Запропоновано алгоритм і методику суспільно-географічного дослідження етнічного туризму в поліетнічному середовищі великого міста. Проаналізовано етапи вивчення етнотуристичних ресурсів: дослідження географічних та історичних особливостей формування етнічної структури населення; визначення ступеня етнічної різноманітності населення та його динаміки; вивчення матеріальної та духовної культурної спадщини етнічних груп; кількісне оцінювання атрактивності етнотуристичних об'єктів; картографування етнотуристичних об'єктів і розробка етнографічних екскурсійних маршрутів.

Розглянуто принципи раціональної рухової активності, фізичного вдосконалення, боротьби зі шкідливими звичками та профілактики захворювань. Висвітлено основні напрями сучасних оздоровчих технологій та можливості їхнього застосування у самостійних заняттях здобувачів вищої освіти закладів вищої освіти. Описано методики контролю та самоконтролю під час занять.

Висвітлено теоретичні та практичні основи спортивного туризму, організаційно-управлінську структуру, завдання, засоби, методи тощо. Подано правила організації та проведення туристичних спортивних походів, загальні положення щодо організації спортивно-оздоровчого туризму, формування туристських груп та керівні посади. Описано спеціальне спорядження та вузли для спортивного туризму, організацію та методику проведения туристських зльотів і змагань. Подано відомості про охорону здоров'я, практичні ситуації в туристських походах і їх подолання, організацію біваку та фізичну підготовку туриста.

У рамках проведення конференції коло тематичних дискусійних напрямів було сформовано навколо розгляду актуальних проблем управління туристичним бізнесом в Україні на основі досвіду європейських країн. Тематика конференції охоплює такі напрями досліджень: «Сучасний стан та тенденції розвитку індустрії туризму в Україні та ЄС», «Співробітництво України та ЄС в галузі туризму», «Європейський досвід популяризації об’єктів культурної спадщини: історичний аспект», «Управління рекреаційними послугами у системі туристської індустрії», «Вплив російсько-української війни на розвиток індустрії туризму в Європі». Видання призначене для науковців, викладачів, фахівців організацій індустрії туризму та культури, представників органів влади, причетних до питань управління туристичним бізнесом в Україні, студентів.

Висвітлено найважливіші питання розвитку краєзнавства та регіонального туризму на прикладі території Гадяччини Миргородського району Полтавської області. Проаналізовано природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал як чинники розвитку індустрії туризму та забезпечення сталого розвитку регіону. Розглянуто перспективи розвитку краєзнавчих розвідок щодо певних різновидів туризму в Гадячі та його околицях, підкреслено їхнє місце як суспільно важливих складників ідеології державотворення та національного відродження. Враховано події та героїку мешканців Гадяччини за період 9-річної російсько-української війни, що триває. Виявлено проблеми, які істотно гальмують розвиток туризму на Гадяччині, зазначено невідкладні заходи щодо їх розв'язання.

Викладено теоретичні аспекти та прикладні засади курсу «Європейський досвід популяризації історичної спадщини та культурного туризму». Охарактеризовано основні поняття, методи, інструменти, принципи, технології та особливості управління історичною спадщиною та культурним туризмом. Приділено увагу цифровізації об'єктів історико-культурної спадщини; розглянуто особливості сучасного організаційного та законодавчого забезпечення управління історичною спадщиною та сферою культури в Україні та ЄС. Охарактеризовано специфіку маркетингу музеїв та місць культурної спадщини на прикладі ЄС. Посібник є корисним джерелом європейського досвіду для України у сфері популяризації та управління об'єктами історико-культурної спадщини та культурним туризмом.

Збірка матеріалів конференції містить його програму та результати студіювань науковців, педагогів, аспірантів і студентів різних регіональних центрів, а також практиків туризму. У публікаціях висвітлюються та аналізуються питання замків та палаців як музейних інституцій, інновацій як засобу популяризації замків і палаців, вітчизняного та зарубіжного досвіду промоції замків і палаців, інвестиційного потенціалу замків та палаців України, стану, потенціалу, викликів та реагування замкового туризму в Україні та світі, розвитку туристської інфраструктури на основі замково-палацових комплексів, замкового туризму як навчальної дисципліни в закладах вищої освіти України та зарубіжжя, втрат замкового туризму через воєнні дії та їхні наслідки (вітчизняний і зарубіжний досвід), ризик-менеджменту в замковому туризмові, ролі РЯ та реклами в організації замкових і палацових турів, етноекзогенного потенціалу замкового туризму, присутності замків та палаців в гуманітарному проекті «Місій пам яти на мапі України»

Висвітлено психологічні фактори в туристсько-рекреаційній царині. Охарактеризовано психологічні компетенції менеджерів туристської сфери. Розкрито особливості психології споживача туристського продукту. Увагу приділено питанням психології взаємодії з діловими партнерами та клієнтами у сфері гостинності, мотивації до праці в туристсько-рекреаційній індустрії. Розкрито специфіку ділового спілкування в туризмі. Розглянуто етноекзогенний туризм як фактор розвитку сфери гостинності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч518.113.94 я73 + Ч518.14(41/43) я73

Рубрики:

Геотуризм. Природничі парки. Краєзнавчий туризм

Організація туризму

Шифр НБУВ: ВА862724 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано узагальнені та систематизовані матеріали про природний та історико-культурний туристичний потенціал у розрізі туристичних районів, країн та міст світу. Головну увагу приділено країнам — лідерам туризму, столицям та історичним містам.

Є першим в Україні навчальним посібником з краєзнавчої діяльності. Розглянуто теоретичні та практичні засади комплексного дослідження краєзнавства. Розкрито об'єкт, предмет і методи дослідження організації краєзнавчої діяльності, виявлено етапи її становлення і розвитку, розроблено схему краєзнавчого районування України.

Розглянуто концептуальні питання історичного туризмознавства, історію туризму та екскурсійну справу в Україні та світі. Висвітлено досвід зарубіжних країн з розвитку історико-культурного туризму, український та зарубіжний досвід етнотуризму. Охарактеризовано історико-культурний туризм як чинник сталого розвитку регіонів України. Розкрито роль туристичного краєзнавства у вивченні та популяризації історико-культурної спадщини України. Висвітлено історико-культурну і релігійну спадщину Києва та ЇЇ використання в туристично-екскурсійній галузі.

11 лютого 2022 р. на історичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка у співпраці з історичним факультетом Софійського університету "Св. Климент Охридський" та Київською міською організацією Національної спілки краєзнавців України відбулася Друга міжнародна науково-практична конференція "Історико-культурний туризм: український та зарубіжний досвід".

Переорієнтація українських відпочивальників на вітчизняний туристичний ринок через пандемію COVID-19 у світі створила додатковий попит на специфічні види туризму, серед яких вагоме місце посідає зелений туризм. Хоча знайти прийнятні варіанти для зеленого відпочинку досить легко, проте у цьому напрямі туризму залишається багато дискусійних і невизначених моментів. Досліджено та зіставлено напрацювання експертів, науковців, практиків з реальними аналітичними даними для формування системи заходів, спрямованих на активізацію розвитку вітчизняного зеленого туризму. Використано методи економіко-статистичного моделювання, діалектичний і абстрактно-логічний методи, бібліометричний аналіз, графічний метод наукового дослідження. Розглянуто напрацювання та підходи науковців і міжнародних організацій щодо визначення сутності, суб'єктів і специфіки зеленого туризму. З урахуванням цього сформовано власний підхід до тлумачення дефініції "зелений туризм". Наведено аналітичні дані щодо результативності та напрямів зеленого туризму, потенційної кількості туристів, орієнтованої на зелений відпочинок. Представлено думки експертів стосовно перспектив і проблем розвитку зеленого туризму в Україні. Зосереджено увагу на наявних інструментах державного регулювання досліджуваного сектору та міжнародній практиці регулювання зеленого туризму. З огляду на це, визначено проблемні фактори, які спричиняють найбільш стримуючий ефект на розвиток вітчизняного зеленого туризму. За допомогою методів економіко-статистичного моделювання доведено залежність між обсягами капітальних інвестицій у туризмі та дохідністю туристичних послуг. На цій основі обгрунтовано й наочно представлено запропоновану автором систему заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості зеленого туризму України. Наголошено на необхідності покращення якості зеленого туризму в Україні.

Розглянуто фортифікації в туризмі як засіб збагачення та промоції країни. Висвітлено досвід проведення екскурсій по Київському укріпрайону. Висвітлено перспективи розвитку фортифікаційного туризму у громадах Львівського району. Увагу приділено фортифікаціям та їх використанню в туризмі як ресурсу розвитку громад Слобідської України. Розглянуто архівні фотографії як джерело вивчення архітектури оборонних споруд Кам'янця-Подільського кінця XIX - початку XX століть. Визначено перспективи використання Бушанської замкової вежі як геотуристичного об'єкту. Актуалізовано фортифікаційні екскурсійно-туристичні ресурси околиць Києва. Висвітлено вітчизняний та зарубіжний досвід промоції фортифікацій. Увагу приділено туристському потенціалу фортифікаційної спадщини світових війн. Розглянуто інновації як засіб популяризації фортифікацій.

У дисертації розроблено та обгрунтовано теоретико-методологічні основи формування і реалізації соціальної доктрини туризму в умовах змін інституціонального середовища та реалізації євроінтеграційного вибору України. Проаналізовано особливості функціонування та розвитку туристичної галузі як сфери соціалізації людини. Узагальнено наукові підходи до визначення соціального туризму. Сформульовано дефініцію соціальної доктрини туризму. Вдосконалено систему класифікації видів туризму шляхом виділення класифікаційної ознаки соціальної доступності занять туризмом. Розроблено компонентну структуру соціального туризму. Досліджено потенціал розвитку туризму в контексті розробки і реалізації соціальної доктрини туризму. Обгрунтовано соціальне значення закладів екскурсійного обслуговування, готельного та ресторанного господарства з позицій організації соціального туризму. Досліджено особливості організації та функціонування видів соціального туризму. Розроблено концептуальну модель соціальної доктрини туризму та структурно-логічну модель формування і реалізації соціальної доктрини туризму. Сформульовано стратегічні завдання розвитку туризму та напрями їх врахування у формуванні соціальної доктрини туризму України.

Охарактеризовано сучасний стан розвитку рекреаційно-туристичної діяльності (РТД). Визначено роль європейської інтеграції у контексті туристичної галузі. Розглянуто функції та властивості українського туристичного бізнесу. Зазначені можливості та ризики розвитку РТД, а також визначені ролі рекреації та туризму. Охарактеризовано роль державного регулювання та управління у підвищенні рівня розвитку РТД. Зазначено параметри формування та підвищення рівня розвитку рекреаційного туризму. Сформовано еколого-економічний механізм РТД в контексті євроінтеграційних процесів. Розглянуто особливості функціонування еколого-економічного механізму управління розвитком рекреаційного туризму, а також розглянуто важливість розробки програм щодо розвитку РТД. Зазначено, що рекреація та туризм посідають одну із головних ролей у формуванні та розвитку відпочинку, підтримці вдосконалення соціального, духовного, морального, фізичного та психічного стану. Отримано високий рівень ефективності від рекреаційного туризму, люди можуть лише завдяки тимчасово проживаючи на віддалених, від власного дому, туристичних територіях рекреації. Євроінтеграційні та глобалізаційні процеси позитивно впливають на розвиток рекреаційного туризму та отримання конкуренних переваг, забезпечивши вище зазначені складові. Визначено інвестиційні резерви, як метод підвищення конкурентоспроможності РТД в Україні в контексті європейської інтеграції. Визначені туристичні комплекси в Україні формують стабільні економічні зони та розвиток регіонів РТД. Важливим питанням залишається створення сприятливих інвестиційних потоків як для іноземних інвесторів, так і для внутрішніх, що, своєю чергою, стабілізує умови праці з огляду на раціональне використання капіталовкладень на довготривалій основі. Таким чином, зазначені проблеми посилюють актуальність відносно потреби вдосконалення механізму для управління РТД, передусім, зі сторони державних закладів. Євроінтеграційні процеси в Україні потребують формування та реалізації моделі взаємовідносин між рекреаційними територіями та структурами управління, яка має відповідати вимогам регіональної політики країн Європейського Союзу, що у майбутньому надало більше перспектив у співпраці, отримання практики міжрегіонального та міжнародного співробітництва.

Розглянуто поняття паломництва, його витоки як суто релігійного явища. Проте на зазначеному етапі розвитку соціуму в цьому векторі вказане соціальне явище не може розглядатися. Паломництво, як вважають автори, сьогодні багатофункціональне явище, яке вийшло за межі суто релігійного феномена. Воно перетворилося в різновид туризму зі своїм світоглядним, культурологічним, освітнім, оздоровчим, катарсисним напрямами, що необхідно використовувати в практиці сьогодення. Це суттєво впливає на формування особистості самого прочанина, який під час паломництва розширює свій світогляд, формує толерантне ставлення до інших народів, збагачує себе культурними здобутками інших етносів, формує до них дружелюбність, відкритість, миролюбство.

Удосконалено методи оцінки туристично-рекреаційного потенціалу сільських територій: "комплексної" оцінки всієї території громади, "спеціалізованої" ландшафтно-рекреаційної оцінки окремих ділянок, "еколого-містобудівної" оцінки території. Встановлено метод визначення "рекреаційної ємності" сільських територій, що передбачає інтеграцію та порівняння їх показників. Сформульовано принципи архітектурно-планувальної організації сільських територій і поселень в умовах об'єднаних територіальних громад: "збереження традиційного сільського розселення"; "резервування та цільового використання місцевих природно-культурних ресурсів", "створення нових форм підприємництва", "формування екологічно сприятливого туристично-рекреаційного середовища". Визначено композиційні прийоми просторово-планувальної організації туристично-рекреаційного середовища. Підтверджено соціально-економічну ефективність і рентабельність розвитку туристично-рекреаційної сфери в умовах сільської місцевості як самостійної галузі, що впливає на зміни структури соціальних рекреаційних потреб населення та розширення сфери індивідуального підприємництва. Запропоновано внести пропозиції до відповідних діючих нормативних документів. Доведено актуальність даного напрямку наукових досліджень і можливість його розвитку в частині розроблення класифікації будівель і споруд туристично-рекреаційного призначення та нормативних вимог до їх проектування в умовах сільської місцевості.

Представлено тези III Міжнародної науково-практичної конференції, що відбулася 4 - 5 лютого 2021 року у Державному закладі "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського" за ініціативи кафедри образотворчого мистецтва в межах наукової, методичної та творчої роботи наукової школи арт-синергетики О. А. Тарасенко. Розглянуто досвід розмаїтого опанування царини сучасного мистецтва у контексті світової культури, дослідження наукової проблематики мистецької освіти та арт-туризму, проведення різноманітних мистецьких акцій на теренах України та зарубіжжя, що сприяє відбудові діалогу країн і регіонів, популяризації мистецьких традицій, розвитку сучасної художньої освіти.