Представлено спробу подати рельєфніший образ майже забутої нині "великодержавної культури" Австро-Угорщини на зламі ХІХ-ХХ вв. Розглядається історичний, культурний і літературний феномен Австро-Угорської імперії. Висвітлюється діяльність деяких видатних діячів цієї епохи - Петера Альтенберга, Артура Шніцлера, Франца Йосифа, Франца Кафки, Густава Майрінка, Бруно Шульца, Йозефа Рота, Гуго фон Гофмансталя.

Розглянуто творчу спадщину видатного німецького філософа Г.Когена (1842 - 1918 рр.) - основоположника Марбурзької школи неокантіанства. Вперше проведено дослідження філологічних аспектів наукових праць мислителя. Проаналізовано духовні паралелі Г.Когена з такими визначними постатями європейської культури, як Г.Гейне, Б.Пастернак, М.Бахтін. Наведено деякі філософські трактати Г.Когена, переклад яких українською мовою здійснено вперше.

Рассмотрено творческое наследие выдающегося немецкого философа Г.Когена (1842 - 1918 гг.) - основоположника Марбургской школы неокантианства. Впервые проведено исследование филологических аспектов научных трудов мыслителя. Проанализированы духовные параллели Г.Когена с такими выдающимися представителями европейской культуры, как Г.Гейне, Б.Пастернак, М.Бахтин. Приведены некоторые философские трактаты Г.Когена, перевод которых на украинский язык осуществлен впервые.

Розглянуто теоретичний доробок О. Уайльда, Т. Манна, А. Франса, І. Франка та С. Цвейга, що посідає визначне місце в їх творчій спадщині. Показано, що спираючись на принципи міждисциплінарного підходу, письменники артикулювали низку оригінальних ідей, які стали вагомим внеском у європейську гуманістику другої половини XIX - першої половини XX ст. Увагу приділено соціальному аспекту естетизму О. Уайльда, евристичному потенціалу "культурософських" поглядів Т. Манна, психологічним ідеям і літературознавчим студіям А. Франса. Висвітлено питання біографізму та самоаналізу у творчості І. Франка.