Визначено методологічні підходи, принципи, структуру, зміст, етапи, форми та методи підготовки майбутніх учителів до дослідницько-педагогічної діяльності. Розкрито сутність і структуру готовності студентів до проведення наукових досліждень, розроблено засоби її діагностики, визначено критерії та рівні сформованості даної якості. Розроблено й експериментально перевірено у навчально-виховному процесі педагогічних коледжів структурно-функціональну модель і методику підготовки студентів до науково-дослідної роботи, обгрунтовано умови її реалізації. Виявлено, що ефективним засобом підготовки сучасного вчителя, розвитку його професійного науково-дослідницького потенціалу є така організація навчального процесу у вищих закладах освіти, яка предбачає залучення студентів до активної творчо-пошукової діяльності.

Досліджено методологічні, історико-теоретичні та методичніх аспекти професійної підготовки вчителя початкових класів. Розглянуто становлення і розвиток педагогічної освіти за рубежем, сучасні зарубіжні технології підготовки вчителя початкових класів, проведено порівняльний аналіз педагогічної освіти України у світовому контексті. На основі цього визначено історичні етапи професійної освіти вчителя початкових класів і тенденції його психолого-педагогічної підготовки. Розроблено концептуальну модель системи психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів в основі якої цільова комплексна програма, що реалізована у вищих педагогічних закладах III і IV рівнів акредитації. До основи її розробки покладено загальні принципи організації педагогічного процесу та основні напрями конструювання змісту психолого-педагогічної підготовки, що забезпечують формування вчителя-дослідника, який перебуває у постійному пошуку ефективних і раціональних методів навчання і виховання. Педагогічні умови реалізації перевірено на п'яти стадіях психолого-педагогічної підготовки вчителя початкових класів.

Модернізовано зміст та структуру системи знань про інформаційні технології у майбутніх вчителів початкових класів. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено технологію професійної підготовки студентів, формування у них системи знань про інформаційні технології у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Встановлено, що формування у майбутніх вчителів системи знань про інформаційні технології базується на основі використання активних методів навчання, реалізації модульно-рейтингової технології організації навчального процесу.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування інноваційного стилю професійної діяльності у студентів педагогічного коледжу, визначено його сутність як сукупності способів і прийомів професійно-педагогічної діяльності, спрямованих на модернізацію навчально-виховного процесу. Обгрунтовано й експериментально перевірено технологію формування інноваційного стилю професійної діяльності студентів педагогічного коледжу, що передбачає мотиваційно-орієнтовний, змістово-особистісний, рефлексивно-корекційний етапи. Уточнено критерії та показники рівнів сформованості інноваційного стилю професійної діяльності. Експериментально підтверджено ефективність запропонованої технології формування інноваційного стилю професійної діяльності у студентів педагогічного коледжу.

Розкрито поняття "професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів" і "навчальний комплекс", "педагогічний коледж - педагогічний університет". Обгрунтовано завдання, функції, принципи діяльності педагогічних навчальних комплексів. Проаналізовано стан, особливості, проблеми та можливості вдосконалення процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів за умов навчального комплексу "педагогічний коледж - педагогічний університет". Наведено організаційно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів за умов навчального комплексу "педагогічний коледж - педагогічний університет". Визначено її складники, зміст і соціально-педагогічне значення. Виявлено та структуровано компонентно-критеріальні складники професійної підготовки: когнітивний, технологічний і творчий, які виявляються на рівнях: низькому (репродуктивно-творчому), середньому (творчо-репродуктивному), високому (творчому). Розкрито наступність змісту професійної підготовки, що зумовлюється різними кваліфікаційними рівнями. Обгрунтовано принципи відбору змісту, форм, методів і засобів, які забезпечують професійну підготовку майбутніх учителів на різних рівнях.

Розкрито актуальність проблеми підготовки студентів до роботи з батьками учнів як однієї з важливих складових професійної діяльності вчителя початкових класів, здійснено аналіз системи підготовки студентів педагогічного коледжу з означеного напрямку. Автором використані теоретичні розробки та практичний досвід видатного педагога В. О. Сухомлинського, який особливу увагу приділяв проблемі єдності у роботі школи та сім’ї та їх впливу на розвиток особистості дитини.

Раскрыта актуальность проблемы подготовки студентов к работе с родителями учащихся как одной из важных составляющих профессиональной деятельности учителя начальных классов, проанализирована система подготовки студентов педагогического колледжа в данном направлении. Автор использует теоретический и практический опыт выдающегося педагога В. А. Сухомлинского, который значительное внимание приделял проблеме единства в деятельности школы и семьи и их влияние на развитие личности ребенка.

The author of the article reveals the topicality of the problem of training of students to work with parents of pupils as one of the important components of the professional activity of teacher of primary school, the author analyses the systems of training of students of pedagogical college in this direction. The author draws on the theoretical developments and practical experience of outstanding teacher of Vasil Sukhomlynsky, who considered the problem of unity in the work of school and family and their impact on the development of child’s personality.

Зазначено, що залежність між різними об'єктами, які потрапляють у сферу ціннісної орієнтації молоді, дозволяє окреслити деякі загальні тенденції процесу їх формування, з'ясувати вплив чинників, які визначають їх поведінку. Розглядаючи співвідношення пріоритетів особистості з ціннісними орієнтаціями, простежено їх зв'язок із діяльністю, адже саме це має суттєве значення в справі діагностики формування активних життєвих пріоритетів.

Розроблено, теоретично обгрунтовно та експериментально перевірено модель управління формуванням здоров'язбережувальної компетентності майбутніх учителів початкової школи у педагогічних коледжах (ПШ у ПК). Проаналізовано теоретичне обгрунтування та стан проблеми управління формуванням здоров'язбережувальної компетентності майбутніх учителів ПШ у ПК. Управління формуванням здоров'язбережувальної компетентності майбутніх учителів ПШ розглянуто як сукупність цілеспрямованих впливів колективного суб'єкта управління на об'єкт і фактори освітнього середовища, що забезпечують готовність і здатність студентів здійснювати здоров'язбережувальну діяльність з метою збереження та зміцнення власного здоров'я та здоров'я учнів за умов освітнього середовища. Розроблено модель управління формуванням здоров'язбережувальної компетентності майбутніх учителів ПШ у ПК розкриває його особливості. Доведено, що впровадження розробленої моделі суттєво впливає на підвищення ефективності управління формуванням здоров'язбережувальної компетентності майбутніх учителів ПШ у ПК.

Обгрунтовано педагогічні умови формування культури педагогічного спілкування в майбутніх учителів початкових класів у процесі їх фахової підготовки в гуманітарно-педагогічному коледжі. Висвітлено теоретичні основи формування культури педагогічного спілкування. Наведено результати експериментальної перевірки педагогічних умов та методики формування у студентів гуманітарно-педагогічного коледжу культури педагогічного спілкування.

Здійснено аналіз стану розроблення розглядуваної проблеми в працях вітчизняних і зарубіжних дослідників. Охарактеризовано категоріально-поняттєвий апарат дослідження. Простежено генезу та розкрито теоретичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в Угорщині. Встановлено, що кінець XX ст. - початок XXI ст. вирізняється найвідчутнішими змінами в угорській системі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, які відбувалися під впливом змін у суспільно-політичному житті країни, входженням до ЄС, Болонського процесу. З'ясовано особливості організації, змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в коледжах та університетах Угорщини та виявлено її перспективні напрями розвитку. Показано, що педагогічна практика (загальна, спеціальна, індивідуальна) займає суттєве місце у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів, вирізняється наскрізністю, наступністю, акцентуванням на рефлексії власного досвіду. Її ефективності сприяє підготовка керівників практики - менторів. Визначено спільні та відмінні риси у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів в Угорщині й Україні, окреслено можливості творчого використання прогресивних ідей угорського досвіду в системі педагогічної освіти України на законодавчому, організаційно-педагогічному і змістовно-процесуальному рівнях.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи в освітньому середовищі педагогічного коледжу. Обґрунтовано та експериментально перевірено взаємозв’язок впливу компонентів освітнього середовища педагогічного коледжу на професійний саморозвиток майбутніх учителів початкової школи у процесі їхньої професійної підготовки. Поглиблено уявлення про змістові характеристики компонентів готовності до професійного саморозвитку майбутнього вчителя початкової школи. Спроектовано технологію формування готовності до професійного саморозвитку майбутнього вчителя початкової школи. Визначено критерії, показники та рівні сформованості готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи в освітньому середовищі педагогічного коледжу. Виокремлено основні положення про напрями психолого-педагогічного супроводу процесу професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи в освітньому середовищі педагогічного коледжу.

Уточнено поняття "методична компетентність", розкрито її сутність і зміст. Конкретизовано структуру методичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи, складники якої формуються у процесі вивчення природничих дисциплін у педагогічному коледжі. Уточнено поняття та визначено критерії, показники, схарактеризовано рівні сформованості методичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи у процесі вивчення природничих дисциплін. Розкрито значення дисциплін природничого циклу для її формування. Теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування методичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи у процесі вивчення природничих дисциплін. Розкрито логіку, етапи та методику педагогічного експерименту, обґрунтовано вибір діагностичного апарату експериментального дослідження. Наведено результати експериментальної перевірки, що підтвердили ефективність моделі формування методичної компетентності майбутнього вчителя початкової школи у процесі вивчення природничих дисциплін.

Звернено увагу на проблему формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови в системі педагогічного коледжу. Уточнено змістове наповнення поняття «соціокультурна компетентність майбутнього вчителя іноземної мови» як складне, цілісне, індивідуально-психологічне, інтегративне утворення, що об’єднує соціокультурні знання, особистісне ставлення до іншомовних культур, дає змогу успішно спілкування з їхніми представниками, почуватися впевнено та комфортно в іншомовному соціокультурному середовищі завдяки володінню способами застосування іноземної мови. Охарактеризовано теоретичну і практичну готовність до соціокультурної діяльності й розвитку відповідних якостей в учнів під час вивчення іноземної мови.