Обгрунтовано гуманістичний потенціал кобзарського мистецтва як засіб формування гуманістичних орієнтацій студентів. Розроблено та впроваджено систему організаційно-методичного забезпечення ефективності формування гуманістичних ціннісних орієнтацій студентів вузів культури на матеріалі кобзарського мистецтва.

Вперше охарактеризовано та подано в конкретних творчих індивідуальностях кобзарство Придніпров'я ХХ ст. У фольклористику введено нові імена носіїв і творців словесно-музичної творчості, вміщено їх твори, більшість з яких записано вперше. Теоретично обгрунтовано необхідність дослідження проблеми "Традиції та видозміни в кобзарстві Придніпров'я ХХ ст.". Зроблено висновки про збереження та розвиток деяких традицій та видозмін, що відбулися в кобзарстві, їх причини.

Розглядається життя і творчість кобзаря з Ромен Євгена Адамцевича. Містяться замовчувані за радянських часів факти, які істотно доповнюють образ народного співця, висвітлюють питання його значення у формуванні національної самосвідомості нашого сучасника. Повідомляється, що характерною особливістю виконавської манери Євгена Адамцевича є те, що у ній практично неможливо виділити виконуване і виконавця: кобзар зливається з піснями повністю і до кінця, виражаючи себе в них і їх у собі. Представлені спогади, листи, наукові розвідки.

Уперше представлено у хронологічному порядку (від найдавніших часів до 2000 р.) історію кобзарства (події та факти). Докладно проаналізовано сучасний стан і проблеми кобзарського мистецтва. Розглянуто постаті найвизначніших кобзарів, бандуристів, лірників та популяризаторів даного мистецтва: В.А.Проника, В.М.Перепелюка, В.С.Литвина, Є.Ф.Леміша, М.Д.Коваля та ін.

Впервые представлена в хронологическом порядке (от древних времен до 2000 г.) историю кобзарства (события и факты). Детально проанализировано современное состояние и проблемы кобзарского искусства. Значительное внимание уделено выдающимся кобзарям, бандуристам, лирникам и популяризаторам данного искусства: В.А.Пронику, В.М.Перепелюку, В.С.Литвину, Е.Ф.Лемиш, М.Д.Ковалю и др.

Досліджено історію створення Харківської капели кобзарів і популяції народного кобзарського мистецтва в 20-ті рр. XX ст. Українські кобзарі були культурною і політичною опозицією того часу, зберігачами народної пам'яті. Коли остаточно сформувався склад капели, було написано і затверджено її статут, в якому визначено основні напрями роботи: захист кобзарського мистецтва, поширення серед населення знань, популяризація народної пісні та гри на бандурі, вдосконалення інструменту, проведення лекцій та бесід про кобзарське мистецтво, концертів і подорожей, етнографічних записів музичної творчості, організація шкіл, студій гри на кобзі, майстерень з виготовлення інструментів.

Показано, що виховання технічної майстерності музиканта-інструменталіста є одною з складних проблем музичної педагогіки та виконавства, а сучасна методика роботи над технікою бандуриста знаходиться практично на стадії формування. Розглянуто принцип посадки та постановки рук бандуриста.

Показано, что воспитание технического мастерства музыканта-инструменталиста является одной из сложных проблем музыкальной педагогики и исполнительства, а современная методика работы над техникой бандуриста находится практически на стадии формирования. Рассмотрен принцип посадки и постановки рук бандуриста.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ315.697(4Укр)-8 + Ш3(2=1Ук)-4

Рубрики:

Бандура

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено культурне життя України за часів правління гетьмана Скоропадського. Висвітлено творчий шлях капели бандуристів, а також її здобутки щодо збереження українських фольклорних традицій, зокрема козацьких дум.

Исследовано состояние культурной жизни Украины во времена правления гетмана Скоропадского. Освещен творческий путь капеллы бандуристов, а также ее достижения касающиеся сохранения украинских фольклорных традиций, в частности казацких дум.

Наведено історичні відомості про кобзу, бандуру та ліру, висвітлено життєвий і творчий шлях народних співців історії Г.М. Любистка, Т.М. Пархоменка, С.С. Власка, І.К. Рачка та інших кобзарів Чернігівщини. Охарактеризовано сучасне мистецтво бандуристів і лірників поліського краю.

Приведены исторические сведения о кобзе, бандуре и лире, освещён жизненный и творческий путь народных певцов истории Г.М. Любистка, Т.М. Пархоменко, С.С. Власко, И.К. Рачка и других кобзарей Черниговщины. Охарактеризовано современное искусство бандуристов и лирников полесского края.

Прослідковано передумови становлення кобзарства, що бере початок від мистецтва народних співців-боянів періоду Київської Русі. Охарактеризовано основні етапи розвитку кобзарського мистецтва часів Козацької держави (XVI - XVIII ст.). Розглянуто діяльність братств як центрів професійної кобзарської освіти в Україні (Богодухівське братство, центр кобзарства в Мені). Визначено роль української інтелігенції, а також теоретиків і практиків кобзарського мистецтва в розвитку його традицій (XIX - початок XX ст.). Проаналізовано реформаторську діяльність Г.Хоткевича в справі пропаганди професійних засад кобзарського мистецтва (створення наукової, методичної та виконавської бази).

Проаналізовано естетико-психологічні та етико-філософські показники бандурного звука та його виконавського подання з обгрунтуванням спеціального поняття "бандурного вокалу" як культури християнського смирення та артистичної світської вишуканості в традиції виконавської майстерності бандуриста. Визначено специфіку синкретизму бандурної співогри - "театр одного актора в двох персонах" як втілення бандурної поетики творення та виконання. Запропоновано типологічні диференціювання художньо-образних та формально-діяльнісних надбань бандурного мистецтва. Розглянуто композиторські тексти творів С.Баштана, М.Дремлюги, В.Зубицького, В.Власова, О.Сокола та інших.

Висвітлено історію життя О.Вересая - видатного українського кобзаря, виконавця традиційних форм українського героїчного епосу.

Освещена история жизни О.Вересая - выдающегося украинского кобзаря, исполнителя традиционных форм украинского героического эпоса.

Наведено відомості про Вересаєве свято, яке відбулося в Сокиринцях Чернігівської області в червні 2003 р. на честь народного співця, сліпого кобзаря О.Вересая.

Приведены сведения о празднике Вересая, который отмечался в Сокиринцах Черниговской области в июне 2003 г. в честь народного певца, слепого кобзаря О.Вересая.

Розглянуто творчу спадщину відомого українського композитора XX ст. М. Дремлюги в її взаємозв'язках з процесами формування та розвитку нових тенденцій бандурного мистецтва, що призвели до становлення його професійно-академічного напрямку. Творчість М. Дремлюги висвітлено в аспекті проблем традицій та новаторства, співвідношення фольклорного та композиторського начал. Доведено, що звернення композитора до бандури мало глибоко обумовлений характер та стало важливим етапом у розвитку нового бандурного репертуару.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-304.5 + Щ315.697-73(4УКР)6-83

Рубрики:

Бандура

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто сторінки життя та діяльності М.Теліги - бандуриста та композитора, підкреслено його вагомий внесок у мистецтво гри на бандурі першої половини ХХ ст. Наведено відомості про дружину бандуриста О.Телігу - відому українську поетесу та громадську діячку.

Рассмотрены страницы жизни и деятельности М.Телиги - бандуриста и композитора, подчеркнут его весомый вклад в искусство игры на бандуре первой половины ХХ ст. Приведены сведения о жене бандуриста Е.Телиге - известной украинской поэтессе и общественном деятеле.

Розглянуто історичні передумови виникнення та розвитку кобзарства в Україні, історію самого інструмента - кобзи, створення співочих братств, які суворо регламентували діяльність кобзарів і лірників. Наведено відомості про кобзарів минулого: О.Вересая, Є.Адамцевича. Підкреслено педагогічну цінність кобзарських творів, показано аспекти відродження кобзарської справи в Україні та за її межами.

Рассмотрены исторические предпосылки возникновения и развития кобзарства в Украине, история самого инструмента - кобзы, создания певческих братств, строго регламентировавших деятельность кобзарей и лирников. Приведены сведения о кобзарях О.Вересае, Е.Адамцевиче. Подчеркнута педагогическая ценность кобзарских творений, показаны аспекты возрождения кобзарского дела в Украине и за ее пределами.

Розглянуто широкий спектр плідної педагогічної та диригентської діяльності А.Бобиря - видатного знавця кобзарської справи, талановитого бандуриста-віртуоза, інтерпретатора українських народних пісень і дум, автора численних обробок музичних творів для бандури. Підкреслено його вагомий внесок у розвиток кобзарського мистецтва.

Рассмотрен широкий спектр плодотворной педагогической и дирижерской деятельности А.Бобыря - выдающегося знатока кобзарского дела, талантливого бандуриста-виртуоза, интерпретатора украинских народных песен и дум, автора многочисленных обработок музыкальных произведений для бандуры. Подчеркнут его весомый вклад в развитие кобзарского искусства.

Простежено трансформацію апарата бандуриста у контексті еволюції інструмента, сфери його побутування, рівня виконавського репертуару та різноманітних способів звуковидобування. Наведено матеріали досліджень Г.Хоткевича та М.Лисенка щодо походження та еволюції кобзи-бандури. Проаналізовано різноманітні способи гри на бандурі, зокрема, розташування інструмента з трьома точками опори під прямим кутом до тіла виконавця. Розглянуто зальківський спосіб гри, що вирізняється рівноцінним застосуванням обох рук як на басах, так і на приструнках.

Прослежена трансформация аппарата бандуриста в контексте эволюции инструмента, сферы его существования, уровня исполнительского репертуара и разнообразных способов звукоизвлечения. Приведены материалы исследований Г.Хоткевича та М.Лисенко о происхождении и эволюции кобзы-бандуры. Проанализированы разнообразные способы игры на бандуре, в частности, размещение инструмента с тремя точками опоры под прямым углом к телу исполнителя. Рассмотрен зальковский способ игры, выделяющийся применением обеих рук как на басах, так и на приструнках.

Висвітлено сторінки життя та діяльності І.Коваля - бандуриста, диригента, хормейстера, автора вокально-інструментальних творів і аранжувань українських народних пісень, педагога, активного громадського діяча. Наведено відомості про очолювані ним творчі колективи Полтави.

Освещены страницы жизни и деятельности И.Коваля - бандуриста, дирижера, хормейстера, автора вокально-инструментальных произведений и аранжировок украинских народных песен, педагога, активного общественного деятеля. Представлены сведения о возглавляемых им творческих коллективах Полтавы.