Розглянуто етико-соціальні погляди Конфуція, проаналізовано основні морально-етичні поняття та визначено місце етичної домінанти вчення мислителя в формуванні традиційної китайської філософії. Проведено структурний компаративний аналіз старокитайської та античної грецької дофілософської та ранньофілософської думки, який допомагає з'ясувати загальну картину розвитку світогляду носіїв цих культур в процесі зародження традиційних методів філософування.

Досліджено зміст взаємозв'язків сучасної доктрини економіки ринкового типу та основних принципів конфуціанства; здійснено оцінку динаміки та генезису основних економічних дефініцій (багатство, бідність, винагорода, податки, прибуток і т.ін.) у контексті конфуціанського вчення, проведено ряд змістовних зіставлень цих економічних категорій.

Розглянуто відому пам'ятку китайської культури - конфуціанський Храм літератури в Шанхаї. Досліджено символічну структуру та функції храму у минулому та сьогодні. Показано зміни та спадковість конфуціанської традиції в сучасному Китаї.

Висвітлено життєвий шлях засновника офіційно прийнятої в Китаї світоглядної концепції в аспекті сформування Конфуція як особистості. Проаналізовано основні віхи життя Конфуція. Доведено, що конфуціанство на довгі сотні років визначило систему цінностей в Китаї.

Виявлено основні тенденції розвитку та розкриття еволюційної сутності морального виховання дошкільників на традиційних національних цінностях у КНР (друга половина XX ст.), основою яких є конфуціанство: вчення про "жень", концепція ідеальної людини. Досліджено еволюцію конфуціанства від Середньовіччя, коли знання стародавніх текстів, вміння вільно оперувати висловленнями мудреців були вирішальним чинниками асиміляції західних ідей і конкретної етико-соціальної тематики первісного конфуціанства. Проаналізовано становлення та генезис нео- та постконфуціанства, вплив цих філософських шкіл на модернізацію та збереження традиційних цінностей в структурі морального виховання. Акцентовано увагу на дослідженні "гоцин" - центрального поняття морального виховання, пріоритетною складовою якого є патріотизм.

Выявлены основные тенденции развития и раскрытия эволюционной сущности нравственного воспитания дошкольников на традиционных национальных ценностях в КНР (вторая половина XX в.), основой которых является конфуцианство: учение о "жень" (гуманность), концепция идеального человека. Исследована эволюция конфуцианства от Средневековья, когда знание древних текстов, умение свободно оперировать высказываниями мудрецов были решающими факторами в воспитании, ассимиляцией западных идей и конкретной этико-социальной тематикой первоначального конфуцианства. Проанализированы становление и генезис нео- и постконфуцианства, влияние его представителей на модернизацию и сохранение традиционных ценностей в структуре нравственного воспитания. Акцентировано внимание на исследовании "гоцин" - центрального понятия нравственного воспитания, приоритетной составляющей которого является патриотизм.

The article analyzes the system of Confucian values as a constituent of Chinese traditional culture and its influence on forming of moral education in China in the 20th century.

Проведено комплексне дослідження феномену державотворення та його основних інтерпретацій в філософії Давнього Китаю, що дозволило по-новому осмислити класичну модель висвітлення соціально-політичних питань у межах протиставлення західної та східної філософських традицій, розкрити нові аспекти складного процесу формування та розвитку східної філософії загалом. Проведено комплексний аналіз історико-філософської еволюції ідей та концепцій, що вплинули на виникнення, становлення та генезис єдиної державної ідеології Давнього Китаю. Встановлено, що виникненню єдиної державної ідеології Давнього Китаю на основі конфуціанства сприяло вчення Конфуція про основоположне значення освіти та виховання для існування держави. Відповідно, всі положення конфуціанства щодо розбудови й існування держави, які традиційно розглядались як основоположні (етико-соціальне вчення Конфуція), виступають похідними та вторинними щодо його вчення про освіту та виховання. Проаналізовано принципи філософії моїзму та легізму, що висувались як основоположні для завдань побудови й існування держави. Зокрема, моїстське вчення про всезагальну любов і всезагальну користь, що базувались на особливому, принципово відмінному від конфуціанського витлумаченні сутності та волі Неба. Та легістське вчення про державотворення на основі всезагальної первинності закону, що спиралось на три основні принципи, викладені у філософії Шан Яна, а саме - послаблення родової знаті, ведення війни та підтримки землеробства.

Мета роботи - зроблено спробу дослідити феномен людини в конфуціанській традиції, а також його розуміння в контексті міжкультурної комунікації. Теоретичний базис. Одним зі шляхів усвідомлення найглибшого рівня міжкультурного діалогу є виявлення інтерпретацій природи людини у філософських традиціях, оскільки вони стосуються формування особистості та ідентичності в рамках певної культури, включаючи міжособистісні, міжгрупові та міжкультурні відносини. Гуманістична тенденція, що базується на єдності Людини та Неба, червоною ниткою проходить крізь філософські вчення Конфуція, Мен-цзи, Сюнь-цзи, Чжу Сі, Ван Янміна, оформлюючи уявлення про природу людини, її обов'язки, місце і роль в ієрархічній структурі суспільства тощо. Наукова новизна. Досить часто китайські концепції (наприклад, уявлення про людську гідність поза межами ідей демократії та масової політичної участі, гуансі, мяньцзи) є незрозумілими представникам західної цивілізації, що призводить до проблем у міжкультурному спілкуванні. Інтерпретація цих концепцій у контексті конфуціанської філософії дозволяє осягнути їх з точки зору інших і розширити набір моделей культурного сприйняття. Це зрештою призводить до визнання того, що існує багато соціальних, політичних, культурних реалій, які ми сприймаємо крізь призму наших власних концепцій і атитюдів. Учасники міжкультурного діалогу усвідомлюють, що кожен із них має унікальний досвід, власний спосіб постановки проблеми та її вирішення, і жоден із них не є кращим чи гіршим. Висновки: конфуціанська філософія створила смислові карти, які сформували світогляд китайців, визначили цінності, цілі, сенси, атитюди, моделі спілкування, що вплинуло на всі сфери життя Китаю. Вивчення філософської спадщини великої китайської цивілізації підвищує культурну компетентність учасників міжкультурної комунікації та розширює поле діалогу до рівня глобальної комунікації.