У дисертації висвітлюються основні філософсько-педагогічні погляди на виховання гуманності, розглядаються засоби його здійснення, умови творчого використання у школі етнопедагогічної вітчизняної спадщини. Важлива увага приділяється також розумінню духовно-емоційної сфери і творчо-оцінкового середовища, в якому відбувається гуманне виховання підлітка. Встановлено, що засоби української обрядовості є нетрадиційними формами гуманного виховання підлітків.

Проаналізовано дослідженість проблеми виховання доброчесності в учнів VII - IX класів загальноосвітньої школи засобами нової української літератури у філософській, психолого-педагогічній, культурологічній та медичній літературі. Висвітлено сучасні підходи до виховання моральної доброчесної особистості, з'ясовано суть і особливості впливу нової української літератури на виховання доброчесності в учнів VII - IX класів загальноосвітньої школи. Обгрунтовано критерії, показники, визначено рівні (високий, середній , низький і змішаний) ефективності виховання доброчесності у цих учнів, а також теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено його дидактичну модель.

Розглянуто принципи і форми виховання гуманності та відповідальності в системі підготовки старшокласників до здійснення підприємницької та управлінської діяльності.

Рассмотрены принципы и формы воспитания гуманности и ответственности в системе подготовки старшеклассников к осуществлению предпринимательской и управленческой деятельности.

Trokhimova Z. V. Shaping of Humaneness and Responsibility of the Students of Business- lyceum. The article is devoted to the principles and forms of shaping humaneness and responsibility in the system of training senior pupils to realize entrepreneurial and administrative activities.

Висвітлено історію розвитку гуманістичного виховання взагалі, за умов глобалізації сучасного світу зокрема. Розглянуто й охарактеризовано основні проблеми й завдання сучасного людинознавства. Обгрунтовано потребу інтеграції усіх людинознавчих дисциплін для якісного засвоєння знань, важливих для формування гуманістичного світогляду в учнів.

Досліджено теоретичні та практичні питання формування гуманістичних цінностей підлітків (чуйності, справедливості, самоповаги, бережливості) у позашкільних навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю. Проведено аналіз даної проблеми у психолого-педагогічному контексті, розкрито сутність понять "цінність", "гуманізм", "гуманістичні цінності". Обгрунтовано педагогічні засади підвищення ефективності формування гуманістичних цінностей підлітків. Розроблено й апробовано цільову програму роботи позашкільного навчального закладу туристсько-краєзнавчого профілю "Цінність людини" як складової обгрунтованої функціональної моделі формування гуманістичних цінностей підлітків. Розкрито зв'язки та взаємозалежності між компонентами моделі, якими є учень як суб'єкт виховного процесу, педагог, педагогічні умови цілеспрямованого впливу, форми, методи й етапи реалізації програми.

Досліджено особливості навчально-виховного процесу у позашкільних навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю. Розглянуто систему світоглядних орієнтацій та їх вплив на формування гуманістичних цінностей підлітків. Зазначено, що ціннісний образ є результатом взаємозумовлених компонентів: раціонального й емоційно-вольового. За результатами апробації розробленої програми у навчально-виховному процесі даного закладу зроблено висновок про підвищення рівня національної свідомості в експериментальній групі у порівнянні з контрольними.

Розглянуто суть і структуру почуття корисності для іншого. Акцентовано увагу на значенні його вихованості у формуванні гуманістично орієнтованої особистості. Наведено результати дослідження рівня вихованості в підлітків почуття корисності для іншого. Висвітлено методику дослідження. Виявлено та розглянуто три рівні вихованості даного почуття. Визначено тенденції розвитку сформованості у підлітків почуття корисності для іншого.

Рассмотрены сущность и структура чувства полезности для другого. Акцентировано внимание на значении его воспитанности в формировании гуманистически ориентированной личности. Приведены результаты исследования уровня воспитанности у подростков данного чувства. Освещена методика исследования. Выявлены и рассмотрены три уровня воспитанности чувства полезности для другого. Определены тенденции развития его сформированности у подростков.

Розглянуто процес сучасної актуалізації спадщини В. О. Сухомлинського, який пояснюється зростанням інтересу суспільства до ідей гуманізму особистості, ідей свободи і моральності. Підкреслено , що своєю практичною діяльністю він переконливо довів, що добрі почуття ідуть своїм корінням у дитинство, а людяність, доброта, ласка, доброзичливість народжуються в турботах про оточуюче нас довкілля. Висвітлено погляди великого педагога на те, що любов виховується любов'ю, доброта - добротою, інші чесноти такими ж чеснотами, які набули своє відображення у сучасній педагогічній науці та практиці.

Рассмотрен процесс современной актуализации наследия В. А. Сухомлинского, который объясняется ростом интереса общества к идеям гуманизма личности, идеям свободы и нравственности. Подчеркнуто, что своей практической деятельностью он убедительно доказал, что добрые чувства уходят своими корнями в детство, а человечность, доброта, ласка, доброжелательность рождаются в заботах, об окружающей нас среде. Освещены взгляды великого педагога на то, что любовь воспитывается любовью, доброта - добротой, другие добродетели такими же достоинствами, которые получили свое отражение в современной педагогической науке и практике.

The process of modern mainstream heritage V. A. Sukhomlinsky, which is attributable to increased public interest in the ideas of humanism identity - ideas of freedom and morality. It was stressed that their practical activities he convincingly proved that the good feelings are rooted in childhood, and humanity, goodness, kindness, benevolence born in the care and worry about the surrounding environment. Are illuminated, the views of the great teacher of the fact that love is brought up with love, kindness - the kindness and other virtues of the same qualities that are reflected in modern pedagogical science and practice.

Розглянуто гуманні взаємини у музично-творчій діяльності як складне емоційно-ціннісне утворення, що детермінується в рефлексивні взаємозв'язки, утворюючи нові якісні інтереси, які зумовлюють мотивацію прояву гуманних вчинків. Наголошено, що осмислюючи сутність гуманних взаємин у дитячих хорових колективах, необхідно виходити з таких методичних положень: основою емоційно-творчого утворення є творча діяльність, побудована на демократичних принципах; інтерес до прояву гуманних вчинків виявляється в процесі осягнення моральних цінностей через втілення художньої ідеї в хоровому співі; важливою особливістю гуманізації навчання і виховання є поєднання і набуття духовно-ціннісних емоційних, інтелектуальних та вольових процесів.

Висвітлено роль педагогічного колективу навчального закладу в утвердженні гуманістичних цінностей освіти, спрямованих на розвиток особистості у контексті реалізації авторських проектів творчих педагогів-новаторів.

Освещена роль педагогического коллектива учебного заведения в утверждении гуманистических ценностей образования, направленных на развитие личности в контексте реализации авторских проектов творческих педагогов-новаторов.

The article deals with the role of pedagogical collective of an educational institution in the statement of humanistic values of the education directed on development of the person in a context of realization of author's projects of creative teachers-innovators. Corresponding conclusions by results of research are made.

Визначено педагогічні умови ефективного формування в учнів ціннісного ставлення до людини. Запропоновано гуманістичну модель виховної роботи школи як відкритої системи. Розглянуто переваги громадської школи у порівнянні зі звичайною. Доведено актуальність подальших наукових розробок з цієї проблематики.

Определены педагогические условия эффективного формирования у учеников ценностного отношения к человеку. Предложена гуманистическая модель воспитательной работы школы как открытой системы. Рассмотрены преимущества общественной школы по сравнению с обычной. Доказана актуальность дальнейших научных изысканий по данной проблематике.

The article deals with the pedagogical conditions of effective formation at pupils of the valuable attitude to the person. The humanistic model of educational work as open system is offered. Advantages of public school before usual are considered. The urgency of the further scientific researches on the given problematics is proved.

З використанням особистісно орієнтованого підходу й аксіологічного вчення, як домунювальної філософської ідеї висвітлено проблему виховання в учнів початкових класів гуманістичних цінностей у позаурочний час. Здійснено наукову інтерпретацію поняття "гуманістичні цінності". Досліджено педагогічні умови, зміст, форми та методи ефективного виховання в молодших школярів гуманістичних цінностей. Розроблено, експериментально апробовано та запропоновано інтегровану програму даного виховання "Виховуємо гуманну особистість". На підставі одержаних у процесі експериментального дослідження позитивних результатів, проведеного з метою апробації інтегрованої програми виховання в учнів початкової шоли гуманістичних цінностей, показано її ефективність.

Вивчено та проаналізовано стан розробленості проблеми виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час у теорії та практиці. Зроблено висновок, що успішне виховання у даній спрямованості підлітка забезпечується впровадженням особистісно орієнтованої концепції. Дана концепція передбачає гуманізацію спілкування вихованців, участь учнів у ціннісно-орієнтаційній діяльності, у процесі якої у підлітків формуються стійкі ціннісні якості громадянина-гуманіста: вони вміють співвідносити себе з іншою людиною, поважати її гідність, активно протистояти негуманному ставленню до оточуючих. Визначено та науково обгрунтовано напрями виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час. Розроблено й обгрунтовано схему гуманістичної спрямованості особистості та функціонально-прогностичну модель і структуру організації процесу виховання такої особистості у позаурочний час. Визначено зміст ціннісно-орієнтаційної діяльності. Розроблено науково-методичне забезпечення підготовки класних керівників до здійснення гуманістичного виховання підлітків у позаурочний час.

Проаналізовано педагогічні ідеї та положення В. О. Сухомлинського, який надавав особливої уваги проблемам виховання дітей і молоді в дусі гуманізму, поєднавши у своїй педагогічній діяльності всі напрями виховання в один гармонійний процес, спрямований на розвиток особистості. Розглянуто основні принципи особистісно зорієнтованого підходу до навчання: принцип неповторності кожної дитини; відсутність нездібних, бездарних дітей, тісно пов'язаний із індивідуалізацією навчально-виховного процесу; отримання позитивних почуттів від навчання; навчання через подолання труднощів та самостійність добування знань учнями.

Проаналізовано погляди В.О. Сухомлинського на проблему виховання гуманності в дітей. Висвітлено різноманітні педагогічні підходи до формування гуманістичних ідей, зміст і методи педагогічної діяльності, спрямованої на виховання громадянина-гуманіста. Акцентовано увагу на необхідності активного використання здобутків минулого та трансформуванні досягнень сучасності у площину людського виміру.

Проанализированы взгляды В.А. Сухомлинского на проблему воспитания гуманности у детей. Освещены разнообразные педагогические подходы к формированию гуманистических идей, содержание и методы педагогической деятельности, направленной на воспитание гражданина-гуманиста. Акцентировано внимание на необходимости активного использования достижений прошлого и трансформации достижений современности в плоскость человеческого измерения.

The article analyses V. Suhomlynsky's pedagogical ideas, in particular his opinions on the problem of bringing up children's humaneness. Attention is accentuated on the contents, methods of bringing up humaneness, and the leading role of family in the process of bringing up humane personality.

Сформульовано й обгрунтовано цілісну систему виховання В. О. Сухомлинського, яка базується на гуманістичних ідеях добра та краси. Гуманне спрямування сучасної педагогіки, що грунтується на ідеях ціннісного ставлення до особистості, істотно позначається на переосмисленні поглядів видатного педагога. Зроблено висновок, що створена та реалізована В. О. Сухомлинським виховна концепція дозволяє оптимально мобілізувати невичерпний потенціал розвитку юного громадянина, збагаченого загальнолюдськими й особистісними цінностями.

Cформулирована и обоснована целостная система воспитания В.А. Сухомлинского, основанная на гуманистических идеях добра и красоты. Гуманные направления современной педагогики, основанной на идеях ценностного отношения к личности, существенно сказываются на переосмыслении взглядов выдающегося педагога. Сделан вывод, что созданная и реализованная В.А. Сухомлинским воспитательная концепция позволяет оптимально мобилизовать неисчерпаемый потенциал развития юного гражданина, обогащенного общечеловеческими и личностными ценностями.

With the educational activities and experiences of prominent educators, humanists formulated and proved the whole system of education V. Sukhomlinsky based on humanistic ideas of good and beauty. Humane direction of modern education, itТs based on ideas of values to individual attitudes, significantly affects the reconsideration of the outstanding views of the teacher. The conclusion that created and implemented V. Sukhomlinsky educational concept allows you to optimally mobilize inexhaustible potential of the young citizen, rich universal and personal values.

Наведено результати теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми чуйності. Проведено етимологічно-семантичне вивчення поняття "чуйність" та розглянуто особливості її прояву на різних етапах онтогенезу. Виділено структурні компоненти чуйності (когнітивний, емоційний, поведінковий), рівні розвитку даної морально-психологічної якості у ранньому юнацькому віці (високий, середній, нижче середнього, низький). Установлено психолого-педагогічні чинники, які визначають розвиток чуйності на даному етапі онтогенезу (сформованість моральної самосвідомості учнів, розширення системи ціннісних орієнтацій старшокласників за рахунок прийняття ними гуманних цінностей, актуалізація емпатійності школярів, сформованість у них прийняття іншої людини, доброзичливості, турботливості, розвиток культури спілкування (виховання тактовності, ввічливості), гуманно-особистісний підхід учителя у вихованні учнів та конструктивне поєднання навчально-виховної роботи школи з впливом сім'ї на моральний розвиток старшокласника). Доведено, що чуйність у ранньому юнацькому віці можна формувати шляхом розвитку її структурних компонентів з урахуванням відповідних психолого-педагогічних чинників засобами соціально-психологічного тренінгу.

Вперше обгрунтовано модель формування гуманних якостей учнів у процесі фізичного виховання. Визначено мету, завдання, принципи побудови, психолого-педагогічні механізми, етапи формування гуманних якостей. Запропоновано засоби, методи, форми навчально-виховного впливу й обгрунтовано педагогічні умови реалізації розробленої моделі, якими є формування позитивної мотивації учнів до систематичних занять фізичною культурою на підставі індивідуального підходу, створення сприятливого психологічного клімату у колективі, що забезпечує гуманізацію взаємовідносин між учителями й учнями, залучення батьків до позаурочних форм фізичного виховання школярів, що сприяє покращанню взаємовідносин між батьками та навчальним закладом. Удосконалено засоби (рухливі та спортивні ігри, забави, естафети, теоретичний матеріал, туризм, моральні дилеми, морально-етичні ситуації), методи та форми (ігровий і змагальний, особистий приклад учителя фізичної культури, контроль і самоконтроль, ритуали підтримки та заохочення учнів, групові дискусії й індивідуальні бесіди, покарання та заохочення, стимулювання інтересу й усвідомленої участі учнів у навчальному процесі, уроки фізичної культури, змагання, туристичні походи) фізичного виховання у контексті формування гуманних якостей учнів.

З'ясовано особливості діалогу як способу пізнання себе та навколишньої дійсності. Стверджено, що окремо взята людина не містить у собі людської сутності, остання виявляється тільки у спілкуванні, єдності людини з людиною, що спирається лише на реальність розходжень між "Я" і "Ти". Резюмовано, що відмінними особливостями діалогу, які грунтуються на принципі толерантності, є: рівність позицій учасників; прийняття партнера таким, яким він є; щирість і природність вияву емоцій; використання різних засобів спілкування, включаючи невербальні тощо. Розглянуто дискусію (колективне обговорення проблеми, під час якого учасники відмовляються від монополії на істину з метою розвитку комунікативної культури у процесі пошуку істини) та тренінг (засіб впливу, спрямований на розвиток знань, умінь тощо у сфері міжособистісного спілкування) як методичні форми розвитку толерантності.

Выяснены особенности диалога как способа познания себя и окружающей действительности. Утверждается, что отдельно взятый человек не содержит в себе человеческой сущности, последняя проявляется только в общении, в единстве человека с человеком, которое опирается лишь на реальность различий между "Я" и "Ты". Резюмировано, что отличительными особенностями диалога, основанными на принципе толерантности, является: равенство позиций участников, принятие партнера таким, каков он есть; искренность и естественность проявления эмоций, использование различных средств общения, включая невербальные и т.п. Рассмотрены дискуссия (коллективное обсуждение проблемы, в ходе которого участники отказываются от монополии на истину в целях развития коммуникативной культуры в процессе поиска истины) и тренинг (средство воздействия, направленного на развитие знаний, умений и т.д. в сфере межличностного общения) как методические формы развития толерантности.

Clarified features of dialogue as a way of understanding ourselves and the reality. Argues that the individual, contains no human nature: that is manifested only in the Communion, in the unity of man with man, which relies only on the reality of the differences between "I" and "Thou". Considered discussion (brainstorm problems, in which the participants refuse to up its monopoly on the truth in the development of the communicative culture in the search for truth) and training (means of influence, aimed at developing knowledge, skills, etc. in the field of interpersonal communication) as a methodological forms of tolerance.

Розглянуто проблеми духовності, милосердя, виховання здорового способу життя, важливості навчання творити добро, організації в школі шефської роботи. Висвітлено діяльність гімназії № 2 м. Одеси в рамках проекту консолідації зусиль педагогів, сім'ї та громадськості щодо виховання юних одеситів "Добро мого серця" та проекту "Ветеран поруч".

Рассмотрены проблемы духовности, милосердия, воспитания здорового образа жизни, важности обучения творить добро, организации в школе шефской работы. Отражена деятельность гимназии № 2 г. Одессы в рамках проекта консолидации усилий педагогов, семьи и общественности по воспитанию юных одесситов "Добро моего сердца" и проекта "Ветеран рядом".

The current school year in Odessa is declared the Year of consolidation of efforts of teachers, families and public in the business of education of young inhabitants of Odessa. The article raises the problems of spirituality, mercy, importance of teaching people to do good things, educating of healthy way of life, importance of organization of chief work at school.