Індекс рубрикатора НБУВ: Ш100.42

Рубрики:

Психолінгвістика

Шифр НБУВ: ДС49864 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто предмет, умови, процедури та механізми психолого-герменевтичного дослідження спілкування: ціннісно-смислову свідомість особистості, діалогічну взаємодію, розуміння, інтерпретацію, тлумачення поведінкових актів, відкритість і доступність, автентичність тощо.

Виявлено особливості фоносемантики назв виробів харчової промисловості. На матеріалі назв продуктів харчування, що рекламуються на Україні, проведено аналіз їх фоносемантичного впливу за допомогою комп'ютерної програми ВААЛ та психолінгвістичного експерименту.

Проаналізовано проблеми патопсихолінгвістики, де важливим питанням залишається тлумачення понять мовленнєвої патології і мовленнєвої специфіки. Зроблено спробу вирішити це питання шляхом комплексного теоретичного та експериментально-діагностичного вивчення мовлення дітей з гіперактивним розладом і дефіцитом уваги.

Подано класичні моделі комунікації, які викладаються у процесі ознайомлення курсантів військових інститутів з поняттями міжособистісного спілкування та комунікативної культури, у тому числі лінійні, інтерактивні та трансакційні моделі комунікації. Зазначено, що спілкування може вивчатися з метою з'ясування точної природи його функціонування.

Представлены классические модели коммуникации, которые преподаются в процессе ознакомления курсантов военных институтов с понятиями межличностного общения и коммуникативной культуры, в том числе линейные, интерактивные и трансакционные модели коммуникации. Отмечено, что общение может изучаться с целью выяснения точной природы его функционирования.

This paper presents the classic communication models that are taught in introducing cadets of military institutes to interpersonal communication and communicative culture, including the linear communication model, the interactive communication model, and the transactive communication model. The article demonstrates an idea that communication can be studied with the purpose of finding out of exact nature of its functioning.

Проаналізовано сучасний стан і перспективы дослідження вербальних конфліктів - таких порушень процесу людського спілкування за допомогою природної мови, за яких один з комунікантів або не повністю, або взагалі не розуміє іншого, негативно ставиться до його манери мовленнєвої поведінки, вербально-когнітивної бази чи до знаків, що використовуються в акті спілкування.

Проанализировано современное состояние и перспективы исследования вербальных конфликтов - нарушений процесса человеческого общения при помощи естественного языка, при которых один из коммуникантов либо не полностью, либо вообще не понимает другого, негативно относится к его манере речевого общения, вербально-когнитивной базе или к знакам, используемым в ходе коммуникации.

The article deals with the analysis of modern state and perspectives of researching verbal conflicts which can be denoted as breaking the process of human dialogue by means of the natural language when one of the communicators either not completely orat all understands another, negatively treats his or her manner of speech, verbal-cognitive base or the signs used in the course of communication.

Отмечено, что выдающийся психолог С. Л. Рубинштейн в свое время осветил важнейшие проблемы изучения языка и речи в психологическом аспекте, которые стали потом магистральными в психолингвистике. Это проблемы семантики, подтекста, личностного смысла говорящего, представления о виртуальном собеседнике, проблемы воздействия речи. Есть основания считать С. Л. Рубинштейна одним из предшественников современной психолингвистики.

Досліджено гештальт і гештальтпсихологію та категорію суміжності. Визначено гештальт як когнітивне захоплення ділянки дійсності. Розкрито принцип суміжності у номінації й інтегральність номінації. Встановлено комунікативну ситуацію у дзеркалі гештальттеорії та типологію гештальтвідношень і семантичні зсуви у слові. Розглянуто суміжність як когнітивно-відображальний принцип у мові та мовному аналізі.

Исследованы гештальт, гештальтпсихология и категория смежности. Определен гештальт как когнитивное увлечение участка действительности. Раскрыт принцип смежности в номинации и интегральность номинации. Установлены коммуникативная ситуация в зеркале гештальттеории и типология гештальтотношений и семантические сдвиги в слове. Рассмотрена смежность как когнитивно-отображающий принцип в языке и языковом анализе.

Проаналізовано, що гендерна дихотомія виявляється під впливом психофізіологічних і соціокультурних чинників. Визначено, що адекватність і повнота опису гендерної мовної особистості досягається завдяки врахуванню спрямованості мислення, зокрема, маскулінної, андрогінної, фемінінної, що виділяється в обох гендерах. Встановлено, що вивчення вторинних текстів переказу, анотації та перекладу репрезентує мовленнєву діяльність як реалізацію рецептивних і продуктивних способів мислення та дозволяє виявити єдність формальних і змістових преференцій мовної особистості залежно від її типу на різних рівнях мови.

Досліджено змінені стани свідомості в художньому тексті, в якому вони експлікуються в сукупності вербальних і персонажних образів. Зазначене художнє явище проаналізовано з позицій лінгвопсихології. Розглянуто проблеми онтологічного й гносеологічного статусів змінених станів свідомості, запропоновано методику їх аналізу в художньому тексті, виокремлено засоби їх вербального втілення в художній семантиці.

Исследованы изменённые состояния сознания в художественном тексте, в котором они эксплицируются в совокупности вербальных и персонажных образов. Данное художественное явление проанализировано с позиций лингвопсихологии. Рассмотрены проблемы онтологического и гносеологического статусов изменённых состояний сознания, предложена методика их анализа в художественном тексте, выделены средства их вербального воплощения в художественной семантике.

The research focuses on the phenomenon of altered states of consciousness in fiction where it is represented in the system of verbal and personage images. The given phenomenon is viewed from the perspective of linguistic psychology. The article deals with the problems of ontological and gnosiological aspects of altered states of consciousness. The author of the article suggests a method for analysis of this textual phenomenon, elicits the verbal means of its representation in fiction.

Розглянуто основні положення, поняття, об'єкт, предмет сучасної наукової галузі "соціальні комунікації" (СК). Розкрито соціо- та психолінгвістичний аспекти аналізу СК. Досліджено специфіку соціокультурних маркерів політичного дискурсу у мас-медіа. Наведено прийоми сугестії у мас-медіа України. Висвітлено особливості вживання психолінгвістичних одиниць у регіональних ЗМІ. Увагу приділено нооцентризму як методології досліджень СК.

Рассмотрены основные положения, понятия, объект, предмет современной научной отрасли "социальные коммуникации" (СК). Раскрыты социо- и психолингвистические аспекты анализа СК. Исследована специфика социокультурных маркеров политического дискурса в масс-медиа. Приведены приемы сугестии в масс-медиа Украины. Освещены особенности употребления психолингвистических единиц в региональных СМИ. Внимание уделено нооцентризму как методологии исследований СК.

Рассмотрен прикладной аспект учебной коммуникации на примере применения нейролингвистических моделей относительно педагогики.

Висвітлено історію виникнення, основні поняття, методи, концепції сучасної психолінгвістики. Розглянуто фізіологічні передумови мовлення, основи теорії мовленнєвої діяльності, моделі породження та сприймання мовлення.

Висвітлено питання природного розвитку мовлення в онтогенезі. Розкрито навчальні системи, де висвітлюється моделювання процесів сприйняття та відтворення мовлення. Розглянуто інтегративний лінгвопсихологічний тренінг (ІЛПТ), що стимулює спеціальною психотехнікою всі грані мовленнєвого процесу під час його формування, та навчально-методичний комплекс ІЛПТ, що включає навчальний (перш за все, мовленнєвий і мовний) матеріал, принципи його організації та способи подачі, а також створення особливого навчального середовища.

Освещены вопросы естественного развития речи в онтогенезе. Раскрыты обучающие системы, где освещается моделирования процессов восприятия и воспроизведения речи. Представлен интегративный лингвопсихологический тренинг (ИЛПТ), стимулирующий специальной психотехникой все грани речевого процесса при его формировании, и учебно-методический комплекс ИЛПТ, включающий учебный (прежде всего, речевой и языковой) материал, принципы его организации и способы подачи, а также создание особой учебной среды.

The author of the article lights up the question of natural development of speech in ontogenesis. The departamental teaching open up, where the design of processes of perception and recreation of speech is illuminated.

Проаналізовано активність як психологічну категорію. Визначено змістове наповнення категорії "комунікативна активність" в контексті комунікативної діяльності особистості та етапи формування комунікативної активності, зокрема: вибір комунікативного наміру, висловлювання з застосуванням вербальних і невербальних засобів, реалізація комунікації, самоконтроль за висловлюваннями, оцінка комунікативного акту. Зазначено про залежність кореляційного зв'язку комунікативної активності від емоційного, мотиваційного, операційного компонентів, від способу, завдяки якому особистість розв'язує комунікативні завдання. Доведено, що на комунікативну активність особистості впливають її особистісні риси, рівень інтелектуально-мовленнєвого розвитку.

Проанализирована активность как психологическая категория. Определены содержательное наполнение категории "коммуникативная активность" в контексте коммуникативной деятельности личности и следующие этапы формирования коммуникативной активности: выбор коммуникативного намерения, высказывания с применением вербальных и невербальных средств, реализация коммуникации, самоконтроль за высказываниями, оценка коммуникативного акта. Отмечена зависимость корреляционной связи коммуникативной активности от эмоционального, мотивационного, операционного компонентов, от способа, благодаря которому личность решает коммуникативные задачи. Доказано, что на коммуникативную активность личности влияют ее личностные черты, уровень интеллектуально-речевого развития.

The article analyzes the concept of human activity; ascertains the notion of communicative activity in the context of communicative activities of individual, its purpose, steps, and components. The author analyzes some reasons of appearance of communicative activity and factors that inhibit it: proves that communicative activity is affected by personal typical traits, the level of personal intellectual and language development.

Досліджено семантику оцінок в художньообразних (ХО) висловленнях у психолінгвістичному аспекті: виявлено залежність сутності оцінок у ХО висловленнях від усвідомлення різних впливів на суб'єкт - констатор цінності. На прикладі паремій різного типу констатовано, що означення діяльності суб'єкта в них відбувається через демонстрацію впливу на його психічний стан. Проаналізовано склад так званого "ліричного" типу утворення, який можна визначити як взаємодію "суб'єкт - об'єкт - вплив - результат впливу". Виокремлено особливості цього типу ХО висловлювань. Охарактеризовано методи утворення ХО висловлювань метафоричного кшталту, висловлювань "метонімічного" та "опозиційного" рівнів.

Исследована семантика оценок в художественнообразных (ХО) высказываниях в психолингвистическом аспекте: выявлена зависимость сущности оценок в ХО высказываниях от осознания различных воздействий на субъект - констатор ценности. На примере паремий различного типа констатировано, что определение деятельности субъекта в них происходит через демонстрацию влияния на его психическое состояние, в частности на определенную конкретную сторону жизнедеятельности субъекта. Проанализирован состав так называемого "лирического" типа образования, который можно определить как взаимодействие в системе "субъект - объект - воздействие - результат воздействия". Выделены особенности этого типа ХО высказываний. Охарактеризованы методы образования ХО высказываний метафорического толка, высказываний "метонимического" уровня и "оппозиционного" уровней.

The article demonstrates some results of investigation of semantics of evaluations of image expressions in the psycholinguistic aspect. It shows dependence of the essence of evaluations from the levels of comprehension of different influence on the subject - a constator of meaningfulness.

Обгрунтовано теоретико-методологічний базис дослідження етнічної свідомості. Розглянуто методи та наведено результати емпіричних досліджень у галузі її психосемантики. Описано метод семантичного диференціала, застосування якого в психологічному дослідженні дозволяє одержати інформацію про категоріальну структуру масової свідомості, її смислову неоднозначність і багатофакторність. Увагу приділено вербальному, невербальному, етнічному й особистісному семантичним диференціалам. Наведено методики вербального асоціативного експерименту та вільної семантизації візуальних об'єктів. Описано метод семантичної реконструкції значень. Подано опитувальник соціальних аксіом SAS-82 (M. Bond, K. Leung) і діагностичний тест ставлення Г. У. Солдатової. Розглянуто методи математичної обробки й уточнення даних, надано відомості про факторний аналіз данних і контент-аналіз текстів засобами експертної системи ВААЛ.

Висвітлено комплексну природу феномена впливу в контексті новітньої парадигми нейролінгвістичного програмування. Зазначено щодо домінантної ролі вербальних сугестогенів.

Висвітлено термінологію психолінгвістики, розкрито сутність основних психолінгвістичних і суміжних психологічних і лінгвістичних термінологічних понять. Наведено короткі відомості про вітчизняних і закордонних учених, які вивчали проблеми психолінгвістики.

Висвітлено основні напрями сучасної психолінгвістики. Розглянуто процес розвитку мовлення в онтогенезі та за психолінгвістичною природою мовленнєвих порушень. Увагу приділено проблемі співвідношення норми та патології для усвідомлення спеціальних методик, пов'язаних з вихованням, навчанням, корекційно-розвивальною діяльністью з дітьми, які мають різні відхилення у розвитку.