Розглянуто розпланування василіанських монастирів на теренах України. Проведено класифікацію монастирів та їх споруд.

Досліджено проблему зміни релігії у Київській Русі у період з другої половини IX до середини XIII ст. Розглянуто процес переходу українського народу від язичництва до християнства, проаналізовано причини зміни релігії та трансформацію язичницьких вірувань, уявлень і культу. Встановлено, що період зміни релігії характеризувався впровадженням слов'янського варіанта християнства, який грунтувався на кирило-мефодіївській традиції та боротьбою за утвердження самочинної церкви. Наслідком даних процесів стало формування народного християнства, яке значною мірою спиралося на етнічну язичницьку спадщину.

Розглянуто постать Іполита Римського як видатного християнського письменника та богослова початку III ст. Виявлено основні мотиви його літературної діяльності, методи роботи з джерелами й особливості його єресеологічної концепції. Проведено критичний аналіз тексту "Викриття", який засвідчив що велику частину відомостей про гностиків Іполіт Римський запозичив з одного джерела. Цим джерелом був гностичний парафраз або коментар до ряду більш давніх творів. Встановлено, що автором джерела особливого матеріалу міг бути римський пресвітер Флорін, а сам текст, що послужив Іполіту основним джерелом відомостей про гностиків, був написаний у Римі на межі II - III ст.