Работа посвящена всестороннему изучению уникального культа Партенос - верховной богини - покровительницы и сакральной защитницы Херсонесского государства и всей античной Таврики. Проанализированы взаимосвязанные с ним основные особенности понтийских мифов об Артемиде и Ифигении, роль Геродота в создании нового мифа о таврской богине, идеологический аспект трагедии Еврипида "Ифигения в Тавриде". Большое внимание уделено выяснению характерных и особенных черт в культе Партенос, анализу ее образа и символики на монетных изображениях, тождества с Артемидой, связи с политической и культурной жизнью Херсонеса Таврического. Рассмотрены художественные образы Ифигении и Артемиды в искусстве.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)322.1 + Э322.2

Рубрики:

Історія

Релігії епохи еллінізму (4-1 ст.до н.е)

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості та трагічні наслідки державно-церковної політики на Полтавщині в ході численних антирелігійних кампаній. Наведено відомості про служителів релігійних культів, незаконно репресованих за часів тоталітарного режиму.

Освещены особенности и трагические последствия государственно-церковной политики на Полтавщине в процессе многочисленных антирелигиозных кампаний. Приведены сведения о служителях религиозных культов, незаконно репрессированных во время тоталитарного режима.

Освещены древняя история, античная мифология и этапы культурного развития человечества. Раскрыто духовное значение древнегреческой цивилизации и ее влияние на развитие всех современных европейских народов. Описаны быт, частная и общественная жизнь людей, религиозные, социальные отношения в Древней Греции.

Приведены основные сведения о героях Эллады: Овидии, Эллине, Прометее, Пандоре, Данае и Данаиде. Значительное внимание уделено Персею, Танталу и Пелопсу, подвигам Геракла и Тесея.

Рассмотрены вопросы становления и развития системы школьного исторического образования в XVIII - XX вв. Освещена история развития проблем отечественного классического образования. Проанализированы роль античной литературы в дисциплинах исторического цикла в отечественной общеобразовательной школе ХХ в., деятельность отечественных и зарубежных ученых и педагогов-антиковедов, исследователей античной культуры.

Висвітлено особливості проведення свят Афродіти в усіх грецьких державах Північного Причорномор'я, які набули важливого значення на Боспорі, а також свят Апатурій - іонійцями, що відзначалися в Борисфені, Ольвії та Боспорі з архаїчних часів. На підставі вивчення лапідарних написів, графіті, фрагментів кам'яних скульптур, теракотів та зображень на ювелірних прикрасах показано, що на багатьох святах Афродіту прославляли як покровительку мореплавства, богиню кохання і краси.

Освещены особенности проведения праздников Афродиты во всех греческих государствах Северного Причерноморья, которые имели важное значение на Боспоре, а также праздников Апатурий - ионийцами, отмечавшихся в Борисфене, Ольвии и Боспоре с архаических времён. На основании изучения лапидарных надписей, графити, фрагментов каменных скульптур, теракотов и изображений на ювелирных украшениях показано, что на многих праздниках Афродиту прославляли как покровительницу мореплавательства, богиню любви и красоты.

Освещены главные проблемы религиозного мировоззрения эллинов Причерноморья в античную эпоху. Основное внимание уделено рассмотрению отдельних мифов во взаимосвязи с культами и политикой в понтийских государствах, а также характеристике древнегреческих общественных и домашних святилищ. Прослежены региональные свойства и особенности культов верховных покровителей отдельных полисов: Аполлона, Артемиды, Афродиты, Деметры и других олимпийских божеств и обожествленных героев, их место и значение в политической и культурно-религиозной жизни населения.

Проанализированы основные этапы исторического развития Херсонеса Таврического и Юго-Западной части Таврики в позднеантичный период (последняя четверть III - VI вв.). На основе обобщения литературных и исторических источников объективно рассмотрены сложные и еще не до конца выясненные обстоятельства начального периода проникновения и распространения христианской религии в регионе, особенности данного процесса в конкретно-исторических условиях.

Зроблено огляд основних спільних мотивів у кельтській та скандинавській релігійно-міфологічних традиціях (сюжетних та символьних), пов'язаних зі смертю і Тим Світом. На базі літературної спадщини зроблено спробу прояснити окремі аспекти історико-археологічного матеріалу.

Наведено результати всебічного історіографічного аналізу існуючих концепцій та гіпотез щодо греко-варварських релігійних взаємовпливів на Боспорі, особливо у вивченні культів головних божеств і героїв - Аполлона, Афродіти, Ахілла, Геракла, Бога Найвищого та ін. Вивчено деякі релігійні поховальні обряди, які нерідко визначаються як варварські - комплекси з Великої Близниці, матеріали з деяких боспорських святилищ, особливості ритуальних поховань тварин, людей, людських черепів тощо. Проаналізовано основні гіпотези про можливе існування на Боспорі культу верховного жіночого божества, які не знаходять підтвердження в джерелах.

Досліджено історію проникнення і поширення християнства в Боспорській державі у III - VI ст. На основі комплексного використання археологічних даних, розроблено нову класифікацію і хронологію боспорських грунтових склепів, розкрито символічний зміст їх розписів. Охарактеризовано різні типи християнських культових місць, запропоновано їх періодизацію. Виділено основні етапи становлення нової релігії: знайомство боспорян із християнським віровченням (перша половина III ст.), створення ранньохристиянських громад (друга половина III - початок IV ст.), самостійне функціонування Боспорської єпархії (перша чверть IV - друга третина V ст.), встановлення християнства як державної релігії Боспору (третя третина V - VI ст.). Зазначено, що процес поширення християнства відбувався досить повільно, протягом тривалого часу основні маси сільського населення були язичеськими, водночас на певному етапі християнська церква починає відігравати основну роль у суспільно-політичному житті держави. Встановлено, що основи суспільного і релігійного життя, закладені на Боспорі християнською церквою в ранньовізантійську епоху виявилися міцними і, незважаючи на вторгнення варварів, зберігалися ще багато століть.

Досліджено дуалізм в античному гностицизмі. Його розглянуто як важливу для самовизначення людини проблему, що має прояв у системах античних гностиків, світовідчуття та світорозуміння яких є близьким і зрозумілим для сучасної людини. На підставі аналізу оригінальних текстів гностиків вирішено проблему дуалізму. Як головну ідею у вченнях гностиків виявлено ідею подвійності світу та протиставлення його Богу, диспозиції знання та незнання, свободи та несвободи, духовного та тілесного начал у людині, темного та світлого, чоловічого та жіночого. Як найважливішу опозицію античного гностицизму визначено опозицію "Бог - світ", але вона "знімається" завдяки активній ролі людини, яка є учасницею протистояння Бога та світу. На підставі результатів дослідження встановлено, що людина - центральна постать у подоланні дуалізму, саме людина прагне до духовного світу, вищих цінностей.

Уперше в історико-філософській науці здійснено спробу відтворити філософські та релігійно-світоглядні погляди мешканців античних міст Північного Причорномор'я та людності давньої України. Проаналізовано геополітичні умови розвитку філософської думки даного регіону. Значну увагу приділено культурному перевороту в Давній Греції та історичним чинникам "грецького дива". Розглянуто історичні гіпотези щодо походження пеласгів та їх впливу на грецьку культуру. Подано характеристику населення грецьких колоній і народів, що проживали на теренах сучасної України. Висвітлено релігійно-міфологічні та науково-культурні погляди населення означеного регіону, показано роль Гомера, піфагорейства та орфізму в культурі Північного Причорномор'я. Розкрито філософські ідеї відомих мудреців, уродженців нашої землі - Сальмоксія, Анахарсіса, Діфіла Боспорського, Сфера Боспорського, Біона Борисфеніта та інших. Проаналізовано твір "Борисфенітська промова" Діона Хризостома. Досліджено культурну роль праукраїнських народів у виникнені філософської та релігійної думки Греції та Італії.

Вперше проведено дослідження концепту смерті в іраномовних номадів. Розширено джерельну базу для розв'язання проблеми сутності поняття щодо смерті в уявленнях ранніх кочівників Євразії. Відтворено ідеологічну модель скіфської поховально-поминальної обрядовості, що відповідає загальноіранському танатологічному міфу. Розкрито природу базової міфологічної моделі потойбічного світу й уявлень щодо посмертної долі у світоглядній системі іраномовних номадів. Запропоновано нову удосконалену інтерпретацію семантики окремих витворів елліно-скіфської торевтики.

Наведено тлумачення імен божеств скіфського пантеону, а також деяких найбільш значних персонажів скіфської міфології.

Приведены толкования имен божеств скифского пантеона, а также некоторых наиболее значительных персонажей скифской мифологии.

На підставі аналізу археологічних, епіграфічних, літературних і нумізматичних джерел висвітлено особливості релігійного світогляду населення античного Херсонеса та визначено характерні риси його культових практик. Зазначено, що релігійний світогляд населення античного поліса зумовлювався розвитком полісної ідеології та уявлень про вплив божеств на життя усієї громадянської общини й окремих мешканців цього центру. Увагу приділено аналізу культів родинного кола, містеріальних культів і культу поховання. Визначено критерії віднесення пам'яток до свідчень полісного або родинного культу. Розглянуто причини консервативності релігійного життя родини на прикладі херсонеських пам'яток. Подано цілісну картину релігійного життя херсонеського населення, свідчення якого прослідковано за наявними пам'ятками.

Розкрито вплив релігійного чинника на формування і розвиток характерних особливостей виховних традицій Стародавньої Греції. Увагу акцентовано на взаємозв'язку релігійних вірувань греків та виникненні та розвитку специфічних форм і методів соціального виховання жіночої та чоловічої молоді, а також виховних функціях таких суспільних інститутів, як релігійні храми та диктеріони (публічні будинки).

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(2)231 + Э322.423.1

Рубрики:

Археологія

Релігія Боспорського царства

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто ідеологічну модель скіфського танатологічного міфу, що відповідає загальноіранському. З'ясовано природу базової міфологічної моделі Інобуття та есхатологічних уявлень щодо посмертної долі у світоглядній системі іраномовних номадів. На підставі результатів дослідження подано нову семантичну інтерпретацію низки витворів "елліно-скіфської" торевтики IV ст. до н. е., зокрема, сахнівської пластини, пекторалі з Товстої Могили та інших.