Розглянуто концепцію видатного українського лінгвіста і етнолога О.О.Потебні щодо генезису купальського ритуалу й семантики обрядової антропонімії. На думку автора, слід вважати купальський ритуал східно-слов'янською трансформацією архаїчної космогонії. З позиції гіпотези косморитуального глотогенезу імена Мара/Марена етимологізуються відповідно "місячно-сонячна" та "місячно-сонячно-небесна (сяюча)".

На основі систематизації архівних та джерелознавчих матеріалів подаються найосновніші сюжети про створення Всесвіту й Землі, небесних світил, виникнення природних та атмосферних явищ. Переважна більшість оповідного фольклорного матеріалу стосується народного світобачення, в ньому віддзеркалюються давні вірування і міфологічні погляди українського народу на окремі явища повсякденного життя. Особливу увагу приділено висвітленню взаємин людини з тваринним світом у фольклорному відображенні. Підкреслюється, що серед українців був широко розвинений тотемізм, тобто ставлення з особливою повагою до свійських тварин і диких звірів: вовка, кози, коня, корови, вола, пса, кота, павука. Показано, яке місце в українській мітології належить птахам, плазунам та земноводним.

Висвітлено проблему походження замовлянь як жанру фольклорного мистецтва в контексті вербальної магії та вірувань українського народу. Здійснено спробу встановити найдавніші образи, притаманні найдавнішим епохам, а також наведено зразки сучасних замовлянь Полісся та Кіровоградщини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э319.1(4УКР)

Рубрики:

Первісні вірування окремих племен та народів давнини та раннього середньовіччя

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація є філософським дослідженням язичницької релігійності слов'янської людності давньої України в аспекті виявлення в ній образів надприродного. В контексті аналітичних можливостей історіософського підходу, його принципів та критеріїв осмислення досліджується феномен надприродного в його сутнісних рисах та історичних формах. Визначаються суб'єкт уявлень про надприродне та предметне поле їх аналізу. Виділяються демоністичний та теїстичний рівні в процесі становлення і розгортання язичницьких вірувань та уявлень. Аналізуються сутність та форми демоністичних образів надприродного та уособлювальний зміст і функціональні можливості його теїстичних образів.

Проведено реконструювання ранніх етапів складання давньогерманської міфологічної традиції на матеріалах окремих пам'яток наскельного мистецтва Скандинавії бронзової доби. Виділено етно-хронологічні групи та розглянуто ті, які мають відношення до означеного періоду. Окремі пам'ятки наскельного мистецтва та певні спільні об'єкти зображень порівняно з генетично спорідненими петрогліфами Карелії. Наведено приблизне витлумачення окремих сцен петрогліфів у міфологічному контексті. Приділено увагу культам Змії, Сонячної ладді, Небесного Оленя з виходом на світогляд північних мисливців та ранньоземлеробську південну традицію.

Розкрито тісне єднання з природою через вірування та легенди, пов'язані з Сонцем: від праіндоєвропейців до стародавніх слов'ян. Особливу увагу приділено давнім слов'янським солярним божествам.

Розглянуто релігійно-міфологічні вірування давніх мешканців території України з найдавніших часів до хрещення Русі на підставі використання даних різних наук - археології, порівняльно-історичного мовознавства, релігієзнавства, поданих в єдності на грунті загального розуміння етноісторичного процесу, що мав місце на українських землях за часів давнини та раннього середньовіччя. Дослідження проведено в широкому світовому контексті, у порівнянні з віруваннями багатьох інших народів (землеробів Південно-Східної Європи, мисливців і рибалок Центрально-Східної Європи) та з урахуванням останніх досліджень.

Досліджено українську міфологію та висвітлено "міфологіяну" Володимира Гнатюка. Наведено перелік великої кількості літературних джерел, що стосуються української міфології інших слов'янських і неслов'янських народів. Вміщено відповідні публікації до кожного конкретного випадку відсилок до порівнянь, паралелей і аналогій у скороченому бібліографічному описі. Подано список скорочень. Запропоновано переклад розділу "Огляд праць із царини слов'янської міфології" зі знаменитої монографії чеського вченого Любора Нідерле (1865 - 1944 рр.) "Життя старих слов'ян". Збережено підрядкові авторські примітки, посилання та пояснення, вони мають цифрове позначення. Дослідження проілюстровано рисунками визначної української художниці Олени Кульчицької (1877 - 1967 рр.).

Висвітлено роль психофізіологічних факторів у формуванні духовного світу первісної людини. Розглянуто обрядові пісні у контексті українського етносу. Проаналізовано загадки як джерело вивчення розвитку духовності українського народу.

Наведено останні роботи історика, археолога, культуролога та письменника Ю.О.Шилова, в яких розглянуто принципи вивчення курганів-могил, походження індоєвропейців і слов'ян у світлі найдавнішої писемності, розвиток цивілізації на Русі. Висвітлено проблему арійства уявного та реального, арійських пракоренів України та Індії, астральної символіки прабатьківщини аріїв. Вивчено відомості про козака Мамая, Семена Палія у Запорізьких легендах, Махна та Леніна, їх стратегію та тактику розбудови майбутнього, з'ясовано геополітичне значення етнополітичних процесів в Україні.

Досліджено проблему зміни релігії у Київській Русі у період з другої половини IX до середини XIII ст. Розглянуто процес переходу українського народу від язичництва до християнства, проаналізовано причини зміни релігії та трансформацію язичницьких вірувань, уявлень і культу. Встановлено, що період зміни релігії характеризувався впровадженням слов'янського варіанта християнства, який грунтувався на кирило-мефодіївській традиції та боротьбою за утвердження самочинної церкви. Наслідком даних процесів стало формування народного християнства, яке значною мірою спиралося на етнічну язичницьку спадщину.

Висвітлено історію виявлення "Велесової книги". Проаналізовано проблему автентичності твору та виділено його структурні компоненти. Особливу увагу приділено аналізу художньої специфіки пам'ятки, що доповнює вже відомі дослідження. Запропоновано уривки з тексту, тести для перевірки знань, розробки уроків.

Розглянуто теоретичні засади української етнології на широкому тлі історичних та духовно-культурних процесів, що відбувалися на території України з VI тис. до н.е. Акцентовано увагу на етносфері як частині біосфери, антропог-, етно- і культурогенезі, історії етномовних спільнот, етнічній свідомості, національному характері та ментальності, а також мові, міфологічній і фольклорній пам'яті, етнічній релігії як етнозберігаючих чинниках. Висвітлено проблеми етнології України на підставі найновіших досягнень вітчизняної філософської думки, історичної та релігієзнавчої науки останнього десятиліття, зокрема, дані щодо прадавніх мешканців України, охарактеризовано палеолітичне і неолітичне населення території України. Наведено результати досліджень трипільського та кімерійського етносів, скіфів, сарматів, слов'ян.

Рассмотрены теоретические основы украинской этнологии на фоне исторических и духовно-культурных процессов, которые происходили на территории Украины, начиная с VI в. до н.э. Акцентировано внимание на этносфере как части биосферы, антропо-, этно- и культурогенезе, истории этноязычных сообществ, этническом сознании, национальном характере и ментальности, а также на языке мифологической и фольклорной памяти, этнической религии как этносохраняющих факторах. Освещены проблемы этнологии Украины на основании новейших достижений отечественной философской мысли, исторической и религиоведческой науки последнего десятилетия, в частности, данные о древних жителях Украины, охарактеризировано палеолитическое и неолитическое население территории Украины. Приведены результаты исследований трипольского, киммерийского этносов, скифов, сарматов, славян.

Розкрито зміст понять української дохристиянської міфології, зокрема, народних уявлень, звичаїв, обрядів, вірувань і повір'їв, зважаючи на духовну культуру предків, їх світогляд, світосприйняття та ментальність. Наведено відомості про визначних етнографів минулого.

Раскрыто содержание понятий украинской дохристианской мифологии, в частности, народных явлений, обычаев, обрядов, верований и поверий как своеобразный взгляд на духовную культуру предков, их мировоззрение, световосприятие и ментальность. Приведены сведения о выдающихся этнографах прошлого.

Досліджено метафізичні аспекти в українській дохристиянській міфології через аналіз її складників - замовлянь, обрядових пісень, загадок, казок. Розглянуто генезу формування в міфологічній свідомості архаїчної моделі світобудови, її зв'язку з найважливішими потребами та формами людської життєдіяльності, уявлень про місце й призначення людини в світі. Показано, як крізь призму світоглядної опозиції "людина - бог" осмислювався в текстах українських замовлянь і обрядових пісень ідеал суспільних відносин, духовного життя, сім'ї. Показано, як аналіз українських казок під кутом зору виявлення в них метафізичних аспектів світоглядних установок дозволяє розкрити ряд екзистенціалів та нових способів осмислення людиною буття, виявити шляхи пошуку людиною досягнення станів прориву до трансцендентного. Досліджено мислительні парадигми, в основі яких лежить відношення "людина - трансцендентне" та які пронизують основну кількість казок і визначають їх спрямованість та функції. Виявлено та проаналізовано ті міфологічні тексти, де відображено досягнення людиною духовно-психологічних станів, культивування яких уможливлює акти філософування, породження морального знання. Досліджено проблеми формування просторово-часових координат та передумови створення логічних форм осмислення екзистенційних ситуацій в системі давньоукраїнської міфології.

Проведено порівняльно-типологічний аналіз демонологічної та ритуальної сфер народної традиційної культури. Виявлено характерні риси найбільш відомих та поширених образів слов'янської традиційної культури, пов'язаних спільними онтогенетичними витоками - демонологічної істоти Мари та обрядового дерева (чи ляльки) Марени. Визначено семантику та генезис цих образів, їх своєрідність, описано атрибути весняно-літніх ритуалів.

Вперше комплексно досліджено у історіософському аспекті східнослов'янський язичницький міф про потойбічний світ. Проаналізовано структуру східнослов'янських уявлень щодо посмертного стану людини, їх трансформацію під впливом християнських канонів протягом ХІ - ХІІІ ст. Комплексно розглянуто східнослов'янську язичницьку обрядовість, космологічні вірування, пов'язані з небесним потойбічним світом, зміст та ідейну семантику уявлень про підземний світ мертвих.

Проаналізовано культ ідола Волоса як відбиття соціальних функцій Подолу. На підставі літописного визначення Волоса як "скотного бога" зроблено висновок щодо місця розташування скульптури київського ідола на Подолі. Розглянуто комунікативну роль києво-подільської фігури ідола Волоса, біля якої укладалися суспільні угоди, контракти (торгові, шлюбні) та чинилися суди. Зазначено, що Волос уособлював соціум, був своєрідним символом Подолу, який став місцем етнічних перехресть і асоціював уявлення про єдність руського народу.

Проанализирован культ идола Волоса как отображение социальных функций Подола. На основании летописного определения Волоса как "скотного бога" сделан вывод о месторасположении скульптуры киевского идола на Подоле, которое связано с торговлей, богатством, землей. Рассмотрена коммуникативная роль киево-подольского идола Волоса, возле которого заключались общественные договора, контракты (торговые, брачные) и совершались суды. Отмечено, что Волос олицетворял социум, был своеобразным символом Подола, который стал местом этнических перекрестков и ассоциировал представления о единстве русского народа.

Наведено професійний переклад сучасною української мовою Велесової Книги - однієї з фундаментальних праць української та слов'янської міфології. Проведено релігієзнавчий аналіз світогляду давніх слов'ян. На підставі архіву, переданого Л.Тимошенко-Мурович наведено листування Старшого проповідника Рідної Віри М.Скрипника у справі видання Велесової Книги. Наведено покажчики географічних і етнічних назв, а також імен історичних осіб, Богів і богознавчих понять. Вміщено словник на 8,5 тис. слів.

Приведен профессиональный перевод на современном украинском языке Велесовой Книги - одного из фундаментальных трудов украинской и славянской мифологии. Проведен религиоведческий анализ мировоззрения древних славян. На основе архива, переданного Л.Тимошенко-Мурович приведена переписка Старшего проповедника Родной Веры М.Скрипника о трудностях издания Велесовой Книги. Предложены указатели географических и этнических названий, а также имен исторических лиц, Богов и боговедческих понятий. Помещен словарь на 8,5 тыс. слов.