Розглянуто питання теорії та практики виховання культури поведінки дітей в освітніх закладах. Проаналізовано особливості становлення культури поведінки старших дошкільників і шестирічних першокласників, організацію виховного процесу у навчально-виховних комплексах "школа - дитячий садок".

Рассмотрены вопросы теории и практики воспитания культуры поведения детей в образовательных заведениях. Проанализированы особенности становления культуры поведения старших дошкольников и шестилетних первоклассников, организация воспитательного процесса в учебно-воспитательных комплексах "школа - детский сад".

Розглянуто питання формування совісті як елементу позиції особистості за умов сім'ї. Представлено різні погляди на розуміння совісті як соціально-духовного феномену, зроблено наголос на психолого-педагогічних умовах формування совісті в сім'ї.

Вивчено й узагальнено досвід виховання моральних якостей дітей молодшого шкільного віку у сім'ї на прикладі Великої Британії. У даній країні наявні значні досягнення й усталені традиції сімейного виховання, прищеплення молодому поколінню перевірених життєвою практикою етико-моральних якостей, побудованих у контексті кращих національних і загальнолюдських цінностей. На підставі вивчення урядових матеріалів і документів, прийнятих урядом Великої Британії, аналізу наукової та педагогічної літератури у аспекті захисту дітей, посилення ролі сім'ї у вихованні підростаючого покоління визначено пріоритети у формуванні моральних цінностей дітей молодшого шкільного віку, прищепленні їм поваги до духовних цінностей свого народу, охарактеризовано педагогічні умови його здійснення. Розкрито психофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку та показано, яким чином британські батьки використовують природний чинник у вихованні в них моральних якостей. Висвітлено аспект застосування різноманітних форм педагогічної просвіти батьків, яка перманентно розвивається за підтримки уряду країни. Узагальнено досвід конструктивної співпраці батьків і педагогів у вихованні моральних якостей дітей молодшого шкільного віку засобами природи. Виявлено та рекомендовано для використання в сімейному вихованні України найбільш перспективні форми, методи та засоби формування етико-моральних якостей дітей молодшого шкільного віку, які з успіхом застосовуються у Великій Британії.

Визначено теоретико-педагогічні засади формування духовних потреб молодших школярів, проаналізовано процес сімейного виховання, розкрито сутність та зміст понять "духовність", "духовні потреби", досліджено стан духовного розвитку особистості в сучасній сім'ї. Розроблено й апробовано технологію педагогічного забезпечення процесу формування духовних потреб молодшого школяра. Результатами експериментальної роботи доведено ефективність моделі спільної педагогічної діяльності, взаємодії вчителів та батьків у розв'язанні даної проблеми.

Подано теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми морально-духовного виховання молодших підлітків у батьківсько-вчительській взаємодії. Визначено педагогічні умови підвищення ефективності морально-духовного виховання молодших підлітків у процесі взаємодії батьків і вчителів. Розроблено структуру морально-духовного виховання та визначено компоненти та рівні морально-духовної вихованості молодших підлітків. Уточнено визначення сутності морально-духовного виховання молодших підлітків і батьківсько-вчительської взаємодії. Обгрунтовано доцільність базування цієї взаємодії на провідних ідеях особистісно орієнтованого підходу та гуманістичної педагогіки.

Виділено основні аспекти мовленнєвого етикету, з'ясовано сутність поняття "мовленнєвий етикет дітей молодшого шкільного віку". Обгрунтовано роль сім'ї у вихованні даного явища в молодших школярів. Визначено й охарактеризовано критерії, компоненти та показники вихованості мовленнєвого етикету в молодших школярів, виявлено рівні вихованості даного явища в них. Досліджено сучасну практику виховання мовленнєвого етикету в учнів 1 - 4-х класів за умов сім'ї. Розроблено модель оптимізації процесу виховання мовленнєвого етикету у дітей молодшого шкільного віку в сім'ї.

Розкрито психолого-педагогічні підходи до проблеми сімейного виховання дітей і зміст поняття нейротизму як ускладнення розвитку дитини. Визначено сутність феномену "моральне виховання дітей з нейротичними ускладненнями розвитку" (НУР), критерії, показники, рівні моральної вихованості молодших школярів з даною патологією. Визначено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови морального виховання в сім'ї молодших школярів з НУР (підвищення компетентності учителів початкових класів щодо співпраці з батьками учнів з НУР з метою морального виховання, розробка та запровадження педагогічної просвіти батьків цих учнів щодо морального виховання в сім'ї, урахування в кореляційно-педагогічній роботі особливостей розвитку дітей з нейротичними ускладненнями, гуманістично зорієнтований процес взаємодії школи та сім'ї у моральному вихованні дітей з НУР). Впроваджено корекційно-педагогічний комплекс на основі розробленої експериментальної моделі, яка забезпечує змістово-методичне наповнення процесу морального виховання молодших школярів.

Розкрито передумови становлення та розвитку української сім'ї, досліджено процес формування цінностей морально-етичного виховання другої половини XIX - початку XX ст. Визначено роль співпраці сім'ї, школи та церкви у процесі формування морально-етичної культури особистості. Проаналізовано практику виховання морально-етичних цінностей дітей та молоді в українській сім'ї означеного століття.

Розглянуто питання впливу біоенергетичної пам'яті, генетичної спадковості на наявність моральних і духовних аспектів особистості дитини. Розкрито роль сім'ї у формуванні духовності особистості, впливу духовних інтересів батьків на гармонійний розвиток дитини.

Розглянуто особистісно-орієнтований підхід до формування моральної поведінки у підлітків у виховному процесі школи та сім'ї.

Висвітлено результати та аналіз дослідно-експериментальної роботи щодо підготовки майбутніх вихователів до роботи з батьками з морального виховання дітей старшого дошкільного віку.

Розглянуто розробку технологічного забезпечення морального виховання підлітків в сім'ї на основі реалізації методу голографічного підходу.

Зазначено, що системи ресоціалізації завжди засновані на певних заходах і мають більш або менш обтяжувальні обставини характеру взаємодії. Мінливість умов життя, політичні та економічні умови, а також зміни в технологічному аспекті людського життя створили новий простір для пропаганди відхилень, розпусти та насильства, який можна знайти в Інтернеті. Сім'я є основним середовищем морального розвитку дітей, тож увага має бути приділена комплексній системі підтримки сім'ї та дитини.

Висвітлено проблему полікультурного виховання учнів середніх класів за умов родинно-шкільного освітнього простору. Актуальність даної проблеми детермінується потребою поліетнічного українського суспільства в молодому поколінні полікультурно вихованих особистостей, яке володіє знаннями з полікультурності, вміннями та навичками гуманного міжнаціонального спілкування, толерантної поведінки та бажанням застосовувати їх у повсякденному житті. Визначено сутність і значення полікультурного виховання підлітків, уточнено цільові орієнтири інтегрованої системи полікультурного виховання у родинно-шкільному просторі. Охарактеризовано організаційно-педагогічні умови, які значно підвищують ефективність формування полікультурно вихованої особистості учня середніх класів у родинно-шкільному освітньому просторі.

Розглянуто проблему формування у молодших школярів шанобливого ставлення до людей. Розкрито значення сім'ї у визначенні особливостей розвитку психіки та первинній соціалізації дітей на найбільш ранньому етапі їх розвитку. Акцентовано увагу на моральних відносинах у сім'ї як джерелі виховання істинно людських взаємин між людьми. Охарактеризовано чинники, пов'язані з сімейним вихованням, які перешкоджають формуванню у молодших школярів шанобливого ставлення до людей, а саме: батьки подають приклад аморальної поведінки, нешанобливого ставлення до людей; відсутність теплої атмосфери в сім'ї, позитивного емоційного зв'язку батьків з дітьми; обмежене спілкування дітей з однолітками, друзями; занадто жертовне або несправедливе ставлення батьків до дітей; звільнення дітей від посильної домашньої праці; створення псевдоавторитету батьків у сім'ї; відсутність у батьків знань про вікові особливості розвитку дитини; недотримання єдиної форми вимог у вихованні дітей; низький рівень педагогічної культури батьків; впевненість батьків у тому, що виховний процес має здійснювати лише школа. Запропоновано правила для батьків, дотримання яких сприятиме формуванню в дитини доброзичливого ставлення до людей.

Охарактеризовано сучасний стан дитячої бездоглядності в Україні, яка є головною передумовою соціальної дезадаптації дитини, повної втрати нею моральних орієнтирів і часто безпритульності. Визначено толерантність як одну з гарантій стабільності в сучасному суспільстві та водночас цінністю, необхідною і фундаментальною для формування свідомої особистості, відкритої для складного діалогу із зовнішнім світом. Зазначено важливість ролі батьків, педагогів, психологів у вихованні толерантності, формуванні толерантного ставлення. Розглянуто вікову динаміку розвитку моральних якостей особистості, від яких теж в значній мірі залежить формування толерантності. Констатовано, що навчання і виховання дитини будь-якого шкільного віку має відбуватися через розвиток таких складових толерантності та водночас формування таких якостей особистості, як емпатія (вміння поставити себе на місце іншого), довіра, співчуття, співпереживання, почуття власної гідності та здатності до самопізнання і пізнання іншого.

Розглянуто сутність, структуру сімейного укладу як пріоритетного явища та його роль у формуванні духовності дітей дошкільного віку. Надано характеристику поняття "сімейний уклад". Виявлено та охарактеризовано типи сімейного укладу. Виділено групи сімей з різним рівнем психолого-педагогічної культури. Проаналізовано окремі компоненти укладу сім'ї, виявлено залежність між впливом сімейного укладу та формуванням духовності в дітей як інтегральної якості особистості. Зроблено висновок про наявність взаємозв'язку між сімейним укладом і психолого-педагогічною культурою батьків.

Рассмотрена сущность, структура семейного уклада как приоритетного явления и его роль в формировании духовности детей дошкольного возраста. Предоставлена характеристика понятия "семейный уклад". Выявлены и охарактеризированы типы семейного уклада. Выделены группы семей с разным уровнем психолого-педагогической культуры. Проанализированы отдельные компоненты уклада семьи, выявлена зависимость между влиянием семейного уклада и формированием духовности у детей как интегрального качества личности. Сделан вывод о наличии взаимосвязи между семейным укладом и психолого-педагогической культурой родителей.

The essence of the structure of family life as a key phenomenon and its role in shaping the spiritual children of preschool age. Given the characteristics of the concept of "family life". Identified and a characterization of the types of family life. Groups of families with different levels of psychological and educational culture. Analyzed the individual components of the lifestyle of the family, revealed the influence of the relationship between family structure and the formation of spirituality inchildren as an integral quality of the individual. It is concluded that a relationship between family structure and psychological-pedagogical culture of their parents.

Розглянуто проблему моральних якостей школярів у молодшому шкільному віці, яка потребує найбільш пильної уваги батьків, педагогів і всього суспільства в цілому. На підставі результатів анкетування батьків учнів початкових класів м.Алчевськ зроблено висновок, що батьки надають перевагу розвитку більш раціональних якостей, закриваючи безпосередню сприйняливість чистого та відкритого серця дитини до добра, співчуття, милосердя. Наведено методику роботи з батьками з метою допомоги вихованню високоморальної особистості.

Висвітлено проблему формування у школярів патріотизму на сучасному етапі національно-духовного відродження України. Визначено завдання, які виконує українська родина в процесі глобальних, економічних, політичних та культурних змін, що відбуваються в державі. Зазначено, що зміст і структура виховання дають можливість визначити педагогічні умови, найбільш сприятливі для виховання патріотизму особистості молодшого підлітка. Виокремлено умови виховання патріотизму у молодших підлітків, серед яких суспільні, культурні, педагогічні та родинні. Охарактеризовано патріотичний песимістичний тип сім'ї.

Визначено роль сім'ї у формуванні особистості дитини та суспільства в цілому. Проаналізовано стосунки дітей з батьками та родиною. Запропоновано нову програму формування педагогічної культури батьків. Обгрунтовано проблемні ситуації між батьками та дітьми. Подано теми індивідуальних консультацій для батьків. Зазначено, що в роботі з батьками позитивним напрямком є активне використання тренінгів.