Наведено відомості про бібліотеку обителі, книжковий фонд, шляхи поповнення книгозбірні. Зроблено спробу простежити читаність книг чернецтвом монастиря, яка базується на дослідженні маргіналій і фізичного стану книг. Встановлено, що відсоток читачів монастирської книгозбірні був відносно низьким, хоча 2/3 братії були грамотними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-2К)41-7 + Э372.27-647.2

Рубрики:

Історія

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впервые на основе конкретных исторических фактов автором доказана гипотеза местонахождения тайника с книгами библиотеки Ярослава Мудрого в пещерах Лавры. Обоснована вероятность находки легендарного клада золотых сосудов ХІ в. в Варяжской пещере благодаря изучению автором летописей и старинных карт. Изложена история самого большого в украинской истории монетного клада, случайно обнаруженного в Успенском соборе.

Розглянуто один з найбільших і найвпливовіших осередків вітчизняної культури - Свято-Троїцький Києво-Кирилівський монастир, заснований династією чернігівських князів Ольговичів у XII ст. На основі аналізу креслень та обмірів, літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, біля керма якого стояли видатні церковно-політичні та культурно-освітні діячі України - І.Гізель, Л.Баранович, І.Монастирський, Д.Ростовський. Розкрито етапи формування архітектурного ансамблю монастиря у XII - XVIII ст., а також описано твори унікального монументального живопису даного періоду, що збереглись у Кирилівській церкві.

Наведено список імен ігуменей Києво-Флорівського Вознесенського жіночого монастиря (XVII - першої половини ХІХ ст.), а також відомості про священнослужителів монастиря.

Роботу присвячено історії, архітектурі та мистецькому спадку однієї з перлин української культури - Михайлівському Золотоверхому монастирю, який протягом кількох століть був визначним осередком духовного життя народу. На основі грунтовного аналізу історичних джерел автори змальовують яскраві картини з історії обителі, насиченої драматичними подіями, мистецькими злетами, подвижництвом, а також розповідають про шедеври Михайлівського монастиря як ті, що вціліли, так і ті, що були втрачені.

Освещена история монастырей Крыма с момента их основания до времени их ликвидации в 1920 - 30-е гг. Проанализированы исторические события второй половиной ХІХ века и конца ХХ века, связанные с возрождением на полуострове одного из основных течений христианства - православия. Особое внимание уделено духовной деятельности архиепископа Иннокентия (Борисова), по инициативе которого на полуострове было открыто восемь монастырей, скитов и конивий.

Розглянуто історичне минуле, архітектурну і мистецьку спадщину одного з найвизначніших монастирських ансамблів Західної України - Почаївської Свято-Успенської лаври, яка здавна відігравала роль провідного духовного осередку на Волині. Описано творіння іконописного, різьбярського та живописного мистецтва, що містяться в лаврських святинях.

На підставі численних документальних та історичних джерел, виявлених у архівах України, Білорусії, Росії, матеріалів наукових подорожей по історичних місцях Волині та Полісся, місцями давніх святинь українського православ'я досліджено православні монастирі Волині та Полісся, зокрема: монастирі старого Луцька і Луччини; княжого Володимира і Володимирщини, Дубни і Дубенщини, чернечі святині Крем'янця та Крем'янеччини, православні святині княжого Острога й Острожеччини, монастирі південно-східної Волині, чернечі обителі княжого Овруча й Овруччини, монастирі Ковельського Полісся, Надстир'я, святині над Прип'яттю, святі обителі Божі над Стублею, монастирі Степанські та глибокого Полісся, Берестя та Берестейщини та ін.

Приведены факты, касающиеся черниговских пещер, часть из которых имела фортификационное значение, другие - исключительно культурное. Изложены и обобщены данные, полученные археологами во время последних экспедиций. Согласно полученным сведениям удалось установить возраст рукотворных пещер, самые старые из которых относятся к XI в., а самые молодые - к 1919 г.

Наведено результати археологічних досліджень на території Троїцько-Іллінського комплексу 1999 р., висунуто гіпотезу про чернігівське походження видатного твору книжної справи Київської Русі "Ізборника" 1073 р. Проаналізовано роль Чернігівського Троїцького собору у формуванні одного із провідних напрямів української архітектури другої половини XVII - початку XVIII ст. тощо.

Досліджено маловідомі матеріали з історії Києво-Печерської лаври. Детально проаналізовано діяльність яскравих представників місцевої церковно-історичної школи, сформованої у середині - другій половині XIX ст. у Київській духовній академії, а саме: П.Г.Лебединцева, П.О.Лашкарьова, М.І.Петрова, С.Т.Голубєва та Ф.І.Титова. Встановлено, що саме у той час розпочалося систематичне наукове вивчення лаврських пам'яток, з'явилися численні твори, присвячені історії та архітектурі Печерського монастиря.

Розглянуто питання історії верхньої території Києво-Печерської лаври у великокняжу добу. Проаналізовано особливості первісної архітектури Успенського собору Києво-Печерської лаври, етапи його архітектурного розвитку. Описано пам'ятки декоративного різьблення та дерев'яної скульптури лаври, перші візантійські ікони Печерського монастиря. Висвітлено роль митрополита Гедеона Святополка-Четвертинського в історії української православної церкви наприкінці XVII ст., розкрито біблійні витоки християнського закону.

Рассмотрены вопросы истории верхней территории Киево-Печерской лавры в период великого княжества. Проанализированы особенности первичной архитектуры Успенского собора Киево-Печерской лавры, этапы его архитектурного развития. Приведены описания памяток декоративной резьбы и деревянной скульптуры лавры, первых византийских икон Печерского монастыря. Освещена роль митрополита Гедеона Святополка-Четвертинского в истории украинской православной церкви в конце XVII ст., раскрыты библейские истоки христианского закона.

Висвітлено проблематику барокових розписів Києво-Печерської лаврської школи в контексті теології та мистецтва, визначено головні напрями дослідження стінопису Троїцької церкви Києво-Печерської лаври. Розглянуто питання концептуалізму мистецтва українського бароко, взаємодії теології та мистецтва у проекті живопису церкви Києво-Печерської лаври, а також питання відображення у лаврських стінописах богословської проблематики. Проаналізовано нові тенденції в українському образотворчому мистецтві наприкінці XVI - XVII ст., синтез мистецтв у першій половині XVIII ст., стилістичні особливості розписів Троїцької церкви.

Освещена проблематика барокковых росписей Киево-Печерской лаврской школы в контексте теологии и искусства, определены главные направления исследования стенописания Троицкой церкви Киево-Печерской лавры. Рассмотрены вопросы концептуализма искусства украинского барокко, взаимодействия теологии и искусства в проекте живописи церкви Киево-Печерской лавры, а также вопросы отражения в лаврских стенописаниях богословской проблематики. Проанализированы новые тенденции в украинском изобразительном искусстве в конце XVI - XVII ст., синтез искусств в первой половине XVIII ст., стилистические особенности росписей Троицкой церкви.

Розглянуто етапи втрат унікальних експонатів Лаврського заповідника протягом 1920 - 1930-х рр. Детально розглянуто процес і причини передачі цінностей, а також наведено оцінку колекції пам'яток золотарства та нумізматики Лаврського музею, передану восени 1933 р. до Київської контори Держбанку та музеїв з Москви. Наведено каталог предметів декоративно-прикладного мистецтва, монет і медалей зазначеного періоду.

Розглянуто гіпотезу про існування Грушівської друкарні наприкінці XV - початку XVII ст. Висвітлено діяльність друкарні при Грушевському монастирі Св. Архангела Михаїла у XVI. Охарактеризовано рукописні книжки Карпатської Русі.

Зазначено, що комплексний підхід до вивчення монастирських ансамблів ХVІІ - ХІХ ст. на Слобожанщині до цього часу не використовувався дослідниками українського мистецтва. Майже вся література має історичну, довідково-краєзнавчу спрямованість, що спричинило відсутність цілісного історико-мистецтвознавчого дослідження, яке має розкривати всі аспекти формування монастирських ансамблів на Слобідській Україні в ХVІІ - ХІХ ст., історичної долі, обставин відродження після руйнувань, а також імена тих, завдяки кому це відродження стало можливим.

Отмечено, что комплексный подход к изучению монастырских ансамблей ХVІІ - ХІХ вв. на Слобожанщине до этого времени не использовался исследователями украинского искусства. Почти вся литература имеет историческую, справочно-краеведческую направленность, поэтому ощущается отсутствие целостного историко-искусствоведческого исследования, которое должно раскрывать все аспекты формирования монастырских ансамблей на Слободской Украине в ХVІІ - ХІХ вв., обстоятельств возрождения после разрушений, а также имена тех, благодаря кому это возрождение стало возможным.

The comprehensive approach to study of conventual bands ХVІІ-ХІХ centuries on Sloboganchina before this time was not realized by the explorers of the Ukrainian art. Almost literature has historical, information and study of local lore a directedness.The lack integrated history and art of research is felt which uncovered all aspects of pathes of shaping of conventual bands on Sloboganchina to Ukraine in ХVІІ-ХІХ centuries, them architectural - art of image, historical destiny, circumstances of revival after destructions, and also names due to whom this revival has become possible.

Досліджено семантику святості у києво-руській християнській книжності XI - XII ст. і символіку орнаментальних мотивів у декорі давньоруських храмів Києва. Висвітлено проблему православного естетизму в культурно-просвітницькій діяльності Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Всебічно охарактеризовано роль Києво-Печерської лаври у релігійному та культурному житті Східної Білорусії XVII - XVIII ст. Детально проаналізовано внесок родини Терещенків у збагачення традицій православної духовності в Україні.

Освещены вопросы формирования архитектурного ансамбля Ближних пещер Киево-Печерской лавры. Рассмотрена проблема идентификации двух выдающихся деятелей древнерусской духовной истории - киевского митрополита Иллариона (1051 - 1054 гг.) и печерского архимандрита Никона Великого (1077 - 1088 гг.). На основании архивных данных описаны наиболее интересные ювелирные изделия и исторические реликвии лаврской сокровищницы - ризницы Свято-Успенского Киево-Печерского монастыря.

Наведено нові відомості про майстерні іконопису та декоративно-ужиткового мистецтва при монастирях Слобідської України з часу їх відродження (у другій половині ХІХ ст.) і до закриття (на початку ХХ ст.). Запропоновано перелік імен художників, які працювали в цих майстернях.

Приведены данные о мастерских иконописи и декоративно-прикладного искусства при монастырях Слободской Украины в период со времени их возрождения (во второй половине ХIХ в.) и до закрытия (в начале ХХ в.). Предложен список имен художников, работавших в этих мастерских.

Clause contains the new data on workshops ikonopis and decorative - applied art at monasteries Slobodskaia Ukraine in the period from time of their revival in second half ХIХ in and before closing in the beginning ХХ in. Opening by the author of a line of names of the artists working in these workshops, has value for formation of an authentic picture of development of art creativity in this region.