Обгрунтовано важливість упровадження в навчальний процес вищої школи компетентнісного підходу, вибір інтерактивних технологій, форм і методів навчання студентів філологічних факультетів, спрямованих на вироблення у них професійно-комунікативної компетентності. Виявлено та систематизовано професійно-комунікативні компетенції, що скадають основу професійної підготовки студентів філологічних факультетів, визначено критерії та показники сформованості професійної та комунікативної компетенцій у студентів-філологів. Розроблено систему вправ, завдань і тестів з професійно зорієнтованих і фахових дисциплін. Розглянуто формування у студентів професійно-комунікативних компетенцій (лінгводидактичної, особистісно рефлексивної, рольової, мотиваційної, психологічної, діагностичної, технологічної, проективної, мовної, мовленнєвої, соціокультурної та прагматичної).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч314 я73 + Ш74 я73

Рубрики:

Психопедагогіка

Окремі види та жанри красномовства

Шифр НБУВ: ВА869360 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Посібник укладено відповідно до освітньо-наукової програми підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, а також вимог кредитно-модульної організації навчального процесу. Він містить теоретичний матеріал про специфіку й жанрові різновиди академічної риторики, академічну доброчесність, особливості наукової суперечки, аргументації та спростування в науковій комунікації, сучасний етикет академічного спілкування, майстерність формулювання питань і відповідей. Наведено відомості про структуру курсу «Академічна риторика», питання для обговорення на практичних заняттях, завдання для самостійної роботи, відомості про методи й засоби діагностики успішності навчання, тексти для аналізу, предметний покажчик, список джерел. Поданий у посібникові матеріал сприятиме оптимізації навчальної діяльності здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, дасть змогу виробити й удосконалити необхідні для них навички та вміння.

Вивчено мовні засоби реалізації риторичних стратегій бізнес-комунікації у їх кореляції з зонами впливу людини. Досліджено тактичні прийоми, характерні для типових бізнес-стратегій - інформативної, регулятивно-директивної, аргументативно-переконуючої, маніпулятивної, позитивної самопрезентації, - а також їх кореляції з зонами впливу людини: раціонально-логічною, вольовою, психоемоційною, морально-аксіологічною та естетико-образною.

Дисертацію присвячено вивченню просодичних характеристик публічного мовлення акцентуйованих особистостей на матеріалі інавгураційних і програмних промов американських президентів і британських прем’єр-міністрів другої половини XX століття. З’ясовано, що політичним діячам притаманними є чотири типи акцентуацій характеру: демонстративна, застрягаюча, педантична і збудлива. Дослідження публічного мовлення акцентуйованих політиків дозволило встановити інваріантні та варіантні просодичні моделі реалізації ними публічного мовлення.

У період системних реформ, що відбуваються в сучасному українському суспільстві загалом, і в судовій системі зокрема, до чинників, що забезпечують більш справедливий і гуманний характер судового процесу, варто зараховувати історичний досвід, набутий іншими державами у правовій сфері. Також включення в теоретичне осмислення поняття культури судового оратора міркувань щодо значення християнської етики в процесі гуманізації судочинства не лише забезпечило б повноту розгляду проблеми, а й надало б можливість окреслити шляхи пошуку найоптимальнішої моделі поведінки і судді, як ключової фігури судового процесу, й інших його учасників.

Розглянуто питання підготовки і проведення презентації як одного з інструментів для побудови кар'єри та фінансового зростання. Зазначено, що техніки публічних презентацій стають дедалі необхіднішими в діяльності бізнесменів, політиків, керівників і публічних людей.

Проаналізовано поняття "технологія навчання", "інтерактивне навчання" через призму навчання риторики. Сформульовано дискусійні зауваги щодо використання поняття "технологія навчання", зокрема, щодо ознак технократизму в технологічному підході до навчання. Обгрунтовано застосування технології на предметному рівні як сукупності методів, а також у зв'язку з наявністю дистанційного компонента з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Запропоновано інтерактивну технологію формування риторичної культури майбутніх викладачів вищої школи, що об'єднує традиційні, активні та інтерактивні методи навчання риторики з перевагою останніх. Вона складається з таких груп методів: кооперативне навчання (робота в малих групах співробітництва), колективно-групове навчання (лекція-бесіда, лекція з мікровикладанням студентів, лекція з випереджальною самостійною роботою; групова дискусія, виголошення промов, груповий риторичний аналіз тощо), ситуативне моделювання (дистанційні та аудиторні дидактичні ігри), практично-тренінгове навчання (риторичне вправляння відповідно до етапів риторичної діяльності) та навчання-самовдосконалення (риторичне портфоліо). Спрямованість формування риторичної культури студентів на майбутню науково-педагогічну діяльність передбачає: змістовий та організаційно-методичний зв'язок риторики з психолого-педагогічними дисциплінами; використання на заняттях з риторики відповідного дидактичного матеріалу; використання педагогічно значущих методів і прийомів навчання риторики (дискусія, гра, мікровикладання, постановка проблемних запитань тощо). Технологія укладена на основі гуманістичного, аксіологічного, комунікативного методологічних підходів та принципів партнерства суб'єктів педагогічного процесу, мисленнєво-мовленнєвої активності та інтерактивності, єдності риторичної теорії з практикою мовлення, самостійності та вибору індивідуальної освітньої траєкторії, творчої продуктивності, стимулювання науково-дослідницької діяльності, змагальності та емоційного комфорту.

Розглянуто основні проблеми сучасного мовознавства, літературознавства та методики викладання іноземних мов. Подано короткий аналіз понять і визначень лінгвістичних і методичних категорій, описано сучасний стан вивчення проблеми. Розкрито методичні основи формування іншомовної дискусійної компетенції (ДК) у студентів-філологів. Розглянуто аргументацію як основу формування ДК. Охарактеризовано різні типи вправ для формування ДК. Увагу приділено питанням успішної комунікації у професійних ситуаціях. Подано інформацію про зоровий контакт, вираз обличчя, жестикуляцію, унаочнення (візуалізацію) та ефективне використання трибуни під час виголошення промови. Запропоновано комплекс вправ для формування іншомовної ДК.

Досліджено паранояльну риторику в політичному дискурсі США в контексті персуазивності та реалізації мовленнєвого впливу на адресата. Використання комунікативно-когнітивного підходу дозволило виявити комунікативні та концептуальні ідіосинкразії, а також особливості індивідуальної концептуалізації світу, притаманних дискурсу американських політиків, які надавали перевагу паранояльній риториці в публічних промовах. Застосовано інтегративний підхід до інтерпретації паранояльної риторики як персуазивного феномену, а саме, у межах психо- та соціолінгвістичного ракурсу досліджень політичного дискурсу. Встановлено, що паранояльна риторика нерозривно пов'язана із психологічною складовою особистості політика, а також із соціокультурним та історичним контекстом, у якому реалізується політичний дискурс.

Проаналізовано лінгвальні й екстралінгвальні чинники, що впливають на агональну природу мовленнєвого акту заклику в політичному дискурсі. У роботі узагальнено та деталізовано тлумачення заклику в лінгвістиці, встановлено його кореляцію з жанром лозунгу. Зосередивши увагу на аналізі комунікативної ролі адресата, автор виокремлює означений, неозначений і передбачуваний типи адресата. Запропоновано класифікувати прагматичну роль виконавця на інклюзивний та ексклюзивний типи. Додано уточнення в семантичну модель заклику. Семантична типологія предикату виявила малефактивний характер спонукальних дій, спрямованих на повалення політичного опонента. До чинників, що зумовлюють агональний характер заклику, автор відносить: фактор солідарності, малефактивний характер дій, обов'язкову наявність об'єкта агресії та іллокутивний синкретизм.

Освещена проблема изучения риторико-просодических особенностей немецкого митингового дискурса. Рассмотрены актуальные проблемы политической лингвистики, теоретически обоснована важность учёта просодических средств при анализе устной публичной речи. Определены статус митингового дискурса, его дискурсивные и лингвальные характеристики. Описана риторическая специфика немецкого митингового дискурса.

Представлены результаты исследования контрастивной специфики публичной речи современных женщин-политиков Испании, Латинской Америки и Украины. Проведен обзор теоретических источников по проблеме лингвистической и лингвальной дифференциации языка на мужской и женский варианты в различных лингвокультурах. Проанализированы языковые, перцептивные и акустические корреляты женской эмоциональности в устной речи. С помощью перцептивного анализа определены индивидуальные особенности голоса каждой отдельной женщины-политика Испании, Латинской Америки и Украины по набору качественных и фонетических пар признаков. На материале публичных выступлений Кристины де Киршнер и Юлии Тимошенко проиллюстрированы контрастивные черты просодического и кинетического оформления женской испаноязычной и украиноязычной речи. Инструментальная обработка аудио- и видеоотрезков из выступлений испаноязычных и украиноязычных женщин-политиков была выполнена в программных пакетах обработки речевого сигнала PRAAT 5.0.43, а также видеосигнала Sound Forge 9.0 и VirtualDub1.6.15.

This article focuses on the basic metaphorical representation used in the political discourse of the parliamentary debates in the UK. In general political sphere is characterized by high metaphoricity that gives more significance to the information and intensifies its importance. The research demonstrates how the British MPs use the basic universal metaphorical representation of politics as family relations and hunting, as well as their influence on their day-to-day parliamentary work and the procedure of the debates. The formation of these metaphors is studied with the help of propositional and metaphoric modeling, as well as contextual-interpretational and componential analysis. The propositional modeling aims to define the structure of propositions in the source domains family life, hunting and in the target domain politics. The metaphoric modeling helps to explain the mechanism of source and target domains' integration. This paper deals with the peculiarities of source domain and the target domain realization in the UK parliamentary debates. It determines cognitive background and extralinguistic factors influencing the usage of the metaphoric model in the British parliamentary debates. It also highlights the importance of traditions and norms in the British parliamentary debates and deals with the hansards that represent the events and phenomena of the post-Thatcher period in the UK parliament.

Обгрунтовано принципи формування техніки мовлення. Висвітлено історію становлення та розвитку мистецтва красномовства. Охарактеризовано жанри красномовства та сфери їх застосування. Наведено алгоритм підготовки тексту промови. Приділено увагу практиці використання законів красномовства. Розглянуто культуру спілкування як суспільний феномен. Подано інформацію про правила добору тону в системі культури спілкування.

Предмет роботи - розгляд реалізації конверсаційного принципу фасцинації у політичному флірті. Мета роботи - представити фасцинацію як невід'ємний складник політичного флірту. В основі вивчення фасцинації в політичному дискурсі використано метод дискурс-аналізу, конверсаційцного аналізу. За результатами дослідження, прагматична характеристика фасцинації в політичному дискурсі виявляється в особливому типі маніпуляції - політичному флірті. Дискурсивна іллокуція фасцинації спрямована на зваблювання масового адресата, управління його враженням і думками, на розташування до себе та своєї політичної сили. Висновок: конверсаційний принцип фасцинації в політичному флірті полягає в тому, щоб інші відчули свою важливість і те, що вони подобаються. Результати дослідження можна застосовувати в галузі політичної лінгвістики, сучасної дискурсології.

Цель работы - описать дифференциальные признаки, отличающие проповедь от светских коммуникативных актов. Проповедь трактуется как речь, произносимая в церкви священнослужителем (адресантом) перед общиной (адресатом) устно в форме монолога с помощью определённого языка (кода) с целью оказания религиозно мотивированного воздействия на адресата. В результате исследования установлены макростратегии, используемые в альтернативной проповеди: проведение христианского учения, внедрение в сознание слушающих божественных истин, изложенных в Библии; отстаивание правильности своего учения по сравнению с другими религиями и религиозными течениями; демонстрация практического применения Божественной логики для достижения личного успеха, процветания, благополучия; выдвижение на первый план личности ритора, стремящегося соответствовать ожиданиям социума и претендующего на свою исключительность и избранность. Анализируются структурные составляющие текста альтернативной проповеди: Введение, Наррация, Трактовка и Заключение. Материалом исследования послужили 11 англоязычных проповедей общей длительностью 10 часов 15 минут, произнесенных альтернативными проповедниками в концертных залах и на стадионах.

Досліджено прагматичні особливості захисної промови адвоката та їх ролі у здійсненні успішного мовленнєвого впливу на суд присяжних. Формально композиція адвокатського виступу висвітлює послідовність процесуального доказу, а фактично відбувається програмування суду присяжних на прийняття позитивного для судового оратора рішення. За допомогою комунікативно-прагматичного методу виокремлено ряд висловлювань за їх прагматичним спрямуванням, а саме інформативи (експлікативи, аргументативи, афірмативи), реквестиви, директиви та запит, а також досліджено їх функціонування у різних частинах захисної промови. Шляхом звернення захисника в тій чи іншій мірі до відповідного типу речення протягом всієї його промови імпліцитно прослідковується заклик до виправдання підсудного. У результаті дослідження встановлено, що найчастіше адвокат у всіх трьох частинах виступу використовує афірмативні висловлювання, які разом з експлікативами у вступі та основній частині підтверджують тезу аргументативних висловлювань у заключній частині про невинуватість підзахисного. При цьому вживання реквестивів, запитів та директивів слугує налагодженню та підтримці контакту із судовою аудиторією, що забезпечує ефективність здійснення на присяжних мовленнєвого впливу.

Вивчено перцептивні характеристики просодики в типах актуального членування промов сучасних політичних діячів Німеччини. Ключова роль під час реалізації політичного виступу належить інтонації як комплексу просодичних засобів, які підсилюють значення промови. Саме нетипове використання інтонації дозволяє політику зацікавити аудиторію та маніпулювати реакцією слухачів на текст промови. Особливе інтонаційне оформлення досліджувалося в межах п'яти типів актуального членування мовлення. Встановлено, що політична промова будується здебільшого за допомогою тих типів актуального членування, у яких відоме повідомляється на початку, а викладення нової інформації є характерним для емоційних фрагментів виступу. Висвітлено інтонаційне оформлення актуального членування німецьких політичних промов за допомогою результатів аудитивного аналізу. Спираючись на одержані дані експерименту, виокремлено типи актуального членування мовлення політиків та за допомогою методу семантичного диференціалу Чарльза Осгуда виявлено роль мелодики, наголосу та пауз під час здійснення найбільшого впливу на слухача та маніпулювання увагою та емоціями аудиторії.

This article focuses on some basic metaphorical representations used in the political discourse of the parliamentary debates in the UK. In general political sphere is characterized by high metaphoricity that gives more significance to the information and intensifies its importance. The research demonstrates how the Conservatives use some basic universal metaphorical representations in their debates, such as politics as war. They also use some non-widespread metaphors such as politics as plants and machines. The formation of such metaphors is studied with the help of propositional and metaphoric modeling, as well as contextual-interpretational and componential analysis. The propositional modeling aims to define the structure of propositions in the donor domains and in the recipient domain politics. The metaphoric modeling helps to explain the mechanism of donor and recipient domains' integration. This paper deals with the peculiarities of donor domains and the recipient domain politics integration in the UK parliamentary debates. Donor domains provide the recipient domain politics with language signs that form the basis of metaphors. The article also determines cognitive background and extralinguistic factors influencing the usage of metaphoric models in the British parliamentary debates. Such debates represent the events and phenomena of the period when the Conservatives gain majority in the parliament.