. Выделены недостатки и противоречия между необходимым и реальным уровнем подготовки выпускников начальной школы к успешному обучению в классе и условия их преодоления.

Pedagogical conditions of formation of readiness of primary school teachers to ensure continuity between the junior and primary schools - the teachers account of psychological adjustment problems of students to teaching in primary school, development of teachers, developing techniques harmonize the content, forms, methods and technologies for teaching academic subjects. It is noted that the continuity is the leading characteristic of the organization of the educational process and its support is carried out at different functional levels: the target, content, technology, psychology, management, organizational structure, and simultaneously is a prerequisite for successful adaptation to the new students in the educational level. Highlighted the shortcomings and contradictions between the real and necessary level of training of primary school graduates to successful learning in the classroom and the conditions to overcome them.

Проаналізовано досвід упровадженого допрофільного навчання - важливого кроку в розвитку системи шкільної освіти. Звернено увагу на психологічний супровід з метою правильного самовизначення ліцеїста. Показано окремі елементи допрофільної освіти, реалізованої в ліцеї. Зазначено, що допрофільна підготовка - важливий крок у розвитку системи шкільної освіти, деталі якої продумані, відпрацьовані й результативні. Відстежено послідовність розвитку системи загальнонаукових, спеціальних і професійних знань, умінь і навичок, вимоги до рівня яких формуються з кожного предмета відповідно до ступеня навчання. Зроблено висновок про переваги переходу на ступеневу систему освіти Галицького інституту ім. В. Чорновола, який вирішує завдання, спрямовані на узагальнення наступності змісту освіти спочатку в ліцеї, потім у коледжі та інституті.

Проаналізовано моделі виховання особистості в сучасній системі освіти. Зроблено висновок про наявність в природі людини потенціалу до безперервного розвитку. На цих засадах обгрунтовано таку організацію педагогічного процесу, за якої вихователь зміг би керувати діяльністю дитини, забезпечувати її активне самовиховання шляхом виконання самостійних і відповідальних дій. Визначено умову ефективності виховання - самостійний вибір або осмислене сприйняття дітьми смислу та мети діяльності.

Проанализированы модели воспитания в современной системе образования. Сделан вывод о наличии в природе человека потенциала к безостановочному развитию. С этих позиций обоснована такая организация педагогического процесса, в которой воспитатель смог бы руководить деятельностью ребенка, обеспечивать его активное самовоспитание путем выполнения самостоятельных и ответственных действий. Определено условие эффективности воспитания - самостоятельный выбор или осмысленное восприятие детьми смысла и цели деятельности.

На базі вивчення теорії та практики двох видатних українських педагогів - А. С. Макаренка та В. О. Сухомлинського, які теоретично обгрунтували побудову колективу на основі сімейності, тобто різновікового об'єднання дітей, педагоги успішно запровадили цю ідею в практику, - проведено експеримент з організації навчально-виховного закладу "Школа-дошкільний заклад" у малому селі. Зроблено висновок про високу ефективність впровадження нового навчально-виховного комплексу, який стане першою ланкою неперервної освіти, дошкільнята одержають належну фізичну, інтелектуальну, психічну підготовку до школи, функціонування цієї установи розв'язує низку соціальних і педагогічних проблем.

На базе изучения теории и практики двух выдающихся украинских педагогов - А. С. Макаренко и В. А. Сухомлинского, которые теоретически обосновали построение коллектива на основе семейственности, разновозрастного объединения детей, педагоги успешновнедрили эту идею в практику, - проведен эксперимент по организации учебно-воспитательного учреждения "Школа-дошкольное заведение" в малом селе. Сделан вывод о высокой эффективности внедрения нового учебно-воспитательного комплекса, который станет первым звеном непрерывного образования, дошкольники получат должную физическую, интеллектуальную, психическую подготовку к школе, функционирование этого учреждения решает ряд социальных и педагогических проблем.

On the basis of studying the theory and practice of two prominent Ukrainian teachers - Makarenko A. S. and Sukhomlinskiy V. A. that theoretically justified the construction team on the basis of nepotism, that is, mixed-age children together, have successfully implemented this idea into practice - an experiment on the organization of educational institutions "School-preschool institution" in a small village. The conclusion about high effectiveness of introducing a new educational complex, which will be the first part of continuing education, preschool children receive proper physical, intellectual, mental preparation for school, and functioning of the agency decides a number of social and educational problems.

Проаналізовано проблеми забезпечення неперервної мовної освіти на засадах компетентнісного підходу на межі початкової і середньої ланок загальноосвітньої школи, коли з'являється комплекс психологічних, педагогічних та методичних проблем, які можуть мати як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Висвітлено шляхи їх розв'язання. Розглянуто чинники формування комунікативної компетентності як базової для всіх інших ключових і предметних компетентностей.

Проанализированы проблемы обеспечения непрерывного языкового образования на основе компетентностного подхода на грани начального и среднего звеньев общеобразовательной школы, когда появляется комплекс психологических, педагогических и методических проблем, которые могут иметь как объективный, так и субъективный характер. Намечены пути их решения. Рассмотрены факторы формирования коммуникативной компетентности как базовой для всех остальных ключевых и предметных компетенций.

The problems of providing continuous education on the basis of linguistic competence-based approach on the verge of primary and middle secondary school, when a complex of psychological, pedagogical and methodological problems that may have both an objective and subjective. The ways to solve them. Some factors of forming communicative competence as a base for all other core and subject specific competences.

Запропоновано до обговорення освітянській громадськості проект Концепції Національного центру обдарованої дитини, розробленої робочою групою, створеною МОН України, АПН України та Головним управлінням освіти і науки м. Києва на виконання Указу Президента від 20 березня 2008 року за № 244 "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні" і про створення на базі однієї зі шкіл-інтернатів м. Києва Національного центру обдарованої дитини як експериментального ЗНЗ для обдарованих дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Розкрито мету та завдання Центру, його структуру, методологічні засади та вихідні положення, матеріально-технічну базу, питання наступності та результативності навчання у Центрі, фінансування. Зосереджено увагу на новизні запропонованого Центру, яка полягає в тому, що принцип безперервності освіти та виховання реалізується через об'єднання в одну освітню систему п'яти ступенів, які дають дитині можливість отримувати фундаментальні та поглиблені профільні знання (навчальний рух по вертикалі, який поділений на етапи і ступені), а також шукати себе в галузях "спротивно-художньо-естетичній", "суспільно-гуманітарній", "загально-технічній", "академічній" (пошуково-селекційний рух по горизонталі).

Зазначено, що в основу технології навчання у Центрі покладено ідею оперативного керування дидактичним процесом, проектування й відтворення творчого навчального циклу; реалізація змісту навчання та виховання передбачає використання існуючого навчально-методичного забезпечення, розробку інноваційних методик та їх експериментальну апробацію, підготовку нових навчально-методичних посібників, підручників із різним рівнем складності у відповідності з обраною профільною та початковою професійною підготовкою. Акцентовано увагу на Корпоративний університет, який передбачено у структурі закладу для забезпечення наступності між середньою та вищою освітою у Центрі.

Розглянуто актуальну дидактичну проблему наступності між дошкільною та початковою ланками шкільної освіти. Розкрито й охарактеризовано наукові аспекти наступності: психологічний, педагогічний і методичний. Висвітлено методичні підходи до реалізації наступності в навчанні, що спрямовані на усунення суперечності між завданнями початкової освіти та вимогами батьків до підготовки їх дітей. Теоретично обгрунтовано необхідність врахування вікових психофізичних особливостей шестилітньої дитини, стану її здоров'я, а також інноваційних освітніх технологій у разі забезпечення плавного переходу із дошкільного дитинства в початкову школу, адаптації до шкільного навчання.

Рассмотрена актуальная дидактическая проблема последовательности между дошкольным и начальным звеном школьного образования. Раскрыты и охарактеризованы научные аспекты последовательности: психологический, педагогический и методический. Освещены методические подходы к реализации последовательности в обучении, направленные на устранение противоречия между задачами начального образования и требованиями родителей к подготовке их детей. Теоретически обоснована необходимость учета возрастных психофизических особенностей шестилетнего ребенка, состояния его здоровья, а также инновационных образовательных технологий при обеспечении плавного перехода от дошкольного детства в начальную школу, адаптации к школьному обучению.

Actual didactic issues nowadays problems of the continuity of preschool and junior education are considered. Scientific aspects, methodological approaches to attain continuity in education those are used for elimination contradictions between tasks ofprimary education and requirements of parents for preparation of their children are exposed. Necessity to take into account specific of six-years old child, his or her health condition in the transition from preschool childhood to primary school, adaptation to school life are grounded.

Підкреслено, що на базі професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) може здійснюватися профільне навчання учнів старшої школи технологічного напряму, що ПТНЗ можуть проводити з учнями комплексні профорієнтаційні роботи з напрямів необхідних для професійної роботи: інформаційного, психологічного, діяльнісного. Розкрито досвід реалізації принципу наступності у Центрі професійно-технічної освіти № 1 м. Івано-Франківськ, на базі якого діє експериментальний педагогічний майданчик Інституту професійно-технічної освіти АПН України.

Висвітлено методику забезпечення наступності в навчанні прав людини учнів початкової й основної школи. Проведено аналіз розробленості дослідженої проблеми в педагогічній теорії та практиці. З'ясовано, що проблема є однією з недостатньо висвітлених складових педагогічної думки. Доведено, що наступність у навчанні прав людини сприяє підвищенню ефективності формування компетентності учнів у сфері прав людини та громадянина України як складової громадянської особистості. Визначено поняття "наступність у процесі навчання учнів початкової й основної школи прав людини". Розроблено й апробовано авторську навчальну програму освіти для прав людини учнів ЗНЗ I-II ступенів.

З метою успішного стартування теоретичної платформи Національної доктрини освіти запропоновано шляхи розв'язання актуальних проблем, з яких виділено: реалізацію принципів наступності, спадкоємності та перспективності, які б забезпечили на практиці неперервність освіти; підготовку нової генерації педагогічних кадрів кожної ланки освіти до роботи за нових умов; розробку до початку нового навчального року інструктивно-методичних листів й рекомендацій вчителям початкових класів з метою роз'яснення класоводам сутності започаткованої реформи тощо. Розглянуто зміст понять неперервності, наступності та перспективності освіти, оцінного компонента. Розкрито бачення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти в руслі реформування оцінного компонента навчальної діяльності та переходу на навчання з шести років. Запропоновано обов'язкове введення спецкурсів на факультетах дошкільного виховання та педагогіки початкової школи та відновлення роботи методичних рад при МОН та опорних кафедр на допомогу учителю-практику та викладачу ВНЗ.

С целью успешного старта теоретической платформы Национальной доктрины образования предложены пути решения актуальных проблем, из которых выделены: реализация принципов преемственности, наследования и перспективности, которые обеспечили бы на практике непрерывность образования; подготовка новой генерации педагогических кадров каждого звена образования к работе в новых условиях; разработка к началу нового учебного роща инструктивно-методических писем и рекомендаций учителям начальных классов с целью разъяснения классоводам сущности введенной реформы и т.д. Рассмотрен суть понятий непрерывности, наследования и перспективности образования, оценочного компонента. Раскрыто видение преемственности между дошкольным и начальным звеньями образования в русле реформирования оценочного компонента учебной деятельности и перехода на обучение с шести лет. Пpедложено обязательное введение спецкурсов на факультетах дошкольного образования и педагогики начальной школы и восстановление работы методических советов при МОН та опорных кафедр в помощь учителю-практику и преподавателю вуза.

In order to successfully launch the theoretical platform of the National doctrine of education offered solutions to pressing problems, of which the color: the implementation of the principles of succession, inheritance and perspective that would, in practice, continuing education, training a new generation of teachers at every level of education to work in new conditions, develop to the beginning of the academic grove of instructional and learning letters and recommendations for teachers of primary classes in order to explain essence to homeroom teachers imposed reform, etc. Considered are the concepts of continuity, inheritance and the prospects of education, the assessment component. Revealed a vision of continuity between preschool and primary levels in the education reform in line with the assessment component of the training activities and transfer of training from 6 years. The suggested of special courses on the faculties of preschool education and pedagogy of primary school and the restoration of teaching tips in the MES is the supporting departments to help the teacher-practice and teacher of high school.

Подано аналіз сучасної психолого-педагогічної та лінгвометодичної науки з проблеми реалізації принципу наступності у навчально-виховному процесі дітей дошкільного та молодшого шкільного віку взагалі, зокрема, у методиці розвитку мовлення дітей на основі опису як функціонально-смислового типу мовлення, виходячи із конкретних компонентів методики: мети, завдання, змісту, методів, організаційних форм та засобів навчання.

Представлен анализ современной психолого-педагогической и лингвометодической науки по проблеме реализации принципа преемственности в учебно-воспитательном процессе детей дошкольного и младшого школьного возрасте вообще. И, в частности, в методике развития речи детей на основе описания как функционально-смыслового типа речи, выходя из конкретных компонентов методики: цель, задания, содержание, методы, организационные формы и средства обучения.

In the article the analysis is presented modern psychological, pedagogical and science linguistic, methodical on the problem of realization of principles of succession in the educational-educating process of children of preschool and junior school age in general. And, in particular, in the method of development of speech of children in the basis of description as functionally-semantic as speech, coming the concrete components of method from: purpose, task, maintenance, methods organizational forms and teaching facilities.