У календарному порядку наведено стислий життєпис святих Київської Русі. Розглянуто, переважно, святих середньовічної України - домонгольського й монгольського завоювань, а також (цілком науково обгрунтовано) і тих святих, які чинили християнські подвиги в межах Київської Русі - України ХІІІ ст.

Подано нові відомості про “Четью Мінею 1489 року”, одержані під час проведення кодиколого-орфографічних досліджень рукопису: про час та історію створення, побутування, жанр, зміст, писців та їхню роботу над текстом.

The new information on "Chetya-Mineia of 1489" received by the author in the result of codicological-orthograohical investigation of the manuscript is provided, namely, the data on time and history of its creation and existence, genre and contents of the document, its scriveners and their work on the text.

Досліджено церковно-ідеологічні та культурні обставини проникнення Студійського уставу на Русь як книжного тексту. Визначено особливості реалізації його настанов у повсякденній практиці київських ченців, що відображено у "Повісті минулих літ" та Києво-Печерському патерику.

Исследованы церковно-идеологические и культурные обстоятельства проникновения Студийского устава на Русь как книжного текста. Определены особенности реализации его наставлений в обыденной практике киевских монахов, что отражено в "Повести временных лет" и Киево-Печерском патерике.

The article deals with the cultural, ecclesiastical and ideological circumstances of Studying Regulations to penetrate into Rus as a scribe text. The author defines the peculiarities of the realization of its directives in Kyiv monksТ daily practical experience depicted in The Tale of Bygone Years and Kyiv-Pechersk Patericon.

На основі аналізу патерикових оповідань та новел визначено естетичну природу та художні функції чудес, зображених у стародавній літературній пам'ятці. Вперше поставлено питання про тлумачення чуда як засобу белетризації та охудожнення тексту з виразною ідеологічною інтенцією. З'ясовано особливості вербалізації чуда, у художній структурі якого домінують алегоричні та символічні образи.

На основе анализа патериковых рассказов и новелл определены эстетическая сущность и художественные функции чудес, изображенных в древнем литературном памятнике. Впервые поставлен вопрос об интерпретации чуда как средства беллетризации художественного текста с выразительной идеологической интенцией. Раскрыты особенности вербализации чуда, в художественной структуре которого преобладают аллегорические и символические образы.

The author of the article defines the aesthetic nature and artistic functions of the miracles depicted in the ancient monument of literature through analyzing the plots of the patericon tales and short novels. For the first time he tries to see the miracles in the new context, where they play functions of some belletristic and artistic elements which transform a text into the field of the distinct ideological intention.