Розглянуто техніку диригування та її значення для вчителя музики, диригентський апарат та його можливості. Висвітлено основні прийоми і методи роботи з хоровою партитурою, правила диригування творів у розмірах 6/8, 9/8, 12/8 відповідно до диригентських схем "на два", "на три", "на чотири", а також диригування перемінних розмірів.

Розглянуто діяльність Київського магістратського оркестру та музичної школи при ньому.

Рассмотрена деятельность Киевского магистратского оркестра и музыкальной школы при нем.

In given article the author considers activity Kiev magistrates an orchestra and musical school at it.

Висвітлено питання концептуалізації проблеми художньої творчості в естетичному вченні XX ст. Визначено евристичний потенціал теоретичних здобутків української естетики кінця XX - початку XXI ст. Розглянуто естетико-психологічний аспект диригентської творчості. Проаналізовано динаміку історичного розвитку оркестру та відповідних способів керування ним. Висвітлено теоретичні здобутки української школи диригування й охарактеризовано сучасний стан розвитку диригентського мистецтва. Розглянуто загальні особливості диригентської творчості та сецифіку створення художнього образу. Охарактеризовано структурні компоненти творчої роботи диригента у процесі реалізації художньо-стильових особливостей твору.

Освещены вопросы концептуализации проблемы художественного творчества в эстетике XX ст. Определен эвристический потенциал теоретических достижений украинской эстетики конца XX - начала XXI ст. Рассмотрен эстетико-психологический аспект дирижерского искусства. Проанализрована динамика исторического развития оркестра и соответствующих способов управления им. Освещены теоретические достижения украинской школы дирижирования и охарактеризовано современное состояние развития дирижерского искусства. Рассмотрены общие особенности творческой деятельности дирижера и специфика создания художественного образа. Охарактеризованы структурные компоненты искусства дирижирования в процессе реализации художественно-стилевых особенностей произведения.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність А.В.Калабухіна - видатного музичного діяча, диригента, педагога, народного артиста України, професора. Наведено репертуарний список, а також покажчики кантатно-ораторіальних, симфонічних творів музиканта. Охарактеризовано його особистість як диригента Харківського академічного театру опери та балету, а також симфонічного оркестру.

Освещены жизненный путь и творческая деятельность А.В.Калабухина - известного музыкального деятеля, дирижера, педагога, народного артиста Украины, профессора. Приведен репертуарный список, а также указатели кантатно-ораториальных, симфонических произведений музыканта. Охарактеризована его личность как дирижера Харьковского академического театра оперы и балета, а також симфонического оркестра.

Розглянуто питання формування та розвитку вітчизняного мистецтва, зокрема оркестрового диригування в Україні у XVIII - XIX ст. Проаналізовано особливості становлення засобів керівництва колективним виконанням, генетично пов'язаних з європейською культурою, в регулярній армії, навчальних і освітніх закладах, пансько-маєтковому та театральному середовищах.

Рассмотрены вопросы формирования и развития отечественного искусства, в частности оркестрового дирижирования в Украине в XVIII - XIX вв. Проанализированы особенности становления средств управления коллективным исполнением, генетически связанных с европейской культурой, в регулярной армии, учебных и образовательных заведениях, панско-помещичьей и театральной среде.

Проаналізовано специфіку диригентського виконавства в період культивування академічного колективного музикування в Україні.

Проанализирована специфика дирижерского исполнительства в период культивирования академического коллективного музицирования в Украине.

Author of the article analyses the specification of the conducting art in the period on the cultivation of the academically collective music art of Ukraine.

Розкрито теоретико-методологічні засади професійної підготовки диригентів оркестрових колективів. Висвітлено генезис та історичні етапи, культурно-історичні та суспільні передумови розвитку вітчизняного диригентського мистецтва. Розкрито специфіку професійної діяльності диригентів оркестрових колективів. Розглянуто питання керування оркестром відповідно до особистісно-орієнтованих методологічних підходів. Проаналізовано особливості та описано організаційно-методологічну систему професійної підготовки диригентів оркестрових колективів.

Раскрыты теоретико-методологические основы профессиональной подготовки дирижеров оркестровых коллективов. Освещены генезис и исторические этапы, культурно-исторические и общественные предпосылки развития отечественного дирижерского искусства. Раскрыта специфика профессиональной деятельности дирижеров оркестровых коллективов. Рассмотрены вопросы управления оркестром в соответствии с личностно-ориентированными методологическими подходами. Проанализированы особенности и описана организационно-методологическая система профессиональной подготовки дирижеров оркестровых коллективов.

Наведено біографічні відомості, висвітлено творчу та педагогічну діяльність диригентів Чернівецької області, зокрема, О.І. Верстюка, В.В. Волоцького, І.І. Гончара, Б.В. Крижанівського, М.В. Мафтуляка, А.В. Плішка, В.К. Фокшука, Г.Ф. Шевчука.

Приведены биографические сведения, освещена творческая и педагогическая деятельность дирижеров Черновецкой области, в частности, О.И. Верстюка, В.В. Волоцкого, И.И. Гончара, Б.В. Крыжановского, М.В. Мафтуляка, А.В. Плишка, В.К. Фокшука, Г.Ф. Шевчука.

Вперше на підставі системного підходу фундаментально досліджено специфіку інтеграції диригентського виконавства європейського типу в культурне життя України XVIII - XIX ст. Виокремлено системні ознаки професійного музичного мистецтва, основою функціонування якого є "штучний" тип репрезентації культурної традиції. Визначено культурні сфери функціонування диригентського виконавства в Україні у XVIII - XIX ст., а також професійний характер діяльності керівників музичних колективів у регулярній армії, пансько-маєтковому середовищі, театральних антрепризах та аматорський - у навчальних і просвітніх закладах. Доведено, що диригування як знакова система формувалася в Україні у межах професійної капельмейстерської діяльності. З'ясовано, що естетичні засади диригентського виконавства сформовані учителями музики, які активно культивували колективні форми європейського музикування.

Досліджено особливості професії диригента як виду спеціалізованої діяльності, пов'язаної з театрально-концертною практикою. Розкрито структурно-функціональну єдність та досліджено процес її історичного становлення, проаналізовано традиції диригентського виконавства. Визначено основні характеристики структури диригентської діяльності, здійснено її відмежування від капельмейстерської та встановлено хронологічні межі виникнення. Розкрито зміст двох термінів для позначення процесу керування музичним колективом: капельмейстер (XVII - XVIII ст.) та диригент (XIX ст.). Висвітлено творчу діяльність визначних диригентів досліджуваного періоду, наведено її об'єктивну оцінку. Розроблено концепцію формування професії оперно-симфонічного диригента. Створено історичну періодизацію диригентського виконавства, розглянуто еволюцію його становлення у музично-культурному контексті та описано кожний період розвитку.

З використанням інтегративного підходу здійснено максимально повне досліження актуальних проблем творчості диригента з урахуванням естетичних, мистецтвознавчих, культурологічних, психологічних, етичних та інших аспектів даного виду діяльності. Проаналізовано концептуальні праці XX ст., присвячені розгляду проблем художньої творчості й обгрунтовано методологічний інструментарій дослідження складного та багатогранного явища евристичної діяльності диригента музичного театру та симфонічного оркестру. Значну увагу приділено розгляду історичного шляху розвитку оркестру, який визнано головним чинником виникнення нового типу виконавця. На підставі дослідження різних способів керування оркестром визначено основні етапи становлення професії диригента та детально проаналізовано сучасний період її розвитку. З метою виявлення професійно-ремісничих і творчих принципів диригентського мистецтва здійснено осмислення значного обсягу теоретичних напрацювань у галузі диригентозавства від початкових спроб у контексті вирішення загальномузикознавчих проблем до найсучасніших наукових досліджень. Висвітлено професійні здобутки української школи диригування із залученням теоретичних праць мистецтвознавців з усіх регіонів України. Досліджено явище трансформації загальних особливостей художньої творчості у процес диригування на базі вивчення типології й етапів творчого процесу, специфіки створення художнього образу й основних структурних компонентів.

Розкрито суть поняття "виконавська майстерність" та висвітлено теоретичні аспекти її формування. Доведено залежність ефективності формування виконавської майстерності у процесі колективного музикування від упровадження експериментальної методики, що передбачає органічну єдність емоційного, раціонального та технічного у виконавстві, активізацію мотиваційної спрямованості майбутніх учителів музики у камерно-оркестрових колективах, становлення індивідуального стилю керівництва оркестровою групою студентів за умов творчої взаємодії. Апробовано зміст, форми та методи поетапного формування даної майстерності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі колективного музикування за розробленими критеріями та показниками зазначеного феномену.

Розкрито сутність поняття "читання з листа нотного тексту" як складного різновиду гри по нотах, інформаційно-пошукової та пізнавальної діяльності, заснованої на одержанні, переробці та реалізації у звучанні музичної інформації шляхом перетворення зорових сигналів у музичні уявлення, що проявляються в адекватних їм виконавських рухах, а також як комплексу спеціальних навичок, що передбачають виконання певних дій і вправ і є автоматизованими компонентами свідомої діяльності особи. Досліджено особливості організації та специфіку навчального процесу з формування навичок читання з листа хорових партитур, яка полягає у комунікативно-пізнавальній діяльності студентів, смисловому аналізі музичного тексту, виконанні ряду когнітивних операцій - структуруванні музичної інформації, групуванні, стисненні та розгортанні матеріалу, вмінні порівнювати, аналізувати, узагальнювати, встановлювати взаємозв'язок між окремими елементами музичних творів. Досліджено сучасний стан і проблеми формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів, визначено критерії та рівні їх сформованості у майбутніх диригентів-хормейстерів. З метою удосконалення процесу набуття студентами музичних знань, а також забезпечення їх музичного розвитку та саморозвитку обгрунтовано необхідність удосконалення організації їх роботи з музичним текстом, піднесення рівня читацької культури.

Досліджено життя і творчість видатного диригента, народного артиста СРСР Я. Вощака (1921 - 1989) у контексті розвитку диригентської культури другої половини XX ст. Охарактеризовано основні етапи його творчої діяльності (український, 1940 - 1965 рр., воронезько-казанський, 1967 - 1972 рр., мінський, 1972 - 1989). Розглянуто процес творчого становлення митця у контексті розвитку оперно-симфонічного мистецтва Львова передвоєнної доби та часів Другої світової війни. Досліджено диригентські першопрочитання Я. Вощаком музично-театральних творів Ю. Мейтуса, А. Кос-Анатольського, В. Кирейка, К. Молчанова, С. Кортеса, Д. Смольського, З. Ісмагілова, Н. Жиганова, симфонічної чечено-інгушської та дагестанської музики. Розкрито специфіку першопрочитань диригентом творів світової класики. Розглянуто особливості поєднання професійних традицій та інноваційного пошуку у творчій діяльності Я. Вощака. Визначено естетико-стильові пріоритети й іманентні стильові риси творчості митця. Доведено, що маестро представляє пізньоромантичний тип диригента, діонісійський музично-виконавський архетип.

Досліджено методологічні, теоретичні та методичні основи професійної підготовки диригента оркестрового колективу з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності. Висвітлено генезис та еволюцію поняття "диригент оркестру" як педагогічного та музикознавчого феномену, який сприяв обгрунтуванню проблеми сучасної диригентсько-оркестрової освіти. У міждисциплінарному контексті розкрито зміст поняття "професійна підготовка диригента оркестрового колективу", його суспільне значення у музично-естетичному вихованні підростаючого покоління. Доведено доцільність впровадження в практику авторських сучасних підходів до вирішення проблеми професійної диригентсько-оркестрової освіти.

Науково обгрунтовано процес формування особистості керівника учнівського музично-інструментального колективу на мистецькому факультеті педагогічного університету, розроблено структуру особистості керівника-диригента як автономної системи та суб'єкта навчально-виховного і музично-виконавського процесу.

Розглянуто розвиток самостійної пізнавальної діяльності студента за допомогою форм пізнавальної активності. Охарактеризовано основні форми пізнавальної активності учнів - репродуктивна та продуктивна. Визначено форми та методи розвитку самостійної пізнавальної діяльності студента на уроках диригування.

Висвітлено проблему інструментальної підготовки майбутніх учителів музики. Проаналізовано відповідну літературу, розглянуто й охарактеризовано складові виконавської техніки музикантів-інструменталістів.

Досліджено сутність процесу диригування. Висвітлено особливості наукових підходів до керування музичним колективом. Доведено важливість методологічного напрямку як значимого наукового орієнтиру керування творчим колективом.

Исследована сущность процесса дирижерства. Освещены особенности научных подходов к управлению музыкальным коллективом. Доказана важность методологического направления как значительного музыкального ориентира управления творческим коллективом.

The article deals with the essence of process of management of an orchestra. Features of scientific approaches to management of musical collective are covered. Importance of a methodological direction as significant musical reference point of management is proved to creative collective.

Проаналізовано принципи організації оркестрового колективу, досліджено його соціокультурну сутність. Доведено, що сучасні принципи організації оркестрового колективу характеризують його як суб'єкт виховання.