Висвітлено теоретичні та методологічні аспекти наукових досліджень історії православної церкви України наприкінці XVII - XVIII ст. Розглянуто питання історії українського православного духовенства в системі соціальних відносин. Наведено результати наукових історичних досліджень персоналій релігійних діячів православної церкви в Україні.

Освещены теоретические и методологические аспекты научных исследований истории православной церкви Украины конца XVII - XVIII ст. Рассмотрены вопросы истории украинского православного духовенства в системе социальных отношений. Приведены результаты научных исторических исследований персоналий религиозных деятелей православной церкви в Украине.

Йдеться про згоду наречених, батьків, поміщиків, військових як необхідну умову укладання шлюбу між мирянами Російської православної церкви XVIII ст. Розглянуто процес втручання державної влади в компетенцію церкви у шлюбно-сімейних справах, зокрема запровадження шлюбної присяги для батьків. Акцентовано на тому, що згода на шлюб селян, поміщиків і військових була способом державного регулювання і втручання у шлюбно-сімейні відносини.

Розглянуто питання російсько-українських церковних відносин другої половини XVII ст., результатом яких стало приєднання Київської митрополії до Московського патріархату.

Узагальнено новаційний внесок у культурно-освітній розвиток слов'янських народів одного з найвидатніших представників бароко - професора, ректора Києво-Могилянської академії, церковного реформатора, письменника, просвітителя Феофана Прокоповича. Сукупність суперечливих історичних і біографічних відомостей про нього і пов'язаних з цим гіпотез, неоднозначність його вчинків спричинюють контрастні оцінки й тлумачення діяльності та творчої спадщини цієї історичної особи. Ідеї проповідей та праць Ф. Прокоповича, з одного боку, зумовлювали поширення реформаційних настроїв, а з іншого - викликали звинувачення в єресі й пропагуванні лютеранського духу від прихильників православ'я.

Розглянуто церковну реформу, здійснену Петром І у 1700 - 1721 рр. З’ясовано її об'єктивні та суб'єктивні причини, вплив на неї українського чинника. Проаналізовано "Духовний регламент" Ф. Прокоповича, який став правовою основою цієї реформи. Показано процеси створення й легітимізації Святійшого Синоду як вищого органу управління Російською православною церквою, його повноваження, структуру та функції. Окремо розглянуто політику церковної уніфікації, здійснювану Синодом на українських землях у XVIII - на початку XX ст. Показано руйнування церковно-адміністративного устрою України в цей період і створення тут нових єпархій, ліквідацію греко-католицької церкви на Правобережній Україні, боротьбу зі штундистським рухом на Півдні. Вказано на регіональну специфіку уніфікаторської політики Синоду на Лівобережжі, Правобережжі та південноукраїнських землях. Висвітлено питання критики цієї політики з боку українських інтелектуалів (С. Яворського, Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Драгоманова та ін.).

Досліджено становлення Православної Церкви в системі державної влади Росії в XVIII ст. Зроблено історіографічний аналіз, залучено та проаналізовано різні види джерел. Розглянуто проблеми вивчення системи церковного управління Росії в XVIII ст., підпорядкування Церкви державі. Проаналізовано проблему становлення, розвитку і функціонування центрального та місцевого управління Православної Церкви. Звернено увагу на здійснення заходів урядової політики, їх вплив на внутрішньоцерковне життя, що привели до відчуження земельної власності духовних феодалів у Росії в XVIII ст. Розглянуто зміни економічного становища духовенства Російської імперії в XVIII ст. Досліджено проблему державно-церковних відносин з питання землеволодіння духовенства, вивчено джерела прибутків духовенства, їх розподіл, фінансові засади функціонування Православної Церкви. Особливу увагу приділено впливу секуляризації на зазначені процеси.

На основі дослідження оригінальних документів та аналізу історичного і суспільно-політичного контексту, що склався в Україні у II половині XVII ст., розглянуто історичні та канонічно-богословські проблемні питання й існуючі версії передачі Київської митрополії з Константинопольського до Московського патріархату. Показано боротьбу українського духовенства проти встановлення на вітчизняних теренах московських церковних порядків. Охарактеризовано роль окремих особистостей у розвитку православ'я в Україні. Подано інформацію про політичні візії українського духовенства у II половині XVII ст. Висвітлено історичні та канонічні особливості проектів перетворення Українського Гетьманату XVII - XVIII ст. на спадкову монархію європейського типу.