Вивчено семантичні та структурні особливості власних імен в англомовному казковому дискурсі. Проаналізовано комунікативну спрямованість власних імен до адресата. Звернено увагу на адекватність власних імен та інтенції наратора. Розкодування авторської інтенції сприяє повному розумінню твору.

Изучены семантические и структурные особенности собственных имен в англоязычном сказочном дискурсе. Проанализирована их коммуникативная направленность на адресат. Акцентировано внимание на адекватность собственных имен и интенции нарратора. Раскодирование авторских интенций способствует полному пониманию произведения.

The paper deals with semantic and structural characteristics of proper names in English fairy-tale discourse. Communicative orientation of proper names, narrator's intentions into that and orientation of proper names towards addressee are analyzed in the work. Decoding author's intentions helps to understand the work completely.

У світоглядному, естетичному, композиційно-сюжетному, образному, хронотопічному та мовностилістичному аспектах визначено жанрові особливості різновиду пригодницько-шкільної повісті. Запропоновано термін "пригодницько-шкільна повість" з урахуванням українських і зарубіжних традицій формування цього жанрового різновиду, а також типологічної спорідненості повістей. У контексті українського літературного процесу 1960 - 1980-х рр. зроблено аналіз пригодницько-шкільних повістей для дітей О.Огульчанського, Б.Комара, А.Давидова. Здійснено сучасну реінтерпретацію пригодницько-шкільних повістей даного періоду, в ідейному змісті яких втілені загальнолюдські цінності та специфіка української ментальності. Запропоновано розглядати пригодницько-шкільну повість як діалог прози для дітей та педагогіки. На підставі аналізу архівних матеріалів уточнено окремі факти життя та творчості дитячих письменників, висвітлено історію написання та видання маловідомих повістей, їх роль в українському літературному процесі. Виявлено та проаналізовано специфіку читацької рецепції досліджених повістей. Визначено тенденцію розвитку даного жанрового різновиду в сучасному літературному процесі. Систематизовано та доповнено результати досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців стосовно теорії жанрів, жанрових різновидів середньої прози.

Досліджено історію виникнення та діяльності журналу "Молода Україна" упродовж усього періоду його існування. У контексті українського національного відродження здійснено спробу показати вплив часопису на розвиток дитячої літератури та літературного життя. Висвітлено значущість журналу для української культури в цілому. Розглянуто питання специфічного дитячого наративу в українській літературі на прикладі проаналізованих творів. У журналі реалізовано концепцію дитинства, що зумовлювала довірливе спілкування дорослих і дітей, у межах культурного проекту, що грунтувався на універсальних уявленнях про природу істини, добра, користі, порядності, краси, а також утверджував національні цінності за умов дискримінації української мови та культури. Співробітниками часопису були О.Пчілка, Л.Українка, Г.Григоренко, С.Черкасенко, Н.Кибальчич, С. Васильченко, М.Рильський.

Розглянуто модифікації поняття ідеального реципієнта-дитини на прикладі роману для дітей "Нескінченна історія" німецького письменника Міхаеля Енде.

Проаналізовано дитячу та молодіжну пресу Волині 1920 - 1930 рр. Описано поетичний образ Л.Українки в художньому каноні дитячої літератури даного регіону, образ кота в українській ліриці. Визначено національну домінанту в літературній казці української діаспори. Розкрито народний колорит казок Д.Павличка, роль української літературної казки в контексті світової літератури.

Проанализированы детская и молодежная пресса Волыни 1920 - 1930 гг. Описаны поэтический образ Л.Украинки в художественном каноне детской литературы данного региона, образ кота в украинской лирике. Определена национальная доминанта в литературной сказке украинской диаспоры. Раскрыты народный колорит сказок Д.Павлычка, роль украинской литературной сказки в контексте мировой литературы.

Висвітлено теоретичне та практичне значення перекладацької творчості Марії Грінченко. Показано оригінальність перекладних текстів письменниці, доведено їх потенційну здатність до сучасного видавничого втілення.

Проаналізовано твори для дітей письменників української діаспори. Подано їх орієнтовну тематику для використання у дошкільному закладі.

Проанализированы сочинения для детей писателей украинской диаспоры. Подана их ориентировочная тематика для использования в дошкольном учреждении.

The article deals with the compositions for children of writers of the Ukrainian diaspora. Their rough subjects for use in preschool establishment is sent. Corresponding conclusions by results of research are made.

Розглянуто теоретичні основи української дитячої літератури та художньо-мовленнєвої діяльності. Показано взаємозв'язок між авторським курсом "Дитяча література" та іншими курсами. Розкрито предмет та об'єкт курсу, його завдання.

Рассмотрены теоретические основы украинской детской литературы и художественно-речевой деятельности. Показана взаимосвязь между авторским курсом "Детская литература" и другими курсами. Раскрыт предмет и объект курса, его задания.

The article deals with the theoretical bases of the Ukrainian children's literature and art - speech activity. The interrelation between an author's rate " the Children's literature " and other rates is shown. The subject and object of a rate, its task is opened.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш85(4УКР)6-334

Рубрики:

Видання літератури для дітей та юнацтва

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены многочисленные, прежде всего, художественные факторы, существенным образом определяющие высокую степень популярности и читабельности романов Дж. К. Ролинг, в которых повествуется о приключениях Гарри Поттера.

Досліджено власні імена, які розглянуто як компресовані тексти, що містять кодовану когнітивну інформацію про власника імені, його статус та суспільно-історичне становище взагалі. Вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на семантичну наповненість власних імен дозволяє виділити їх денотативне та конототивне значення, що може бути імпліковане чи експліковане у власному імені. Декодування компресованої у власних іменах інформації спрямоване на повне розуміння посилання, переданого наратором.

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування особистості дитини періоду друга половина XIX - початок XX ст. Розкрито суть поняття "дитяча література", наявна у сучасній педагогічній і літературознавчій термінології. Досліджено теоретичні питання розвитку дитячої літератури у вітчизняній педагогіці зазначеного періоду, розкрито її специфіку та функції. Визначено роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Показано її специфіку та розглянуто функції. Розкрито роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Виокремлено вимоги до художніх текстів книг для позакласного читання та навчальної літератури. Узагальнено досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у шкільній практиці другої половини XIX - початку XX ст, способи її опрацювання. Визначено напрями освітньо-просвітницької роботи в діяльності прогресивно налаштованої педагогічної громадськості з питань популяризації дитячої літератури. Виявлено особливості методико-педагогічної роботи з питань організації дитячого читання та формування читацької культури школярів. Висвітлено перспективи за сучасних умов досвіду стосовно впливу дитячої літератури на формування підростаючих поколінь. Виявлено прогностичні тенденції використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у загальноосвітніх закладах сьогодення України.

Проаналізовано віршовану творчість для дітей М. Підгірянки, О. Олеся, М. Вороного в аспектах педагогічної спрямованості та поетикальної майстерності. З'ясовано місце пісні та музики у поезії М. Підгірянки, охарактеризовано виховні концепти та художні особливості віршів поетеси у контексті їх жанрової специфіки та діалогічних засад. Проаналізовано драматичну казку "В чужому пір'ю", особливу увагу приділено сюжету та його параболізації, драматургічній майстерності авторки. Образ квітів у ліриці О. Олеся інтерпретовано у контексті дитячого сприймання. Охарактеризовано провідні педагогічні мотиви лірики та вірошованих казок, розкрито їх естетичну оригінальність. Книгу "Княжа Україна" розглянуто як художньо-навчальний феномен літератури для підлітків. Проведено дослідження ліро-епічних творів М. Вороного, запропоновано інтерпретацію поеми "Євшан-зілля" на філософському, психологічному, ейдетичному, хронотопічному рівнях авторської художньої рецепції літописної легенди. Охарактеризовано образ панни у ліриці поета, громадські та віталістичні аспекти мотиву юнацтва.

Проведено комплексний аналіз специфіки літературної комунікації у німецькомовній літературі для дітей та юнацтва, зміни комунікативної парадигми в ній у період від 1970-х рр. до сьогодення. Обгрунтовано суть поняття літератури для дітей і юнацтва на базі комунікативної теорії дієвості. Визначено головні принципи здійснення комунікації в літературі для дітей та юнацтва, а саме: ідейне збагачення наративу, бінарність, рівноправність і самодостатність комунікантів, візуалізацію образу дитини як ідеального реципієнта, що є літературним явищем, зумовленим його власною природою як безпосереднім центром причинно-наслідкового зв'язку всієї комунікативної інтеракції у тексті. Проаналізовано твори видатних німецькомовних письменників У.Вьольфель, П.Гертлінга, О.Пройслера, М.Енде, Ю.Шубігера з метою з'ясування специфіки комунікативного процесу на внутрішньо-текстовому рівні.

У ході дослідження на матеріалі україномовних перекладів збірки Р. Кіплінга "Just So Stories" здійснено поліаспектний аналіз рецепції, інтерпретації та оцінювання дитячих творів у перекладах. Актуальність і новизна дослідження зумовлені застосуванням компаративістської методології до аналізу периферійного явища літературної полісистеми - літератури для дітей, що зазнає значної трансформації за іншомовного прочитання. У центрі уваги - найважливіші аспекти літературних творів для дітей, які стають "каменем спотикання" для перекладачів, а отже, вимагають компаративістичного роз'яснення в світлі перекладацької критики: рецепції, інтерпретації, оцінювання. Розглянуто інтерпретаційні версії Євгенії Бондаренко, М. Йогансена, В. Панченка, Ю. Сірого, Л. Солонька, В. Ткачкевича, Варвари Чередниченко, Ю. Шкрумеляка та ін. Предметом дослідження, зокрема, стали жанрова парадигма, озвучене читання, відповідність між ілюстративним (візуальним) та текстуальним (вербальним) елементами книги та інші показники літератури для дітей.

Розкрито виховний потенціал казок В. О. Сухомлинського.

Уперше в українській історіографії на підставі залучення до наукового обігу значної кількості архівних матеріалів і друкованих джерел комплексно досліджено редакторську та видавничу діяльність М. Таранька. Проаналізовано структуру, зміст, проблемно-тематичні напрями, жанрову специфіку часописів "Світ дитини" та "Молода Україна", розглянуто умови їх функціонування. Досліджено типо-видову структуру та тематичну наповненість книжкових серій М. Таранька "Діточа Бібліотека", "Бібліотека для молодіжи", "Бібліотека "Молодої України", "Повістева Бібліотека", "Популярна Бібліотека". З'ясовано репертуар його видавництва. Проаналізовано визначні твори учасників літературного процесу міжвоєнного двадцятиліття, які співпрацювали з М. Тараньком. Доведено новаційність окремих його видавничих проектів. Висвітлено біографію М. Таранька.

Досліджено фантастичний роман Марини і Сергія Дяченків "Дика енергія. Лана", звернений в першу чергу до молодого покоління.

Висвітлено жанрово-стильові модифікації українського письменства для дітей 1960 - 1980-х рр. як складову всієї літератури. У світоглядному, естетичному, композиційно-сюжетному, образному, хронотопному аспектах вивченно жанрово-стильові особливості малодосліджених прозових творів для дітей. Розкрито індивідуальну творчу специфіку, багатогранність стилю художньої прози В. Нестайка, Я. Стельмаха, О. Гончара, В. Близнеця, Г. Тютюнника, Є. Гуцала, принципи творення дитячих характерів. Визначено три домінантні жанрово-стильові модифікації (пригодницьку, лірико-імпресіоністичну, інтелектуально-психологічну прозу) масиву літератури для дітей зазначеного періоду. Висвітлено тенденції розвитку літератури для дітей та виявлено розмаїття творчих пошуків прозаїків, різноманітності форм і способів художнього освоєння дійсності, які свідчать, що у письменстві для юного читача утвердилася система жанрів, принципи типізації, які були проявом загальної тенденції українського письменства другої половини XX ст.

Обгрунтовано термін "пригодницько-шкільна повість" (ПШП) з урахуванням українських і закордонних традицій формування малодослідженого в генології жанрового різновиду. Розглянуто ПШП як діалог прози для дітей і педагогіки, аксіологічні параметри повістей. Визначено жанрові особливості ПШП на естетичному, композиційно-сюжетному, образному, хронотопічному та мовностилістичному рівнях. Здійснено сучасну реінтерпретацію ПШП 1960 - 1980-х рр., в ідейному змісті яких втілені загальнолюдські цінності й специфіка української ментальності. Проаналізовано ПШП для дітей І. Сенченка, О. Огульчанського, Б. Комара, А. Давидова, І. Кирія, В. Фіялка у контексті українського літературного процесу даного періоду. Висвітлено творчість дитячих письменників, історію написання і видання маловідомих в літературному процесі повістей. Визначено специфіку читацької рецепції досліджуваних творів.