Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми морального розвитку дітей з обмеженими розумовими можливостями. Запропоновано шляхи вирішення проблеми на підставі вивчення педагогічного забезпечення формування в учнів молодших класів допоміжної школи моральних якостей в процесі позакласної виховної роботи. Визначено складові вивчення та формування моральних якостей, показники та критерії оцінювання, розроблено методику їх дослідження в учнів допоміжної школи. Виявлено особливості прояву моральних якостей у розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку. Розроблено цілісне педагогічне забезпечення їх формування в учнів, а саме: спеціальний добір змісту, методичних засобів і організаційних форм поетапного становлення компонентів морального розвитку відповідно до їх сутності, характеристик, особливостей прояву у дітей.

Проаналізовано психологічні підходи до феномену дитячої агресивності. Розглянуто особливості дітей з порушеннями психічного розвитку на підставі саногенного підходу з урахуванням клінічних, психологічних та педагогічних позицій. Теоретично обгрунтовано діагностичний інструментарій для виявлення особливостей агресивної поведінки в молодших школярів з порушеннями психічного розвитку. Запропоновано та апробовано методики: "Тест ситуацій" і "Опитувальник форм агресивного реагування". Проаналізовано дані констатуючого та формуючого експериментів. Встановлено, що перебільшення деструктивної агресії за реактивним типом у паттерні поведінки учнів класів інтенсивної педагогічної корекції пов'язане з потенціально агресивним відчуттям та потенціально агресивною інтерпретацією, що формуються під впливом комплексу негативних факторів мікросоціального середовища. Теоретично обгрунтовано концептуальну модель психокорекції агресивної поведінки молодших школярів з порушеннями психічного розвитку, експериментально підтверджено її ефективність.

Подано цілісну психологічну характеристику особливостей художнього сприймання учнями старших та середніх класів допоміжної школи творів живопису різних жанрів (зокрема, виявлено своєрідність емоційно-особистісного ставлення розумово відсталих підлітків до образотворчого мистецтва, визначено показники, критерії та рівні розвитку в них художнього сприймання). Зазначено найбільш вагомі у корекційному відношенні педагогічні умови активізації інтелектуальної діяльності та емоційної сфери розумово відсталих підлітків у процесі художньо-естетичного виховання на уроках образотворчого мистецтва та у позакласній роботі (поетапне формування художнього сприймання; використання спеціальних корекційних прийомів педагогічного управління пізнавальною діяльністю учнів). Удосконалено критерії відбору творів живопису для роботи з учнями 5 - 6-х класів допоміжної школи, а також теорію корекційної спрямованості навчально-виховного процесу допоміжної школи на основі особистісного підходу до розумово відсталих учнів, формування в них вищих психічних функцій, забезпечення єдності їх інтелектуального та емоційного розвитку.

Наведено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми виховання дітей з нейротичними ускладненнями. Вивчено психолого-педагогічні умови забезпечення корекційно-виховного впливу на учнів початкових класів загальноосвітньої школи у процесі позакласної виховної роботи. З'ясовано суть нейротизму як ускладнення розвитку дитини. Визначено та вивчено структурні компоненти чинників його виникнення у дитини (біологічний та мікросоціальний - сімейний і шкільний), а також зумовлені ними прояви нейротизму. Розроблено систему корекційно-виховної роботи з молодшими школярами, спрямовану на усунення у них нейротичних проявів та становлення соціально значущих якостей. Доведено ефективність її використання.

Розроблено графічну модель довільного поведінкового акту молодших школярів з затримкою психічного розвитку. Доведено залежність перебігу цілісного поведінкового акту від формуючого впливу на структурні компоненти (усвідомлення задачі, мотивацію та самостимуляцію, вироблення плану дій, оперативне контролювання за ходом виконання завдання, кінцевий самоконтроль). Психологічно обгрунтовано використання системи комплексних вправ для формування довільної поведінки досліджених школярів під час навчального процесу. Розвинуто системно-структурний підхід щодо аналізу довільного поведінкового акту.

Розглянуто питання формування художньо-естетичних інтересів молодших школярів із затримкою психічного розвитку (ЗПР) шляхом комплексної взаємодії різних видів мистецтв на уроках музики. Розкрито суть і визначено основні показники даного процесу. Встановлено головні структурні компоненти художньо-естетичних інтересів учнів із ЗПР (ставлення до мистецтва, наявність знань у галузі мистецтва, розуміння його творів, вміння виявляти елементарні зв'язки між художніми творами, участь у художній діяльності) та виявлено чотири рівні розвитку цих інтересів за такими критеріями: високий (стійкий інтерес), середній (допитливість), низький (зацікавленість) і нульовий (відсутність інтересу). Розроблено методику експериментального дослідження процесу формування художньо-естетичних інтересів на уроках естетичного напрямку в спеціальних школах інтенсивної педагогічної корекції. Доведено, що його ефективність досягається впровадженням у практику використання музики, літератури й живопису в комплексі та сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів даної категорії. Удосконалено трактування сутності поняття "художньо-естетичний інтерес", що визначається як вибіркова спрямованість особистості на пізнання мистецтва під впливом його емоційної привабливості і виявляється в емоційному прагненні до художньо-творчої діяльності та потребі естетичної насолоди.

Проаналізовано міжнародну та національну нормативно-правову базу щодо захисту прав розумово відсталих людей на особисте життя, наведено результати моніторингу стану дотримання їх прав на особисте життя. Висвітлено особливості психосексуального розвитку розумово відсталих дітей та підлітків.

Проанализированы международная и национальная нормативно-правовая база по защите прав умственно отсталых лиц на личную жизнь, приведены результаты мониторинга состояния соблюдения их прав на личную жизнь. Освещены особенности психосексуального развития умственно отсталых детей и подростков.

Вперше обгрунтовано структурні компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий) статево-рольової вихованості учнів допоміжної школи з метою реалізації їх педагогічного забезпечення у навчально-виховній роботі допоміжних закладів. Встановлено показники, критерії та рівні сформованості досліджуваної якості в учнів молодших класів з вадами інтелекту. Проведено порівняльне вивчення статево-рольового виховання учнів загальноосвітніх і спеціальних шкіл та одержано нові дані про особливості становлення даного процесу в розумово відсталих дітей. Розроблено систему впливу на статево-рольову вихованість молодших школярів з порушеним інтелектом на підставі визначення сутності, компонентів і складових формування гендерного світогляду з урахуванням специфіки виховного процесу в допоміжній школі, сучасних підходів і напрямків вітчизняної спеціальної та гендерної педагогіки. Експериментально підтверджено ефективність запропонованих засобів педагогічного впливу за умови їх правильного використання та дотримання вимог щодо змісту методичних прийомів і організації проведення.

Раскрыта суть основных вопросов проблемы исследования ролевого поведения подростков с недостатками умственного развития с целью постановки задач экспериментального исследования.

Визначено оптимальний зміст освітньої галузі "Соціально-побутове орієнтування", спрямованої на формування у розумово відсталих учнів санітарно-гігієнічною культури. Розроблено критерії та рівні сформованості змістового та діяльнісного компонентів даної культури та критерії оцінювання. З'ясовано сутність феномену "санітарно-гігієнічна культура" як особистісного новоутворення, яке потребує спеціальних корекційних умов формування під час роботи з старшокласниками допоміжної школи. Запропоновано цілісну педагогічну технологію корекційної освітньо-виховної роботи з учнями даної категорії у єдності її змісту, форм і методів. Уточнено умови забезпечення цілеспрямованості, наступності, послідовності та систематичності навчання учнів соціально-побутового орієнтування з метою формування у них санітарно-гігієнічної культури.

Розглянуто різноманітність способів реагування підлітків з інтелектуальною недостатністю під час конфліктної ситуації. За результатами проведеного дослідження констатовано, що немає достовірних кількісних відмінностей у способах реагування на конфліктну ситуацію: у віковому аспекті в розумово відсталих підлітків; в порівнянні груп підлітків, які навчаються у загальноосвітній і допоміжній школах. Із застосуванням методики (тесту) американського психолога К. Томаса проаналізовано стратегії поведінки, яким підлітки надають перевагу - суперництво, пристосування, уникнення. Акцентовано на стратегіях компромісу та співробітництва. Звернено увагу на гендерні відмінності поведінки у конфліктній ситуації. Відповіді за тестом К. Томаса звірено з протоколами спостережень за поведінкою підлітків. Наведено результати, одержані за допомогою схеми, заснованої на принципах критичної або фрустраційної ситуації та проективної методики С. Розенцвейга. Обгрунтовано висновок про вибір способу поведінки розумово відсталими підлітками як про результат їх соціалізації.

Розглянуто: поняття "агресія"; емоційні стани, які викликають агресію; характер, рівні інтенсивності та форми агресії; агресивність як властивість особистості. Акцентовано на особливостях агресивної поведінки молодших підлітків з затримкою психічного розвитку (ЗПР) за умов інклюзивного навчання, тобто спільного перебування з ровесниками з нормою психічного розвитку (НПР). Описано методики, застосовані під час проведення педагогічного експерименту, зокрема діагностику особистісного розвитку З. Карпенка та діагностику батьківського ставлення А. Варги і В. Століна. Представлено результати порівняльного аналізу трансформації особистісної агресії підлітків з ЗПР і НТР за чинниками: зовнішніми - батьківським ставленням до дітей та офіційним і неофіційним статусом дитини в системі спілкування в класних колективах; внутрішнім - тривожністю, імпульсивністю тощо. Відображено показники кореляційного зв'язку між внутрішніми чинниками і рівнями агресивної поведінки молодших підлітків та між показниками їх агресивності і рівнями активності в основних видах діяльності.

Досліджено трактування в психологічній літературі понять поведінки; взаємозалежності змінних - поведінки, особистості, оточення; конфлікту та його стадій; теорії пояснення людської поведінки; конфліктної поведінки. Акцентовано увагу на розмаїтті форм вияву конфліктної та порушеної поведінки, їх залежності від психопатоподібних розладів. Визначено типи психопатоподібних розладів та форми психопатій. Виокремлено типи порушень поведінки розумово відсталими підлітками. Розкрито внутрішні (біологічні) і зовнішні (соціальні) чинники виникнення і розвитку конфлікту в дітей з вадами розумового розладу. Звернено увагу на наслідки дисоціації між біологічним, психологічним і соціальним статусом розумово відсталої дитини в сучасному суспільстві.

Визначено методику і основні напрями дослідження морально-етичної вихованості учнів допоміжної школи. На прикладі вивчення програми з соціально-побутового орієнтування висвітлено досвід цілеспрямованого формування морально-етичних норм поведінки учнів. Акцентовано увагу на ролі бесід, сюжетно-рольових ігор та створенні ситуацій морального вибору у педагогічному процесі. Наголошено на трьох етапах роботи з формування морально-етичних норм поведінки у формувальному експерименті. Розкрито мету і змістово-когнітивний, мотиваційний та поведінковий компоненти механізму перетворення моральних норм в поведінку учня. Охарактеризовано базові критерії для розвитку в учнів морально-етичних норм. Відображено поняття "критерії морально-етичних норм поведінки". Розкрито зміст достатнього, середнього і низьких рівнів морально-етичного виховання.

Розкрито поняття "соціально-психологічна адаптація". Названо методи та прийоми методики педагогічного дослідження соціально-психологічної адаптації розумово відсталих старшокласників. Охарактеризовано експериментальну групу. Розглянуто шкалу оцінювання результатів. Детально проаналізовано дані дослідження за показниками соціально-психологічної адаптації: задоволеністю взаєминами, неконфліктністю, емоційним комфортом. Обговорено показники тривожності та агресивності. Відображено дані щодо термінальних і інструментальних ціннісних орієнтацій старшокласників. Наголошено на зв'язку цих видів орієнтацій з соціально-психологічною адаптованістю школярів. Конкретизовано напрями проведення роботи з учнями у інтрапсихічному та інтерпсихічному плані, які передбачає дослідження.

Розкрито естетичний зміст корекційно-виховної роботи на уроках географії, природознавства, історії. Головну увагу зосереджено на значенні предметів естетичного циклу - музиці, образотворчому мистецтві, літературі. Виділено, зокрема, 9 прийомів впливу на розвиток емоційної сфери учнів творами образотворчого мистецтва: порівняння репродукцій однієї тематики, добір слів - синонімів, що визначають настрій персонажів тощо. Розглянуто використання в естетичному вихованні можливостей уроків з трудового навчання, соціально-побутового орієнтування, основ здоров'я та фізичної культури. Висвітлено напрями та форми естетичного виховання у позаурочній роботі та у сім'ї.

Обгрунтовано нові напрями та запропоновано цілісне педагогічне забезпечення процесу формування здорового способу життя у старшокласників допоміжних шкіл. Розроблено показники, критерії та визначено рівні сформованості компонентів здорового способу життя - змістового, емоційно-мотиваційного та операційно-організаційного в учнів старших класів допоміжної школи. Науково обгрунтовано потребу в оптимізації педагогічного процесу, спрямованого на формування здорового способу життя учнів допоміжних шкіл з акцентом на удосконалення валеологізації спеціальної освіти. Уточнено форми ефективної взаємодії вчителів і вихователів допоміжної школи в навчально-корекційному процесі з формування здорового способу життя учнів.

Досліджено засади формування самовиховання підлітків, його теоретичні та методичні засади. Проведено класифікацію методів самовиховання, визначено особливості застосування у роботі з розумово відсталими підлітками. Науково обгрунтовано концепцію поетапного формування їх здатності до самовиховання. Доведено, що така здатність зумовлена певними властивостями, а саме: глибиною, випуклістю "я-образу", прагненням набути позитивних особистісних рис, знаннями та вміннями використовувати засоби самовиховання, саморегуляцією поведінки. Внаслідок цілеспрямованої педагогічної роботи розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему керівництва самовихованням розумово відсталих підлітків. За результатом впровадження методики поетапного формування здатності учнів старших класів допоміжної школи до самовиховання виявлено зростання особистісної зрілості учнів та підвищення рівня їх здатності до самовиховання.

Зазначено, що виховання та навчання розумово відсталих дітей - складний і багатогранний процес, що вимагає від олігофренопедагога спеціальних знань про закономірності й особливості розумового розвитку учнів допоміжної школи, використання їх у навчально-виховному процесі. Уперше в українській дефектології розглянуто історичний досвід, теорію та практику навчання та виховання розумово відсталих дітей з кінця ХІХ до кінця ХХ ст. Проаналізовано соціально-економічні, політичні, правові чинники, які на кожному історичному етапі здійснювали вплив на організацію, структуру, зміст корекційного навчання та виховання даної категорії населення.

Указано, что воспитание и обучение умственно отсталых детей - сложный и многогранный процесс, которые требует от олигофренопедагога специальных знаний о закономерностях и особенностям умственного развития учеников вспомогательной школы, использовании их в учебно-воспитательном процессе. Впервые в украинской дефектологии рассмотрены исторический опыт, теория и практика обучения и воспитания умственно отсталых детей с конца ХХ до конца ХХ вв. Проанализированы социально-экономические, политические, правовые факторы, которые на каждом историческом этапе оказывали влияние на организацию, структуру, содержание коррекционного обучения и воспитания данной категории населения.

Висвітлено особливості пізнавальної діяльності молодших школярів із затримкою психічного розвитку та корекційні можливості формування у них інтересів. Описано методику роботи щодо формування художньо-естетичних інтересів учнів даної категорії на уроках музики.

Освещены особенности познавательной деятельности младших школьников с задержкой психического развития и коррекционные возможности формирования у них интересов. Описана методика работы по формированию художественно-эстетических интересов учеников данной категории на уроках музыки.