Розглядається життя і творчість кобзаря з Ромен Євгена Адамцевича. Містяться замовчувані за радянських часів факти, які істотно доповнюють образ народного співця, висвітлюють питання його значення у формуванні національної самосвідомості нашого сучасника. Повідомляється, що характерною особливістю виконавської манери Євгена Адамцевича є те, що у ній практично неможливо виділити виконуване і виконавця: кобзар зливається з піснями повністю і до кінця, виражаючи себе в них і їх у собі. Представлені спогади, листи, наукові розвідки.

Уперше представлено у хронологічному порядку (від найдавніших часів до 2000 р.) історію кобзарства (події та факти). Докладно проаналізовано сучасний стан і проблеми кобзарського мистецтва. Розглянуто постаті найвизначніших кобзарів, бандуристів, лірників та популяризаторів даного мистецтва: В.А.Проника, В.М.Перепелюка, В.С.Литвина, Є.Ф.Леміша, М.Д.Коваля та ін.

Впервые представлена в хронологическом порядке (от древних времен до 2000 г.) историю кобзарства (события и факты). Детально проанализировано современное состояние и проблемы кобзарского искусства. Значительное внимание уделено выдающимся кобзарям, бандуристам, лирникам и популяризаторам данного искусства: В.А.Пронику, В.М.Перепелюку, В.С.Литвину, Е.Ф.Лемиш, М.Д.Ковалю и др.

Наведено історичні відомості про кобзу, бандуру та ліру, висвітлено життєвий і творчий шлях народних співців історії Г.М. Любистка, Т.М. Пархоменка, С.С. Власка, І.К. Рачка та інших кобзарів Чернігівщини. Охарактеризовано сучасне мистецтво бандуристів і лірників поліського краю.

Приведены исторические сведения о кобзе, бандуре и лире, освещён жизненный и творческий путь народных певцов истории Г.М. Любистка, Т.М. Пархоменко, С.С. Власко, И.К. Рачка и других кобзарей Черниговщины. Охарактеризовано современное искусство бандуристов и лирников полесского края.

Висвітлено історію життя О.Вересая - видатного українського кобзаря, виконавця традиційних форм українського героїчного епосу.

Освещена история жизни О.Вересая - выдающегося украинского кобзаря, исполнителя традиционных форм украинского героического эпоса.

Наведено відомості про Вересаєве свято, яке відбулося в Сокиринцях Чернігівської області в червні 2003 р. на честь народного співця, сліпого кобзаря О.Вересая.

Приведены сведения о празднике Вересая, который отмечался в Сокиринцах Черниговской области в июне 2003 г. в честь народного певца, слепого кобзаря О.Вересая.

Висвітлено сторінки життя та творчої діяльності Г.Менкуш - відомої бандуристки, педагога, народної артистки України, яка досягла великих успіхів у галузі вокально-інструментального концертного виконавства. Підкреслено її значний внесок у розвиток кобзарського мистецтва України, зокрема у створення репертуару для бандуристів, аранжувань різних творів для бандури, оригінальних пісень на вірші українських поетів.

Освещены страницы жизни и творческой деятельности Г.Менкуш - известной бандуристки, педагога, народной артистки Украины, которая достигла больших успехов в области вокально-инструментального концертного исполнительства. Подчеркнут ее значительный вклад в развитие кобзарского искусства Украины, в частности в создание репертуара для бандуристов, аранжировок разных произведений для бандуры, оригинальных песен на стихи украинских поэтов.

Наведено листи П.Мартиновича та Г.Хоткевича, стосунки яких грунтувалися на спільному інтересі до кобзарства. Зазначено, що для П.Мартиновича вивчення кобзарських обрядів було сферою найбільшого зацікавлення ще з дитинства. Розглянуто полтавський варіант обрядів, які проводились після закінчення навчання кобзаря чи лірника у майстра (записаний П.Мартиновичем).

Приведены письма П.Мартыновича и Г.Хоткевича, отношения которых базировались на общем интересе к кобзарству. Указано, что для П.Мартыновича изучение кобзарских обрядов было сферой наибольшей заинтересованности еще с детства. Рассмотрен полтавский вариант обрядов, которые проводились после окончания обучения кобзаря или лирника у мастера (записан П.Мартыновичем).

Розглянуто широкий спектр плідної педагогічної та диригентської діяльності А.Бобиря - видатного знавця кобзарської справи, талановитого бандуриста-віртуоза, інтерпретатора українських народних пісень і дум, автора численних обробок музичних творів для бандури. Підкреслено його вагомий внесок у розвиток кобзарського мистецтва.

Рассмотрен широкий спектр плодотворной педагогической и дирижерской деятельности А.Бобыря - выдающегося знатока кобзарского дела, талантливого бандуриста-виртуоза, интерпретатора украинских народных песен и дум, автора многочисленных обработок музыкальных произведений для бандуры. Подчеркнут его весомый вклад в развитие кобзарского искусства.

Висвітлено унікальне явище української культури - діяльність мандрівних старців-музикантів. Описано різновиди та умовну класифікацію "ніщенської братії", устрій професійних об'єднань і систему навчання мандрівних кобзарів, бандуристів, лірників. Подано інформацію про "Устиянські книги". Особливу увагу приділено проблемам реконструкції старосвітських музичних інструментів, розкрито способи гри на них, надано нотні зразки псалмів, дум, моралістичних і сатиричних пісень.

Освещено уникальное явление украинской культуры - деятельность бродячих старцев-музыкантов. Описаны разновидности и условная классификация "нищенской братии", устройство профессиональных объединений и система обучения бродячих кобзарей, бандуристов, лирников. Подана информация об "Устиянских книгах". Особое внимание уделено проблемам реконструкции музыкальных инструментов того времени, раскрыты способы игры на них, даны нотные образцы псалмов, дум, моралистических и сатиристических песен.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(4УКР)-304.5 + Щ315.697-73(4УКР)6-83

Рубрики:

Бандура

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше здійснено комплексний аналіз ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його різновидах (моноансамблю, малих форм, капели бандуристів, групи в оркестрі українських народних інструментів). Наведено психолого-фізіологічну оцінку координаційних функцій-дій бандуриста у вокально-інструментальному моноансамблі. Вперше ансамблеве виконавство розглянуто як джерело становлення та розвитку творчої особистості бандуриста у його професійній діяльності виконавця (соліста, ансамбліста сольного типу, учасника вокально-інструментального й інструментального колективу), педагога (який володіє вокальною, інструментальною, диригентською методиками), диригента (що володіє голосом, інструментом, предметно ознайомлений з основами педагогіки). Висвітлено особистий внесок Г.Хоткевича як засновника й організатора ансамблевого виконавства на бандурі в усіх його формах, академічної школи гри на бандурі та її методичної бази.

Уперше в українському мистецтвознавстві проведено системне дслідження харківської бандури, висвітлено феномен цього явища у контексті світової культури. На підставі запропонованих джерельних матеріалів розкрито генезу й особливості розвитку харківського способу гри на бандурі. Досліджено способи гри, репертуар і побут традиційних народних кобзарів Слобожанщини, розвиток феномену сценічного кобзарства та початок бандурництва, створення перших академічних курсів гри на бандурі в Харкові та професійних кобзарських колективів. Висвітлено репресивні заходи, яких зазнала харківська школа гри на бандурі від політичних змін в Україні. Виявлено аспекти творчості представників харківської школи гри на бандурі в українській діаспорі (в Європі, Північній Америці й Австралії) на підставі аналізу рукописів і усних свідчень, взаємовідношень між діячами мистецтва України та діаспори, а також численні спроби відродити та відновити дану школу в Україні.

Проаналізовано особливості бандурного мистецтва на Прикарпатті в контексті розвитку ансамблевого виду виконавства на бандурі. Висвітлено етапи функціонування Івано-Франківської муніципальної капели бандуристів на різних етапах творчої діяльності.

Проанализированы особенности бандурного искусства на Прикарпатье в контексте развития ансамблевого вида исполнительства на бандуре. Освещены этапы функционирования Ивано-Франковской муниципальной капеллы бандуристов на разных этапах творческой деятельности.

Досліджено та проаналізовано еволюційний шлях вокальної специфіки бандурного мистецтва як невід'ємної складової української культури. Визначено вплив українських національних засад як головних формуючих елементів на становлення та розвиток вокально-бандурного мистецтва. Проведено періодизацію формування жанрової системи вокально-інструментального репертуару кобзарів-бандуристів упродовж його становлення та розвитку. Доведено домінанту епічного репертуару як основу професійності співаків-бандуристів минулого та сьогодення. Визначено основні жанрові групи сольних й ансамблевих, оригінальних і перекладених творів вокально-інструментального бандурного репертуару. Розглянуто особливості інтерпретування співаком-бандуристом різноманітних жанрів, що виникають у контексті нових тенденцій академізації бандурного мистецтва та принципів збереження традиційного автентичного виконавства в рамках української національної вокальної школи.

Висвітлено життєвий і творчий шлях Б. Жеплинського - бандуриста, інженера хіміка-технолога, винахідника, науковця, публіциста, громадського діяча, Голови Львівського відділення Національної спілки кобзарів України, Заслуженого працівника культури України.

Освещен жизненный и творческий путь Б. Жеплинского - бандуриста, инженера химика-технолога, изобретателя, ученого, публициста, общественного деятеля, Председателя Львовского отделения Национального союза кобзарей Украины, Заслуженного работника культуры Украины.

Уперше розглянуто оригінальну інструментальну творчість українських композиторів для бандури в її жанрово-стильовій еволюції. Визначено спадкоємність і основні етапи розвитку в тісному взаємозв'язку із соціальними функціями цієї групи творів у виконавському процесі, вдосконалення конструкції інструмента, професіоналізацією фахової освіти та концертної практики. Аналіз оригінальної інструментальної бандурної творчості грунтується на взірцях доробку В. Кирейка, С. Баштана, О. Герасименко, В. Зубицького, М. Дремлюги, І. Шамо, серед яких композиції різних жанрів і стильових орієнтирів (неоромантизму, неофольклоризму, нової фольклорної хвилі, необароко, джаз-, поп-, ф'южн-стилістик у поєднанні з привнесенням кобзарської традиції та надбаннями європейського академічного інструменталізму).

Розглянуто фізіологічні особливості природних конституційних типів тіла людини, визначено різноманітні форми кистей рук і пальців з позиції найбільшого їх пристосування до виконавства на бандурі. Проведено диференціацію аплікатури лівої та правої рук бандуриста, розкрито специфіку її утворення залежно від типу інструментарію та способів гри. Проаналізовано аплікатуру на традиційних старосвітських музичних інструментах (кобзі, торбані, діатонічній бандурі). Творчість для бандури Г. Хоткевича розглянута з позиції широкого застосування лівої руки та варіантності аплікатури на бандурі харківського типу. Запропоновано раціональне вирішення аплікатури в популярних творах для сучасної бандури київського типу українських композиторів ХХ - ХХІ ст., актуалізовано оптимальні аплікатурні комбінації для вирішення технічних і художніх завдань в аналізованих творах.

Проаналізовано джерелознавчий характер тижневика "Тризуб" (Париж, Франція) з огляду на відображення подій і проблем культури та мистецтва українського зарубіжжя міжвоєнного періоду XX ст. в Європі. Визначено мистецьку вартість публікацій про кобзарство та їх роль для пропаганди бандурного мистецтва серед емігрантів.

Розглянуто питання бандура у працях органологів і майстрів-бандуристів XIX - початку XXI ст. Досліджено історичні прототипи бандури. Висвітлено становлення та розвиток інструмента академічного типу. Подано інформацію про відродження діатонічної бандури в Україні у 1980 - 2010-х рр. Розкрито питання музичного інструменту у ритуалі. Проведено огляд іконографічних і лінгвістичних джерел. Досліджено прадавню символіку образу козака-музиканта у контексті атрибутики народних картин "Козак Мамай". Визначено манеру інтонування, принципи формотворення, роль інструментального супроводу. Розглянуто питання витоків української епіки, коломийкового архетипу та троїстої музики.

Статья посвящена 80-летию Заслуженного работника культуры Украины Алексея Федоровича Нырко. Рассмотрены его деятельность как педагога-бандуриста, основоположника Крымской кобзарской школы, методы и принципы работы с капеллами и ансамблями бандуристов.