Обгрунтовано теоретико-методологічні підходи щодо інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітні навчальні заклади. Наведено результати аналізу й узагальнення відповідних психологічних і педагогічних досліджень. Систематизовано наукові дані з проблем інтеграції дітей з особливостями розвитку у загальноосвітній простір. Розкрито сучасні наукові підходи щодо даного процесу та системно проаналізовано міжнародне законодавче, нормативно-правове його забезпечення. Подано результати причинно-системного аналізу ставлення щодо інклюзії учасників освітнього процесу на підставі експериментальної перевірки даних концептуальних підходів і методичних розробок. Обгрунтовано теоретичні основи й організаційно-педагогічні умови залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загальноосвітніх навчальних закладів на підставі одержаних експериментальних даних.

Розкрито проблеми інтегрованого навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку. Вивчено практику залучення даної категорії дітей до загальноосвітніх навчальних закладів у країнах Західної Європи та Північної Америки. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади, визначено організаційно-педагогічні підходи та запропоновано цілісну модель інклюзивного навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Раскрыты проблемы интегрированного обучения детей с особенностями психофизического развития. Изучена практика привлечения данной категории детей в общеобразовательные учебные заведения в странах Западной Европы и Северной Америки. Разработаны теоретико-методологические основы, определены организационно-педагогические подходы и предложена целостная модель инклюзивного обучения детей с особенностями психофизического развития.

Розкрито поняття "заклад інклюзивного навчання" та "інклюзивна освіта". Акцентовано увагу на складності та багатоаспектності процесу впровадження інклюзивної освіти. Охарактеризовано перший проект із спільного навчання дітей звичайних та з обмеженими можливостями, що фінансуватиметься канадським урядом (2008 - 2013 рр.) і виконуватиметеся на базі двох шкіл. Розглянуто компоненти проекту: освітній, законодавчий, соціального розвитку. Висвітлено досвід проведення у 2001 - 2007 рр. науково-педагогічного експерименту із запровадженням інтегрованого навчання дітей з фізичними вадами у звичайному закладі. З'ясовано труднощі, які стримують розвиток інклюзивної освіти.

Представлен исторический обзор и рассмотрено современное состояние интеграции людей с особыми потребностями в общество. Иследована проблема обучения в закрытых специализированных учреждениях детей-инвалидов, которая позволяет полноценно раскрыться личности и подготовиться к жизния в мире здоровых людей. Поставлены задачи относительно современного образования и трудоустройства этой категории людей.

Зроблено історичний огляд і розглянуто сучасний стан інтеграції людей з особливими потребами в суспільство. Досліджено проблему навчання в закритих спеціалізованих закладах дітей-інвалідів, що дозволяє повноцінно розкритись особистості та підготуватись до життя в світі здорових людей. Поставлено завдання щодо сучасної освіти та працевлаштування цієї категорії людей.

Historical excursus and modern state of integration of people with peculiar needs to society are presented in this article. The author studies problems of teaching invalids in particularized boarding schools. It helps an individual with peculiar needsopen and prepare for living in the world of healthy people. Problems of modern education and placing such people in a job are set in the article.

Обгрунтовано важливість розгляду проблеми втоми школярів і відновлення їх фізичної та розумової працездатності на сьогоднішньому етапі шкільного навчання, особливо коли йдеться про його інклюзивну форму, за якої в одному класі масової школи навчаються два-три учні, які мають певні відхилення у фізичному або розумовому розвитку. Розглянуто сучасні наукові уявлення про втому, динаміку працездатності в процесі втоми. Акцентовано увагу на проблемі інтелектуальної працездатності розумово відсталих дітей. Висвітлено результати дослідження інтелектуальної праці учнів, її оптимального рівня й меж, в якому використано методику короткотривалих дозованих завдань. Виявлено кілька типів зміни початкової стадії працездатності у розумово-відсталих школярів. Зроблено висновки та надано рекомендації щодо підвищення та стабілізації працездатності розумово відсталих учнів на уроках.

Обоснована важность рассмотрения проблемы усталости школьников и восстановление их физической и умственной работоспособности на сегодняшнем этапе школьного обучения, особенно когда речь идет о его инклюзивной форме, при которой в одном классе массовой школы учатся два-три ученика, которые имеют определенные отклонения в физическом или умственном развитии. Рассмотрены современные научные представления об усталости, динамику работоспособности в процессе усталости. Сосредоточено внимание на проблеме интеллектуальной работоспособности умственно отсталых детей. Освещены результаты исследования интеллектуального труда учеников, его оптимального уровня и границ, в котором использована методика краткосрочных дозированных задач. Обнаружено несколько типов изменения начальной стадии трудоспособности умственно-отсталых школьников. Сделаны выводы и даны рекомендации по повышению и стабилизации работоспособности умственно отсталых учащихся на уроках.

Justifies the importance of addressing the problem of fatigue schoolchildren and their physical and mental capacity at this stage of schooling, especially when it comes to its inclusive form, in which one class of ordinary school learning two or threestudents who have certain variations in the physical or mental development. Consider modern scientific understanding of fatigue, the dynamics of efficiency in the process of fatigue. Focusing on the issue of intellectual performance of mentally retarded children. Are illuminated, the study of intellectual work of students, its optimum level and borders, which used the method of short-term metered-dose challenges. Found several types of changes in the initial stage of work capacity of mentally retarded students. Conclusions and recommendations for improving and stabilizing performance of mentally retarded students in the classroom.

Актуалізовано введення у практику початкової інклюзивної школи інноваційної форми оцінювання і накопичення інформації - портфоліо (добірки матеріалів і документів, що візуально відображає зусилля і досягнення учня в різних галузях) - як найбільш наближеного до індивідуалізованої оцінки та такого, що містить самооцінювання. Описано досвід шкіл Великої Британії та Канади зі впровадження портфоліо різних типів. Розроблено методичні рекомендації щодо впровадження портфоліо (змісту, періодичності наповнювання, участі вчителя, учня та його батьків). Зазначено, що, за результатами дослідження, самостійна добірка матеріалів власного портфоліо учнем сприяє розвитку позитивних якостей особистості, розвиває пізнавальні інтереси, а участь у цьому батьків допоможе їм краще пізнати дитину, її реальні можливості, сприятиме ефективному зворотному зв'язку між ними і вчителем. Наголошено на особливо позитивному корекційно-розвивальному впливі оцінювання за методом портфоліо на дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч430.221.05

Рубрики:

Інклюзивне навчання в галузі загальної дефектології

Шифр НБУВ: Ж100396 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано важливість виховання толерантного ставлення до людей з особливими потребами. Розглянуто проблеми та бар'єри, з якими стикається дана соціальна група в процесі спілкування зі "здоровими" однолітками та дорослими. Обгрунтовано необхідність змінювати свідомість і психологію людей, суспільства в цілому, стосовно можливостей, здібностей людей з особливими потребами.

Обоснована важность воспитания толерантного отношения к людям с особыми потребностями. Рассмотрены проблемы и барьеры, с которыми сталкивается данная социальная группа в процессе общения со "здоровыми" ровесниками и взрослыми. Обоснована необходимость изменения сознания и психологии людей, общества в целом, относительно возможностей, способностей людей с особыми потребностями.

In this article the author tells about importance of upbringing tolerant attitude to people with special needs. Considers problems and barriers, with which this social group collides during dialogue with the "healthy" children of the same age and adults. Also asserts necessity to change people's consciousness and psychology concerning opportunities, abilities of people with special needs.

Висвітлено засади інклюзивної освіти (ІО) як моделі соціального устрою, в якій навчання відповідним чином адаптовано до потреб дітей з особливими освітніми проблемами (ООП) на відміну від традиційної спеціальної системи освіти для них. Обгрунтовано актуальність ІО, за якої увага акцентується насамперед на розвитку сильних якостей і талантів дітей, а не на їх проблемах. Наголошено на позитивному досвіді інклюзивної школи (ІШ) у багатьох країнах. Перераховано основні принципи ІШ. Зазначено, що концепція ІО відображає одну з головних демократичних ідей (усі діти є цінними й активними членами суспільства), є корисною для учнів з типовим рівнем розвитку, які вчаться природно сприймати людські відмінності.

З урахуванням досвіду Канади (провінція Альберта) описано особливості підготовки педагогічних кадрів інклюзивної освіти (ІО), залежно від ступеня освіти (бакалавр, магістр, кандидат наук) та подано огляд загальних послуг, що надаються дітям з особливими освітніми проблемами та їх родинам завдяки піклуванню уряду країни. Визначено, що учня вважають таким, який потребує спеціальної освіти, якщо він має особливі поведінкові, комунікативні, інтелектуальні, навчальні або фізичні показники. Розкрито практичні аспекти інклюзії (компоненти спеціальної освітньої програми, порядок розміщення дитини у навчальному закладі та шляхи узгодження рішень з батьками). Описано підтримку, що надається учителям інклюзивних класів (методичне забезпечення, фахові тренінги, асистування, консультативні послуги тощо) та роботу Асоціації вчителів провінції.

Розглянуто особливе значення та цінності моделі фахової допомоги в наданні підтримки інклюзивній практиці в середніх школах Австралії. Розкрито тему інклюзії, яка є домінуючою в галузі спеціальної освіти в усьому світі та є моделлю фахової допомоги учням з порушенням здоров'я та різними здібностями, яких зараховують у звичайні класи. Акцентовано увагу на співпраці, яка має охоплювати учителів, батьків, учнів з обмеженими можливостями й інших членів шкільної спільноти, яка повинна сприяти покращанню інклюзивної практики у середніх школах.

Розглянуто проблему залучення дитини з особливостями психофізичного розвитку до навчальної діяльності в інклюзивному класі, яка передбачає розробку індивідуального навчального плану, створеного на основі навчальної програми школи відповідно до потенційних можливостей учня. Зазначено, що у світовій практиці інклюзивного навчання об'єктивною формою оцінювання знань вважаються тести. Висвітлено основні види тестування: вхідне (для визначення актуального рівня оволодіння знаннями); коригувальні тести (допомагають з'ясувати недоліки у процесі засвоєння навчального матеріалу і внести певні корекційні зміни в навчальний процес); тематичне тестування (спрямоване на найповнішу реалізацію самоконтролю у навчальному процесі). Запропоновано введення учительського портфоліо та портфоліо учня у початковій школі в інклюзивному класі як способу фіксування, накопичення та оцінювання індивідуальних досягнень школяра з особливостями психофізичного розвитку протягом певного періоду навчання.

Розглянуто зміст і структуру індивідуального навчального плану учня з особливостями психофізичного розвитку. Подано блок-схеми індивідуального навчального плану, психолого-педагогічні умови та рекомендації щодо його розробки за умов інклюзії. Зазначено, що індивідуальні навчальні плани, розроблені на основі того чи іншого типу навчальних програм, забезпечують умови для успішного залучення дітей до навчальної діяльності. Визначено позитивні моменти та переваги такого навчання. Зроблено висновок про значення індивідуального плану, який активно використовується у навчанні, та методики роботи з ним.

Рассмотрены содержание и структура индивидуального учебного плана ученика с особенностями психофизического развития. Представлены блок-схемы индивидуального учебного плана, психолого-педагогические условия и рекомендации по его разработке в условиях инклюзии. Указано, что индивидуальные учебные планы разработаны на основе того или иного типа учебных программ, обеспечивающих условия для успешного привлечения детей к учебной деятельности. Определены положительные моменты и преимущества такого обучения. Сделан вывод о значении индивидуального плана, который активно используется в обучении, и методики работы с ним.

The article discusses the content and structure of the individual student's curriculum with special needs. Is a block diagram of the individual educational plan, psycho-pedagogical conditions and recommendations for its development in terms of inclusion. Indicated that individual learning plans, based on one or another type of training programs to ensure the conditions for successful use of children in learning activities. Identified positive aspects and benefits of such training. The conclusion about the meaning of the individual plan, which is actively used in teaching and methods of working with him.

Досліджено становлення особистості школяра в процесі інтегрованого навчання на базі ЗОШ № 20 м. Луцьк. Відзначено, що методологічною основою дослідження є Концепція спеціальної освіти дітей з особливостями фізичного розвитку. Визначено специфічні проблеми дітей з особливими потребами в інклюзивному навчанні за умов середньої загальноосвітньої школи. Теоретично обгрунтовано й експериментально виявлено виховний та особистісно-розвивальний потенціал інтегрованого підходу до навчання, психолого-педагогічні умови та засоби їх реалізації у процесі інклюзії. Вміщено результати експерименту: зміцнення психічного, фізичного, морального здоров'я дітей, підвищення професійної майстерності педагогів, позитивні зміни у ставленні учнів до дітей-інвалідів.

Исследовано становление личности школьника в процессе интегрированного обучения на базе СОШ № 20 г. Луцк. Отмечено, что методологической основой исследования является Концепция специального образования детей с особенностями физического развития. Определены специфические проблемы детей с особыми потребностями в инклюзивном обучении в условиях средней общеобразовательной школы. Теоретически обоснована и экспериментально внедрен воспитательный и личностно-развивающий потенциал интегрированного подхода к обучению, психолого-педагогические условия и средства их реализации в процессе инклюзии. Приведены результаты эксперимента: укрепление психического, физического, нравственного здоровья детей, повышение профессионального мастерства педагогов, позитивные изменения в отношении учащихся к детям-инвалидам.

Investigated the formation of the schoolboy in the process of integrated education based on secondary school № 20 in Lutsk. Noted that the methodological basis of the research concept of special education of children with physical disabilities. Identified specific issues for children with special needs in inclusive education in secondary school. Theoretically substantiated and experimentally observed educational and personal-developing potential of an integrated approach to learning, psycho-pedagogical conditions and means to implement them in the process of inclusion. Placed the results of the experiment: the promotion of mental, physical and moral health of children, professional development of teachers, positive changes in students' attitudes towards children with disabilities.

Проаналізовано стан шкільної реформи в Канаді на загальному тлі світової освітньої спільноти. Зазначено, що до початку 1980-х рр. суспільство було задоволене школами, але останнім часом майже всі аспекти традиційної школи стали мішенню для критики. Вказано на тенденцію заміни механістичних форм управління та контролю більш органістичними формами організації, на прагнення до децентралізації, меншої суворості щодо внутрішніх структур шкіл, а також, що зазвичай після 5 - 7 років учителювання спостерігається зменшення інтересу до професійного зростання, і це є наслідком якості управління школами. Резюмовано, що характер проблематики поточних реформ освітньої системи - це створення в школі спільноти, боротьба за розуміння та розвиток таких понять, як обов'язок, стимулювання, прагнення фундаментально переосмислити те, як може змінитися школа та ін.

Проаналізовано стан проблеми готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими потребами. Визначено основні завдання інклюзивної освіти відповідно до Концепції Міністерства освіти та науки України. Наведено тему експериментальної роботи лабораторії інклюзивної освіти Рівненського ОІППО "Формування готовності педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання". Підкреслено, що в Україні наявний парадокс: законодавство декларує права дітей з особливими потребами на розвиток, здобуття освіти, на соціальну інтеграцію, але воно не вказує практичних механізмів їх реалізації. Стверджено, що процеси інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в ЗНЗ набудуть значного поширення і стануть успішними за умови зміни в суспільстві ставлення до цих дітей та до ідеї інклюзії, покращання матеріального забезпечення системи освіти, здійснення необхідної фахової підготовки майбутніх педагогів і проведення їх масової перепідготовки.

Проанализировано состояние проблемы готовности педагогических кадров к работе с детьми с особыми потребностями. Определены основные задачи инклюзивного образования в соответствии с Концепцией Министерства образования и науки Украины. Представлена темаэкспериментальной работы лаборатории инклюзивного образования Ровенского ОИППО "Формирование готовности педагогических кадров к работе с детьми с особыми потребностями в условиях инклюзивного обучения". Подчеркнуто, что в Украине наблюдается парадокс: законодательство декларирует права детей с особыми потребностями, но не указывает практических механизмов их реализации. Отмечено, что процессы интеграции детей с особыми образовательными потребностями в ОУЗ будут распространяться и станут успешными при условии изменения в обществе отношения к этим детям и к идее инклюзии, улучшение материального обеспечения системы образования, осуществления необходимой профессиональной подготовки будущих педагогов и проведения их массовой переподготовки.

In this article analyzed the state of the readiness of teachers to work with children with special needs, main functions of inclusive education under the Ministry of Education and Science of Ukraine. The author offers a number of tasks that will help professional training environment.

Проведено теоретичний аналіз поняття "професійна компетентність" щодо вчителів, які навчають дітей з особливими освітніми потребами (ДООП). Відзначено, що формування нової філософії ставлення до ДООП знаходиться на перехресті різних поглядів педагогів, психологів, лікарів та всього суспільства в цілому. За результатами аналізу анкетування вчителів початкових класів - слухачів курсів підвищення кваліфікації підсумовано, що варто запровадити спеціальну форму підготовки педагогів з формування в них психологічної готовності до навчання ДООП. Указано, що важливо не зламати, а вдосконалити вже сформовану систему, створити механізми взаємодії загальноосвітньої та спеціальної шкіл. Розкрито зміст моделі Британського проекту "GRASP", за якою проводяться тренінги на кафедрі корекційної освіти Рівненського ОІППО. Виведено професіограму вчителя, який працює за умов інтегрованого чи інклюзивного навчання. Запропоновано сформувати модель компетентності вчителя інклюзивної школи.

Представлен теоретический анализ понятия "профессиональная компетентность" в отношении учителей, обучающих детей с особыми образовательными потребностями (ДООП). Отмечено, что формирование новой философии отношения к ДООП находится на перекрестке различных точек зрения педагогов, психологов, врачей и всего общества в целом. По результатам анализа анкетирования учителей начальных классов - слушателей курсов повышения квалификации сделан вывод, что стоит ввести специальную форму подготовки педагогов по формированию у них психологической готовности к обучению ДООП. Указано, что важно не сломать, а усовершенствовать сложившуюся систему, создать механизмы взаимодействия общеобразовательной и специальной школ. Раскрыто содержание модели Британского проекта "GRASP", по которой проводятся тренинги на кафедре коррекционного образования Ровенского ОИППО. Разработана профессиограмма учителя, работающего в условиях интегрированного или инклюзивного обучения. Предложено сформировать модель компетентности учителя инклюзивной школы.

The article presents a theoretical analysis of the concept of "professional competence", the structure of psychological preparedness, and especially professional development of teachers who teach children with special educational needs. Submitted claims to teacherТs professiograme, who works in an integrated and inclusive education.

Розглянуто досвід освітніх реформ у канадських школах від минулого сторіччя до сучасності. Однією з центральних тем реформування спеціальної освіти став рух у напрямі "прогресивної інклюзії", який передбачає поступовий перехід від відокремленого становища та ізоляції дітей з особливими потребами, з явними формами порушень розвитку, до спільного освітнього середовища. Акцентовано увагу на документальному втіленні масштабних процесів, що відбувалися як у спеціальній, так і загальній освіті. Засвідчено, що шкільна реформа - це тривалий процес. Виявлено численні перепони на шляху шкільної реформи, а також переглянуто зміну ролі її учасників - вчителів, учнів і батьків. Запропоновано декілька передумов для успішних змін в системі освіти, а також рекомендовано прийняти збалансовану систему інтересів, стратегій, принципів і практичних підходів до об'єднаної системи освіти.

Обгрунтовано переваги безоцінного методу оцінювання (БМО) перед баловою системою оцінювання навчальних досягнень учнів I - II класів за умов навчання в інклюзивному класі. Описано вимоги до БМО, психологічні механізми самооцінювання молодших школярів з особливостями психофізичного розвитку. Наголошено, що вчитель має формувати в учнів контрольно-оцінювальну діяльність як систему спеціальних дій, якими учень перевіряє власну діяльність. Висвітлено прийом самоцінювання за допомогою прийому оцінних лінійок. Для більшої ефективності самооцінювання рекомендовано, щоб учень сам обирав, що дати вчителеві для оцінювання, а також складність контрольованого завдання, складність та обсяг домашнього завдання тощо. Наведено принципи, що забезпечують успішність БМО (градації складності навчального матеріалу, свободи вибору учнем складності завдання, поступового нагромадження досягнень, вибору). Підсумовано, що оцінювання може бути складовою навчального процесу, що забезпечує пропедевтичне засвоєння знань, опанування умінь з навчальних предметів та корекційний розвиток складових психологічної готовності до шкільного навчання.

Обоснованы преимущества безоценочного метода оценки (БМО) перед балловой системой оценивания учебных достижений учеников I - II классов в условиях обучения в инклюзивных классах. Описаны требования к БМО, психологические механизмы самооценивания младших школьников с особенностями психофизического развития. Отмечено, что учитель должен формировать у учащихся контрольно-оценочную деятельность как систему специальных действий, которыми ученик проверяет собственную деятельность. Освещен прием самооценивания посредством приема оценочных линеек. Для большей эффективности самооценки рекомендуется, чтобы ученик сам выбирал, что дать учителю для оценки, а также сложность контролируемого задания, сложность и объем домашнего задания и др. Приведены принципы, обеспечивающие успешность БМО (градации сложности учебного материала, свободы выбора учеником сложности задачи, постепенного накопления достижений, выбора). Подытожено, что оценка может быть составной учебного процесса, обеспечивающего пропедевтическое усвоение знаний, овладение умениями по учебным предметам и коррекционное развитие составляющих психологической готовности к школьному обучению.

The advantages of the method of estimation without points (EWP) before the Points system evaluation of educational achievements of students I - II grades in courses in inclusive classrooms. Describe the requirements for the EWP, psychological mechanisms of self-evaluation of junior school children with peculiarities of psychophysical development.

Розглянуто особливості контролю та оцінювання складових соціальної компетентності учня з особливостями психофізичного розвитку, зокрема, поведінки, самооцінювання. Наведено психофізичні механізми реалізації цього процесу в інклюзивному класі. Визначено ключові компетентності, встановлені педагогічною спільнотою України, чільне місце серед яких посідає соціальна компетентність, що охоплює різні вміння. Висвітлено формування самооцінки, яка є довгостроковою метою у розвитку соціальної компетентності людини. Виокремлено завдання, в яких конкретизується ця мета, серед яких - вчити порівнювати власні дії та вчинки з діями і вчинками інших людей, визначати критерії оцінювання власних дій і вчинків людей, вчити оцінювати власні дії та вчинки. Зроблено висновок, що у процесі формування соціальної компетентності учня з особливостями психофізичного розвитку, головними є корекція поведінки та налагодження суспільних і неформальних емоційно особистісних стосунків з однолітками.

Рассмотрены особенности контроля и оценки составляющих социальной компетентности ученика с особенностями психофизического развития, в частности, поведения, самооценки. Представлены психофизические механизмы реализации этого процесса в инклюзивном классе. Определены ключевые компетентности, установленные педагогической общественностью Украины, главное место среди которых занимает социальная компетентность, охватывающая различные умения. Освещено формирование самооценки, которая является долгосрочной целью в развитии социальной компетентности человека. Выделены задачи, в которых конкретизируется эта цель, среди которых - учить сравнивать собственные действия и поступки с действиями и поступками других людей, определять критерии оценки собственных действий и поступков людей, учить оценивать собственные действия и поступки. Сделан вывод о формировании социальной компетентности ученика с особенностями психофизического развития, где главное место занимает коррекция поведения, налаживание общественных и неформальных эмоционально личностных отношений со сверстниками.

The features of the monitoring and evaluation components of the social competence of students with special needs, in particular behaviors, self-esteem. Presented psychophysical mechanisms for implementing this process in the inclusive classroom. Identified key competencies which have been established educational community in Ukraine, the main place of which is the social competence, which encompasses a variety of skills. Highlight the formation of self-esteem, which is a long-term goal in the development of social competence man. Highlighted problems in which concretized this goal, including learning to compare their own actions and actions with the actions and deeds of others, to define criteria for evaluating their own actions and behavior of people, learn to evaluate their own actions and deeds. Concluded that the formation of social competence, a pupil with special needs, which is dominated by behavioral modification, establishment of community and informal emotional personal relationships withpeers.