Приведено социально-философское обоснование религиозного сознания, проанализированы его генезис и философская рефлексия, закономерности развития, религиозная культура украинского общества на этапе трансформации. Освещены истоки религиозного сознания, его философия периодов античности, средневековья, эпохи Возрождения и до современного периода. Определена взаимосвязь религиозной веры и предельного знания о неизвестном как основная закономерность развития религиозного сознания. Рассмотрены религиозная мораль как регулятор сознания и поведения верующего человека, религиозная культура как закономерный результат её деятельности, в частности, буддийская, христианская и исламская.

Проведено феноменологічний аналіз універсальних структур релігійної свідомості, зокрема основоположного символу "начала". Досліджено взаємодію об'єкта та суб'єкта релігійної свідомості. Обгрунтовано, що розуміння "начала" як Бога не є універсальним для різних релігійних культур. Встановлено, що універсальним для релігійної свідомості є досвід безумовного, притаманного кожній людині. Виявлено, що абсолют як "начало" проявляється через символіку безумовного. Вперше здійснено інтегральний аналіз таких символів, як "втрачений рай" і "падіння", а також есхатологічних символів у контексті символу "начала", який розглянуто на рівні безпосереднього переживання, спекулятивної розробки, міфу й тісно пов'язаного з ним ритуалу. Досліджено основні символи релігійної свідомості як тематизації нетематичного досвіду безумовного. Обгрунтовано висновок, що саме у протиставленні безумовного зумовленому й полягає сенс більшості релігійних символів і ритуалів.

Розроблено структурно-типологічний підхід до аналізу релігійної свідомості та релігійного досвіду. З застосуванням цього підходу створено типологію релігійної свідомості та релігійного досвіду, запропоновано нову інтерпретацію тенденції в еволюції релігійності населення сучасної України. Проаналізовано співвідношення автономного та гетерономного релігійного досвіду та використання релігії як інструменту ідентифікації за сучасних мов. Піддано критичному аналізу ідеологему "релігійне відродження" як аналога проекту "національне відродження" відповідно до моделі "етнонація". Сформульовано практичні рекомендації щодо розробки стратегії державної політики у релігійно-конфесійній сфері, які стосуються подолання негативних тенденцій у даній сфері України та використання релігії як важливого інструменту ідентифікації у проекті формування української національної держави й української політичної нації.

Висвітлено онтологічний вимір сакрального досвіду як основоположного елемента досвіду релігійного, ширше - духовного. Стверджено, що досвід священного вирізняється онтологічним змістом і характером. Це досвід символічних актів трансцендування, які утворюють онтологічний горизонт буття. Водночас - це досвід культуротворення та самотворення, в якому формуються смисложиттєві засади людського існування, розкривається й утверджується людська сутність.

Розглянуто підвищення значимості релігії в сучасному суспільстві, у процесі здобуття національної та цивілізаційної ідентичності сучасної людини. Визначено форми, в яких потрібно знайомити учня з релігією, а саме - у формі безпосереднього прилучення до певної релігійної віри або виховання певної гуманітарної культури з допомогою релігії та релігійних цінностей, або надання учневі інформації щодо історії релігійних вчень. Обгрунтовано передумови, що спонукають до виникнення методологічних кутів за Фрейдом та Гегелем.

Досліджено вплив релігійного чинника на соціальні зрушення в сучасному суспільстві. Розкрито сутність релігійного досвіду як сенсожиттєвого феномену, як особистісного інтенсивного переживання. Висвітлено погляди В.Джемса, К.Юнга, І.Лойолу та св.Терези на формування релігійного досвіду. Визначено зміст поняття містичного екстазу, проаналізовано основні ступені сходження особистості до даного стану. Виявлено потужний духовний потенціал релігійного досвіду, що спонукає особистість до глибинної внутрішньої зосередженості та душевних випробувань. Наведено характеристику таких типів особистості, як містик, пророк, священник, реформатор, розкрито змістове наповнення їх релігійного досвіду та описано психологічний механізм його дії.

Исследовано влияние религиозного фактора на социальные изменения в современном обществе. Раскрыта сущность религиозного опыта как феномена, определяющего смысл бытия и личностного интенсивного переживания. Освещены взгляды В.Джемса, К.Юнга, И.Лойолу и св.Терезы на формирование религиозного опыта. Определено содержание понятия мистического экстаза, проанализированы основные этапы восхождения личности к данному состоянию. Выявлен мощный духовный потенциал религиозного опыта, способствующего возникновению личностных глубинных переживаний и душевных испытаний. Приведена характеристика таких типов личности, как мистик, пророк, священник, реформатор, раскрыто смысловое наполнение их религиозного опыта и описан психологический механизм его действия.